Участь прокурорів в діяльності Вищої ради юстиції.

Стаття 131 Конституції. В Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить: 1) внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад; { Офіційне тлумачення пункту 1 частини першої статті 131 див. в Рішенні Конституційного Суду N 14-рп/2001 (v014p710-01) від 16.10.2001 } 2) прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності; 3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів. Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції.

До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

 

Закон «Про вищу Раду юстиції»

Р о з д і л I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Статус Вищої ради юстиції Статус Вищої ради юстиції визначається Конституцією України (254к/96-ВР) і цим Законом. Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність. (Положення частини другої статті 1, за яким Вища рада юстиції є органом, відповідальним за прийняття "у межах своєї компетенції" рішень про дисциплінарну відповідальність прокурорів визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 9-рп/2002 (v009p710-02) від 21.05.2002) Строк повноважень членів Вищої ради юстиції, крім тих, хто входить до її складу за посадою, становить шість років. dw(' Вища рада юстиції є юридичною особою, видатки на її утримання
визначаються окремо у Державному бюджеті України.'); Вища рада юстиції є юридичною особою, видатки на її утримання визначаються окремо у Державному бюджеті України. (Положення частини четвертої статті 1, згідно з яким "Вища рада юстиції є юридичною особою" визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 9-рп/2002 (v009p710-02) від 21.05.2002) Стаття 2. Нормативно-правові засади діяльності Вищої ради юстиції Повноваження, організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції визначаються Конституцією України, цим Законом та регламентом Вищої ради юстиції, який затверджується на її засіданні. Стаття 3. Повноваження Вищої ради юстиції Вища рада юстиції: 1) вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад; 2) розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності; 3) здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів; 4) розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів. Стаття 4. Символи та місцезнаходження Вищої ради юстиції Вища рада юстиції має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням і емблему Вищої ради юстиції, яка затверджується її рішенням. Невід'ємними атрибутами залу засідань Вищої ради юстиції є Державний Герб України та Державний Прапор України. dw(' Вища рада юстиції знаходиться у місті Києві.
'); Вища рада юстиції знаходиться у місті Києві. Стаття 5. Склад Вищої ради юстиції Відповідно до Конституції України Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України. Стаття 6. Вимоги до членів Вищої ради юстиції та гарантії їх діяльності На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не молодший тридцяти п'яти років і не старший шістдесяти п'яти років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років. (Частина перша статті 6 в редакції Закону N 1645-IV (1645-15) від 23.03.2004) dw(' Вимоги частини першої цієї статті не поширюються на осіб, які
входять до складу Вищої ради юстиції за посадою.
'); Вимоги частини першої цієї статті не поширюються на осіб, які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою. Вплив на членів Вищої ради юстиції у будь-який спосіб забороняється. Стаття 7. Обмеження щодо членства у Вищій раді юстиції Не можуть бути членами Вищої ради юстиції особи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними, та особи, які мають незняту або непогашену судимість. Р о з д і л II ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ ВИЩОЇ РАДИ ЮСТИЦІЇ Стаття 8. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції Верховною Радою України Члени Вищої ради юстиції призначаються Верховною Радою України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади членів Вищої ради юстиції вносяться депутатськими групами і фракціями. Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування одержав більшість голосів від конституційного складу Верховної Ради України. Стаття 9. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції Президентом України Президент України видає указ про призначення членів Вищої ради юстиції. Стаття 10. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом суддів України Кандидатури на посади членів Вищої ради юстиції визначаються з'їздом суддів України за пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду і включаються в бюлетень для прийняття рішення з'їздом суддів України шляхом таємного голосування по кожній кандидатурі. Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів України. У разі якщо голосування проводиться по кандидатурах, кількість яких перевищує квоту для призначення на посади членів Вищої ради юстиції, призначеними вважаються кандидати, які набрали більшість голосів щодо інших кандидатів. За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду підписуються рішення про призначення членів Вищої ради юстиції. Порядок скликання з'їзду суддів України визначається Законом України "Про органи суддівського самоврядування" (3909-12). Стаття 11. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом адвокатів України Висування кандидатів і призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом адвокатів України здійснюється у порядку, передбаченому частинами першою - третьою статті 10 цього Закону. Делегати на з'їзд адвокатів України обираються на республіканській (Автономної Республіки Крим), обласних, міських (міст Києва і Севастополя) конференціях адвокатів. Участь у цих конференціях можуть брати не більше п'яти делегатів від кожного району або міста обласного підпорядкування, які обираються районними або міськими (міст обласного підпорядкування) конференціями адвокатів. Інші питання порядку скликання і проведення з'їзду адвокатів визначаються Законом України "Про адвокатуру" (2887-12). Стаття 12. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ Висування кандидатів і призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ здійснюється у порядку, передбаченому частинами першою - третьою статті 10 цього Закону. Делегати на з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ обираються на республіканській (Автономної Республіки Крим), обласних, міських (міст Києва і Севастополя) конференціях працівників цих закладів та установ. Від вищих навчальних юридичних закладів, факультетів та наукових установ Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя обираються на з'їзд по п'ять делегатів. Стаття 13. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції всеукраїнською конференцією працівників прокуратури Висування кандидатів для призначення членами Вищої ради юстиції і голосування на всеукраїнській конференції працівників прокуратури здійснюються в порядку, передбаченому частинами першою - третьою статті 10 цього Закону. Представники на всеукраїнську конференцію працівників прокуратури обираються на республіканській (Автономної Республіки Крим), обласних, міських (міст Києва і Севастополя) конференціях працівників прокуратури. Участь у цих конференціях можуть брати всі відповідальні працівники органів прокуратури відповідної адміністративно-територіальної одиниці. dw(' У разі якщо на конференції було висунено на посаду членів
Вищої ради юстиції більш як два кандидати і ніхто з них не був
обраний або був обраний тільки один, проводиться повторне
голосування по двох кандидатурах, які набрали в першому турі
більше голосів делегатів конференції, ніж інші.
'); У разі якщо на конференції було висунено на посаду членів Вищої ради юстиції більш як два кандидати і ніхто з них не був обраний або був обраний тільки один, проводиться повторне голосування по двох кандидатурах, які набрали в першому турі більше голосів делегатів конференції, ніж інші. У разі якщо при повторному голосуванні не було обрано в межах квоти необхідної кількості членів Вищої ради юстиції, то нове голосування проводиться з висуненням інших кандидатів на вільні посади членів Вищої ради юстиції у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті. У разі якщо на конференції було висунено не більше двох кандидатів і ніхто з них не отримав необхідної більшості голосів, то для заміщення вільних посад членів Вищої ради юстиції проводиться нове голосування з висуванням інших кандидатів. Стаття 14. Строки скликання з'їздів, конференцій для призначення членів Вищої ради юстиції З'їзди суддів, адвокатів, працівників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, всеукраїнська конференція працівників прокуратури з метою призначення членів Вищої ради юстиції проводяться не пізніше ніж за один місяць до закінчення повноважень відповідних членів Вищої ради юстиції. Стаття 15. Бюлетень для голосування на з'їзді та конференції Форма бюлетенів, порядок голосування і підрахунку результатів голосування встановлюються відповідно з'їздами суддів, адвокатів України, представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ та всеукраїнською конференцією працівників прокуратури. Голосування проводиться одним бюлетенем, до якого заносяться в алфавітному порядку прізвища всіх кандидатів, яких було запропоновано на відповідному з'їзді або конференції. Голосування "за" відбувається шляхом залишення напроти прізвища кандидата у бюлетені слова "за" і викреслення слова "проти". Голосування "проти" відбувається шляхом викреслення напроти прізвища кандидата слова "за". Бюлетень, у якому залишилося прізвищ кандидатів більше, ніж визначено до обрання відповідним з'їздом або конференцією працівників прокуратури, а також бюлетень невстановленого зразка вважаються недійсними. Стаття 16. Повноважність Вищої ради юстиції Вища рада юстиції є повноважною за умови призначення на посаду не менш як трьох четвертих від її конституційного складу та складення ними присяги, враховуючи тих осіб, які входять до Вищої ради юстиції за посадою. Перше засідання Вищої ради юстиції скликається через тиждень після складення присяги всіма її членами. Стаття 17. Присяга члена Вищої ради юстиції Член Вищої ради юстиції перед вступом на посаду складає на засіданні Верховної Ради України присягу такого змісту: "Присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів. { Частина перша статті 17 в редакції Закону N 1516-VI (1516-17) від 11.06.2009 } Відмова скласти присягу має наслідком втрату членства у Вищій раді юстиції. Стаття 18. Припинення повноважень члена Вищої ради юстиції Повноваження члена Вищої ради юстиції припиняються у разі: 1) закінчення строку, на який його призначено; 2) набрання законної сили обвинувальним щодо нього вироком суду; 3) втрати ним громадянства України; 4) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; 5) наявності підстав, визначених у статті 7 цього Закону; 6) подання ним за власним бажанням заяви про припинення повноважень; 7) неможливості виконувати свої обов'язки за станом здоров'я при наявності медичного висновку, підтвердженого судом; 8) порушення присяги або скоєння аморального вчинку. { Офіційне тлумачення положень частини першої статті 18 див. в Рішенні Конституційного Суду N 7-рп/2008 (v007p710-08) від 17.04.2008 } У разі порушення присяги особою, яка входить до складу Вищої ради юстиції за посадою, Вища рада юстиції приймає і направляє до органу, який її обрав чи призначив, рішення щодо доцільності продовження нею повноважень; { Положення абзацу другого пункту 8 частини першої статті 18 визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 9-рп/2002 (v009p710-02) від 21.05.2002 } 9) звільнення з посади, із зайняттям якої він входить до складу Вищої ради юстиції; 10) його смерті. Рішення про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції у випадках, передбачених пунктами 1-4, 6, 7, 9 частини першої цієї статті, приймає Вища рада юстиції, а у випадках, передбачених пунктами 5 і 8 частини першої цієї статті, таке рішення приймається органом, що призначив члена Вищої ради юстиції. { Офіційне тлумачення положень частини другої статті 18 див. в Рішенні Конституційного Суду N 7-рп/2008 (v007p710-08) від 17.04.2008 } Особи, які входять до Вищої ради юстиції за посадою, вибувають з її складу з дня звільнення з посади. Призначення нового члена Вищої ради юстиції замість вибулого здійснюється не пізніше двох місяців з дня прийняття рішень, передбачених частиною другою цієї статті. Р о з д і л III ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ВИЩОЇ РАДИ ЮСТИЦІЇ Г Л А В А 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА СТРУКТУРА ВИЩОЇ РАДИ ЮСТИЦІЇ Стаття 19. Структура Вищої ради юстиції У Вищій раді юстиції утворюються секції: з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад; дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності. Координує роботу Вищої ради юстиції Голова Вищої ради юстиції, а в разі його відсутності - заступник Голови Вищої ради юстиції. Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції працюють на постійній основі. Особи, призначені до складу Вищої ради юстиції, крім народних депутатів України, на час виконання обов'язків членів Вищої ради юстиції на постійній основі прикомандировуються до Вищої ради юстиції із збереженням за ними посад, які вони займали, та відповідних пільг. Стаття 20. Голова Вищої ради юстиції Голова Вищої ради юстиції здійснює керівництво роботою Вищої ради юстиції. Голова Вищої ради юстиції обирається з членів Вищої ради юстиції на три роки, без права переобрання, на першому засіданні Вищої ради юстиції таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-якою кількістю кандидатур, запропонованих членами Вищої ради юстиції. Головою Вищої ради юстиції не може бути обрано членів Вищої ради юстиції, які входять до її складу за посадою. Порядок проведення голосування встановлюється Вищою радою юстиції. Відкриває перше засідання Вищої ради юстиції і веде його Голова Верховного Суду України до обрання Голови Вищої ради юстиції, а в разі його відсутності - Міністр юстиції України. Рішення про обрання Голови Вищої ради юстиції вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради юстиції. Стаття 21. Повноваження Голови Вищої ради юстиції До повноважень Голови Вищої ради юстиції належить: організація роботи Вищої ради юстиції та головування на її засіданнях; координація роботи секцій і членів Вищої ради юстиції; призначення засідань Вищої ради юстиції; направлення подання Вищої ради юстиції про призначення суддів Президентові України і про звільнення їх з посади; загальне керівництво апаратом Вищої ради юстиції; розпорядження бюджетними асигнуваннями на утримання і забезпечення діяльності Вищої ради юстиції; здійснення інших повноважень, передбачених регламентом Вищої ради юстиції. Голова Вищої ради юстиції представляє Вищу раду юстиції у зносинах з іншими органами та організаціями. Стаття 22. Заступник Голови Вищої ради юстиції Вища рада юстиції обирає заступника Голови Вищої ради юстиції, який виконує обов'язки Голови в разі його відсутності, забезпечує підготовку справ до розгляду та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та регламентом Вищої ради юстиції. Вибори заступника Голови Вищої ради юстиції проводяться в порядку, визначеному статтею 20 цього Закону. Стаття 23. Секції Вищої ради юстиції Рішення про утворення секцій Вищої ради юстиції та про їх персональний склад приймається на першому засіданні новоутвореної Вищої ради юстиції. Організація роботи секції визначається цим Законом і регламентом Вищої ради юстиції. Організація роботи секції здійснюється секретарем секції, який обирається відкритим голосуванням з кандидатур, запропонованих членами Вищої ради юстиції, крім тих, які входять до Вищої ради юстиції за посадою. Секція приймає висновки в межах її компетенції та подає їх на розгляд Вищої ради юстиції. Г Л А В А 2. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ВИЩОЇ РАДИ ЮСТИЦІЇ Стаття 24. Засідання Вищої ради юстиції Засідання Вищої ради юстиції вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини від її конституційного складу. Засідання Вищої ради юстиції проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від її конституційного складу. На засіданні Вищої ради юстиції ведеться протокол. Рішення приймається більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції, якщо інше не передбачено цим Законом. Рішення Вищої ради юстиції приймається у приміщенні, бути присутніми у якому іншим особам, крім членів Вищої ради юстиції, забороняється. dw(' Засідання секції Вищої ради юстиції вважається правомочним,
якщо на ньому присутні не менш як три четвертих від її складу.
'); Засідання секції Вищої ради юстиції вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш як три четвертих від її складу. Висновки секції Вищої ради юстиції приймаються більшістю членів Вищої ради юстиції, які взяли участь у засіданні. Стаття 25. Повноваження Вищої ради юстиції при розгляді справ Вища рада юстиції для здійснення своїх повноважень може витребовувати та одержувати необхідну інформацію та судові справи від судів, підприємств, установ, організацій, громадян та їх об'єднань. Судові справи, розгляд яких не закінчено, надаються членам Вищої ради юстиції на їх вимогу для ознайомлення у зв'язку з виконанням доручень з перевірки конкретних справ Голови або заступника Голови Вищої ради юстиції. (Положення другого речення частини першої статті 25 визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 9-рп/2002 (v009p710-02) від 21.05.2002) Член Вищої ради юстиції має право знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд ради, брати участь у їх з'ясуванні та перевірці, заявляти клопотання, наводити свої мотиви, подавати відповідні документи. Стаття 26. Відвід члена Вищої ради юстиції Член Вищої ради юстиції не може брати участі в розгляді питання і підлягає відводу, якщо буде встановлено, що він особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті справи, є родичем особи, стосовно якої розглядається питання, або якщо будуть встановлені інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. За наявності таких обставин член Вищої ради юстиції повинен заявити самовідвід. За таких самих обставин відвід члену Вищої ради юстиції може заявити особа, за поданням якої розглядатиметься питання, а також особа, стосовно якої вирішується питання, чи особа, яка подала скаргу. Відвід може бути заявлено в будь-який час до прийняття Вищою радою юстиції рішення. Відвід повинен бути мотивований і викладений у письмовій формі до початку розгляду питання. Рішення про відвід (самовідвід) приймається більшістю членів Вищої ради юстиції, які беруть участь у засіданні, таємно в нарадчій кімнаті, за відсутності члена Вищої ради юстиції, питання про відвід (самовідвід) якого вирішується. Стаття 27. Акти Вищої ради юстиції Вища рада юстиції приймає такі акти: dw(' 1) подання про призначення суддів;
'); 1) подання про призначення суддів; 2) подання про звільнення суддів з посади; 3) рішення про порушення вимог щодо несумісності; 4) рішення про дисциплінарну відповідальність; 5) рішення по скарзі на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності; 6) рішення про увільнення члена Вищої ради юстиції у випадках, передбачених у статті 18 цього Закону. Вища рада юстиції приймає такі процедурні акти: 1) ухвали про відкриття дисциплінарного провадження; 2) ухвали про відкриття провадження щодо вимог законодавства про несумісність; 3) рішення про відмову в поданні про призначення; dw(' 4) рішення про відвід (самовідвід) члена Вищої ради юстиції;
'); 4) рішення про відвід (самовідвід) члена Вищої ради юстиції; 5) інші процедурні акти, необхідні для здійснення функцій Вищої ради юстиції. Стаття 28. Відповідальність за невиконання актів Вищої ради юстиції dw(' За невиконання чи несвоєчасне виконання актів Вищої ради
юстиції, ухилення від подання або порушення строків подання Вищій
раді юстиції витребуваних документів та матеріалів посадові особи
несуть відповідальність згідно із законом.
'); За невиконання чи несвоєчасне виконання актів Вищої ради юстиції, ухилення від подання або порушення строків подання Вищій раді юстиції витребуваних документів та матеріалів посадові особи несуть відповідальність згідно із законом. dw(' Р о з д і л IV
'); Р о з д і л IV ВИРІШЕННЯ ВИЩОЮ РАДОЮ ЮСТИЦІЇ ПИТАНЬ, ЩО НАЛЕЖАТЬ ДО ЇЇ КОМПЕТЕНЦІЇ Г Л А В А 1. УЧАСТЬ ВИЩОЇ РАДИ ЮСТИЦІЇ У ФОРМУВАННІ СУДДІВСЬКОГО КОРПУСУ Стаття 29. Подання про призначення на посаду судді вперше Вища рада юстиції за рекомендацією кваліфікаційної комісії суддів вносить подання Президенту України про призначення громадянина України на посаду судді вперше. До подання Вищої ради юстиції додаються: 1) рекомендація кваліфікаційної комісії; 2) особовий листок з обліку кадрів та автобіографія кандидата на посаду судді; 3) копії дипломів про освіту, науковий ступінь чи вчене звання; 4) примірник реферату з питань правознавства, підготовлений кандидатом на посаду судді; 5) рецензія на реферат; 6) копія декларації про доходи за останній рік. Кандидатура на посаду судді розглядається персонально після доповіді члена Вищої ради юстиції, який діє за дорученням відповідної секції, де попередньо вивчаються матеріали щодо кандидата на посаду судді. Рішення щодо кандидата на посаду судді приймається на засіданні Вищої ради юстиції відкритим голосуванням. Пропозиція щодо внесення подання Президентові України про призначення суддею вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради юстиції. Г Л А В А 2. РОЗГЛЯД ПИТАНЬ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ СУДДІВ Стаття 30. Суб'єкти звернення щодо подання про звільнення суддів До Вищої ради юстиції з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади можуть звернутися: (Положення пункту 1 частини першої статті 30 втрачає чинність, як таке, що визнане неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду N 9-рп/2002 (v009p710-02) від 21.05.2002) 1) народний депутат України; (Положення пункту 2 частини першої статті 30 втрачає чинність, як таке, що визнане неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду N 9-рп/2002 (v009p710-02) від 21.05.2002) 2) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; 3) відповідна кваліфікаційна комісія суддів; 4) член Вищої ради юстиції. Член Вищої ради юстиції, який порушив питання перед Вищою радою юстиції про звільнення з посади судді, не бере участі в голосуванні при прийнятті рішення. (Положення пункту 4 частини першої статті 30 визнані конституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду N 9-рп/2002 (v009p710-02) від 21.05.2002) Стаття 31. Подання про звільнення за загальними обставинами Вища рада юстиції за пропозицією кваліфікаційної комісії суддів або за власною ініціативою вносить подання про звільнення суддів з посади до органу, який їх призначив або обрав. (Положення частини першої статті 31 визнані конституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду N 9-рп/2002 (v009p710-02) від 21.05.2002) Рішення щодо пропозицій про звільнення суддів за обставин, зазначених у пунктах 1-3, 7-9 частини п'ятої статті 126 Конституції України (254к/96-ВР), приймається на засіданні Вищої ради юстиції більшістю голосів її членів, які брали участь у засіданні. У разі звернення судді з заявою про звільнення з посади за власним бажанням Вища рада юстиції вносить подання про звільнення судді з посади до органу, який його призначив або обрав, після попереднього з'ясування дійсного волевиявлення судді, чи не має місце сторонній вплив на нього або примус. Стаття 32. Подання про звільнення судді за особливих обставин Питання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 4-6 частини п'ятої статті 126 Конституції України, Вища рада юстиції розглядає після надання кваліфікаційною комісією відповідного висновку або за власною ініціативою. Запрошення судді, справа якого розглядається, є обов'язковим. (Положення частини першої статті 32 визнані конституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду N 9-рп/2002 (v009p710-02) від 21.05.2002) Рішення щодо внесення Вищою радою юстиції подання про звільнення судді відповідно до пунктів 4 і 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України приймається не менш як двома третинами голосів членів Вищої ради юстиції, які взяли участь у засіданні, а у випадках, передбачених у пункті 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України, - більшістю голосів членів від конституційного складу Вищої ради юстиції. Г Л А В А 3. ВИРІШЕННЯ ПИТАНЬ ЩОДО ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО НЕСУМІСНІСТЬ Стаття 33. Розгляд питань щодо несумісності Вища рада юстиції розглядає питання про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності їх посад із заняттям діяльністю, забороненою Конституцією України та законами України. Вища рада юстиції може прийняти рішення: 1) про визнання заняття суддею або прокурором іншою діяльністю, не сумісною з подальшим перебуванням на посаді судді або прокурора, і запропонувати йому у встановлений Вищою радою юстиції строк визначитися з питанням про продовження роботи на посаді судді або прокурора чи заняття іншою діяльністю з повідомленням Вищої ради юстиції; 2) про визнання порушення суддею або прокурором вимог щодо несумісності їх посади із заняттям іншою діяльністю і направити подання відповідним органам про звільнення їх з посади. (Положення пункту 2 частини другої статті 33 визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 9-рп/2002 (v009p710-02) від 21.05.2002) Стаття 34. Суб'єкти звернення стосовно порушення вимог законодавства щодо несумісності До Вищої ради юстиції з пропозицією розглянути питання щодо несумісності діяльності судді чи прокурора із займаною посадою можуть звернутися: 1) народний депутат України; 2) Голова Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, Міністр юстиції України - щодо суддів; 3) Генеральний прокурор України - щодо прокурорів; 4) кваліфікаційні комісії суддів. Вища рада юстиції на підставі наявних у неї матеріалів має право за власною ініціативою розглянути питання щодо несумісності. Стаття 35. Рішення про несумісність посади судді із заняттям іншою діяльністю Вища рада юстиції за поданням суб'єктів, визначених у статті 34 цього Закону, розглядає питання про несумісність посади судді із заняттям іншою діяльністю. Рішення про несумісність приймається на засіданні більшістю голосів від конституційного складу Вищої ради юстиції і є обов'язковим для негайного виконання суддею або підставою для внесення подання про звільнення судді з посади. Стаття 36. Рішення про несумісність посади прокурора із заняттям іншою діяльністю Вища рада юстиції за поданням суб'єктів, визначених у статті 34 цього Закону, або пропозицією дисциплінарної колегії прокуратури чи за власною ініціативою розглядає питання про несумісність посади прокурора із заняттям іншою діяльністю. dw(' Рішення про несумісність приймається на засіданні більшістю
голосів від конституційного складу Вищої ради юстиції і є
обов\'язковим для негайного виконання відповідними керівниками
прокуратури, яким воно направляється.
'); Рішення про несумісність приймається на засіданні більшістю голосів від конституційного складу Вищої ради юстиції і є обов'язковим для негайного виконання відповідними керівниками прокуратури, яким воно направляється. Г Л А В А 4. ДИСЦИПЛІНАРНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО СУДДІВ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ І ВИЩИХ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ СУДІВ Стаття 37. Види стягнень, які може накласти Вища рада юстиції Вища рада юстиції може притягнути до дисциплінарної відповідальності Голову, заступників Голови та суддів Верховного Суду України, Голову і заступників Голови та суддів вищих спеціалізованих судів з підстав, передбачених у пункті 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України та Законом України "Про статус суддів" (2862-12). dw(' Вища рада юстиції може накласти на цих суддів такі стягнення:
'); Вища рада юстиції може накласти на цих суддів такі стягнення: 1) догану; 2) пониження кваліфікаційного класу. (Положення пункту 2 частини другої статті 37 визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 9-рп/2002 (v009p710-02) від 21.05.2002) (Положення частини третьої статті 37, згідно з яким Вища рада юстиції прийняте нею рішення про невідповідність судді займаній посаді може направити до органу, який обрав суддю, без подання про звільнення судді з посади втрачає чинність, як таке, що визнане неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду N 9-рп/2002 (v009p710-02) від 21.05.2002) Вища рада юстиції може прийняти рішення про невідповідність судді займаній посаді та направити це рішення до органу, який призначив чи обрав суддю.(Положення частини третьої статті 37, згідно з яким "Вища рада юстиції може прийняти рішення про невідповідність судді займаній посаді" визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 9-рп/2002 (v009p710-02) від 21.05.2002) Стаття 38. Підстава для відкриття дисциплінарного провадження Підставою для відкриття дисциплінарного провадження є подання: (Положення пункту 1 частини першої статті 38 втрачає чинність, як таке, що визнане неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду N 9-рп/2002 (v009p710-02) від 21.05.2002) 1) народного депутата України; (Положення пункту 2 частини першої статті 38 втрачає чинність, як таке, що визнане неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду N 9-рп/2002 (v009p710-02) від 21.05.2002) 2) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 3) члена Вищої ради юстиції за результатами перевірки повідомлень. Стаття 39. Стадії дисциплінарного провадження Дисциплінарне провадження включає такі стадії: 1) перевірка даних про дисциплінарний проступок; 2) відкриття дисциплінарного провадження; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення. dw(' За наслідками перевірки складається висновок з викладенням
фактів і обставин, виявлених під час перевірки, і пропозицій.
'); За наслідками перевірки складається висновок з викладенням фактів і обставин, виявлених під час перевірки, і пропозицій. Стаття 40. Перевірка даних про дисциплінарний проступок Перевірка даних про дисциплінарний проступок здійснюється за дорученням Вищої ради юстиції, Голови або його заступника одним із членів Вищої ради юстиції шляхом одержання письмового пояснення від судді та інших осіб, витребування та ознайомлення з матеріалами судових справ, одержання іншої інформації від будь-яких органів, організацій, установ, громадян чи їх об'єднань. За наслідками перевірки складається довідка з викладенням фактичних обставин, виявлених під час перевірки, висновків і пропозицій. З довідкою і матеріалами повинен бути ознайомлений суддя, стосовно якого проводилася перевірка. Довідка і всі матеріали перевірки передаються до Вищої ради юстиції, яка вирішує питання про доцільність порушення дисциплінарного провадження. Стаття 41. Відкриття дисциплінарного провадження За наявності підстав для дисциплінарного провадження щодо Голови, його заступника чи судді Верховного Суду України, а також Голови, його заступника чи судді вищого спеціалізованого суду дисциплінарне провадження відкривається за постановою Вищої ради юстиції в десятиденний строк з дня одержання даних про дисциплінарний проступок судді, а в разі, якщо ці дані потребують перевірки, - в строк, не більший десяти днів з дня закінчення перевірки. Стаття 42. Розгляд дисциплінарної справи та прийняття рішення Вища рада юстиції розглядає дисциплінарну справу на найближчому засіданні Вищої ради юстиції після надходження висновку та матеріалів перевірки. Рішення в дисциплінарній справі приймається за відсутністю особи, щодо якої розглядається дисциплінарна справа, шляхом таємного голосування більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції і повинно містити назву комісії, прізвище, ім'я, по батькові і посаду судді, який притягається до дисциплінарної відповідальності, обставини дисциплінарного проступку, пояснення судді та відомості, що характеризують його особу, мотиви прийнятого рішення з посиланням на докази, вид дисциплінарного стягнення, застосованого до судді, або підстави закриття справи, а також порядок і строк оскарження рішення. У разі накладення дисциплінарного стягнення враховуються характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини та інші обставини, що впливають на відповідальність. Вирішуючи питання про дисциплінарну відповідальність судді, Вища рада юстиції повинна вислухати його пояснення. Розгляд дисциплінарної справи щодо судді за його відсутності допускається лише у разі нез'явлення його на засідання Вищої ради юстиції без поважних причин. Стаття 43. Строки застосування дисциплінарного стягнення Дисциплінарне стягнення до судді застосовується Вищою радою юстиції не пізніше шести місяців після виявлення проступку, не враховуючи часу тимчасової непрацездатності судді або перебування його у відпустці, але не пізніше року з дня вчинення проступку. Стаття 44. Погашення чи зняття дисциплінарного стягнення Якщо суддю протягом року з дня накладення на нього дисциплінарного стягнення не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення. Дисциплінарне стягнення, накладене на суддю, може бути достроково зняте Вищою радою юстиції за заявою судді, на якого накладено дисциплінарне стягнення, але не раніше шести місяців з дня накладення стягнення. Г Л А В А 5. РОЗГЛЯД СКАРГ НА РІШЕННЯ ПРО ПРИТЯГНЕННЯ ДО ДИСЦИПЛІНА