Фізіологічний післяпологовий період

І. Науково-методичне обгрунтування теми

Не дивлячись на те, що післяпологовий період є фізіологічним станом, він потребує також, як і вагітність, уважного до себе відношення. Потрібно вра­ховувати ряд особливостей післяпологового періоду: наявність в родовому каналі ранових поверхонь, лактації, процесів інволюції в органах та системах. Чітке знання перебігу фізіологічного післяпологового періоду дозволяє попе­редньо і своєчасно виявити початкові ознаки захворювань та ускладнень, що виникли у породіллі.

 

І!

II. Навчально-виховні цілі

Для формування навиків студент повинен знати:

1) перебіг фізіологічного післяпологового періоду (інволюція статевих
органів, характер лохій, стан лактації, функціонування сусідніх ор­
ганів, показники гемодинаміки та ін.);

2) ведення фізіологічного післяпологового періоду;

3) режим післяпологового відділення, заходи щодо профілактики інфек­
ційних ускладнень у породілей та новонароджених.

У результаті проведення заняття студент повинен вміти:

1) визначити рівень розміщення дна матки відносно лонного зчленування
та консистенцію матки;

2) визначити стан молочних залоз, сосків, характер лактації, навчити по­
роділлю правильно зціджувати молоко;

3) провести туалет породіллі, взяти мазки з трьох місць, оцінити характер
лохій, зняти шви з промежини, обробити шви на промежині;

4) на підставі даних обстеження породіллі з використанням лабораторних
методів дослідження, показників пульсу, ЛГ, температури тіла, оцінити
перебіг післяпологового періоду, дати вказівки щодо гігієни цього
періоду.

III. Базові знання

1. Анатомія жіночих статевих органів.

2. Особливості функціонування молочних залоз.

3. Основи асептики та антисептики.

4. Нормальні та патологічні результати методів лабораторного дослід­
ження (кров, сеча, виділення з вагіни, група крові та резус-фактор то­
що).

5. Санітарно-гігієнічний режим у післяпологовому відділенні.

IV. Зміст навчального матеріалу

Необхідно визначити поняття "післяпологового періоду", його трива­лість, підрозділи за строком.

Післяпологовий період (пуерперій) — це 6—8-тиждневий період після розродження жінки, протягом якого репродуктивній тракт повертається до нормального стану, що існував до вагітності. За строком він підрозділяється на ранній та пізній післяродовий період.

Ранній післяродовий період — це перші 2—4 години після родів. В цей період породілля знаходиться у родильному відділені під наглядом лікаря, що пов'язано з ускладненнями (патологією скоротливої діяльності матки, анома­ліями відокремлення плаценти та виділення посліду), які призводять до кро­вотечі.

Пізній післяродовий період — це час з моменту переводу породіллі в піс­ляродове відділення до моменту, коли в організмі жінки зникнуть зміни, ви­кликані вагітністю, тобто від 6 до 8 тижнів.

Слід зазначити, що інволюція матки виникає за рахунок зворотного роз­витку частини м'язів шляхом жирового та гіалінового переродження. Зразу після родів матка важить 1000 г та її дно знаходиться на рівні пупка. В серед­ньому за кожну добу дно матки опускається на 2 см.

Інволюція шийки матки відстає від інволюції тіла матки. Через 10—12 годин після родів канал шийки матки має лійкоподібну форму, внутрішнє вічко пропускає 2—3 пальці, а на 3 добу — воно пропускає один палець. До 10 дня після родів шийка матки уже сформована, внутрішнє вічко закрите.

Епітелізація внутрішньої поверхні матки завершується до 7—8 дня після родів, за винятком плацентарної площадки, де цей процес завершується до кінця 6—8 тижня.

Вагінальні післяпологові виділення — лохії, мікроскопічно складаються з еритроцитів, уривків децидуальної оболонки, епітеліальних клітин, бактерій, мають нейтральну або лужну реакцію. В перші дні присутність крові надає їм червоного кольору (іосЬіа шЬга). На 3—4 день після родів стають світлішими (іосЬіа зегоза), а на 10 день — завдяки переважній присутності лейкоцитів лохії стають жовтувато-білими (ІосЬіа аіЬа).

Естрогени та прогестерон протягом вагітності стимулюють рост протоків і альвеолярної системи молочних залоз. В перші 2—3 дні після родів молочні залози виділяють молозиво (соіозішт), яке починає виділятися з третього місяця вагітності. Після розродження рівень естрогенів, прогестерону, хоріо-нічного гонадотропіну зменшується та з 3—4 дня — вже починає виділятися молоко (Іас), головними компонентами якого є білки (альбуміни, глобуліни, казеїн), лактоза, вода і жир. Потрібно проводити нагляд за молочними зало­зами, режимом годування, раннім прикладанням новонародженого до грудей, лікувати гіпогалактію.

Студент повинен знати, що фізіологічний післяродовий період характери­зується задовільним станом породіллі, нормальною температурою та часто­тою пульсу, правильною закономірною інволюцією матки, наявністю норма­льної кількості та якості лохій, достатньою лактацією. Слід зауважити, що в цей період спостерігається "фізіологічне підвищення температури": через 12 годин після родів, яке пов'язане з перенапругою в родах вегетативного відді­лу нервової системи, порушенням механізму теплорегуляції та надходженням у кров після посиленої роботи м'язів великої кількості молочної кислоти; на З—4 день після родів, що пояснюється надходженням мікроорганізмів в мат­ку, в якій процеси регенерації слизової оболонки ще далеко не закінчені. Од­нократне підвищення температури до 37,5°С — це захисна реакція організму породіллі від проникнення мікроорганізмів в тканини.

 

Ускладненнями цього періоду може бути нагрубання молочних залоз, за­тримка сечі (атонія сечового міхура), стільця, що пов'язано з перезбудженням симпатичної інервації кишечника, жома сечового міхура. Тому з профілакти­кою ускладнень через 24 години після фізіологічних родів проводять ЛФК. Фізичні вправи продовжують проводити протягом перших місяців після родів для підвищення тонусу м'язів тазового дна та абдомінальної стінки.

Дієта породіллі повинна включати продукти з високим вмістом білка, фрукти, овочі, достатню кількість рідини. Матері, що годують, звичайно по­требують не більше 2600—2800 ккал/добу.

Особливо важливо в цей період проводити спостереження за станом по­роділлі (пульс, температура, АТ), станом матки (розміри, висота стояння її дна, поперечник, консистенція, чутливість при пальпації), характером лохій (їх кількість, колір, запах, відповідність дню післяпологового періоду), функ­цією молочних залоз (наявність ущільнень, якісну відмінність молозива від молока), станом суміжних органів та рани на промежині. Слід обґрунтувати необхідність взяття мазків з трьох типових місць на 3—5 добу після пологів для виявлення гонореї.

Будь-яке відхилення від нормального перебігу післяпологового періоду потребує ретельного обстеження для виявлення можливої інфекції статевого або сечового тракту та лікування в умовах обсерваційного відділення.

Студенти знайомляться з особливостями функціонування післяпологово­го відділення (циклічність заповнення палат, виявлення та ізоляція породілей і новонароджених, які захворіли, профілактичні заходи щодо контактних по­роділей та немовлят), вивчають особливості та методику проведення туалету породілей, порядок зміни натільної та постільної білизни, підкладання дитя­чих пелюшок, знайомляться з принципом режиму породілей після виписки з пологового будинку (індивідуальна гігієна, неприпустимість статевого життя протягом 2 місяців, харчування, режим, відвідування жіночої консультації, надання післяпологової відпустки).

V. План організації заняття

 

Організаційний момент	2 % навчального часу
Мотивація теми	3 % " "
Контроль вихідного рівня знань	20 % " "
Самостійна робота студентів під контролем викладача	45 % " "
Контроль остаточного рівня знань	20 % " "
Оцінка знань студентів	5 % " "
Узагальнення викладача, завдання додому	5 % " "

VI. Основні етапи заняття

А. Підготовчий — мотивація теми, контроль вихідного рівня знань, зав­дання для самостійної роботи студентів.

Б. Основний — самостійна робота студентів під контролем викладача: збирання анамнезу породілей, об'єктивне зовнішнє обстеження, інтерпретація результатів клінічних та лабораторних методів дослідження в плані фізіо­логічного перебігу післяпологового періоду, проведення туалету породіль, обробка швів на промежині, зняття швів, взяття мазків з вагіни, уретри та шийки матки.

Самостійна оцінка перебігу післяпологового періоду в конкретних обсте­женнях породілей залежно від перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду в кожної конкретної породіллі з урахуванням перебігу вагітності та пологів.

В. Заключний — контроль засвоєння матеріалу шляхом виступів студентів про встановлення діагнозу та визначення характеру перебігу післяпологового періоду в кожної конкретної породілі з урахуванням перебігу вагітності та пологів.

Після цього проводиться підсумок матеріалу, оцінка праці кожного сту­дента, зауваження щодо проведення заняття, оцінка знань студентами питань деонтології, завдання додому.

VII. Методичне забезпечення

Місце проведення занять: навчальна кімната, післяпологове відділення.

Обладнання: вагінальні дзеркала, жолобуваті зонди, корнцанги, скло для забору мазків, таблиці, історії пологів з результатами лабораторних дослід­жень.

Контрольні запитання та завдання

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.

Скільки триває післяпологовий період? Визначення раннього післяпологового періоду. Як здійснюється інволюція матки та інших статевих органів після пологів? Що таке лохії? їх характеристика та фізіологічна роль. Як змінюються розміри та маса матки після пологів? Як проводиться нагляд за статевими органами породіллі та швами? Нагляд за молочними залозами, режим годування та зціджування, склад молозива та молока. Як проводиться профілактика тріщин сосків?

Які захисні механізми сприяють безпечності перебігу післяполо­гового періоду? 10. Яка роль лікувальної фізкультури в післяпологовому періоді?

 

Завдання для самостійної роботи студентів

1. Провести санацію швів промежини, зняти їх.

2. Дати оцінку перебігу післяпологового періоду на підставі клінічних та
лабораторних досліджень.

3. Виписати рецепти препаратів, що скорочують матку.

4. Дати рекомендації щодо лікування гіпогалактії.

5. Дати настанову породіллі при виписці.

Ситуаційні задачі

№ 1. На п'яту добу після пологів рівень стояння дна матки на 4 см нижче пупка. Пологи відбувались великим плодом (масою 4500 г). Дайте оцінку пе­ребігу післяпологового періоду.

№ 2. При огляді породіллі на сьому добу після пологів цервікальний ка­нал вільно пропускає 1 поперечник пальця: матка збільшена до 12—13 тижнів вагітності. Чи можна виписувати породіллю додому?

№ 3. При аналізі виділень з шийки матки на шосту добу після пологів лейкоцити вкривають все поле зору. Дія лікаря?

№ 4. У дослідженні виділень з шийки матки знайдено грамнегативний внутрішньоклітинний диплокок. Діагноз. Що робити?

№ 5. У дослідженні виділень з шийки матки знайдено палички молочно­кислого бродіння та грамнегативний позаклітинний диплокок. Діагноз. Що робити?

Завдання для позааудиторноїроботи

1. На матеріалі клініки простежити зв'язок між перебігом пологів та
післяпологового періоду.

2. Зробіть літературний огляд з питань змін в ендокринній системі жінки
в післяпологовому періоді.

3. Простежте вплив різних методів стимуляції лактації:

- згідно з даними літератури;

— згідно з результатами базової клініки.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Степанківська І.К., Михайленко Є.Л. Акушерство. — К., 2000.

2. Запорожан В. М. Акушерство. — ТІ. — 2000.

3. Грищенко В.І. Акушерство. — Харків: Основа, 2000.

4. Нисвандер К., Зване А. Акушерство. — Москва: Практика, 1999.

ТАЗОВЕ ПЕРЕДЛЕЖАННЯ ПЛОДА

I. Науково-методичне обгрунтування теми

Однією з найважливіших соціальних проблем медицини є зниження перина-тальної смертності. Мертвонародженість при тазових передлежаннях залишається високою і дотепер, тому раціональне ведення вагітності та пологів при цій патології буде допомагати поліпшенню наслідків пологів для матері та плоду.

II. Навчально-виховні цілі

Для формування умінь студент повинен знати:

1) причини виникнення тазового передлежання;

2) класифікацію тазових передлежань;

3) методи діагностики тазових передлежань (головні, додаткові);

4) особливості перебігу вагітності та пологів при тазових передлежаннях;

5) методи корекції, що використовуються при тазових передлежаннях;

6) особливості біомеханізму пологів при тазових передлежаннях;

7) техніку проведення допомоги за Цов'яновим І та II;

8) техніку класичної ручної допомоги по звільненню плечевого поясу та
голівки плода;

9) можливі ускладнення в пологах при тазовому передлежанні.
У результаті проведення заняття студент повинен вміти:

1) використати методи діагностики тазових передлежань (прийоми Лео-
польда, вагінальне дослідження, аускультацію, оцінку УЗД);

2) продемонструвати на фантомі біомеханізм пологів при тазових пере­
длежаннях;

3) продемонструвати на фантомі методи допомоги за Цов'яновим І та II;

4) показати на фантомі класичну ручну допомогу для звільнення плечово­
го поясу та голівки плода;

5) скласти план ведення пологів при тазовому передлежанні.

III. Базові знання

1. Діагностика пізніх термінів вагітності.

2. Анатомія кісткового таза.

3. Будова голівки плода.

4. Визначення передбачуваної маси плода.

5. Аускультація плода.

IV. Зміст навчального матеріалу

На першому занятті шляхом опитування студентів визначається поняття "тазойе передлежання плода", можливі причини його виникнення (багатовод-

 

дя, багатопліддя, пухлини матки, знижений тонус матки, недоношеність пло­да тощо). Розглядається класифікація тазових передлежань (сідничне — чисте та змішане; ножне — повне та неповне). Кожний вид передлежання пока­зується на фантомі. Треба звернути увагу студентів на те, що пологи в тазо­вому передлежанні (3—3,5% всіх пологів) належать до фізіологічних, але пе­ребувають на межі патології і для правильного їх проведення потрібні знач­ний досвід та кваліфікація акушера.

Слід також засвоїти ознаки тазових передлежань при обстеженні вагітних зовнішіми прийомами (характер передлеглої частини, наявність голівки біля дна матки, вислуховування сердцебиття плода вище пупка), уточнення діагнозу при вагінальному акушерському дослідженні, при недостатньому відкритті шийки матки (пальпація куприка, сідничних бугрів, ніжок при змішаному, сідничному та ножному передлежаннях). Вивчаються диференціально-діагностичні ознаки ступні та ручки плода, його коліна та ліктя, підкреслюється важливість цієї дифе­ренціації (з метою попередження постановки помилкового діагнозу тазового пе­редлежання при поперечному положенні плода), методи ультразвукової ехоло­кації в діагностиці тазових передлежань.

Кожен студент на фантомі за участю асистента демонструє з лялькою го­ловні моменти біомеханізму пологів з клінічним поясненням цих моментів. Ведучою точкою є верхівка куприка, провідна лінія — межвертельна.

Біомеханізм пологів

1. Встановлення сідниць (стискання та опущення їх), міжвертельна лінія
перебуває в одному з косих розмірів.

2. Внутрішній поворот сідниць. Починається при переході з широкої у
вузьку частину порожнини малого тазу, закінчується в площині вихо­
ду, коли міжвертельна лінія стає в прямому розмірі виходу.

3. Бокове згинання хребта в попереко-крижовому розмірі. Точка фіксації
між нижнім краєм симфізу та краєм клубової кістки передньої сідниці.
Народження задньої сідниці, а потім передньої в прямому розмірі.

4. Внутрішній поворот плечиків (з косого розміру в прямий) та зв'язаний
з ним зовнішій поворот тулуба. Плід народжується до пупкового кіль­
ця, потім до нижнього кута лопаток.

5. Бокове згинання хребта в шийно-плечовому відділі. Точка фіксації між
нижнім краєм симфіза та акроміальним відростком лопатки плоду.
Відбувається народження заднього плечка, а потім переднього в пря­
мому розмірі площини виходу з малого тазу.

6. Внутрішній поворот голівки. Сагітальний шов переходить в прямий
розмір виходу з малого таза, підпотилична ямка фіксується під лобком.

7. Згинання голівки навколо точки фіксації. Першим народжується лице,
потім потилиця.

При ножних передлежаннях біомеханізм той самий, тільки першими зі статевої щілини з'являються не сіднички, а ніжки.

У процесі опитування студентів виявляються особливості перебігу по­логів при тазових передлежаннях, можливі ускладнення (передчасне та раннє відходження навколоплідних вод, випадіння дрібних частин плода, пуповини, слабкість пологової діяльності, внутрішньоутробна гіпоксія плода, спастичне скорочування внутрішнього вічка матки, ендометрит в пологах та ін.). Треба звернути увагу на заходи, що попереджають ці ускладнення. Проводити це слід ще в жіночій консультації (госпіталізація за 1—2 тижні до пологів).

Профілактику ускладнень в пологах слід починати з появою перших пе­рейм (суворий постільний режим, положення на боці на місці розміщення спинки плода, своєчасна стимуляція пологів, профілактика гіпоксії плода).

Особливої уваги заслуговує період зганяння, коли через втручання в при­родний перебіг пологів виникають такі ускладнення, як закидання ручок, спазм внутрішнього вічка, утворення заднього виду, гіпоксія плода.

Розрізняють три ступеня закидання ручок: І — ручка закинута попереду вушка, II — на рівні вушка, III — позаду вушка плода. Закидання ручок на­лежить до ускладнень пологів так само, як задній вид при тазовому передле­жанні. Найчастіше в цих випадках настає тяжка гіпоксія плода внаслідок за­тяжного народження голівки.

З метою попередження названих ускладнень пологи при чисто сіднично­му передлежанні ведуть за методом Цов'янова І. Слід підкреслити, що ручна допомога — не операція, вона є допомогою лікаря при самостійному народ­женні плода при тазовому передлежанні.

Розпочинають надання ручної допомоги за методом Цов'янова І в момент прорізування сідниць; сідниці, які народжуються, підтримують без будь-яких спроб витягування плода. Головна мета — зберегти нормальне члено-розміщення плода, не дати ніжкам передчасно народитися, для цього велики­ми пальцями їх утримують притиснутими до тулуба плода. Інші чотири паль­ці розміщують на крижах плода. В міру народження плода руки пересувають по тулубу до задньої спайки роділлі. В косому розмірі тулуб народжується до нижнього кута передньої лопатки, плечовий пояс стає в прямому розмірі. В цю мить треба направити сідниці на себе, щоб полегшити самостійне народ­ження з-під лобкової дуги переднього плічка. Для народження заднього плічка плід знову піднімають догори.

Увійшовши в малий таз в косому розмірі, голівка плода завершує свій внутрішній поворот, опускається на тазове дно і при інтенсивній пологовій діяльності народжується самостійно, при цьому акушер підіймає тулуб плода догори, до лобка роділлі (виведення голівки за Брахтом).

При ускладненнях, які можуть виникати під час народження плечового поясу і тим самим передбачити закидання ручок, слід перейти до звільнення

 

плечового поясу і голівки плода за методикою класичної ручної допомоги. Починати надання цієї допомоги слід вже після народження плода до нижнь­ого кута передньої лопатки. Першою звільняється задня ручка плода, при цьому рука акушера, одноіменна позиції плода, вводиться з боку спинки пло­да, а два пальці ковзають по плічку для досягнення ліктьового згину.

Потім тулуб, відведений в бік, протилежний позиції, і, після досягнення ліктьового згину, виводять в середнє положення, натискуючи на ліктьовий згин, вмивальним рухом виводять ручку із статевої щілини. Долонями двох рук разом із звільненою ручкою охоплюють з боків тулуб плода "човником" і повертають так, щоб передня ручка перейшла з-під лобка в заднє положення, аби зберігся передній вид.

Аналогічно звільняють другу ручку, після чого плід садовлять в положення "наїзника" на звільнену руку акушера, голівка плода в цей час переходить в прямий розмір. За методикою Морісо-Левре середній палець цієї руки вводять в рот плода, легким притискуванням на нижню щелепу забезпечують згинання голівки. Вказівний та середній палець другої руки захоплюють вилкоподібно плечовий пояс плода зверху (обережно, ключиці!). Цією ж рукою проводять тракції вниз (до появи волосяної частини голівки та утворення точки фіксації між підпотиличною ямкою та лобком), а потім на себе і догори.

Для запобігання притиснення пуповини голівкою плода після народження тулуба до нижнього кута лопаток подальше народження плода не повинно тривати більше як 5—7 хвилин.

Слід звернути увагу студентів на особливу небезпеку гіпоксії плода при пологах в тазовому передлежанні. Для попередження цього необхідно вжити таких заходів:

1) часте вислуховування сердцебиття плода (після кожної перейми);

2) пудендальна анестезія;

3) використання профілактичних препаратів (внутрішньовенне введення
глюкози з інсуліном, кокарбоксілазою та аскорбіновою кислотою);

4) введення роділлі но-шпи (2,0) для запобігання спазму шийки матки.
Описаним методом ведуться лише необтяжені пологи в тазових передле-

жаннях.

Потім треба розібрати зі студентами ручну допомогу при ножних пере-длежаннях (за Цов 'яновим //), зупинитися на ускладненнях при ножному пе­редлежанні. Пояснюється, чому буває висока мертвонародженість при таких пологах (13—36% за даними різних авторів).

Мета ручної допомоги — перешкодити народженню ніжок плода до пов­ного відкриття шийки матки і тим самим водночас допомагати підсиленню пологової діяльності.

Накривши стерильною серветкою зовнішні статеві органи роділлі, при­кладають до вульви долоню так, щоб перешкодити передчасному випаданню

ніжок із піхви. Плід при цьому ніби прис

ному сідничному передлежанні. ^ьіД^ає навпочіпки і опиняється в пов-

При повному відкритті шийки матки,

зове дно, ніжки не утримуються, плід сад. ^{коли СІДНИЦ1 вже} спустилися на та-
кута лопаток, а далі звільнюється шіечовУ^{ост1йнО} народжується до нижнього
ручною допомогою. ^{Іий пояС 1 голшка пл}°Д^а класичною

Студенти на фантомі опрацьовую! Цов'яаовим, класичної ручної допомоги. ^Гь прийоми ручних допомог за

Необхідно звернути увагу на розроді

при тазових передлежаннях плода. Показ*^{ження шляхом} кесаревого розтину жання плода масою понад 3700 г, особли^інням *° операції є тазове передле-кою патологією та високим ступенем пери*^во У поєднанні з іншою акушерсь-

У наш час дедалі ширше використовуі^{натальйОГО} Р^ИЗИКУ-за допомогою якої у більшості випадків |°^{ть меГ0ДИ} коригуючої гімнастики, вдасться перевести плід із сідничного переУ ^теР^{мін вагітн}ості до 34—35 тиж.

Головні елементи коригуючої піДлежання в головне.
А. Є. Шулешовою: Ішасткй за 1.1. Грищенком та

1) нахили тулуба вагітної в бік спинки

2) згинання нижніх кінцівок у колінні^плода'

часним згинанням тулуба в бік пози^ ^та кульшових суглобах з одно-

3) вигинання спини з упором на перекл*¹¹ плода,

4) вигинання спини в колшно-ліктьовоМД^ині ^^веД™ стінки;

5) згинання нижніх кінцівок у кульшог¹^ положенні;

спині, приведення колін до живота,?^{их [} колінних суглобах лежачи на
ками в бік позиції плода. іапівоберт таза із зігнутими кінців-

Існують ще методики коригуючої гімщ
Б К Кайо істики за методами І. Ф. Диканя та

V. План організації заняття

Організаційний момент

Мотивація теми

2 % навчального часу

Контроль вихідного рівня знань

3%

Самостійна робота студентів під контролер— викладача *

20 % " "

Контроль остаточного рівня знань

35%

20%

Оцінка знань студентів

15%

Узагальнення викладача, завдання додому \

5%

VI. Основні етапи заняття

А. Підготовчий — на початку заняття

альність теми, сформулювати основні завд^іиклаД^аЧ повинен розкрити акту-

кння заняття, провести контроль

 

основного рівня знань шляхом відповіді кожного студента на контрольне за­питання. Студентам видаються завдання для самостійної роботи.

Б. Основний — самостійна робота студентів під керівництвом викладача в палатах відділення патології вагітних, в передпологовій, в пологовому залі (збирання анамнезу, дослідження вагітної або роділлі з тазовим передлежан-ням). Опрацювання на фантомі моментів біомеханізму пологів при тазовому передлежанні, допомоги за Цов'яновим І та II, класичної ручної допомоги по виведенню плечового поясу та голівки плода.

В. Заключний — контроль остаточного рівня засвоєння навчального ма­теріалу шляхом розв'язування студентами ситуаційних задач, усні виступи студентів про зроблену роботу. В кінці заняття проводиться оцінка роботи кожного студента, узагальнення, зауваження за ходом заняття.

VII. Методичне забезпечення

Місце проведення заняття: навчальна кімната, палата патології вагітних, пологовий зал.

Обладнання: фантом, лялька, кістковий таз, стетоскоп, сантиметрова стрічка, таблиці. Для проведення заняття підготувати 1—2 вагітних з тазовим передлежанням плода.

Контрольні запитання та завдання

1. Що називається тазовим передлежанням плода? Його види.

2. Як часто зустрічаються тазові передлежання?

3. Причини тазових переддежань.

4. Основні моменти біомеханізму пологів при тазових передлежаннях.

5. Особливості біомеханізму пологів при тазових передлежаннях.

6. Особливості перебігу І періоду пологів при тазових передлежаннях.

7. Які ускладнення виникають в І періоді пологів?

8. Особливості перебігу II періоду пологів.

9. Які ускладнення виникають в II періоді пологів?

10. Особливості перебігу III періоду пологів.

11. Які ускладнення виникають в III періоді пологів?

12. Як ведеться І період пологів при тазовому передлежанні?

13. Особливості ведення II періоду пологів при тазовому передлежанні.

14. Коли акушери надають допомогу за Цов'яновим І? її техніка.

15. Коли акушери надають допомогу за Цов'яновим II? її техніка.

16. Які ускладнення виникають при наданні допомоги за Цов'яновим І та II?

17. В чому полягає класична ручна допомога?

18. Чому фізіологічні пологи при тазових передлежаннях межують з па­
тологією?

19. Показання до кесаревого розтину при тазових передлежаннях плода.

ння для Оімостійноїроботи

1. Зберіть анамнез > 2. Проведіть обсі передлежанні і 3. Проведіть вагіііа жанні. Проведіть ловним і тазову Вивчіть данні У^

|заптної аб^ роділлі з тазовим передлежанням.:ння вагітної прийомами Леопольда при тазовому іте оцінку.

►не обстеження в пологах при тазовому передле-

4. 5. 6. 7. 8.

Шіальну діагностику у обстеженої вагітної між го-плода.

Визначіть пере^ Вислухайте серц! Продемонструй редлежанні. 9. Покажіть на класичної ки плода. 10. Складіть план ^ від маси плода. Ситуаційні №1. Вагітна Е., 20 р< обстеженні: вагітність 5 передлежання плода. Я^ діагноз? №2. У роділлі А., 25 р длежанням плода, в поіц криття маткового вічка 6 с

яувану мас^у плода.

0ття плод^ _Пр_И тазовому передлежанні.

на фантомі біомеханізм пологів при тазовому пе-

^Мі допомогу за Цов'яновим І, II, технічні прийоми допомоги гф_и звільненні плечового поясу та голів-

пологів при тазових передлежаннях залежно

рачі для оці_нкіі вихідного рівня знань.

в, пізно взй_Т0 на облік в жіночій консультації. При г-36 тиж., ожиріння III ступеня, підозра на тазове ддаткові м_етоди обстеження допоможуть уточнити

Р^в (Розміри таза 24 — 27 — 29 — 19), з тазовим пере- р проведе^ вагінальне обстеження. Виявлено: роз- і плідний міхур відсутній, передлегла частина велика, нечітка, м'яка. Зліва і спе^^У ^виявляю^_{ься СТ}у_ПНі плода. Який діагноз?

№3. У роділлі М., 24 ЛР^кт\^{3 чис}^о сідничним передлежанням плода, дру­гий період пологів вели _3{| Ц°^в'^яно^вИм І. При народженні плода до нижнього кута лопаток виявлено, (^_(і з^акинулись ручки. Як вести пологи далі?

№4. У роділлі Д., 2 * Р^ОК1В> ^всгановлено діагноз: пологи термінові в змішаному сідничному ^_1£1^^{едлежанн}І, початок II періоду пологів. Яку допо­могу необхідно надати?

ійні₃^^ачі °^{ля о}Цінки кінцевого рівня знань

№1. Жінка доставле^_а ^ ^пологове відділення бригадою швидкої допомоги. Положення плода поздо_>в/^нє» ^{до вх}оду в малий таз передлежить тазовий кінець, родова діяльніс^ ^У^фна, активна. Під час обстеження вилились навколоплідні води, післ^ ^Р¹^^{0 за}Фі^ксовано зменшення ЧСС плода до 100 уд/хв. При вагінальному дослцда#^{ш: В1}Д^КРИ_ГГЯ маткового вічка повне, плідний міхур

 

відсутній, в піхві промацується петля пуповини. Сідниці плода у вузькій час­тині площини малого таза. Встановіть діагноз. Як вести пологи далі?

№2. У повторнонароджуючої, в якої встановлено змішане сідничне пере-длежання плода, в другому періоді пологів зафіксовано послаблення скорочу­вальної діяльності матки, зменшення ЧСС плода до 100 уд/хв та глухість сер­цевих тонів. При вагінальному дослідженні виявлено: плідний міхур вітсутній, відкриття маткового вічка 5-6 см, сіднички та стопи плода знахо­дяться в площині малого таза. Встановіть діагноз. Як вести пологи далі?

№3. Описати два УЗ-знімки:

а) тазове передлежання плода;

б) багатоплідна вагітність, один плід в тазовому передлежанні.

Завдання для НДРС

1. Провести бібліографічний пошук за темою "Пологи при тазовому пе­
редлежанні".

2. Провести аналіз структури перинатальної смертності за один рік при
пологах в тазовому передлежанні.

3. Провести експертну оцінку фрагментів історії пологів при тазових пе-
редлежаннях, які закінчились мертвонародженням.

4. Скласти таблицю ускладнень вагітності та пологів при тазових перед-
лежаннях плода.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.

Основна

1. СтепанківськаГ.К., Михайленко О.Т. Акушерство. — К., 2000.