Прокурорський нагляду за дотриманням законності при розгляді заяв і повідомлень про скоєння злочину.

Наказ ГПУ №4гн від 19.09.2005 року:

Щомісячно перевіряти повноту реєстрації, законність розгляду та вирішення заяв і повідомлень про злочини у кожному правоохоронному органі. Забезпечуючи комплексний підхід, використовувати дані органів державного нагляду та контролю, повідомлення засобів масової інформації, звернення, дані лікувальних закладів і судово-медичних бюро, підприємств, установ, організацій тощо.

Нагляд за законністю при прийманні, реєстрації та вирішенні заяв і повідомлень про вчинені злочини або ті, що готуються, при провадженні дослідчих перевірок і досудовому слідстві органами прокуратури покласти на прокурорів міст, районів і прирівняних до них, управління нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури Генеральної прокуратури України та відповідні галузеві відділи прокуратур АРК, областей, міст Києва і Севастополя, прокуратур військових регіонів та Військово-Морських Сил України.

Нагляд за додержанням законів при прийманні, реєстрації та вирішенні заяв і повідомлень про вчинені злочини або ті, що готуються, при провадженні дослідчих перевірок, дізнанні та досудовому слідстві органами внутрішніх справ, у тому числі Управлінням МВС України на транспорті та підпорядкованим йому лінійними управліннями залізниць, податкової міліції, СБУ (окрім головних управлінь (відділів) по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, слідчих підрозділів військової контррозвідки), охорони державного і митного кордонів України покласти на прокурорів міст, районів і прирівняних до них прокурорів та на управління (відділи) нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ, податкової міліції, СБУ, Державних митної та прикордонної служб України при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства управління нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Генеральної прокуратури України та відповідні галузеві відділи (старших помічників) прокуратуробластей.

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

В ході здійснення нагляду:

а) повнота, строки реєстрації заяв та повідомлень про вчинені, або ті, що готуються злочини (перелік таких повідомлень визначений ст.94 КПК України); Стаття 97 КПК України зобов’язує слідчих та органи дізнання приймати повідомлення про вчинені злочини, в тому числі і по справах, які не підлягають їх віданню.

Детально порядок прийому, реєстрації повідомлень про злочини регламентує вищевказані Інструкції МВС та ДПА. Звичайно, в обов`язки прокурора не входить здійснення нагляду за виконанням органами внутрішніх справ і податкової міліції відомчих інструкцій, але перевірка дотримання конкретних їх вимог є важливим засобом встановлення порушень кримінально – процесуального закону.

Згідно з п.2.1-2.4 Інструкцій МВС та ДПА, повідомлення про злочини незалежно від місця і часу їх вчинення, повноти одержаних зведень приймаються цілодобово штатними черговими, їх помічниками. Прийняття такої інформації та негайне реагування на неї є обов`язком усіх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ і начальницького складу органів податкової міліції. Вони не мають права відмовлятися від її прийому під приводом обслуговування іншої території, недостатності свідчень для вирішення питання про наявність ознак злочину чи даних для вирішення питання про порушення кримінальної справи, або з будь яких інших причин. При зверненні громадян до чергової частини, приймальної вказаних органів,дільничного інспектора міліції, слідчого, дізнавача, або іншого співробітника міліції з усною заявою про злочин, складається протокол – заява з дотриманням вимог КПК.

Повідомлення про злочини, що надходять до канцелярії ОВС (ОПМ) поштою, телеграфом, телефаксом тощо, відповідно до Інструкції МВС та Інструкції ДПА, реєструються як вхідна кореспонденція, про неї доповідається начальникові ОВС (ОПМ). Керівник дає письмові вказівки щодо реєстрації повідомлення у черговій частині і приймає рішення про порядок її перевірки. Передача такої інформації до служб для розгляду без реєстрації у черговій частині, тобто в Книзі обліку інформації про злочини і події (КОЗП), забороняється.Також забороняється приймати та реєструвати в канцелярії письмові повідомлення про злочини, подані в орган внутрішніх справ (ОПМ) особисто заявником. Вони реєструються тільки у черговій частині.

Таким чином, в залежності від форми, способу надходження в ОВС (ОПМ), повідомлення про злочини можливо розділити на 4 основних види:

- усніповідомлення про злочини, які згідно зі ст.95 КПК приймаються тільки від громадян, заносяться до протоколу і передаються безпосередньо у чергову частину для реєстрації в КОЗП;

- письмові повідомлення про злочини, отримані поштою терміново реєструютьсяу книзі вхідної кореспонденції і передаються начальнику ОВС (ОПМ) для розгляду. Після розгляду начальником вони реєструються в КОЗП і тільки після цього передаються виконавцю. Є помилковою існуюча в деяких ОВС практика, коли ця категорія повідомлень про злочини реєструється в журналі обліку пропозицій, заяв і скарг громадян, ведення якого передбачено Інструкцією “Про порядок розгляду пропозицій, заяв, скарг громадян і організацій. Але прокурору слід реагувати на такі порушення порядку реєстрації тільки у тому випадку, коли вони призводять до порушень закону;

- письмові повідомлення про злочини, подані в ОВС (ОПМ) особисто заявникомреєструються відразу в КОЗП;

- інші повідомлення – інформація про злочини громадян, службових осіб, що надійшла по телефону, телеграфу, радіо і телебаченню; повідомлення медичних установ (по телефону) про звернення громадян з тілесними ушкодженнями, походження яких могло бути наслідком злочинних дій; повідомлення з підрозділів ОВС - паспортних апаратів, ДАЇ, МРЕВ, підрозділів охорони тощо. Якщо в ході перевірки вони не підтверджуються, а необхідність їх розгляду в порядку ст.97 КПК відсутня, в КОЗП робиться відмітка про непідтвердження інформації про злочин;

Прокурор повинен встановити, чи всі повідомлення про злочини, що надійшли до ОВС та ОПМ, зареєстровані відповідним чином, тобто в КОЗП. Для цього вивчається та порівнюється з КОЗП:

- інформація про повідомлення, яка є в ОВС (ОПМ): в книзі вхідної кореспонденції, журналу обліку пропозицій, заяв та скарг, журналу прийому громадян, журналу обліку виїздів експертів – криміналістів на місця пригоди тощо);

- власна інформація з установ, організацій, підприємств (органів освіти, дитячих дошкільних закладів, медичних установ тощо) про направлені ними повідомлення в ОВС, ОПМ), яку прокурор повинен систематично витребувати самостійно. Крім того, необхідно отримати та систематизувати інформацію про виділені матеріали з кримінальних справ, які підлягають обов`язковій реєстрації в КОЗП (по справах за ст.229-6 КК відносно осіб, яки схилили до вживання наркотиків, осіб які їх збули тощо);

Друге завдання прокурора – встановити, чи дотримані строкиреєстрації повідомлень про злочини. Відповідно до Інструкцій, всі вищевказані повідомлення про злочини реєструються в чергових частинах черговими відразу після їх надходження, що відображається в КОЗП. Інформацію черговий реєструє самостійно, без погодження з керівництвом ОВС (ОПМ).

Виконання цього правила є одним з головних умов забезпечення законності при реєстрації і подальшому розглядіповідомлень про злочини, тому прокурору слід звернути особливу увагуна його дотримання.

Прокурору слід знати основні типи порушень законодавства при реєстрації повідомлень про злочини:

- непередача до чергової частини повідомлень, які приймаються за її межами (в підрозділах ОВС (ОПМ), пунктах охорони громадського порядку);

- нереєстрація в КОЗП повідомлень про злочини, що надійшли до чергової частини (допускається за умовою халатності чергового, або умисного укриття злочину);

- передача повідомлень про злочини на розгляд керівництву без реєстрації в КОЗП. Як вже відзначалось, всі повідомлення про злочини передаються безпосередньо до чергової частини, де відразу реєструються в КОЗП. Винятком в цьому правилі є тільки повідомлення про злочини, отримані поштою. Невиконання цього правила єпричиною двох наступних порушень;

- передача повідомлень про злочини для вирішення виконавцям без реєстрації в КОЗП;

- розгляд повідомлень про злочин, в основному заяв громадян, під видом звичайних скарг та заяв, без реєстрації в КОЗП та прийняття рішення в порядку ст.97 КПК. Для виявлення цього порушення вивчаються записи в книзі вхідної кореспонденції та книзі обліку пропозицій, заяв і скарг громадян про зміст отриманого повідомлення. Тому ці записи повинні викладатися точно та об`єктивно. Це порушення встановлюється також шляхом вивчення наряду (справи) з розглянутими заявами та скаргами;

- безпідставне направлення повідомлення про злочин в інший ОВС чи ОПМ (без реєстрації в КОЗП). Для перевірки обгрунтованості такого рішенняповідомляється прокурору, який здійснює нагляд за діяльністю органу міліції, в який направлено повідомлення.

Слід мати на увазі, що цей перелік порушень закону при реєстрації повідомлень про злочини не є вичерпним. Персональна відповідальність за додержання правил реєстрації повідомлень про злочини покладена на начальника ОВС та чергового.

б) дотримання строківрозгляду повідомлень про злочини;Згідно з ч.2 ст.97 КПК по повідомленню про злочин слідчий, орган дізнання зобов’язані не пізніше триденного строку прийняти одне з такихрішень:

- порушити кримінальну справу:

- відмовити в порушенні кримінальної справи;

- направити заяву або повідомлення за належністю.

Але в законі не враховані існуючи на практиці ще два рішення, які приймаються за повідомленнями про злочин:

- складання протоколу про адміністративне правопорушення. Це рішення приймається при виявленні ознак адміністративного проступку та при відсутності необхідності прийняття рішення в порядку ст.97 КПК;

- оформлення протокольного провадження;

Крім того, Інструкціями МВС та ДПА передбачені ще два випадки, коли рішення за повідомленням про злочин не приймаються, а в КОЗП заноситься відповідний запис:

- про долучення повідомлення до кримінальної справи, або матеріалів перевірки (у випадку, коли про цей злочин вже надходила інформаціяраніше і це повідомлення було зареєстровано в КОЗП (п.4.7 Інструкції МВС та п.4.6 Інструкції ДПА);

- про непідтвердження повідомлення про злочин;

Встановлений триденний строк для розгляду повідомлень також розповсюджується і на ці рішення. Тільки у випадку необхідності перевірки повідомлення про злочин, згідно з ч.4 ст.97 КПК, така перевірка здійснюється в строк не більше десяти днів.

Іншими словами, перевірка повідомлення про злочин в десяти денний термін повинна проводитись у виключних випадках. При наявності очевидних ознак злочину рішення приймається в строк до 3-х днів з моменту реєстрації повідомлення в КОЗП.

Якщо ж реєстрацію інформації про злочини з будь – яких причин було затримано, то в КОЗП поряд з часом її надходження до чергової частини зазначається дата і точний час її початкового одержання працівником міліції. В таких випадках строк прийняття рішення за нею обчислюється саме з цього часу (п.3.6 Інструкції МВС та п.3.5 Інструкції ДПА).

Статтею 426 КПК України встановлено, що у виняткових випадках, в разі неможливості в десятиденний строк зібрати необхідні матеріали для оформлення протокольного провадження, цей строк може бути продовжений відповідним прокурором до двадцяти днів. Таке продовження строку повинне оформлюватися відповідною постановою.

При проведенні перевірки прокурор в першу чергу встановлює дотримання строків розгляду повідомлень про злочини по облікових документах: КОЗП, журналу обліку матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи, журналі обліку кримінальних справ.

Також важливим засобомвстановлення цих порушень є вивчення первинних матеріалів – кримінальних справ, матеріалів про відмову в порушенні кримінальних справпри перевірці законності їх розгляду.

При цьому прокурор повинен встановити:

- коли, яким чином надійшло повідомлення до ОВС (ОПМ);

- коли воно надійшло до виконавця тазареєстровано в КОЗП;

- в який термін після надходження в ОВС (ОПМ) воно зареєстровано в КОЗП;

- в який термін після реєстрації в КОЗП воно розглянуто;

- чи дійсно була необхідна перевірка повідомлення;

- якщо так, то чи проводилась вона відповідно до ч.3 ст.97 КПК шляхом відібрання пояснень, витребування документів, без провадження слідчих дій;

Строки розгляду повідомлень про злочини, зареєстровані в КОЗП, контролюються черговим по ОВС (ОПМ). Щодобово він складає рапорт про нерозглянуті в строк повідомлення, який при здачі чергування доповідає начальнику ОВС (ОПМ), або особі, яка виконує його обов`язки, для життя відповідних заходів (п.4.5, 4.4 відповідно Інструкцій МВС та ДПА).

 

в) законність розгляду повідомлень про злочини;

В залежності від періодичності проведення можливо виділити 2 види перевірок законності розгляду повідомлень про злочини:

- щомісячні перевірки законності: 1) направлення повідомлень про злочини за належністю, 2) складання протоколів про адміністративні правопорушення, 3) прилучення повідомлень до кримінальних справ, або матеріалів перевірок, 4) непідтвердження повідомлень про злочини.

- поточні перевірки законності: 1) відмов в порушенні кримінальних справ, 2) порушення кримінальних справ, 3) оформлення протокольних проваджень.

Законність цих рішень повинна перевірятися безпосередньо після їх прийняття шляхом вивчення матеріалів, на підставі яких вони прийняті. Виконання прокурором цього обов`язку організаційно забезпечено кримінально – процесуальним законом та вищевказаними Інструкціями. Так, відповідно до п.22 Інструкції “Про єдиний облік злочинів”, що затверджена наказом Генерального прокурора України № 21 від 21.12.95р., слідчі і органи дізнання після прийняття рішення про злочин (у тому числі про порушення кримінальної справи або оформленняпротоколу у порядку ст.426 КПК) повинні негайно скласти документи перевинного обліку за відповідними формами. Після підписання картки начальником ОВС (ОПМ) і реєстрації злочину в єдиному журналі обліку, слідчі і працівники органу дізнання повинні протягом доби надати ці картки прокурору для підписання разом з кримінальною справою чи матеріалом з протоколом. Прокурор вивчає надані матеріали, перевіряє законність прийнятого рішення і тільки після цього підписує картки.

Матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи також необхідно перевіряти відразу після прийняття відповідних рішень.

Крім того, згідно ст.100 КПК слідчий та орган дізнання зобов`язані не пізніше доби направити прокурору копію постанови про порушення кримінальної справи або про відмову в порушенні кримінальної справи.

Копія постанови про порушення кримінальної справи долучається до наглядового провадження, а примірник постанови про відмову в порушенні кримінальної справи підшивається до окремого наряду.

Для забезпечення своєчасної та повної перевірки законності прийнятих рішень прокурору необхідно вести облік перевірених матеріалів. В разі встановлення фактів ненадходження матеріалів, негайно витребувати їх для перевірки. Таке право надано прокурору п.1 ст.227 КПК України.

Слід мати на увазі, що тривале ненаправлення прокурору відмовного матеріалу може свідчити про грубе порушення строків розгляду повідомлення про злочин. Інколи, з метою приховування такого порушення, в КОЗП, журналі обліку матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи, журналі обліку кримінальних справ виконується фіктивний запис про розгляд повідомлення та прийняте рішення.

Питання, які встановлюються при перевірці матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи:

- дотримання строків реєстрації та розгляду повідомлення про злочин;

- чи не проводились за матеріалом слідчі дії(крім огляду місця події);

- дотримання вимог ст.95 КК при оформленні протоколу повідомлення про злочин;

- повнота викладення повідомлення у протоколі (набули розповсюдження випадки, коли в протоколі повідомлення про злочин не вказуються суттєві обставини, що впливають на кваліфікацію, ступінь суспільної небезпеки злочину);

- чи відповідає мотивувальна, резолютивна частина постанови нормам матеріального та процесуального права;

- чи відповідає описова, мотивувальна частина постанови фактично встановленим обставинам;

- повнота проведеної перевірки;

- дотримання вимог ст.99 КПК про направлення зацікавленим особам та організаціям повідомлень про прийняте рішення.

 

Питання, які встановлюються при перевірці матеріалів кримінальної справи:

- дотримання строків реєстрації та розгляду повідомлення про злочин (кримінальні справи можуть порушуватися по раніш прихованим від реєстрації злочинам при їх розкритті, тому встановлення великої різниці між датою вчинення злочину і датою його реєстрації є приводом для проведення окремої перевірки);

- дотримання вимог ст.95 КК при оформленні протоколу повідомлення про злочин;

- дотримання вимог ч.1 ст.98 КПК до змісту постанови (привід, підстави до порушення справи, дальше її спрямування);

- дотримання вимог ч.2 ст.98 КПК про порушення кримінальної справи щодо особи, якщо на момент порушення справи її встановлено;

- правильність порушення справи за конкретною статтею КК, або відповідність мотивувальної, резолютивної частини постанови нормам матеріального права (інколи допускаються випадки кваліфікації нерозкритих злочинів як менш тяжких і навпаки, розкритих як більш тяжких);

- дотримання встановлених Інструкцією прокуратури правил щодо обліку злочинів (в п.8 цієї Інструкції вказані випадки, коли злочин обліковується як один, або як два і більше);

- дотримання встановленого вищевказаною спільною Інструкцією прокуратури та МВС “Про порядок заповнення та подання документів перевинного обліку злочинів, осіб, які їх вчинили, руху кримінальних справ і протоколів про злочини” порядку заповнення та подання статистичної картки форми № 1 на виявлений злочин, правильності відображення в ній даних (р.2 Інструкції).

Начальник ОВС (ОПМ) зобов”язаний:

- після доповіді чергового про оперативну обстановку за минулу добу – перевірити правильність ведення КОЗП, про що зробити відповідний запис;

- при порушенні підлеглими встановленого порядку приймання, реєстрації, обліку і розгляду інформації про злочини – вжити заходи до усунення недоліків, а при необхідності – і заходи дисциплінарного впливу відносно винних;

- особисто вивчати перевірочні матеріали, а переконавшись в їх повноті і об”єктивності прийнятих рішень, затверджувати постанови про порушення кримінальних справ або про відмову в їх порушенні, винесені працівниками дізнання. У випадку виявлення необгрунтованості затвердженої постанови про відмову в порушенні кримінальної справи – негайно вносити пропозиції відповідному прокурору про їх скасування. У разі виявлення розбіжностей між змістом початкового повідомлення та останніми і поясненнями заявників – в особистій бесіді з ними або іншим чином – з”ясовувати причини цих розбіжностей і вживати заходів до їх усунення, про що робити відповідні записи в матеріалах;

- щокварталу організовувати проведення перевірок обліку та повноти інформації про злочини, зареєстровані в КОЗП, і порівнювати з відомостями про злочинні прояви, що містяться в інших джерелах. Для проведення таких перевірок в ОВС та ОПМ створюються спеціальні комісії. За наслідками перевірок складається акт встановленої форми, що затверджується начальником органу;

- проводити службові перевірки за фактами прихованих від реєстрації і обліку злочинів та вживати відповідних заходів до винних співробітників. При виявленні фактів фальсифікації матеріалів перевірки, впливу на заявників з метою схилення їх до відмови від раніше поданих заяв, застосування інших недозволених методів – передавати всі документи (разом з письмовим висновком) прокурору для вирішення питання про притягнення винних до кримінальної відповідальності.

За наслідками перевірки міськрайвідділів УМВС та відділів податкової міліції прокурор складає довідки.