Аналітична робота в прокуратурі.

Загальна характеристика і сутність аналітичної роботи в прокуратурі, її організаційно-правових підстав.

Важливою передумовою ефективної діяльності прокуратури є належна організації її роботи, в тому числі з питань інформаційно-аналітичного забезпечення.

Під аналітичною роботою в прокуратурі розуміється сукупність організаційних, правових, матеріально-технічних та інших умов, а також дії прокурорсько-слідчих працівників щодо цілеспрямованого пошуку, збору, обліку, накопичення, розподілу, опрацювання (аналізу, узагальнення), збереження та передачі інформації, необхідної для практичних потреб органів та підрозділів прокуратури.

Послідовне дотримання всіх цих стадій, має суттєве значення для прийняття належно виважених управлінських рішень. Крім того, ці процеси також впливають на практику планування, розроблення програм, заходів тощо, метою яких є вирішення проблемних питань прокурорсько-слідчої діяльності, підвищення організації та ефективності роботи на всіх рівнях прокурорської системи зверху до низу.

Інформація, якої потребує прокуратура, може бути усною, письмовою, друкованою, аудіовізуальною та іншою. Надзвичайно важливо, щоб вся ця інформація була достовірною, обґрунтовано добраною, мала відношення до питань, які перебувають у полі зору прокуратури і, головне, надходила регулярно, у визначені для цього терміни.

Правову та організаційну основу аналітичної роботи в органах і підрозділах прокуратури визначають: Конституція України, Закон України "Про прокуратуру", чинні накази і розпорядження Генерального прокурора України, інші організаційно - управлінські акти відомчого характеру. Основними з їх числа, є відповідні накази Генерального прокурора України з питань організації роботи та управління в органах прокуратури, а також Регламент Генеральної прокуратури України, затверджений наказом №53 від 30.09.05.

 

Види, орієнтовна тематика та періодичність аналітичних досліджень (вивчень) в прокуратурах районного рівня.

Аналітичне дослідження - вивчення шляхом аналізу чи узагальнення інформаційних потоків, що характеризують стан діяльності (функціонування) органів прокуратури по виконанню покладених на них завдань, з тим, щоб виявити позитивний досвід для відповідного його закріплення і розповсюдження, або з'ясувати причини, які негативно вплинули на кінцеві результати цієї діяльності та прийняти рішення про шляхи поліпшення ситуації.

Аналіз - це діяльність, спрямована на визначення і дослідження окремих складових частин об'єкта (предмета, явища) або окремих його властивостей з метою встановлення як ці складові впливають на характеристики об'єкта (предмета, явища) в цілому.

Узагальнення - являє собою зворотній аналізу процес, який полягає у виявленні характерних рис, особливостей окремого предмета, факту, явища, сприйняття їх як загальних і поширення на інші предмети, факти, явища.

Аналіз та узагальнення як методи дослідницької діяльності взаємопов'язані, органічно обумовлюють та доповнюють один одного, що виступає важливим фактором досягнення об'єктивного, теоретично і практично значущого результату дослідження. Аналізом або узагальненням називається, зазвичай, також документ, що створюється у практичній прокурорській діяльності за допомогою вище вказаних методів і в якому міститься критична оцінка проведеної роботи, виокремлюються найбільш актуальні для конкретної прокуратури проблеми, визначаються шляхи їх вирішення. Ці проблеми можуть стосуватись як організації роботи органів прокуратури загалом, так і окремих напрямів, зокрема: розслідування злочинів, нагляду за додержанням і застосуванням законів (у тому числі й іншими органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство), участі прокурорів у розгляді судами кримінальних, цивільних, господарських справ, справ про адміністративні правопорушення, розгляду звернень громадян, депутатів місцевих рад, запитів і звернень народних депутатів України, кадрового, правового забезпечення тощо.

Аналітична робота має здійснюватись лише за необхідності поглибленого вивчення проблеми, якщо висновок про стан додержання законності, боротьби зі злочинністю, організації діяльності прокуратури неможливо зробити на підставі статистичних, оперативних чи інших даних. Проблеми, що потребують вивчення, повинні бути актуальними і мати практичну значимість. Слід уникати „дріб'язкових питань”, а також таких, що посідають у багатоаспектній прокурорській діяльності другорядне місце.

Для наскрізного вивчення та опрацювання визначено наступні теми:

• прокурорський нагляд за додержанням конституційних прав і свобод громадян;

• стан прокурорського нагляду за законністю в діяльності органів які ведуть боротьбу зі злочинністю;

• стан прокурорського нагляду за дотриманням законів щодо протидії легалізації (відмиванню) грошових коштів та іншого майна, здобутого злочинним шляхом;

• прокурорський нагляд за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з торгівлею людьми та пов’язаними з нею злочинами.

Цей перелік обов’язкової тематики аналітичних вивчень є на сьогодні по суті вичерпним. Наказом Генерального прокурора України з питань організації роботи і управління в органах прокуратури(№1-2005) заборонено встановлювати підпорядкованим прокурорам інші обов’язкові тематику і періодичність складання документів аналітичного спрямування. З огляду на зазначене, тематика і періодичність проведення аналітичних досліджень мають бути у кожному випадку конкретизовані у планах поточної роботи та інших організаційно-управлінських актах Генерального прокурора України (прокурора обласного рівня),наприклад, рішеннях колегії.

Результати аналізів (узагальнень) з наскрізних тем та інших комплексних вивчень слід обговорювати на засіданнях координаційних (міжвідомчих) нарадах, вживаючи за результатами заходів до усунення недоліків у прокурорській діяльності та практиці протидії правопорушенням і злочинності.

 

Стадії та методи аналітичних досліджень. Методологія збирання та опрацювання інформації, необхідної для аналітичної роботи.

Основними стадіями аналітичних досліджень є підготовка до проведення аналітичного вивчення, збирання інформації, розробка плану-схеми, проведення аналітичного дослідження, обробка та аналіз зібраної інформації, оформлення результатів, реалізація аналітичних документів.

Методами дослідницької діяльності є аналіз та узагальнення, які взаємопов'язані, органічно обумовлюють та доповнюють один одного, що виступає важливим фактором досягнення об'єктивного, теоретично і практично значущого результату дослідження.

Аналіз - це діяльність, спрямована на визначення і дослідження окремих складових частин об'єкта (предмета, явища) або окремих його властивостей з метою встановлення як ці складові впливають на характеристики об'єкта (предмета, явища) в цілому.

Узагальнення - являє собою зворотній аналізу процес, який полягає у виявленні характерних рис, особливостей окремого предмета, факту, явища, сприйняття їх як загальних і поширення на інші предмети, факти, явища.

Аналізом або узагальненням називається, зазвичай, також документ, що створюється у практичній прокурорській діяльності за допомогою вище вказаних методів і в якому міститься критична оцінка проведеної роботи, виокремлюються найбільш актуальні для конкретної прокуратури проблеми, визначаються шляхи їх вирішення

Збір інформаційних, методичних та нормативних матеріалів та накопичення їх у тематичних наглядових провадженнях, формування яких здійснюється в прокуратурі, не лише по наскрізних але й інших тематичних напрямках, закріплених за відповідними працівниками райпрокуратури.

Опрацювання зібраної інформації, в тому числі:

перевірка кожної інформації на повноту, об'єктивність, достовірність шляхом ознайомлення, аналізу та оцінки з метою вирішення питання її достатності для проведення аналітичного дослідження;

групування статистичної та іншої інформації, відібраної для дослідження (надання зібраним цифрам і фактам визначеної форми та структури за їх індивідуальними ознаками);

складання (у разі потреби) порівняльних таблиць, діаграм, графіків, схем з метою доведення матеріалу, що досліджується, до порівняльного стану;

аналіз співвідношення зібраних статистичних даних у порівняльних таблицях;

встановлення причинно-наслідкових зв'язків, формулювання висновків;

розроблення на основі сформульованих висновків конкретних рекомендацій і пропозицій щодо розв’язання (вирішення) наявних проблем.

 

Внутрішня та зовнішня взаємодія при проведення аналітичних досліджень (допустимі випадки, форми, об’єкти, межі).

Аналітичне дослідження - це вивчення шляхом аналізу чи узагальнення інформаційних потоків, що характеризують стан діяльності (функціонування) органів прокуратури по виконанню покладених на них завдань, з тим, щоб виявити позитивний досвід для відповідного його закріплення і розповсюдження, або з'ясувати причини, які негативно вплинули на кінцеві результати цієї діяльності та прийняти рішення про шляхи поліпшення ситуації.

Внутрішня взаємодія при проведенні аналітичних досліджень полягає в обміні інформацією з питань, що підлягають дослідженню між структурними підрозділами, наприклад, прокуратури області або на районному рівні між оперативними працівниками прокуратури, за якими закріплено певний напрямок прокурорської діяльності. Наприклад, при проведенні аналітичного дослідження стану розгляду звернень громадян оперативний працівник прокуратури району, за яким закріплено вказана ділянка роботи може одержати від іншого працівника прокуратури інформацію про стан представництва прокурором інтересів громадян в судах за їх зверненнями на адресу прокуратури.

Зовнішня взаємодія при проведенні аналітичних досліджень полягає в обміні (або витребуванні) інформації з питань, що підлягають дослідженню органами прокуратури від інших правоохоронних або контролюючих органів. Наприклад, знову таки при проведенні аналітичного дослідження стану додержання вимог законодавства щодо охорони природних ресурсів оперативний працівник прокуратури району, за яким закріплено вказана ділянка роботи може одержати від екологічної інспекції інформацію про кількість виявлених порушень в даній сфері, реагування вказаного органу на виявлені порушення і т.п.