Зв’язок фінансової політики на місцевому рівні з регіональною політикою держави.

Фінансова політика — це визначення цілей, завдань, на вирішення яких спрямовується процес формування, розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів.

Фінансова політика має відповідати рівню розвитку продуктивних сил та виробничих відносин, тому необхідно її уточнювати на кожному історичному етапі розвитку суспільства. Структура власності на засоби виробництва є визначальним чинником у розробленні стратегії фінансової політики держави та її регіонів, вона також диктує розвиток або згортання демократичних засад розбудови державного устрою. У зв'язку з цим єдина економічна і політична основа діяльності загальнодержавних та місцевих органів влади й управління потребує єдності їх дій у межах визначених повноважень. Стратегічна спрямованість фінансової політики України має передбачити розроблення комплек­су заходів з підтримки розвитку різних форм як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні. Так наприклад з метою формування різних форм власності та реалізації державної політики з питань розвитку та підтримки малого підприємництва був виданий указ Про державну підтримку малого підприємництва в відповідно до якого місцеві органи самоврядування прийняли положення про створення грошових фондів підтримки підприємництва, малого та середнього бізнесу в регіонах країни, але ці заходи виявились малоефективними тому, що отримані підприємствами грошові кошти не тільки використовувались неефективно, але й не поверталися, або поверталися у фонд не в повному обсязі і несвоєчасно. Структура власності на засоби виробництва в кожному регіоні країни не однакова, тому місцеві органи самоврядування повинні самостійно визначати комплекс тактичних заходів у сфері місцевих фінансів кожного регіону, виходячи із стратегічних напрямів фінансової політики держави та з урахуванням особливостей розвитку продуктивних сил і виробничих відносин кожного регіону. Тому фінансова політика, яку проводять місцеві органи самоврядування, має враховувати потребу в коштах для розвитку регіону, його реальні економічні і фінансові можливості, а також завдання, що стоять перед регіоном. Важливо зазначити, що фінансова політика держави і місцевих органів самоврядування реалізується через фінансовий механізм, який пронизує всі рівні місцевого самоврядування — від сільських до обласних рад, і держадміністрацій. Він являє собою сукупність методів і форм, інструментів і важелів впливу на економічний і соціальний розвиток регіонів у процесі розподільних і перерозподільних фінансових відносин.

Особливістю дії фінансового механізму на рівні місцевого самоврядування є те, що він пов’язаний з формуванням та використанням цільових централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів і дає змогу місцевим органам самоврядування на практиці реалізувати стратегію та тактику фінансової політики.

111. Сутність державної регіональної політики, її зв`язок з адміністративно-територіальною реформою в державі.

Регіон – це частина території країни, на як функц-є сформований комплекс галузей виробництва, виробничої та соц інфр-ри. Кожен регіон хар-ся специ прир-геогр, історико-демогр, політико-адмін особливостями. Регіональна економіка покликана забезпечувати раціональне використання рес потенціалу і на цих засадах вирішувати соц-ек пробл населення.

Регіональна політика держави - це:
сфера діяльності держави щодо управління політичним, економічним та соціальним розвитком окремих територій країни виходячи із загальнодержавних інтересів;
соціально-економічна політика окремих регіонів, спрямована на реалізацію певних цілей і завдань, виходячи із внутрішніх потреб і наявних ресурсів.

Головна мета держ рег політики – найповніше забезпечення використання ресурсного потенціалу шляхом оптим-го поєднання інтересів держави та кожного регіону.

Рег політика держ охопл такі напрями:

Найважливішим є економ. Завданням ДРП є забезпеч компл і збаланс соц-ек розвитку регіонів з урах наявних труд ресурсів, наук-техн потенціалу та можл-й їх ефект викор.

Соц напрям - держ спр-ме прискор розвитку соц та виробн інфр-ри в тих рег-х, у як низ рівень соц забезпечення.

Демогр – повинен стимулювати якісні зміни демогр і соц структури насел, створ умови для зменш смертності та зрост народжув, оздоровл насел тощо. + він спрям на формув раціон системи розселення, збереж заселеності сільск місцевості, зрост ролі у поселенських структурах сільських насел пунктів, смт, малих міст, стрим розвиток вел міст тощо.

Еколог напрям охопл регулюв природно-госп збалансованості в регіонах і створення спр умов для життєдіяльності насел, раціон викор рекреац ресурсів тощо.

Наук-техн аспект - розвиток пріоріт напрямів наук досліджень, раціон ресурсоспоживання, природокористув, розр, освоєння та викор нових машин, мех.-мів, технологій, матеріалів, розробл технології ефект викор енергоносіїв та інш

Т. ч., Об’єкт ДРП – економіка регіону як економіо-госп система та галузі госп комплексу регіону, соц інфраструктура, прир сер-ще, населення і трудов ресурси. Склад обєктів ДРЕП визначається адміністр-територ устроєм та ек-м рай-ям Укр.

Державна регіональна політика грунтується на таких принципах:
- конституційність та законність;
- забезпечення унітарності України та цілісності її
території, включаючи єдність економічного простору, її грошово-кредитної, податкової, митної, бюджетної систем;
- поєднання процесів централізації та децентралізації влади, гармонізація заг.держ, регіон та місцевих інтересів;
- субсидіарність;
- диференційованість надання держ підтримки регіонам;
- стимулюв співроб-ва між органами викон влади та місц самовряд у розробл та реаліз заходів щодо регіон розвитку.
З авдання:
- запровадж глибокого вивч та оцінки внутр прир, ек, наук, трудов потенціалу кожн регіону, розробл комплексн правов, організац, економ та інш механізмів його ефект викор;
- здійснення на інновац основі структурн перебудови економіки регіонів з урахуванням особливостей їх потенціалу;
- зменшення рівня територ диференціації економічного розвитку регіонів та соціального забезпечення громадян;
- розвиток підпр-цтва як осн фактора соц-ек розвитку держ та її регіонів, підвищ зайнятості насел, наповн місц бюджетів;
- зміцн ек інтегр-ї рег-в з викор-ням переваг територ поділу і кооп-ї праці, => підвищ конк.спром. держ на міжнар ринках;
- забезп здатності територ громад та органів місц самовряд в визн межах самост та відповід виріш пит соц-ек розв, створ ефект мех-в забезпеч їх акт участі у формув та провед ДРП;

- удоск фін-х міжбюдж відносин, виробл чітких критеріїві ефект механізмів надання держ підтримки розвитку регіонів;
- досягнення продуктивної зайнятості насел, стабілізації та поліпшення демогр ситуації в державі;
- вдоскон держ сист охор довкілля та викор прир ресурсів, механізмів та інструментів виробл і реаліз еколог політики;
- налагодж міжнар співроб у сфері регіон політ, наближ нац закон-ва до норм і стандартів ЄС, розв-к транскорд-го співроб як засобу зміцн міждерж відносин та виріш регіон проблем.

Держ регулюв розвитку регіонів забезп-ся запровадж-м пріоритетів на конкретному етапі розвитку окремих галузей, видів д-ті, форм госп-ня конкр регіонів. Залежно від поставл цілей та рівнів упр пріоритети можна визнач як на держ так і на місц рівнях.

Пріоритетними шляхами виріш завдань є вдоскон держ регулювання у сфері соц-ек розвитку регіонів, відповідних правов, орг, ек та інш механізмів, а також підвищ ролі та відповідальності місц органів викон влади та місц самовряд за виріш покладених на них повноваж та завдань.

Методи і важелі державного впливу на розвиток ек-ки регіону передб розроблення системи регуляторів для процесів, що не належать до сфери прямого держ рег контролю. Ними є грош-кред політика, податки, дотац, принц і методи ціноутв, митні правила тощо.

Сьогоднішній етап державотворення дозволяє і вимагає формування нової архітектури регіонального управління. Державна регіональна політика є складовою частиною нац стратегії соц-ек розвитку України, тісно пов'язаною із здійсненням адміністр реформи та впорядкуванням адм-тер устрою, і реалізується шляхом здійснення органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування системи заходів для забезпечення ефективного комплексного управління економічним та соціальним розвитком України та її регіонів - Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Державна регіональна політика включає структурну перебудову регіонів, поліпшення територ пропорцій у країні, виступає інструментом удосконалення територіальної орг-ції сусп-ва і спрямована на зближення умов функціонування територіальних госп-х комплексів.

Тривалий час в Україні піднімається питання вдосконалення адміністративно-територіальної структури. Однак приступити до практичного вирішення проблеми адміністративно- територіальної реорганізації України досі не вдалося. Серед основних причин зволікання з удосконаленням адміністративно-територіального устрою в Україні чільне місце належить пробуксовуванню в реформуванні інших сфер суспільної життєдіяльності. Таким чином зміни адміністративно-територіальної структури в Україні слід розглядати, виходячи з системного бачення реформ в Україні.

Вдоск адм тер стр – один з пріор напр. Розв згідно держ прогр рег розв до 2015.