Кодекс професійної етики прокурорів: проблеми прийняття та впровадження.

Кодекс професійної етики та поведінки прокурора

Особливе місце у побудові правової держави займає прокуратура, як єдина система органів, покликаних забезпечувати законність, захищати права і свободи людини і громадянина та інтереси держави відповідно до Конституції України та Закону України „Про прокуратуру”.

Метою Кодексу є визначення основних моральних та етичних норм і принципів, якими повинні керуватися прокурори і слідчі, а також працівники науково-навчальних закладів й інших установ прокуратури, які мають класні чини або прирівняні до них військові звання (далі – прокурорсько-слідчі працівники) при виконанні свої службових обов’язків та у повсякденному житті, усвідомлюючи, що дії кожного прокурорсько-слідчого працівника формують громадську думку про органи прокуратури.

Публічний характер діяльності прокурорсько-слідчого працівника та перебування під постійною увагою з боку суспільства накладає особливі обов’язки щодо службової та повсякденної поведінки, які він має прийняти на себе добровільно при вступі на посаду і постійно виконувати.

Положення Кодексу є обов’язковими для кожного прокурорсько-слідчого працівника та мають сприяти сумлінному, якісному й ефективному виконанню покладених на нього професійних обов’язків, зміцненню репутації, підвищенню авторитету, а також зростанню громадської довіри до органів прокуратури.

Завданнями Кодексу є:

1) забезпечення ефективного здійснення прокурорами своїх професійних обов’язків на підставі законності, норм моралі та високої культури;

2) запобігання корупції в органах прокуратури;

3) зростання громадської довіри та підвищення авторитету органів прокуратури;

4) формування позитивної суспільної думки щодо діяльності органів прокуратури;

5) створення умов для розвитку у працівників органів прокуратури загальнолюдських морально-етичних цінностей та формування почуття відданості справі утвердження законності.

Професійна поведінка прокурора ґрунтується на загальновизнаних морально-етичних принципах:

- верховенства права; - гуманізму; - справедливості; - рівності всіх громадян перед законом; - демократизму; - законності; - незалежності; - об’єктивності; - неупередженості; - чесності.

При виконанні службових обов’язків прокурор зобов’язаний:

1) відноситися до людини як до вищої цінності; 2) поважати і захищати права, свободи і гідність громадян відповідно до вітчизняних та міжнародних правових норм та загальнолюдських принципів моралі;

3) глибоко розуміти соціальну значимість своєї ролі, міру відповідальності перед суспільством і державою за забезпечення правової захищеності громадян; 4) розумно і гуманно використовувати надані права у відповідності з принципами справедливості; 5) постійно вдосконалювати професійну майстерність, знання права, підвищувати загальну культуру, творчо опанувати необхідний на службі вітчизняний та зарубіжний досвід.

Прокурор повинен підтримувати честь і гідність своєї професії, свою професійну компетентність на належному рівні. У своїй діяльності завжди відповідати найвищим етичним та естетичним вимогам, сумлінно виконувати службові обов’язки. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують честь, гідність і ділову репутацію прокурора, останній вправі звернутися до суду з відповідним позовом про захист своїх прав. При виконанні службових обов’язків прокурор має бути незалежним, що передбачає його свободу від будь-якого впливу, тиску чи втручання в діяльність. З метою дотримання цього принципу прокурор зобов’язаний активно протистояти будь-яким спробам посягання на його незалежність.

При прийнятті конкретних рішень бути самостійним та незалежним:

– від протиправного впливу з метою перешкодити виконанню службових обов’язків або домогтись прийняття неправомірного рішення з боку представників інших органів влади, об’єднань громадян, підприємницьких структур та окремих осіб;

– відмежуватись від будь-яких корисливих і приватних інтересів, зовнішнього та політичного впливу, тиску з боку громадськості та засобів масової інформації;

– ігнорувати вимоги та рекомендації не уповноважених осіб щодо вирішення справ і матеріалів і, не обмежуючись цим, вживати в установленому порядку заходів для притягнення винуватців до відповідальності;

– утримуватися від будь-яких дій чи поведінки, що заважали б належним чином виконувати свої повноваження і були не сумісними з посадою прокурора;

– керуватись лише вимогами закону, правилами етики професії та своїми переконаннями.

Прокурор повинен діяти в межах повноважень, визначених законом, справедливо, неупереджено та об’єктивно:

– не повинен продовжувати кримінальне переслідування, якщо розслідування показує необґрунтованість чи незаконність обвинувачення;

– враховувати всі обставини у справі, включаючи ті, що стосуються підозрюваного (обвинуваченого, підсудного, засудженого), незалежно від того, чи є вони доказами вини або невинуватості останнього;

– бути політично неупередженим, виключати можливість будь-якого впливу або тиску на свою професійну діяльність органів місцевої влади та самоврядування, посадових осіб, а також рішень, програм та дій політичних партій, інших суспільних об’єднань чи їх органів;

– не висловлювати публічно своєї власної позиції з тих чи інших питань поточної політики, щоби не ставити під сумнів свою неупередженість;

– утримуватися під час перебування на службі в органах прокуратури від висування своєї кандидатури у народні депутати України.

Прокурор повинен захищати принцип рівності всіх громадян перед законом та не допускати проявів дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Прокурор має суворо дотримуватись обмежень і заборон, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів корупції:

– не використовувати у своїх особистих інтересах, інтересах родини або інших осіб будь-яку інформацію, яка стала відомою під час виконання професійних обов’язків;

– не сприяти фізичним та юридичним особам, з використанням свого службового становища, у здійсненні ними підприємницької та іншої діяльності з метою одержання для себе, своїх родичів або інших осіб матеріальних благ, послуг, пільг та інших переваг;

– не використовувати державне майно, інші засоби організаційно-технічного та іншого забезпечення в особистих інтересах, а також в інших цілях, не пов’язаних з виконанням професійних обов’язків;

– не приймати будь-які подарунки, винагороди, не отримувати якусь користь, заохочення чи гостинність у зв’язку з виконанням своїх професійних обов’язків, а також від осіб, які можуть скомпрометувати чесність, справедливість та неупередженість прокурора;

– запобігати конфліктам між власними інтересами та інтересами служби, а у разі виникнення ситуації, коли особиста зацікавленість перешкоджає виконанню посадових обов’язків, повідомити про це безпосередньому керівникові для врегулювання конфлікту інтересів.

При здійсненні повноважень у судочинстві прокурор зобов’язаний своєчасно вживати у межах своєї компетенції заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, керуючись принципами законності, незалежності суддів, рівності фізичних та юридичних осіб перед законом і судом.

Під час судового розгляду справ прокурор повинен всіляко утримуватися від здійснення впливу на вирок або рішення суду не процесуальними засобами, у тому числі шляхом проголошення до завершення розгляду справ заяв стосовно фактичних обставин справи та юридичної оцінки доказів.

У всіх сферах прокурорсько-слідчої діяльності прокурор зобов’язаний дотримуватися принципу презумпції невинуватості.

Прокурор не повинен надавати суду докази, що були отримані з джерел або за допомогою методів, що суперечать закону. У разі встановлення таких фактів, вживати необхідних заходів з метою притягнення до передбаченої законом відповідальності особи, яка отримала та надала такий доказ.

Прокурор зобов’язаний забезпечувати конфіденційність інформації, яку отримано під час виконання професійних обов’язків, крім тих випадків, коли законом передбачено право чи обов’язок розкривати таку інформацію.

Прокурору слід утримуватися від розголошення заздалегідь своїх намірів щодо порушення кримінальних справ, обрання запобіжних заходів та інших важливих слідчих дій і наглядових рішень, якщо потреба у цьому не викликана міркуваннями тактичного характеру.

У судовому процесі, у випадках та порядку, передбачених законом, прокурор повинен захищати законні інтереси потерпілих і свідків:

– забезпечувати обізнаність останніх про їхні права, в тому числі на оскарження рішення суду;

– у разі необхідності, вживати заходів, передбачених чинним законодавством для захисту їхнього та близьких родичів життя і безпеки;

– вживати вичерпних заходів, передбачених законодавством, щодо відшкодування потерпілим шкоди, завданої злочином.

Прокурор не вправі використовувати своє посадове положення в особистих інтересах або в інтересах інших осіб. Зобов’язаний утримуватися від поведінки, дій і висловлювань, які можуть зашкодити його репутації, а також скомпрометувати незалежність, послідовність, справедливість органів прокуратури.

Прокурор здійснює нагляд за законністю рішень, прийнятих органами законодавчої та виконавчої влади.

Прокурор не повинен втручатися в діяльність органів законодавчої, виконавчої влади та місцевого самоврядування, окрім випадків, коли їхні рішення чи дії суперечать законодавству та потребують заходів прокурорського реагування.

Прокурор повинен співробітничати з ними при виконанні своїх службових обов’язків і здійсненні заходів щодо зміцнення правопорядку, якщо це не суперечить принципу його незалежності.

Прокурор повинен уникати членства в комісіях, комітетах та інших колегіальних органах, що утворюються органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.

З метою забезпечення справедливого та об’єктивного судочинства прокурор повинен діяти в рамках процесуального закону, з повагою ставитися до суддів, уникати у судовому засіданні та поза його межами висловлювань щодо їхньої професійності, незалежності та справедливості.

Оцінка дій суддів та законності судових рішень може публічно надаватися прокурором лише в межах та порядку, встановлених процесуальним законодавством, при відповідному реагуванні на неправосудні рішення.

У відносинах з іншими учасниками судочинства у публічному судовому процесі прокурор повинен додержуватись офіційного ділового стилю, проявляти принциповість і витримку.

Прокурор не має права залишати поза увагою поведінку інших учасників процесу, включаючи головуючого у судовому засіданні, що, на його думку, суперечить закону, порушує права і свободи громадян. Реагувати на ці прояви у порядку, передбаченому судово-процесуальним законодавством.

Прокурору-учаснику процесу слід утримуватися від неофіційних контактів під час розгляду справи із суддями, адвокатами (захисниками) з тих чи інших домовленостей про результати розгляду.

Водночас прокурор повинен бути зразком поваги до суду і правосуддя, демонструючи це своєю поведінкою у судовому процесі.

Прокурор повинен з повагою ставитися до діяльності представників засобів масової інформації щодо висвітлення роботи органів прокуратури, а також сприяти в отриманні достовірної інформації в установленому законом порядку. Утримуватися від офіційних висловлювань, міркувань та оцінок з питань, розгляд яких не віднесено до його компетенції.Дотримуватися встановлених правил публічних виступів і надання службової та конфіденційної інформації.

Офіційні (письмові та усні) виступи прокурора у засобах масової інформації повинні бути точними, виваженими, враховувати той факт, що вони можуть розцінюватись як офіційна точка зору прокуратури.

Міжнародне співробітництво прокурорів здійснюється у рамках чинного законодавства, на підставі міжнародних угод відповідно до принципів рівноправності, взаєморозуміння та взаємних інтересів, добросовісного виконання зобов’язань і поваги до прав людини, та має на меті налагодження співпраці з прокурорами інших країн та розширення існуючих зв’язків.

Стосунки між прокурорами у трудових колективах повинні базуватися на засадах товариського партнерства, взаємоповаги, взаємодопомоги.

У взаємовідносинах прокурори повинні уникати проявів недоброзичливого ставлення один до одного з кар’єристських та інших особистих міркувань та об’єднувати свої зусилля заради виконання завдань, поставлених перед прокуратурою.

У відносинах з підлеглими керівники прокуратур повинні поєднувати принциповість і вимогливість з повагою і доброзичливістю до них; не допускати грубощів, приниження людської гідності.

Сприяти творчому виконанню підлеглими своїх функціональних обов’язків, не обмежувати без потреби їх ініціативу, проявляти повагу до висловлюваних ними правових позицій і не нав’язувати свою точку зору силовими методами.

Захищаючи права і законні інтереси громадян, прокурор повинен уважно розбиратися з їх проблемами відповідно до вимог закону, принципів справедливості та людяності, уникати проявів бюрократизму, формалізму, бездушного ставлення до потреб особи. Є неприпустимими прояви зверхності, чванливості, зневажливого ставлення до законних прохань і вимог.

У відносинах з громадянами поза службою прокурор повинен бути зразком поваги до правопорядку, додержання норм поведінки в побуті та громадських місцях.

Прокурор повинен постійно підвищувати свій загальноосвітній рівень, професіоналізм, розвивати творче ставлення до своїх службових обов’язків та набувати професійного досвіду.

Оцінка дотримання правил професійної етики та поведінки прокурора під час виконання службових обов’язків надається під час проведення атестації, при вирішенні питання про підвищення по службі, підготовки характеристик чи рекомендацій.

Недотримання прокурором правил поведінки, встановлених цим Кодексом, може бути підставою для накладення наступних дисциплінарних стягнень:

· зобов’язання припинити неетичну поведінку;

· зобов’язання компенсувати моральну шкоду, що завдана неетичною поведінкою, шляхом особистого або публічного вибачення;

· направлення підпорядкованим прокурорам інформаційного листа про факт порушення прокурорської етики

Рішення компетентного органу порушення прокурором вимог цього Кодексу та застосування до нього заходів стягнення можуть бути оскаржені вищестоящому прокурору або до суду. Наявність рішення прокурора вищого рівня за скаргою не є перешкодою для звернення до суду.