Господарський кодекс України

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 4 лютого 2005 року N 2424-IV, ОВУ, 2005 р., N 8, ст. 432,
від 3 березня 2005 року N 2452-IV, ОВУ, 2005 р., N 13, ст. 652,
від 3 березня 2005 року N 2454-IV, ОВУ, 2005 р., N 13, ст. 654,
від 25 березня 2005 року N 2505-IV, ОВУ, 2005 р., N 13, ст. 662,
від 16 червня 2005 року N 2664-IV, ОВУ, 2005 р., N 29, ст. 1689,
від 16 червня 2005 року N 2668-IV, ОВУ, 2005 р., N 27, ст. 1537,
від 23 червня 2005 року N 2705-IV, ОВУ, 2005 р., N 29, ст. 1691,
від 6 липня 2005 року N 2738-IV, ОВУ, 2005 р., N 30, ст. 1773,
від 1 грудня 2005 року N 3164-IV, ОВУ, 2005 р., N 52, ст. 3246,
від 15 грудня 2005 року N 3201-IV, ОВУ, 2006 р., N 1, ст. 6,
від 15 грудня 2005 року N 3202-IV, ОВУ, 2005 р., N 52, ст. 3249,
від 15 грудня 2005 року N 3205-IV, ОВУ, 2006 р., N 10, ст. 597,
від 23 лютого 2006 року N 3480-IV, ОВУ, 2006 р., N 13, ст. 857,
від 15 березня 2006 року N 3528-IV, ОВУ, 2006 р., N 15, ст. 1065,
від 15 березня 2006 року N 3541-IV, ОВУ, 2006 р., N 15, ст. 1066,
від 14 вересня 2006 року N 133-V, ОВУ, 2006 р., N 40, ст. 2656,
від 16 листопада 2006 року N 358-V, ОВУ, 2006 р., N 49, ст. 3241,
від 1 грудня 2006 року N 424-V, ОВУ, 2007 р., N 1, ст. 1,
від 15 грудня 2006 року N 483-V, ОВУ, 2007 р., N 52, ст. 3476,
від 9 січня 2007 року N 549-V, ОВУ, 2007 р., N 8, ст. 276,
від 17 вересня 2008 року N 514-VI, ОВУ, 2008 р., N 81, ст. 2727,
від 18 вересня 2008 року N 523-VI, ОВУ, 2008 р., N 76, ст. 2547,
від 31 жовтня 2008 року N 639-VI, ОВУ, 2008 р., N 84, ст. 2809
(зміни, внесені Законом України від 31 жовтня 2008 року N 639-VI,
діяли до 1 січня 2011 року),
від 25 грудня 2008 року N 800-VI, ОВУ, 2009 р., N 1, ст. 10,
від 5 березня 2009 року N 1070-VI, ОВУ, 2009 р., N 24, ст. 778,
від 11 червня 2009 року N 1509-VI, ОВУ, 2009 р., N 51, ст. 1725,
від 24 липня 2009 року N 1617-VI, ОВУ, 2009 р., N 59, ст. 2065,
від 21 січня 2010 року N 1837-VI, ОВУ, 2010 р., N 9, ст. 425,
від 11 лютого 2010 року N 1873-VI, ОВУ, 2010 р., N 13, ст. 600,
від 1 червня 2010 року N 2289-VI, ОВУ, 2010 р., N 49, ст. 1603
(зміни, внесені Законом України від 1 червня 2010 року N 2289-VI,
вводяться в дію з 31 липня 2010 року),
від 6 липня 2010 року N 2435-VI, ОВУ, 2010 р., N 57, ст. 1940,
від 8 липня 2010 року N 2457-VI, ОВУ, 2010 р., N 59, ст. 2048,
від 9 вересня 2010 року N 2510-VI, ОВУ, 2010 р., N 77, ст. 2718,
від 9 вересня 2010 року N 2522-VI, ОВУ, 2010 р., N 76, ст. 2689,
від 7 жовтня 2010 року N 2592-VI, ОВУ, 2010 р., N 79, ст. 2793,
від 2 грудня 2010 року N 2756-VI, ОВУ, 2010 р., N 92, ст. 3249,
від 22 грудня 2010 року N 2850-VI, ОВУ, 2011 р., N 3, ст. 165,
від 21 квітня 2011 року N 3262-VI, ОВУ, 2011 р., N 39, ст. 1577,
від 21 квітня 2011 року N 3263-VI, ОВУ, 2011 р., N 39, ст. 1578,
від 21 квітня 2011 року N 3269-VI, ОВУ, 2011 р., N 39, ст. 1582,
від 12 травня 2011 року N 3322-VI, ОВУ, 2011 р., N 45, ст. 1821,
від 19 травня 2011 року N 3384-VI, ОВУ, 2011 р., N 46, ст. 1880,
від 16 червня 2011 року N 3531-VI, ОВУ, 2011 р., N 53, ст. 2091,
від 5 липня 2011 року N 3569-VI, ОВУ, 2011 р., N 59, ст. 2340,
від 7 липня 2011 року N 3610-VI, ОВУ, 2011 р., N 60, ст. 2404,
від 8 липня 2011 року N 3686-VI, ОВУ, 2011 р., N 60, ст. 2408,
від 8 вересня 2011 року N 3713-VI, ОВУ, 2011 р., N 77, ст. 2839,
від 22 грудня 2011 року N 4220-VI, ОВУ, 2012 р., N 5, ст. 165,
від 13 березня 2012 року N 4498-VI, ОВУ, 2012 р., N 28, ст. 1033,
від 22 березня 2012 року N 4618-VI, ОВУ, 2012 р., N 30, ст. 1101,
від 21 червня 2012 року N 5007-VI, ОВУ, 2012 р., N 58, ст. 2309,
від 4 липня 2012 року N 5044-VI, ОВУ, 2012 р., N 60, ст. 2409,
від 5 липня 2012 року N 5060-VI, ОВУ, 2012 р., N 58, ст. 2315,
від 5 липня 2012 року N 5063-VI, ОВУ, 2012 р., N 63, ст. 2563,
від 6 вересня 2012 року N 5203-VI, ОВУ, 2012 р., N 76, ст. 3067,
від 6 вересня 2012 року N 5204-VI, ОВУ, 2012 р., N 76, ст. 3068,
від 6 вересня 2012 року N 5213-VI, ОВУ, 2012 р., N 83, ст. 3335,
від 2 жовтня 2012 року N 5405-VI, ОВУ, 2012 р., N 85, ст. 3429,
від 6 листопада 2012 року N 5480-VI

(З 19 січня 2013 року до цього Кодексу будуть внесені зміни згідно із Законом України від 22 грудня 2011 року N 4212-VI)

(З 17 грудня 2012 року до цього Кодексу будуть внесені зміни згідно із Законом України від 24 травня 2012 року N 4835-VI)

(З 1 січня 2013 року до цього Кодексу будуть внесені зміни згідно із Законом України від 4 липня 2012 року N 5042-VI)

(З 1 січня 2014 року до цього Кодексу будуть внесені зміни згідно із Законом України від 5 липня 2012 року N 5080-VI)

(З 12 жовтня 2013 року до цього Кодексу будуть внесені зміни згідно із Законом України від 6 липня 2012 року N 5178-VI)

(У тексті Кодексу слова "статутний фонд" в усіх відмінках і числах замінено словами "статутний капітал" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом України від 22 грудня 2010 року N 2850-VI)

(У тексті Кодексу слова "народне господарство" в усіх відмінках замінено словом "економіка" у відповідному відмінку згідно із Законом України від 13 березня 2012 року N 4498-VI)

Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності.

Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.

Розділ I
ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Глава 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Предмет регулювання

1. Цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Стаття 2. Учасники відносин у сфері господарювання

1. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Стаття 3. Господарська діяльність та господарські відносини

1. Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

2. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

3. Діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів.

4. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

5. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

6. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

7. Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами.

Стаття 4. Розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин

1. Не є предметом регулювання цього Кодексу:

майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України;

земельні, гірничі, лісові та водні відносини, відносини щодо використання й охорони рослинного і тваринного світу, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря;

трудові відносини;

фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів;

адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

2. Особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

3. До господарських відносин, що виникають із торговельного мореплавства і не врегульовані Кодексом торговельного мореплавства України, застосовуються правила цього Кодексу.

Стаття 7. Нормативно-правове регулювання господарської діяльності

1. Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Глава 2
ОСНОВНІ НАПРЯМИ ТА ФОРМИ УЧАСТІ ДЕРЖАВИ І МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Стаття 35. Досягнення неправомірних переваг у конкуренції

1. Досягненням неправомірних переваг у конкуренції є отримання певних переваг стосовно іншого суб'єкта господарювання шляхом порушення законодавства, яке підтверджене рішенням відповідного органу державної влади.

Стаття 81. Виключена.

(згідно із Законом України
від 17.09.2008 р. N 514-VI)

Стаття 115. Виключена.

(згідно із Законом України
від 21.04.2011 р. N 3269-VI)

Стаття 125. Виключена.

(згідно із Законом України
від 09.09.2010 р. N 2522-VI)

Стаття 132. Виключена.

(згідно із Законом
України від 04.02.2005 р. N 2424-IV)

Розділ III
МАЙНОВА ОСНОВА ГОСПОДАРЮВАННЯ

Глава 14
МАЙНО СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Стаття 138. Виключена.

(згідно із Законом
України від 04.02.2005 р. N 2424-IV)

Стаття 168. Виключена.

(Із доповненнями, внесеними згідно із
Законом України від 16.06.2011 року N 3531-VI;
виключена згідно із Законом
України від 13.03.2012 р. N 4498-VI)

Стаття 169. Виключена.

(згідно із Законом України
від 13.03.2012 р. N 4498-VI)

Стаття 170. Виключена.

(згідно із Законом України
від 13.03.2012 р. N 4498-VI)

Стаття 171. Виключена.

(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.10.2010 р. N 2592-VI;
виключена згідно із Законом
України від 13.03.2012 р. N 4498-VI)

Стаття 190. Вільні ціни

1. Вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.

2. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

(Із доповненнями, внесеними згідно із
Законом України від 21.06.2012 р. N 5007-VI)

Стаття 230. Штрафні санкції

1. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

2. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Стаття 242. Виключена.

(згідно із Законом України
від 02.12.2010 року N 2756-VI)

Стаття 243. Виключена.

(згідно із Законом України
від 15.03.2006 р. N 3541-IV)

Поставка

Енергопостачання

Біржова торгівля

Стаття 279. Товарна біржа

1. Товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям.

2. Товарна біржа є юридичною особою, діє на засадах самоврядування і господарської самостійності, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням.

3. Товарна біржа створюється на основі добровільного об'єднання заінтересованих суб'єктів господарювання. Засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні і комунальні підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів.

4. Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає порядок її створення, склад засновників, їх обов'язки, розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків. Засновники сплачують пайовий внесок.

5. Товарна біржа діє на підставі статуту, який затверджується засновниками біржі.

6. Державна реєстрація товарної біржі провадиться відповідно до вимог статті 58 цього Кодексу.

7. Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

8. Товарна біржа здійснює свою діяльність за принципами рівноправності учасників біржових торгів, публічного проведення біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін.

Оренда майна та лізинг

Стаття 286. Орендна плата

1. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

2. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди.

3. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі.

4. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Стаття 290. Виключена.

(згідно із Законом України
від 11.06.2009 р. N 1509-VI)

Стаття 320. Права замовника

1. Замовник має право, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконаних робіт проектам і кошторисам. Він має право перевіряти хід і якість будівельних і монтажних робіт, а також якість матеріалів, що використовуються.

2. У разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

3. Підрядник має право не братися за роботу, а розпочату роботу зупинити у разі порушення замовником своїх зобов'язань за договором, внаслідок якого початок або продовження робіт підрядником виявляються неможливими чи значно ускладненими.

4. Недоліки виконання робіт чи матеріалів, що використовуються для робіт, допущені з вини підрядника або субпідрядника, повинні бути усунені підрядником за свій рахунок.

Стаття 337. Державні банки

1. Державним є банк, створений за рішенням Кабінету Міністрів України на основі державної власності.

2. Статут державного банку затверджується постановою Кабінету Міністрів України.

3. Найменування державного банку повинно містити слово "державний".

4. Держава здійснює повноваження власника щодо акцій (паїв), які належать їй у статутному капіталі державного банку, через органи управління державного банку.

5. У разі прийняття рішення про часткове або повне відчуження державою належних їй акцій (паїв) державного банку цей банк втрачає статус державного.

Страхування

Стаття 360. Фондова біржа

1. Для забезпечення функціонування ринку цінних паперів утворюється фондова біржа. Порядок утворення та провадження діяльності фондової біржі визначається законом.

2. Фондова біржа створюється засновниками - торговцями цінними паперами в порядку, встановленому законом.

3. Діяльність фондової біржі спрямовується виключно на організацію укладання угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Фондова біржа не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію.

4. Фондова біржа набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації відповідно до закону.

(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 23.02.2006 р. N 3480-IV)

Аудит

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 4 лютого 2005 року N 2424-IV, ОВУ, 2005 р., N 8, ст. 432,
від 3 березня 2005 року N 2452-IV, ОВУ, 2005 р., N 13, ст. 652,
від 3 березня 2005 року N 2454-IV, ОВУ, 2005 р., N 13, ст. 654,
від 25 березня 2005 року N 2505-IV, ОВУ, 2005 р., N 13, ст. 662,
від 16 червня 2005 року N 2664-IV, ОВУ, 2005 р., N 29, ст. 1689,
від 16 червня 2005 року N 2668-IV, ОВУ, 2005 р., N 27, ст. 1537,
від 23 червня 2005 року N 2705-IV, ОВУ, 2005 р., N 29, ст. 1691,
від 6 липня 2005 року N 2738-IV, ОВУ, 2005 р., N 30, ст. 1773,
від 1 грудня 2005 року N 3164-IV, ОВУ, 2005 р., N 52, ст. 3246,
від 15 грудня 2005 року N 3201-IV, ОВУ, 2006 р., N 1, ст. 6,
від 15 грудня 2005 року N 3202-IV, ОВУ, 2005 р., N 52, ст. 3249,
від 15 грудня 2005 року N 3205-IV, ОВУ, 2006 р., N 10, ст. 597,
від 23 лютого 2006 року N 3480-IV, ОВУ, 2006 р., N 13, ст. 857,
від 15 березня 2006 року N 3528-IV, ОВУ, 2006 р., N 15, ст. 1065,
від 15 березня 2006 року N 3541-IV, ОВУ, 2006 р., N 15, ст. 1066,
від 14 вересня 2006 року N 133-V, ОВУ, 2006 р., N 40, ст. 2656,
від 16 листопада 2006 року N 358-V, ОВУ, 2006 р., N 49, ст. 3241,
від 1 грудня 2006 року N 424-V, ОВУ, 2007 р., N 1, ст. 1,
від 15 грудня 2006 року N 483-V, ОВУ, 2007 р., N 52, ст. 3476,
від 9 січня 2007 року N 549-V, ОВУ, 2007 р., N 8, ст. 276,
від 17 вересня 2008 року N 514-VI, ОВУ, 2008 р., N 81, ст. 2727,
від 18 вересня 2008 року N 523-VI, ОВУ, 2008 р., N 76, ст. 2547,
від 31 жовтня 2008 року N 639-VI, ОВУ, 2008 р., N 84, ст. 2809
(зміни, внесені Законом України від 31 жовтня 2008 року N 639-VI,
діяли до 1 січня 2011 року),
від 25 грудня 2008 року N 800-VI, ОВУ, 2009 р., N 1, ст. 10,
від 5 березня 2009 року N 1070-VI, ОВУ, 2009 р., N 24, ст. 778,
від 11 червня 2009 року N 1509-VI, ОВУ, 2009 р., N 51, ст. 1725,
від 24 липня 2009 року N 1617-VI, ОВУ, 2009 р., N 59, ст. 2065,
від 21 січня 2010 року N 1837-VI, ОВУ, 2010 р., N 9, ст. 425,
від 11 лютого 2010 року N 1873-VI, ОВУ, 2010 р., N 13, ст. 600,
від 1 червня 2010 року N 2289-VI, ОВУ, 2010 р., N 49, ст. 1603
(зміни, внесені Законом України від 1 червня 2010 року N 2289-VI,
вводяться в дію з 31 липня 2010 року),
від 6 липня 2010 року N 2435-VI, ОВУ, 2010 р., N 57, ст. 1940,
від 8 липня 2010 року N 2457-VI, ОВУ, 2010 р., N 59, ст. 2048,
від 9 вересня 2010 року N 2510-VI, ОВУ, 2010 р., N 77, ст. 2718,
від 9 вересня 2010 року N 2522-VI, ОВУ, 2010 р., N 76, ст. 2689,
від 7 жовтня 2010 року N 2592-VI, ОВУ, 2010 р., N 79, ст. 2793,
від 2 грудня 2010 року N 2756-VI, ОВУ, 2010 р., N 92, ст. 3249,
від 22 грудня 2010 року N 2850-VI, ОВУ, 2011 р., N 3, ст. 165,
від 21 квітня 2011 року N 3262-VI, ОВУ, 2011 р., N 39, ст. 1577,
від 21 квітня 2011 року N 3263-VI, ОВУ, 2011 р., N 39, ст. 1578,
від 21 квітня 2011 року N 3269-VI, ОВУ, 2011 р., N 39, ст. 1582,
від 12 травня 2011 року N 3322-VI, ОВУ, 2011 р., N 45, ст. 1821,
від 19 травня 2011 року N 3384-VI, ОВУ, 2011 р., N 46, ст. 1880,
від 16 червня 2011 року N 3531-VI, ОВУ, 2011 р., N 53, ст. 2091,
від 5 липня 2011 року N 3569-VI, ОВУ, 2011 р., N 59, ст. 2340,
від 7 липня 2011 року N 3610-VI, ОВУ, 2011 р., N 60, ст. 2404,
від 8 липня 2011 року N 3686-VI, ОВУ, 2011 р., N 60, ст. 2408,
від 8 вересня 2011 року N 3713-VI, ОВУ, 2011 р., N 77, ст. 2839,
від 22 грудня 2011 року N 4220-VI, ОВУ, 2012 р., N 5, ст. 165,
від 13 березня 2012 року N 4498-VI, ОВУ, 2012 р., N 28, ст. 1033,
від 22 березня 2012 року N 4618-VI, ОВУ, 2012 р., N 30, ст. 1101,
від 21 червня 2012 року N 5007-VI, ОВУ, 2012 р., N 58, ст. 2309,
від 4 липня 2012 року N 5044-VI, ОВУ, 2012 р., N 60, ст. 2409,
від 5 липня 2012 року N 5060-VI, ОВУ, 2012 р., N 58, ст. 2315,
від 5 липня 2012 року N 5063-VI, ОВУ, 2012 р., N 63, ст. 2563,
від 6 вересня 2012 року N 5203-VI, ОВУ, 2012 р., N 76, ст. 3067,
від 6 вересня 2012 року N 5204-VI, ОВУ, 2012 р., N 76, ст. 3068,
від 6 вересня 2012 року N 5213-VI, ОВУ, 2012 р., N 83, ст. 3335,
від 2 жовтня 2012 року N 5405-VI, ОВУ, 2012 р., N 85, ст. 3429,
від 6 листопада 2012 року N 5480-VI

(З 19 січня 2013 року до цього Кодексу будуть внесені зміни згідно із Законом України від 22 грудня 2011 року N 4212-VI)

(З 17 грудня 2012 року до цього Кодексу будуть внесені зміни згідно із Законом України від 24 травня 2012 року N 4835-VI)

(З 1 січня 2013 року до цього Кодексу будуть внесені зміни згідно із Законом України від 4 липня 2012 року N 5042-VI)

(З 1 січня 2014 року до цього Кодексу будуть внесені зміни згідно із Законом України від 5 липня 2012 року N 5080-VI)

(З 12 жовтня 2013 року до цього Кодексу будуть внесені зміни згідно із Законом України від 6 липня 2012 року N 5178-VI)

(У тексті Кодексу слова "статутний фонд" в усіх відмінках і числах замінено словами "статутний капітал" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом України від 22 грудня 2010 року N 2850-VI)

(У тексті Кодексу слова "народне господарство" в усіх відмінках замінено словом "економіка" у відповідному відмінку згідно із Законом України від 13 березня 2012 року N 4498-VI)

Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності.

Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.

Розділ I
ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Глава 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ