Повноваження прокурора при здійснені нагляду за органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність.

Визначаючи характер повноважень прокурорів із нагляду за додержанням законів в оперативно-розшуковій діяльності, необхідно враховувати сутність цієї діяльності. У статті ЗО Закону України "Про прокуратуру", яка регламентує нагляд прокуратури за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство, передбачено тільки заходи, яких уживає прокурор при здійсненні нагляду за додержанням законів органами дізнання і досудового слідства, і підкреслено, що повноваження прокурора при цьому визначаються кримінально-процесуальним законодавством. Повноваження ж прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, ні цією, ні іншими статтями Закону України "Про прокуратуру" не регламентовано. Ці права прокуратури при здійсненні нагляду закріплено в Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність". Згідно зі ст. 14 Закону прокурор у межах своєї компетенції має право:

1) безперешкодно входити в усі приміщення органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність;

2) вимагати для перевірки розпорядження, інструкції, накази й інші акти щодо оперативно-розшукової діяльності, оперативно-розшукові справи, реєстраційні, облікові, звітні, статистичні, аналітичні документи та інші відомості щодо здійснення оперативно-розшукових заходів;

3) доручати керівникам відповідних органів проведення в підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень закону;

4) давати письмові вказівки про проведення оперативно-розшукових заходів в інтересах кримінального судочинства, про розшук осіб, які безвісно відсутні;

5) давати згоду на продовження строку проведення оперативно-розшукової діяльності;

6) отримувати пояснення щодо порушень вимог закону від посадових осіб органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність;

7) перевіряти скарги на порушення законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, з ознайомленням у необхідних випадках з оперативно-розшуковими матеріалами;

8) скасовувати незаконні постанови про заведення або закриття оперативно-розшукової справи, зупинення або поновлення оперативно-розшукової діяльності чи про інші рішення, що суперечать закону;

9) вживати заходів щодо усунення порушень законності під час проведення оперативно-розшукової діяльності та щодо притягнення винних до встановленої законом відповідальності;

10) опротестовувати незаконну постанову суду про дозвіл або відмову на проведення оперативно-розшукових заходів. Принесення подання зупиняє проведення оперативно-розшукових заходів, дозвіл на які дано судом.

Незважаючи на такий широкий перелік прав прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів в оперативно-розшуковій діяльності, вони мають деякі обмеження, пов'язані з особливістю цієї діяльності. Наприклад, право на безперешкодний вхід в усі приміщення органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність (п. 1 ст. 14 Закону), прокурор у ряді випадків не може реалізувати через те, що в цьому приміщенні може знаходитися спеціальна техніка, з якою працюють штатні негласні працівники органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, або особи, які допомагають цим органам на конфіденційній основі. Тому це право може бути реалізоване з урахуванням предмета і меж нагляду у визначеній сфері. Перевірка виконання законів в оперативно-розшуковій діяльності може проводитися з урахуванням цих обмежень. Підставами для перевірки можуть бути обставини, які виникли не лише з одержаної інформації про факти порушення закону, що надійшли до прокуратури, але й з інших підстав, які виникли внаслідок неналежного виконання вимог законів в оперативно-розшуковій діяльності.

Прокурор має деякі обмеження прав при витребуванні для перевірки документів та інших відомостей щодо здійснення оперативно-розшукових заходів (п. 2 ст. 14 Закону). Це стосується перш за все осіб, які є гласними та негласними працівниками, документації, яка зашифровує особу чи відомчу належність працівників, приміщень і транспортних засобів оперативних підрозділів, тощо.

Відомості про осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальним органом України, належність конкретних осіб до кадрового складу розвідувальних органів, а також форми, методи й засоби розвідувальної діяльності й інформаційно-штатна структура розвідувальних органів до предмета прокурорського нагляду не відносяться (ч. З ст. 14 Закону).

Прокурор у кожному конкретному випадку повинен ураховувати межі нагляду.

У ст. 14 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" не передбачено права прокурора вимагати від керівників органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виділення спеціалістів для проведення перевірок. Уважаємо, що таке право за прокурором залишається з огляду на його повноваження, передбачені п. З ст. 20 Закону "Про прокуратуру". Необхідність участі спеціаліста в перевірці може виникнути за певних обставин. Наприклад, коли проводиться перевірка правомірності використання спеціальних засобів, які завдали шкоди здоров'ю людей або майну. У даному випадку прокурору проводити перевірку доцільно за участі спеціаліста.

Прокурор має право розглядати й перевіряти скарги на порушення законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність. Такі повноваження передбачені не лише Законом України "Про прокуратуру" (ст. 12), але й Законом "Про оперативно-розшукову діяльність" (п. 7 ст. 14 Закону), які зобов'язують прокурора при порушенні органом (посадовою особою), який здійснює оперативно-розшукову діяльність, прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб уживати заходів до поновлення порушених прав і законних інтересів, притягнення винних до встановленої законом відповідальності: дисциплінарної, матеріальної (п. 9 ст. 14 Закону).

12.3. Акти прокурорського реагування на виявлені порушення законів в оперативно-розшуковій діяльності

Установлені Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" (ст. 14) права прокурора щодо виявлення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, усунення порушень закону, поновлення порушених прав громадян та юридичних осіб і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення, реалізуються у формі актів прокурорського реагування. Усі прокурорські акти, що відповідають чинному законодавству, обов'язкові для виконання органами та посадовими особами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Актами прокурорського нагляду за додержанням законів у цій сфері є: подання, письмова вимога, протест, письмова вказівка, заява, позов, постанова.

Уживаючи заходів до усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, прокурор вносить подання органу (посадовій особі), які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.

У випадках виявлення порушення прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб у зв'язку з прийняттям органом (посадовою особою), який здійснює оперативно-розшукову діяльність, правового акта, що суперечить закону, прокурор опротестовує його в орган (посадовій особі), який видав цей акт, або звертається до суду з заявою про визнання такого акта незаконним. До числа актів, які можуть бути опротестовані, слід віднести накази та постанови органів (посадових осіб), які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.

У випадках порушення при здійсненні оперативно-розшукової діяльності прав і свобод людини та громадянина, які захищаються в порядку цивільного судочинства, коли потерпілий за станом здоров'я, віком або з інших причин не може особисто захищати їх у суді, коли порушення набуло особливого громадського значення, прокурор пред'являє і підтримує в суді заяву або позов в інтересах потерпілих. Крім цього, прокурор має право порушити дисциплінарне провадження, винести постанову і передати її разом з матеріалами перевірки органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справи про дисциплінарне правопорушення.

При реалізації права на дисциплінарне провадження прокурора слід мати на увазі два аспекти. Перший - в оперативно-розшуковій діяльності беруть участь: посадові особи органів, які здійснюють цю діяльність на гласній основі; штатні негласні працівники цих органів, особи, які надають допомогу цим органам на конфіденційній основі; особи, які надають допомогу цим органам на неконфіденційній основі.

Порушувати провадження щодо тих, хто працює на негласній основі, конфіденційно, майже неможливо, оскільки відомості про цих осіб прокурор може одержати тільки за їх згодою.

Другий аспект - це особливий порядок відповідальності службовців, а також осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів.

Військовослужбовці, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, працівники органів внутрішніх справ, органів Державної податкової служби, управління Державної охорони, органів і установ Державного департаменту з питань виконання покарань несуть відповідальність за правопорушення відповідно до нормативних правових актів, які регламентують порядок проходження служби в указаних органах. Прокурор, за наявності підстав, вправі вимагати, крім притягнення осіб до визначеної законом дисциплінарної відповідальності, притягнення їх також і до матеріальної відповідальності.

Отримавши інформацію про вчинення особами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, діянь, за які Кримінальним кодексом України встановлено відповідальність, прокурор порушує кримінальну справу та вживає заходів, щоб особу, яка їх вчинила, було притягнено до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

До спеціальних повноважень, передбачених у Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність", відноситься право прокурора давати письмові вказівки про проведення оперативно-розшукових заходів в інтересах кримінального судочинства, про розшук осіб, які безвісно відсутні (п. 4 ст. 14 Закону).