Свято Пасхи - світле Воскресіння Христове

Слово "Пасха" означає в перекладі з єврейської "пройшов мимо, визволення". Євреї, святкуючи старозавітну Пасху, згадували про визволення предків своїх від рабства єги­петського. Християни ж, святкуючи Пасху новозавітну, радіють визволенню через Христа усього людства від рабства диявола і да­руванню нам життя та вічного блаженства. За важливістю бла­годіянь, одержаних нами через Воскресіння Христове, Пасха є свя­то свят і торжество з торжеств, тому й богослужіння цього свята відрізняється від інших величністю та незвичайною урочистістю.

Задовго до півночі віруючі, у світлому одязі, сходяться у храм і побожно чекають початку пасхального торжества. Священнослу­жителі облачаються у найсвітліші ризи. Близько півночі урочис­тий благовіст сповіщає, що настає велика хвилина - світлоносне свято Воскресіння Христового. Священнослужителі з хрестом, світильниками і кадилом виходять з вівтаря і разом з народом, подібно до мироносиць, які ходили дуже рано до гробу, обходять навколо церкви, співаючи: "Воскресіння Твоє, Христе Спасе, ан­гели співають на небесах, і нас на землі сподоби чистим серцем Тебе славити". В цей час з дзвіниці, немов з небес, линуть радісні пасхальні звуки дзвонів. Усі віруючі йдуть із запаленими свічка­ми, виражаючи цим духовну радість світлоносного свята.

Хресний хід зупиняється біля зачинених західних дверей хра­му, немов біля дверей гробу Христового. І тут, після звичайного виголосу, священик, подібно до ангела, який сповістив мироноси­цям біля гробу про воскресіння Христове, першим виголошує радісну пісню: "Христос воскрес із мертвих, смертю смерть по­долав і тим, що в гробах, життя дарував". Ця пісня тричі повто­рюється священнослужителем і хором.

Після цього предстоятель виголошує стихи давнього пророцтва св. царя Давида: "Нехай воскресне Бог, — і розвіються вороги Його...", а всі люди (хор) у відповідь на кожен стих співають: "Христос воскрес із мертвих..."

Нарешті предстоятель, тримаючи у руках хрест і трисвічник, накреслює ними знамення хреста на зачинених дверях храму; во­ни відчиняються, і радісний сонм, як колись мироносиці до апос­толів, входить до церкви, залитої світлом від усіх запалених світильників і лампад, співаючи радісну пісню: "Христос воскрес із мертвих..."

Наступне богослужіння пасхальної ранньої складається пере­важно зі співу канону, складеного св. Іоаном Дамаскиним. Усі пісні цього канону розділяються багаторазовим: "Христос воскрес із мертвих!" Під час співу канону священнослужителі з хрестом і кадилом, у передшесті світильників, обходять усю церкву, напов­нюючи її фіміамом, і радісно вітають усіх словами: "Христос вос­крес!" Неодноразові виходи священнослужителів з вівтаря нага­дують про часті явлення Господа ученикам Своїм після вос­кресіння.

У кінці ранньої, після співу: "Один одного обіймімо, скажімо: браття! І тим, що ненавидять нас, простімо все заради вос­кресіння", всі віруючі починають вітатись одне з одним, промов­ляючи: "Христос воскрес!" і відповідаючи: "Воістину воскрес!" Це вітання вони засвідчують цілуванням і даруванням пасхальних яєць, які служать знаменним символом повстання з гробу, - вос­кресіння життя в самих надрах його, силою всемогутності Божої.

Потім читається слово Іоана Золотоустого, яке починається словами: "І хто благочестивий і боголюбний, нехай насолодиться цим добрим і світлим торжеством..." Св. Іоан Золотоустий за­кликає радіти усіх: "Багаті й убогі, радійте один з одним. Стри­мані і ліниві, вшануйте день. Ті, хто постив і не постив, веселіть­ся сьогодні..."

"Ніхто нехай не плаче над гріхами своїми, бо відпущення від гробу засяяло. Нехай ніхто не боїться смерті, бо нас визволила Спасова смерть..."

І, нарешті, урочисто проголошується вічна перемога Христова над смертю і пеклом: "Смерте, де твоє жало? Пекло, де твоя пе­ремога? Воскрес Христос, і ти впало додолу. Воскрес Христос, і впали демони. Воскрес Христос, і радіють ангели. Воскрес Христос, і життя живе. Воскрес Христос, і немає мертвих у гробі (бо тепер смерть не є знищення, а тільки тимчасовий стан), бо Христос повстав із мертвих і став початком для померлих. Йому слава і держава на віки віків. Амінь".

Після ранньої одразу відправляються часи і літургія, при відчинених Царських вратах, які відкриті з початку ранньої і не зачиняються цілий тиждень на знак того, що Ісус Христос на­завжди відкрив нам врата Небесного Царства. На літургії чи­тається перше зачало Євангелія Іоана Богослова (яке починається словами: Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог...), в якому зображується божественність нашого Визво­лителя. Якщо літургія звершується собором священиків, то Єван­геліє читається різними мовами, на знак того, що всім народам на землі буде проповідано про Господа.

Наприкінці літургії освячується пасхальний хліб - артос, який у Світлу суботу після літургії роздається віруючим як пас­хальне благословення.

Після пасхальної літургії (іноді між ранньою і літургією), здійснюється освячення пасок, яєць, м'яса для пасхальної трапе­ зи віруючих.,

У наступні дні Пасхи, після літургії, під звуки дзвонів, відбу­ваються хресні ходи навколо церкви, на яких, як переможний тро­фей, носять хрест Христів. Цим віруючі виявляють свою радість і торжество від перемог Ісуса Христа над смертю й пеклом.

Вечірню в перший день Пасхи настоятель звершує, облачив­шись у священні ризи. Після вечірнього входу з Євангелієм чи­тається Євангеліє про явлення Воскреслого Ісуса Христа апосто­лам увечері в перший день Свого Воскресіння із мертвих (Див.: Ін 29, 19-25). Євангеліє читає настоятель, повернувшись облич­чям до народу. Відпуст виголошує з хрестом.

Увесь світлий пасхальний тиждень дзвонять в усі дзвони.

Починаючи з першого дня Пасхи і до вечірні свята Св. Тройці колінопреклонінь і доземних поклонів робити не заведено.

У перший вівторок після пасхального тижня св. Церква, розділяючи радість Воскресіння Христового з померлими, у надії всезагального воскресіння, по-особливому поминає спочилих, то­му і день цей називається "Проводами". Після літургії відправ­ляється вселенська панахида. Здавна існує звичай у цей день відвідувати могили своїх близьких родичів.

Пасхальні піснеспіви співаються у церкві до свята Вознесіння Господнього, яке відзначається на сороковий день після першого дня Пасхи.

СВЯТО ІГЯТДЕСЯТНИЦІ - ДЕНЬ СВ. ТРОЙЦІ

Свято Святої Тройці називається П'ятдесятницею тому, що зішестя Св. Духа на апостолів відбулося на п'ятдесятий день після Воскресіння Христового. Свято християнської П'ятдесятниці містить у собі подвійне торжество: і на славу Пре­святої Тройці, і на славу Пресвятого Духа, який видимо зійшов на апостолів і уклав новий вічний завіт Бога з людьми.

Перший день П'ятдесятниці, тобто неділю, Церква присвячує переважно на славу Пресвятої Тройці; і цей день у народі нази­вається Троїциним днем, а другий, тобто понеділок, — на славу Духа Святого, від чого називається Духовим днем.

Святкування дня Святого Духа Церква починає, як правило, вечірнім богослужінням у день Тройці. На цьому богослужінні з колінопреклонінням читаються благальні молитви Василія Вели­кого, в яких ми сповідуємо гріхи наші перед Отцем Небесним і, ради великої жертви Сина Його, благаємо помилування; просимо також Господа Ісуса Христа дарувати нам Божественного Духа, на просвічення і зміцнення душ наших, і, нарешті, молимося за спо­чилих батьків і братів наших, щоб упокоїв їх Господь у місці світлому, квітучому і спокійному.

У свято П'ятдесятниці заведено прикрашати храм і свої житла зеленню - гілками з дерев, квітами і самим стояти з квітами в храмі. Прикрашення храмів і осель в цей день зеленню і квітами є, по-перше, сповіданням живлющої сили Животворчого Духа, а по-друге, - належним присвяченням Йому паростків весни.