Тема 7. Фізіологічний післяпологовий період

Тема 7. Фізіологічний післяпологовий період

 

 

І. Науково-методичне обґрунтування теми

 

За останні роки в практичному акушерстві відбулися ряд змін у переусвідомленні напрямків надання допомоги породіллям, які засновані на принципах доказової медицини, більш гуманістичному ставленню у післяпологовий період до жінки й уникнення фармакологічної та лікарської агресії, що сприяло більш фізіологічному перебігу післяпологового періоду, зниженню частоти ускладнень у післяпологовому періоді, швидкої психологічної адаптації жінки після пологів.

 

Незважаючи на те, що післяпологовий період є фізіологічним процесом, він потребує від лікаря знання усіх його етапів і особливостей, а саме: процесів інволюції в органах та системах жінки після пологів, лактації, що дозволяє своєчасно виявити початкові ознаки захворювань та ускладнень, які можуть виникати у породіллі.

 

 

ІІ. Навчально-виховні цілі

 

Для формування умінь студенти повинні знати:

 

1. Поділ післяпологового періоду на ранній і пізній.

 

2. Особливості інволюції статевих органів, характер лохій.

 

3. Становлення та перебіг лактації.

 

4. Функціонування органів та систем жінки в різні етапи післяпологового періоду.

 

5. Особливості ведення раннього і пізнього післяпологового періоду.

 

6. Заходи профілактики ускладнень у післяпологовий період.

 

 

В результаті проведення заняття студенти повинні вміти:

 

1. Визначити рівень розміщення дна матки відносно лонного зчленування та консистенцію матки.

 

2. Оцінити характер та кількість лохій.

 

3. Зробити висновок про відповідність стану матки і лохій фізіологічній нормі післяпологового періоду.

 

4. Визначити стан молочних залоз та характер лактації, навчити породіллю правильно годувати малюка та зціджувати молоко.

 

5. Проводити туалет промежини породіллі.

 

6. На підставі обстеження породіллі з урахуванням даних лабораторних методів дослідження, оцінити перебіг післяпологового періоду.

 

 

ІІІ. Базові знання

 

1. Анатомія жіночих статевих органів.

 

2. Особливості функціонування молочних залоз.

 

3. Показники норми та патології лабораторних методів дослідження крові, сечі, виділень з вагіни.

 

4. Принципи запобігання інфікування породіль у післяпологовому відділенні.

 

5. Принципи санітарно-гігієнічного режиму жінки у післяпологовому періоді.

 

Фізіологічне акушерство

 

 

ІV. Зміст навчального матеріалу

 

Післяпологовий період (puerperium) –починається відразу після закінченняпологів і триває протягом 6 тижнів. Протягом цього часу органи репродуктивної системи жінки повертається до стану, що існував до вагітності.

 

Післяпологовий період поділяється на ранній та пізній.

 

• Ранній післяпологовий період починається з моменту вигнання посліду татриває 2 години. В цей період породілля знаходиться у пологовому відділенні під наглядом лікаря, що пов’язано з ризиком виникнення ускладнень, насамперед, кровотечі. Цей період є дуже важливим і його треба розглядати як термін швидкої адаптації функціональних систем жінки після великого навантаження під час вагітності і, особливо, пологів.

 

• Пізній післяпологовий період триває з моменту переводу породіллі упісляпологове відділення (через 2 години після закінчення пологів) продовж 8 тижнів. Під час цього періоду відбувається зворотній розвиток (інволюція) всіх

 

органів і систем, які змінилися у зв’язку з вагітністю та пологами. Слід підкреслити, що виняток становлять молочні залози, функція яких активується саме у післяпологовий період. Також треба відмітити, що темп інволюційних процесів є максимальним у перші 8-12 днів та найбільш виразними є у статевих органах, насамперед, у матці.

 

V. Основні етапи заняття

 

А. Підготовчий – мотивація теми, контроль початкового рівня знань, завдання для самостійної роботи.

 

В навчальній кімнаті викладач з'ясовує вихідний рівень знань з питань перебігу фізіологічного раннього і пізнього післяпологового періоду, особливостей ведення кожного етапу за допомогою контрольних запитань, використовуючи таблиці, фантоми, муляжі.

 

Б. Основний – самостійна робота студентів під контролем викладача. Студенти працюють у пологовому залі та післяпологовому відділенні (збирання анамнезу породіллі, об’єктивне зовнішнє обстеження, інтерпретація клінічних та лабораторних методів дослідження). Студенти оцінюють перебіг післяпологового періоду у породіль, що народили в різні дні. Надають рекомендації породіллям, щодо ведення післяпологового періоду після виписки з стаціонару.

 

В. Заключний – контроль засвоєння матеріалу шляхом вирішення ситуаційних і тестових задач, звіт студентів про виконання завдань. Узагальнення викладача, оцінка роботи студентів, завдання додому.

 

 

VІ. Методичне забезпечення

 

Місце проведення:пологове та післяпологове відділення,навчальна кімната.

 

Обладнання: устаткування пологового блоку та післяпологового відділення,демонстраційні таблиці, слайди, тематичні відеофільми.

 

 

Фізіологічне акушерство

 

Контрольні запитання та завдання

 

1. Скільки триває післяпологовий період?

 

2. Яке визначення раннього та пізнього післяпологового періоду?

 

3. Чому необхідна психологічна підтримка породіллі в ранньому післяпологовому періоді?

 

4. Як відбувається інволюція матки та інших статевих органів після пологів?

 

5. Що таке лохії, їх характеристика та фізіологічна роль?

 

6. Як змінюються розміри матки після пологів?

 

7. Як проводиться нагляд за статевими органами після пологів?

 

8. Які зміни відбуваються в молочних залозах після родів?

 

9. Який склад молока та молозива?

 

10. Як проводиться нагляд за молочними залозами в післяпологовий період?

 

11. Який режим годування новонародженого?

 

12. Які зміни відбуваються в інших, крім статевих, органах в післяпологовому періоді?

 

 

Завдання для самостійної роботи

 

1. Дати оцінку перебігу раннього післяпологового періоду на підставі огляду породіллі.

 

2. Дати оцінку перебігу пізнього післяпологового періоду на підставі огляду породіллі та даних лабораторних досліджень.

 

3. Дати рекомендації породіллі щодо вигодовування малюка.

 

4. Дати рекомендації породіллі щодо виконування гігієнічних заходів після пологів.

 

5. Дати рекомендації щодо профілактики маститу.

 

Методичні вказівки для викладачів

 

Ситуаційні задачі для оцінки кінцевого рівня знань

 

1. Через 1 годину після пологів при огляді породіллі встановлено: загальний стан задовільний, АТ 115/70 мм рт ст, ЧСС - 80 уд/хв, доброго наповнення і напруги; дно матки на 10 см вище лона, консистенція матки щільна, контури чіткі; виділення з пологових шляхів кров'яні, помірні. Загальна крововтрата - 300 мл. Чи можна вважати перебіг раннього післяпологового періоду фізіологічним?

 

Так

 

 

2. На 4-ту добу після пологів отримані такі дані обстеження породіллі: загальний стан задовільний, АТ 120/80 мм рт ст, ЧСС - 96 уд/хв; температура 37,2⁰С. Молочні залози напружені, безболісні. Живіт м'який, безболісний. Дно матки на 15 см вище лона, консистенція матки м'яка. Лохії кров'яні, помірні. Аналіз крові: Нв - 100 г/л, лейкоцитів - 10х10 ⁹г/л, еритроцитів -3,2х10¹²г/л, СОЕ - 22 мм.

 

Чи можна вважати перебіг четвертої доби післяпологового періоду у даної породіллі фізіологічним?

 

Ні, адже розміри та консистенція матки свідчать про її субінволюцію. Потрібно оцінити стан та вміст порожнини матки шляхом УЗД.

 

 

Тестові задачі для оцінки кінцевого рівня знань

 

1. Через 10 годин після своєчасних нормальних пологів у породіллі спостерігається температура тіла 37,7°С. Скарги на слабкість, переймоподібний біль у низу живота, який посилюється під час годування новонародженого. При обстеженні виявлено помірне нагрубання молочних залоз, шкіра молочних залоз, соски та ареоли – без патологічних змін. Регіональні лімфовузли не збільшені. Матка тверда, чуттєва при дослідженні, дно матки на рівні пупка. Лохії з домішкою крові у помірній кількості.

 

Який попередній діагноз?

 

A. Пізній післяпологовий період, перша доба*

 

B. Лактостаз.

 

C. Субінволюція матки.

 

D. Залишки частин посліду у порожнині матки.

 

 

2. У породіллі 27 років на 3-тю добу післяпологового періоду має місце розвиток

 

значного нагрубання молочних залоз. У зв’язку з цим їй необхідно

рекомендувати:

 

A. Продовжити годування груддю за потребою*

 

Фізіологічне акушерство

 

B. Скасування грудного годування, зціджування молочних залоз.

 

C. Зігріваючий компрес на молочні залози.

 

D. Скасування користування бюстгальтером.

 

 

Методичні вказівки для викладачів

 

Рекомендована література

 

 

1. Акушерство (під ред. акад.Грищенка В.І.) — Харків: Основа, 2000 р.

 

2. Запорожан В.М. Акушерська патологія: Атлас: Навч. посібник/ В.М.Запорожан, В.П.Міщенко.- Одеса: Одеський медуніверситет, 2005.- 292 с.

 

3. Руководство по еффективной помощи при беременности и рождении ребенка (Энкин М., Кейрс М., Нейлсон Д. и др., перевод с английского) - С.-Пб.: Петрополис, 2003 г.

 

4. Степанківська Г. К., Михайленко О. Т.. Акушерство. — К.: Здоров'я, 2000р.

 

5. Basevi V, Lavender T. Routine perineal shaving on admission in labour. The Cochrane Database of Systematic Reviews, 2007, Issue 1.

 

6. Bloom Steven L.; Casey Brian M.; Schaffer Joseph I.; Mcintire Donald D.; Leveno Kenneth J. Coached versus uncoached maternal pushing during the second stage of labour: a randomized controlled trial. Obstet Gynecol. 2002, 99(6), 1031-5.

 

7. Breastfeeding counselling: Training course. WHO, UNICEF, 1993.

 

8. Care in normal birth: A practical guide. Report of a technical working group. WHO, 1997.

 

9. Carolli G, Belizan J, Stamp G. Episiotomy for vaginal birth. Cochrane Database of Systematic Reviews, 2003, Issue 4.

 

10. Cuervo LG, Rodríguez MN, Delgado MB. Enemas during labour. The Cochrane Database of Systematic Reviews, 2007, Issue 1.

 

11. Essential Antenatal, Perinatal and Postpartum Care. WHO EURO, Copenhagen, 2002.

 

12. Essential newborn Care and Breastfeeding. WHO EURO, 2002

 

13. Gupta JK, Hofmeyr GJ, Smyth R. Position in the second stage of labour for women without epidural anaesthesia. The Cochrane Database of Systematic Reviews, 2007, Issue 1.

 

14. Hodnett, E. D.; Gates, S.; Hofmeyr, G. J.; Sakala, C. Continuous support for women during childbirth. The Cochrane Database of Systematic Reviews, 2004, Issue 1.

 

15. International Confederation of Midwives, International Federation of Gynaecology and Obstetrics. Joint statement management of the third stage of labour to prevent post-partum haemorrhage. The Hague: ICM, London, FIGO, 2003.

 

16. Leah L. Albers, Kay D. Sedler; Edward J. Bedric, Dusty Teaf, Patricia Peralta. Midwifery Care Measures in the Second Stage of Labor and Reduction of Genital Tract Trauma at Birth: A Randomized Trial. Journal of Midwifery & Women's Health, 2005, 51(5), 365-372.

 

17. Managing Complications in Pregnancy and Childbirth: A Guide for Midwives and Doctors. Geneva: WHO, 2000.

 

18. McCandlish R, Bowler U, van Asten H et al. A randomised controlled trial of care of the perineum during second stage of normal labour. Br J Obstet Gynaecol, 1998, 105(12), 1262-72.

 

19. Menticoglou SM et al. Perinatal outcome in relation to second-stage duration. Am J Obstet Gynecol. 1995, 173(3 Pt 1), 906-12.

 

20. Mother-Baby Package: Implementing safe motherhood in countries. WHO, 1995.

 

21. Muir Gray JA. Evidence-based healthcare: how to make health policy and

 

Фізіологічне акушерство

 

management decisions. London: Churchill Livingstone, 1997.

 

22. Neilson JP Symphysis-fundal height measurement in pregnancy (Cochrane Review) In: The Reproductive Health Library, Issue 8, 2005

 

23. Pregnancy, Childbirth, Postpartum and Newborn Care: A guide for essential practice. WHO, Geneva, 2006.

 

24. Prendiville WJ et al. Active versus expectant management in the third stage of labour. The Cochrane Database of Systematic Reviews, Issue 3, 2000.

 

25. Prendiville WJ, Elbourne D, McDonald S. Active versus expectant management in the third stage of labour. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2007, Issue 1.

 

26. Prevention and Treatment of Post-partum Haemorrhage: New Advances for Low Resource Settings. Joint Statement. International Confederation of Midwives (ICM) International Federation of Gynaecology and Obstetrics (FIGO), 2006.

 

27. RCOG Royal College of Obstetricians and Gynaecologists The Use of Electronic Fetal Monitoring - The use and interpretation of cardiotocography in intrapartum fetal surveillance Evidence-based Clinical Guideline Number 8 – 2001

 

28. Sackett DL et al. Evidence based medicine: what it is and what it isn't. BMJ, 1996, 312, 71-72.

 

29. Thacker SB et al. Continuous electronic heart rate monitoring for foetal assessment during labour. The Cochrane Database of Systematic Reviews, 2002, Issue 1.

 

30. What is the effectiveness of antenatal care? WHO Regional Office for Europe - Health Evidence Network report 2005

 

Методичні вказівки для викладачів

 

Використання партограми

 

 

Що таке партограма?

 

Партограма - це графічне відображення результатів динамічного спостереження під час пологів за процесом розкриття шийки матки та просування голівки плоду, пологовою діяльністю, станом матері та плоду.

 

Впродовж 18 років від появи першої партограми (Philpott RH, 1971) було розроблено велику кількість різноманітних способів графічного запису пологів.

 

У 1988 році робочою групою експертів Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ) було розроблено партограму, яка поєднала найкращі якості усіх існуючих на той час партограм.

 

 

Для чого потрібна партограма?

 

Результати проведеного ВООЗ мультицентрового дослідження ефективності партограми для ведення пологів (1990 – 1991 роки), у якому прийняли участь більш ніж 35

 

0 жінок, надали можливість зробити наступні висновки:

 

• Впровадження та правильне використання партограми значно покращує якість спостереження за роділлею та результати пологів;

 

• Використання партограми дозволяє:

 

- Рано виявити незадовільнений прогрес у пологах;

 

- Попередити розвиток тривалих пологів (більше 16 годин);

 

- Рано виявити тазо-головну диспропорцію до появи ознак клінічно вузького таза;

 

- Своєчасно прийняти обґрунтоване рішення щодо подальшої тактики ведення пологів;

 

- Визначити обсяг необхідних втручань;

 

- Знизити частоту кесарського розтину та полого-підсилення окситоцином;

 

- Зменшити частоту інтранатальної загибелі плода

 

• Використання партограми не є коштовним та може бути впроваджено на будь якому рівні надання акушерської допомоги;

 

 

Які основні правила використання партограми?

 

Дотримання наступних правил є абсолютно необхідним для правильного та ефективного використання партограми.

 

• Партограма використовується лише під час першого періоду пологів

 

• Ведення партограми слід розпочати за наявністю наступних умов:

 

- Дві або більше перейми протягом 10 хвилин, кожна тривалістю 20 секунд або більше, якщо роділля знаходиться в латентній фазі першого періоду пологів;

 

- Одна або більше перейми протягом 10 хвилин, кожна тривалістю 20 секунд або більше, якщо роділля знаходиться в активній фазі першого періоду пологів;

 

Фізіологічне акушерство

 

- Відсутні ускладнення вагітності та пологів які вимагали б термінових лікувальних заходів або екстреного розродження.

 

• Партограма заповнюється під час пологів, а не після їх закінчення;

 

• Під час використання партограма має знаходитись у пологовій кімнаті;

 

• Заповнення та інтерпретацію партограми здійснює навчений медичний персонал (лікар або акушерка)

 

• Ведення партограми закінчується якщо:

 

- Закінчився перший період пологів;

 

- Виникли ускладнення, що потребують негайного розродження.

 

 

Додаткові зауваження:

 

• За наявності ускладнень вагітності, які потребують негайних дій, спочатку потрібно забезпечити необхідну допомогу. Ведення партограми слід розпочати якщо а після стабілізації стану роділлі прийнято рішення продовжити консервативне ведення пологів.

 

• Під час консервативного ведення пологів з рубцем на матці, пологів у тазовому передлежанні, багатоплідних пологів та передчасних пологів використання партограми забезпечує якісне спостереження за прогресуванням пологів, станом матері та плоду, надає можливість своєчасно виявити незадовільнений прогрес у пологах, але переконливі докази щодо запобігання ускладнень та покращення результатів для матері та плоду у цих випадках на сьогоднішній день відсутні.

 

• Використання партограми забезпечує своєчасну та правильну оцінку ефективності пологозбудження та пологопідсилення.

 

 

Які складові частини партограми?

 

Партограма складається з трьох основних компонентів:

 

І - стан плода –частота серцевих скорочень,стан плідного міхура танавколоплідних вод, конфігурація голівки.

 

ІІ - перебіг пологів –темп розкриття шийки матки,опускання голівки плода,скорочення матки.

 

ІІІ - стан жінки –пульс,артеріальний тиск,температура,сеча(об’єм,білок,ацетон), режим введення окситоцину та ліки, що вводяться під час пологів.

 

 

Паспортна частина містить інформацію про:прізвище,ім’я та по батькові роділлі,порядковий номер вагітності, кількість пологів в анамнезі, дату та час надходження до пологової кімнати, тривалість безводного проміжку на момент надходження до пологової кімнати (якщо плідний міхур цілий ставиться прочерк), № історії пологів.

 

 

Шкала „Час” відображає реальній час(годин/хвилин)з моменту надходження допологової кімнати та протягом всього першого періоду пологів.

 

Кожна з 24 клітин представляє собою проміжок часу в 1 годину.

 

Значення часу відображається зліва від вертикалі якої це значення відповідає.

 

Відповідно до цієї шкали здійснюються всі записи на партограмі (у графах, що розташовані вище та нижче шкали „Час”).

 

Методичні вказівки для викладачів

 

 

Навколоплідні води

 

Кожен клітина графи представляє собою проміжок часу в 30 хв.

 

Стан плідного міхура оцінюється та записується під час кожного внутрішнього акушерського дослідження.

 

Стан навколоплідних вод оцінюється та записується при розриві плодових оболонок, а далі під час кожного внутрішнього акушерського дослідження.

 

Запис здійснюється наступним чином:

 

• Якщо плідний міхур цілий – запишіть літеру „Ц” (Цілий);

 

• Навколоплідні води прозорі – запишіть літеру „П” (Прозорі);

 

• Меконіальне забарвлення вод – запишіть літеру „М” (Меконій);

 

Фізіологічне акушерство

 

• Води, забарвлені кров`ю – запишіть літеру „К” (Кров)

 

 

Слід пам’ятати, що літера має бути вписана у клітину, що розташована справа від вертикалі, яка відповідає певному значенню реального часу шкали „Час”

 

 

Увага!

 

Наявність густого меконію свідчить про необхідність ретельного моніторингу частоти серцевих скорочень плода (шляхом безперервної кардіотокографії) з метою своєчасного виявлення дистресу плода;

 

 

Конфігурація голівки плода

 

Кожен клітина графи представляє собою проміжок часу в 30 хв.

 

Ступень конфігурації голівки плоду оцінюється та записується під час кожного внутрішнього акушерського дослідження.

 

Запис здійснюється наступним чином:

 

• Кістки черепа роз’єднані сполучною тканиною, шви легко промацуються конфігурація голівки плода відсутня – запишіть „0”

 

• Кістки стикаються одна з одною, шви не визначаються (конфігурація I ст.) – запишіть „+”;

 

• Кістки находять одна на другу, але розділяються (конфігурація II ст.) – Запишіть

 

„++” або ”2+”;

 

• Кістки находять одна на другу, та не розділяються (конфігурація III ст.) - Запишіть „+++” або „3+”

 

 

Слід пам’ятати, що позначка має бути вписана у клітину, що розташована справа від вертикалі, яка відповідає певному значенню реального часу шкали „Час”.

 

 

Увага!

 

Конфігурація голівки III ступеню у поєднанні з зупинкою розкриття шийки матки та/або відсутністю опускання голівки плода є ознакою клінічно вузького таза.

 

 

Інтерпретація

 

• Якщо графік розкриття шийки матки знаходиться зліва від Лінії уваги це свідчить про те, що темп розкриття шийки матки більш ніж 1 см/год. Такий перебіг першого періоду пологів вважається нормальним. Проводиться спостереження.

 

• Якщо графік розкриття шийки матки знаходиться безпосередньо на Лінії уваги це свідчить про те що темп розкриття шийки матки дорівнює 1 см/год. Слід пам’ятати, що це мінімальна нормальна швидкість розкриття шийки матки в активній фазі першого періоду пологів як для жінок, які народжують вперше, так і для жінок, які народжували. Проводиться ретельне спостереження, втручання у перебіг пологів не показані.

 

• Якщо графік розкриття шийки матки заходить вправо за Лінію уваги але не досягає Лінії дії це свідчить про те, що темп розкриття шийки матки менш ніж 1 см/год.

 

Цей стан носить назву „Пролонгована активна фаза” та може бути пов’язаний зі слабкістю пологової діяльності, клінічно вузьким тазом та неправильним положенням плода.

 

У цьому випадку проводиться ретельна оцінка акушерської ситуації з метою з’ясування причини затримки розкриття шийки матки та приймається рішення щодо необхідного лікування такого стану (Дивись відповідні діючі клінічні протоколи).

 

 

Увага!

 

Відхилення графіку розкриття шийки матки вправо за Лінію уваги за наявністю цілого плідного міхура є показанням до проведення амніотоміі.

 

 

• Якщо графік розкриття шийки матки досягає або перетинає Лінію дії необхідно вжити наступні заходи:

 

Методичні вказівки для викладачів

 

- Повна оцінка стану матері, плода та акушерської ситуації;

 

- За наявністю показів – кесарів розтин (дистрес плода, клінічно вузький таз, неефективне пологопідсилення);

 

- У разі продовження консервативного ведення пологів - пологопідсилення окситоцином, якщо це не було зроблено раніше (Згідно діючого протоколу „Аномалії пологової діяльності”);

 

- Внутрішнє акушерське дослідження проводиться через 3 години, а потім через кожні дві години. Якщо не вдалося досягти темпу розкриття шийки матки 1см/год між будь якими з цих досліджень (тобто графік розкриття шийки матки не є паралельним Лінії дії) – розродження шляхом кесарева розтину.

 

 

Увага!

 

Опускання голівки плода

 

Опускання голівки плода може бути визначено за допомогою абдомінальної пальпації та внутрішнього акушерського дослідження.

 

На партограмі відмічається опускання голівки визначене шляхом абдомінальної пальпації.

 

Для визначення положення голівки над краєм таза шляхом абдомінальної пальпації використовують ширину 5 пальців

 

Наприклад, голівка плода визначається над симфізом на ширину 5 пальців акушера - 5/5. По мірі того як голівка опускається в порожнину таза вона визначається меншою кількістю пальців над симфізом: 4/5- ширина 4 пальців акушера, 3/5 – ширина 3 пальців акушера, 2/5 - ширина 2 пальців акушера, 1/5 - ширина 1 пальця, 0/5 – голівка не визначається над симфізом. (рис. 6)

 

 

Абдомінальна пальпація дає можливість запобігти помилок у випадках, коли під час внутрішнього акушерського дослідження важко відрізнити опускання голівки від значного посилення набряку передлежачої частини.

 

 

Увага!

 

Не слід завжди ототожнювати дані абдомінальної пальпації та можливі результати внутрішнього акушерського дослідження стосовно опускання голівки!

 

Достовірне ототожнення можливо лише у наступних випадках:

 

- Коли голівка пальпується на 2/5 над верхнім краєм симфізу це означає, що голівка великим сегментом проходить площину входу в таз;

 

- Коли голівка пальпується менш ніж на 2/5 найчастіше означає що голівка знаходиться у порожнині таза.

 

 

Вертикальна вісь графи „Опускання голівки плода” відображає кількість пальців (від 0 до 5) на ширину яких голівка плода пальпується над краєм симфізу. Горизонтальна вісь

 

– шкала часу.

 

Опускання голівки плода визначається та відмічаються на партограмі безпосередньо перед кожним внутрішнім акушерським дослідженням.

Фізіологічне акушерство

 

Результати оцінки опускання голівки плода відмічаються на партограмі позначкою (О), що має бути розташована на перехресті між горизонталлю,яка відповідає кількостіпальців на ширину яких голівка пальпується над краєм симфізу та вертикаллю, яка відповідає часу обстеження.

 

Позначки (О) з’єднують безперервною лінією, створюючи графік опускання голівки плода. У випадку, коли виконується перенос, позначки (О) не з’єднуються.(рис.7)

 

Увага!

 

Позначка (О) та позначка (Х) завжди знаходяться на однієї вертикалі.

 

Якщо значення розкриття шийки матки (наприклад 4 см) співпадає з кількістю пальців на ширину яких голівка пальпується над краєм симфізу (наприклад 4/5) то на партограмі Х буде співпадати з О, тобто позначку (Х) буде вписано у позначку (О).

 

 

Опускання голівки плода може не спостерігатись, поки шийка матки не розкриється приблизно на 7 см.

 

 

Перейми за 10 хвилин

 

Кожен квадрат по вертикалі відповідає 1 переймі за 10 хвилин. По горизонталі кожен квадрат відповідає 30 хвилинам.

 

Кількість та тривалість перейм підраховується протягом 10 хвилин.

 

Кількість перейм за 10 хвилин – це кількість квадратиків які мають бути заштриховані по вертикалі відповідно часу обстеження. Вид штриховки залежить від тривалості перейм в секундах

-менше20секунд		- від 20 до 40 секунд		- більше 40 секунд

 

 

Кількість та тривалість перейм визначається та відмічаються на партограмі щогодини в латентній фазі та кожні 30 хвилин в активній фазі.

 

 

Увага!

 

Штриховка завжди здійснюється справа від вертикалі яка відповідає певному значенню часу.

 

 

ІІІ - Стан жінки

 

 

Окситоцин

 

Заповнюється у разі стимуляції/індукції пологової діяльності.

 

Верхній рядок графи призначений для запису дози окситоцину, у розрахунку на 1 літр фізіологічного розчину.

 

Нижній рядок графи призначений для запису швидкості інфузії розчину окситоцину. Кількість крапель окситоцину за хвилину записується кожні 30 хвилин.

 

Методичні вказівки для викладачів

 

Призначені ліки

 

Заповнюється у разі застосування інших медикаментів (знеболюючі засоби, антибіотики, гіпотензивні препарати, сульфат магнію та інші).

 

 

Пульс та артеріальний тиск

 

Вертикальна вісь графи одночасно відображає артеріальний тиск та частоту пульсу.

 

Артеріальний тиск та частота пульсу визначається та відмічається на партограмі кожні 2 години.

 

Артеріальний тиск відмічається на партограмі двобічною стрілкою (показана зліва від вертикальної вісі графи) яка зверху досягає горизонталі, що відповідає значенню систолічного тиску, а знизу – горизонталі, що відповідає значенню діастолічного тиску.

 

Двобічна стрілка має бути розташована справа від вертикалі, яка відповідає значенню часу.

 

Частота пульсу відмічається на партограмі позначкою (●), яка має бути розташована на перехресті між горизонталлю, що відповідає значенню частоти пульсу, та вертикаллю, що відповідає значенню часу. (рис. 7)

 

 

Температура тіла визначається та відмічається на партограмі кожні4години(абочастіше у разі наявності показів) та відмічається справа від вертикалі, яка відповідає значенню часу.

 

 

Об’єм виділеної сечі визначається та відмічається на партограмі кожного разуколи жінка мочиться (нагадуйте жінці про необхідність сечовипускань кожні 2-4 години) та відмічається справа від вертикалі, яка відповідає значенню часу.

 

Білок та ацетон сечі визначаються за показаннями.

 

 

Фізіологічне акушерство

 

 

Рис. 6 Визначення опускання голівки плода шляхом абдомінальної пальпації

 

Методичні вказівки для викладачів

 

 

Рис. 7. Приклад відображення на партограмі показників пологів

 

Фізіологічне акушерство

 

Венцківський Б.М.

 

 

Камінський В.В.

 

Грищенко В.І.

 

 

Сенчук А.Я.

 

Астахов В.М.

 

Бесєдін В.М.

 

 

Бурка О.А.

 

 

Гнатко О.П.

 

 

Гордєєва Г.Д.

 

 

Громова А.М.

 

 

Дудіна О.О.

 

 

Єщенко О.Г.

 

 

Авторський колектив

 

професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри акушерства і гінекології №1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, чл..-кор. АМН України

 

професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри акушерства і гінекології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. Шупіка, головний акушер-гінеколог МОЗ України

 

професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри акушерства і гінекології №1 Харківського державного медичного університету, академік АМН України

 

професор, доктор медичних наук, завідуючий кафедри акушерства та гінекології Інституту української асоціації народної медицини

 

 

професор, доктор медичних наук, завідуючий кафедри акушерства та гінекології №2 Донецького державного медичного університету, професор кафедри психології Донецького Інституту Психології та Підприємництва

 

професор, доктор медичних наук, завідувач кафедрою акушерства та гінекології Львівського державного медичного університету

 

к.м.н., асистент кафедри акушерства і гінекології №1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця

 

 

професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри акушерства і гінекології №2 Національного медичного університету ім.. О.О. Богомольця

 

к.м.н., доцент кафедри акушерства і гінекології №1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця

 

 

професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри акушерства і гінекології Полтавської стоматологічної академії

 

консультант з питань науково-доказової медицини Проекту „Здоров’я матері та дитини”

 

асистент кафедри акушерства, гінекології та репродуктології НМАПО ім.Шупика

 

Методичні вказівки для викладачів

 

Зелінський О.О. професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри

 

акушерства і гінекології №2 Одеського державного медичного

 

університету

 

Іркіна Т.К. заступник директора Проекту „Здоров’я матері та дитини”

 

 

Круть Ю.Я. доктор медичних наук, професор кафедри акушерства і

 

гінекології Запорізького державного медичного університету

 

Лазуренко В.В доктор медичних наук, професор кафедри акушерства і

 

гінекології №1 Харківського державного медичного

університету

 

Мерцалова О.В. доктор медичних наук, професор кафедри акушерства і

 

гінекології №1 Харківського державного медичного

університету

 

Міщенко В.П. професор кафедри акушерства та гінекології № 1 Одеського

 

державного медичного університету

 

Потапов В.О. професор, доктор медичних наук, завідуючий кафедри

 

акушерства та гінекології Дніпропетровського державного

медичного університету

 

Сімрок В.В. професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри

 

акушерства і гінекології та дерматовенерології Луганського

 

державного медичного університету

 

Чернов А.В. асистент з клінічних питань Проекту „Здоров’я матері та

 

дитини”

 

 

Фізіологічне акушерство

 

 

 

Тема 7. Фізіологічний післяпологовий період