Поєднання Бюджетного фінансування з розвитком платних послуг населенню, виконання робіт за договорами з підприємствами, організаціями, установами на госпрозрахункових засадах.

Госпрозрахунок - метод господарювання, основними принципами якого є поєднання централізованого планового керівництва виробничими обєднаннями і підприємствами з боку держави з їхньою певною господарською самостійністю; самоокупність та рентабельність; матеріальна зацікавленість підприємств і обєднань та їхніх працівників у результатах праці і матеріальна відповідальність за ці результати.

Господарський розрахунок - це метод організації ведення підприємства при якому кожне підприємство порівнює в грошовій формі витрати і результати виробництва (надання послуг), намагається відшкодовувати витрати власними доходами, тобто забезпечувати самоокупність і оптимальну рентабельність виробництва.
В умовах ринкової економіки роль цього методу господарювання значно зростає, що обумовлюється розвитком товарно-грошових відносин, наявністю потреби у прямих економічних зв’язках між окремими товаровиробниками, між товаровиробниками і споживачами, тобто між суб’єктами ринку, необхідністю використання принципів еквівалентності в обміні товарів.
При планово-адміністративної системі метод госпрозрахунку номінально використовувався в сільськогосподарських підприємствах, але монопольна державна власність на засоби виробництва і землю, відсутність самостійності підприємств у вирішенні виробничо-економічних питань господарювання не дозволяли, вірніше, перешкоджали проявлятися перевагам цього методу господарювання.
Головним принципом госпрозрахунку є господарсько-оперативна самостійність підприємства та їх підрозділів, який характеризується тим, що земля, продуктивна і робоча худоба, техніка, інші основні засоби виробництва:
1.передаються підприємствам державою в користування;
2.передаються підприємствам державою в оренду;
3.переходять у власність підприємства на пайовій основі.

 

47. Специфіка планування і фінансування капітальних укладень у сферу матеріального виробництва, житлового будівництва, будів­ництва об’єктів соціально-культурного призначення.

Витрати на благоустрій міст і селищ містять у собі:

1.капітальні вкладення;

2.витрати на капітальний ремонт;

3.витрати на поточне утримання споруд і благоустрій.

Витрати на капітальні вкладення (на очисні споруди, будівництво шляхів і тротуарів, газифікацію, електрифікацію тощо) проводяться як за рахунок бюджету, так і з залученням коштів підприємств, організацій усіх форм власності відповідно до програм, затверджених відповідними радами.

Витрати на капітальний ремонт об’єктів благоустрою проводяться за рахунок бюджету і визначаються відповідно до встанов­лених норм за видами видатків — шляхи, тротуари, водопроводи, каналізація, вуличне освітлення тощо, і згідно з кошторисом.

Поточне утримання об’єктів міського благоустрою — санітар­на очистка вулиць і тротуарів, вуличне освітлення і т.п. — проводяться за рахунок коштів відповідних бюджетів на підставі кошторисних розрахунків.

Загалом, капітальні видатки є видатками розвитку, наряду з фінансуванням інвестиційної діяльності, фінансуванням структурної перебудови народного господарст­ва, субвенціями та іншими видатки, пов'язаними з розширеним відтво­ренням.

Фінансування капітальних вкладень із бюджету за умов ринку на відміну від планової системи має свої особливості: воно не є сталим, держава також втручається в процес фінан­сово-кредитного забезпечення капітальних вкладень держав­них підприємств.

Капітальні видатки характеризують фінансування розвитку суспільства. Видатки розвитку — це витрати державного і місцевих бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема на фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови економіки, субсидії та субвенції на інші потреби, пов`язані з розширеним відтворенням.
Відповідно до такого розподілу видатків можуть формуватися два окремі бюджети — поточний і бюджет розвитку. В Україні Бюджетним кодексом передбачено виділення видатків на поточні і капітальні цілі, але окремі бюджети відповідно до такого розподілу не складаються.

48. Фінансуван­ня видатків з бюджету столиці України м. Києва.

Перелік видатків районних бюджетів у місті Києві, які враховані в бюджеті міста Києва при встановленні нормативів відрахувань загальнодержавних податків і зборів до бюджетів районів

1. Державне управління:

функціонування виконавчої влади:

- органи місцевого самоврядування;

- виконавчі органи районних у місті Києві рад (районні державні адміністрації).

2. Освіта:

а) дошкільна освіта:

- дошкільні заклади освіти;

б) загальна середня освіта:

- загальноосвітні школи (в т. ч. школи - дитячі садки), спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії, колегіуми;

- вечірні (змінні) школи;

в) заклади освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації:

- загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні санаторні школи-інтернати;

- загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, які позбавлені батьківського піклування;

- дитячі будинки (в т. ч. сімейного типу, прийомні сім'ї);

- спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, школи та інші заклади освіти для дітей з вадами фізичного чи розумового розвитку;

г) позашкільна освіта:

- позашкільні заклади освіти, заходи із позашкільної роботи з дітьми;

д) інші заклади та заходи в галузі освіти:

- методична робота, інші заходи у сфері народної освіти;

- централізовані бухгалтерії;

- групи централізованого господарського обслуговування;

- інші заклади освіти;

- інші освітні програми;

- допомога дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, яким виповнюється 18 років.

3. Охорона здоров'я:

а) амбулаторно-поліклінічні заклади:

- навчально-практичний центр сімейної медицини Дарницького району;

б) спеціалізовані лікарні та інші спеціалізовані заклади:

- госпіталь "Печерський" Печерського району м. Києва.

4. Соціальний захист та соціальне забезпечення:

а) соціальний захист:

- притулок для неповнолітніх;

- територіальні центри соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, в тому числі відділення соціально-медичної реабілітації дітей з органічним ураженням центральної нервової системи (ДЦП);

- соціальний захист окремих категорій населення (міська комплексна програма "Турбота");

- інші установи соціального захисту;

б) соціальні програми у галузі сім'ї, дітей та молоді:

- утримання центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

- утримання підліткових клубів для молоді за місцем проживання;

- програми та заходи центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

- соціальні програми і заходи державних органів у справах молоді;

- соціальні програми і заходи державних органів у справах сім'ї;

- заходи з відпочинку та оздоровлення дітей.

5. Житлово-комунальне господарство:

а) комунальне господарство:

- благоустрій;

- утримання бюветів питної води та фонтанів;

- поховання одиноких громадян;

- регулювання чисельності безпритульних тварин.

6. Культура і мистецтво:

а) культура:

- бібліотеки;

- палаци і будинки культури, клуби та інші заклади клубного типу;

- школи естетичного виховання дітей;

б) мистецтво та культурно-мистецькі заходи:

- театри;

- концертні заклади;

- культурно-мистецькі заходи;

в) інші культурно-освітні заклади та кінофікація:

- кінотеатри;

- інші культурно-освітні заклади.

7. Фізична культура і спорт:

а) здійснення заходів з фізичної культури і спорту:

- утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл;

- проведення масових спортивних заходів;

- фінансова підтримка та утримання спортивних споруд;

- утримання центрів фізичної культури населення "Спорт для всіх".

8. Видатки, не віднесені до основних груп:

- резервний фонд;

- програма вирішення головою районної в м. Києві ради соціально-економічних проблем, виконання передвиборних програм та доручень виборців;

- програма підтримки приватизації;

- інші видатки.