Ведення післяпологового періоду

 

Фізіологічний післяпологовий період характеризується задовільним станом породіллі, нормальною температурою та частотою пульсу, закономірною інволюцією матки, наявністю нормальної кількості та якості лохій, достатньою лактацією.

 

Перші дві години після пологів жінка знаходиться у індивідуальному пологовому залі під наглядом акушерки, лікаря акушера-гінеколога; при цьому може бути також присутній чоловік або хтось з родичів за бажанням жінки. Цей проміжок часу є дуже важливим, протягом якого відбуваються фізіологічні процеси пристосування материнського організму до нових умов існування, тому необхідним є створення найбільш комфортних умов, які б сприяли ефективної адаптації після пологів. Цьому безперечно сприяє знаходження дитини поряд із матір’ю у контакті «шкіра-до-шкіри» та раннє прикладання новонародженого до грудей, що у свою чергу забезпечує становлення грудного годування, тепловий захист малюка, профілактику інфекцій і розвиток емоційного зв’язку між дитиною та матір’ю. Оптимальною для матері та дитини вважається температура навколишнього середовища 25-28 ⁰С. В подальшому, за умови відсутності протипоказань, новонароджена дитина повинна цілодобово перебувати разом з матір’ю в одному приміщенні. Спільне перебування матері та дитини забезпечує її годування на вимогу, профілактику гіпотермії та профілактику внутрішньо лікарської інфекції.

 

Під час перебування породіллі у пологовому залі лікар акушер-гінеколог повинен стежити за її пульсом, артеріальним тиском, контролювати стан матки: визначає її консистенцію, розмір, висоту стояння дна матки у відношенні до симфізу та пупку, спостерігає за крововиділенням з пологових шляхів. Слід зазначити, що оцінювання крововтрати в ранньому післяпологовому періоді є обов’ язковим. Вимірювання крововтрати проводиться за допомогою будь- якої мірної склянки. Середня крововтрата у послідовий та ранній післяпологовий періоди дорівнюється 250-300 мл чи 0,5% від маси тіла жінки, але не більше 500 мл.

 

У ранньому післяпологовому періоді виконують огляд зовнішніх статевих органів, лонного зчленування, промежини. Огляд шийки матки та вагіни проводиться за допомогою дзеркал за показаннями. Якщо проводилася епізіотомія або мала місце травма пологових шляхів, обов’язковим є відновлення цілісності пологових шляхів із застосуванням місцевого знеболювання.

 

Через дві години після пологів породіллю з малюком переводять до післяпологового відділення, де проводиться подальший нагляд за нею. Необхідним є вимірювання температури тіла 2 рази на добу, вранці та вечорі, огляд шкіри та слизових оболонок, визначення характеру та частоти пульсу вимірювання артеріального тиску. Особливу увагу звертають на молочні залози – визначають їх форму, стан сосків, наявність тріщин та можливе набухання залози. При лактостазі проводять зціджування. Орієнтують жінку на ретельний щоденний огляд молочний залоз, виявлення затверділостей; проводять бесіду щодо профілактики маститів. Новонародженого годують залежно від його вимог.

 

Щоденно необхідно проводити пальпацію живота породіллі з визначенням висоти стояння дна матки, її консистенції. Висота стояння дна матки вимірюється в см по відношенню до лонного зчленування. В першу добу після пологів дно матки розташоване вище лобкового зчленування на 13- 16 см, в другу добу – 10-12 см, 3 доба – 7-9 см. Швидкість репаративних процесів в порожнині матки визначається також за післяпологовими виділеннями – лохіями. Лохії мікроскопічно складаються з еритроцитів, уривків децидуальної оболонки, епітеліальних клітин, бактерій; мають нейтральну або лужну реакцію. В перші дні присутність крові надає їх червоному кольору (lochia rubra), на 3-4 день після пологів – стають світлішими (lochia serosa), а на 8-10 день, завдяки переважній присутності лейкоцитів, лохії стають жовтувато-білими (lochia alba).

 

При відсутності відхилення від фізіологічного перебігу післяпологового періоду породілля з новонародженим виписується на 3 добу додому під нагляд лікаря акушера-

 

Методичні вказівки для викладачів

 

гінеколога жіночої консультації та дільничного педіатра з рекомендаціями, до яких входять:

 

• виконування правил індивідуальної гігієни;

 

• дотримання режиму дня, з відпочинком не менш 8 годин за добу;

 

• виконування спеціальних фізичних вправ післяпологової гімнастики;

 

• дотримання дієти та режиму харчування з середньою калорійністю 2600-2800 ккал/доб, з достатньою кількістю білків, вітамінів, мінералів;

 

• можливість відновлення статевого життя вирішується індивідуально залежно від стану жінки.

 

Через 3-4 тижні після пологів жінка повинна пройти стандартне обстеження в жіночій консультації, де всебічно оцінюється стан її здоров’я, обговорюються питання подальшого перебігу післяпологового періоду та даються рекомендації щодо планування сім’ї.

 

 

V. Основні етапи заняття

 

А. Підготовчий – мотивація теми, контроль початкового рівня знань, завдання для самостійної роботи.

 

В навчальній кімнаті викладач з'ясовує вихідний рівень знань з питань перебігу фізіологічного раннього і пізнього післяпологового періоду, особливостей ведення кожного етапу за допомогою контрольних запитань, використовуючи таблиці, фантоми, муляжі.

 

Б. Основний – самостійна робота студентів під контролем викладача. Студенти працюють у пологовому залі та післяпологовому відділенні (збирання анамнезу породіллі, об’єктивне зовнішнє обстеження, інтерпретація клінічних та лабораторних методів дослідження). Студенти оцінюють перебіг післяпологового періоду у породіль, що народили в різні дні. Надають рекомендації породіллям, щодо ведення післяпологового періоду після виписки з стаціонару.

 

В. Заключний – контроль засвоєння матеріалу шляхом вирішення ситуаційних і тестових задач, звіт студентів про виконання завдань. Узагальнення викладача, оцінка роботи студентів, завдання додому.

 

 

VІ. Методичне забезпечення

 

Місце проведення:пологове та післяпологове відділення,навчальна кімната.

 

Обладнання: устаткування пологового блоку та післяпологового відділення,демонстраційні таблиці, слайди, тематичні відеофільми.

 

 

Фізіологічне акушерство

 

Контрольні запитання та завдання

 

1. Скільки триває післяпологовий період?

 

2. Яке визначення раннього та пізнього післяпологового періоду?

 

3. Чому необхідна психологічна підтримка породіллі в ранньому післяпологовому періоді?

 

4. Як відбувається інволюція матки та інших статевих органів після пологів?

 

5. Що таке лохії, їх характеристика та фізіологічна роль?

 

6. Як змінюються розміри матки після пологів?

 

7. Як проводиться нагляд за статевими органами після пологів?

 

8. Які зміни відбуваються в молочних залозах після родів?

 

9. Який склад молока та молозива?

 

10. Як проводиться нагляд за молочними залозами в післяпологовий період?

 

11. Який режим годування новонародженого?

 

12. Які зміни відбуваються в інших, крім статевих, органах в післяпологовому періоді?

 

 

Завдання для самостійної роботи

 

1. Дати оцінку перебігу раннього післяпологового періоду на підставі огляду породіллі.

 

2. Дати оцінку перебігу пізнього післяпологового періоду на підставі огляду породіллі та даних лабораторних досліджень.

 

3. Дати рекомендації породіллі щодо вигодовування малюка.

 

4. Дати рекомендації породіллі щодо виконування гігієнічних заходів після пологів.

 

5. Дати рекомендації щодо профілактики маститу.

 

Методичні вказівки для викладачів

 

Ситуаційні задачі для оцінки кінцевого рівня знань

 

1. Через 1 годину після пологів при огляді породіллі встановлено: загальний стан задовільний, АТ 115/70 мм рт ст, ЧСС - 80 уд/хв, доброго наповнення і напруги; дно матки на 10 см вище лона, консистенція матки щільна, контури чіткі; виділення з пологових шляхів кров'яні, помірні. Загальна крововтрата - 300 мл. Чи можна вважати перебіг раннього післяпологового періоду фізіологічним?

 

Так

 

 

2. На 4-ту добу після пологів отримані такі дані обстеження породіллі: загальний стан задовільний, АТ 120/80 мм рт ст, ЧСС - 96 уд/хв; температура 37,2⁰С. Молочні залози напружені, безболісні. Живіт м'який, безболісний. Дно матки на 15 см вище лона, консистенція матки м'яка. Лохії кров'яні, помірні. Аналіз крові: Нв - 100 г/л, лейкоцитів - 10х10 ⁹г/л, еритроцитів -3,2х10¹²г/л, СОЕ - 22 мм.

 

Чи можна вважати перебіг четвертої доби післяпологового періоду у даної породіллі фізіологічним?

 

Ні, адже розміри та консистенція матки свідчать про її субінволюцію. Потрібно оцінити стан та вміст порожнини матки шляхом УЗД.

 

 

Тестові задачі для оцінки кінцевого рівня знань

 

1. Через 10 годин після своєчасних нормальних пологів у породіллі спостерігається температура тіла 37,7°С. Скарги на слабкість, переймоподібний біль у низу живота, який посилюється під час годування новонародженого. При обстеженні виявлено помірне нагрубання молочних залоз, шкіра молочних залоз, соски та ареоли – без патологічних змін. Регіональні лімфовузли не збільшені. Матка тверда, чуттєва при дослідженні, дно матки на рівні пупка. Лохії з домішкою крові у помірній кількості.

 

Який попередній діагноз?

 

A. Пізній післяпологовий період, перша доба*

 

B. Лактостаз.

 

C. Субінволюція матки.

 

D. Залишки частин посліду у порожнині матки.

 

 

2. У породіллі 27 років на 3-тю добу післяпологового періоду має місце розвиток

 

значного нагрубання молочних залоз. У зв’язку з цим їй необхідно

рекомендувати:

 

A. Продовжити годування груддю за потребою*

 

Фізіологічне акушерство

 

B. Скасування грудного годування, зціджування молочних залоз.

 

C. Зігріваючий компрес на молочні залози.

 

D. Скасування користування бюстгальтером.

 

 

Методичні вказівки для викладачів

 

Рекомендована література

 

 

1. Акушерство (під ред. акад.Грищенка В.І.) — Харків: Основа, 2000 р.

 

2. Запорожан В.М. Акушерська патологія: Атлас: Навч. посібник/ В.М.Запорожан, В.П.Міщенко.- Одеса: Одеський медуніверситет, 2005.- 292 с.

 

3. Руководство по еффективной помощи при беременности и рождении ребенка (Энкин М., Кейрс М., Нейлсон Д. и др., перевод с английского) - С.-Пб.: Петрополис, 2003 г.

 

4. Степанківська Г. К., Михайленко О. Т.. Акушерство. — К.: Здоров'я, 2000р.

 

5. Basevi V, Lavender T. Routine perineal shaving on admission in labour. The Cochrane Database of Systematic Reviews, 2007, Issue 1.

 

6. Bloom Steven L.; Casey Brian M.; Schaffer Joseph I.; Mcintire Donald D.; Leveno Kenneth J. Coached versus uncoached maternal pushing during the second stage of labour: a randomized controlled trial. Obstet Gynecol. 2002, 99(6), 1031-5.

 

7. Breastfeeding counselling: Training course. WHO, UNICEF, 1993.

 

8. Care in normal birth: A practical guide. Report of a technical working group. WHO, 1997.

 

9. Carolli G, Belizan J, Stamp G. Episiotomy for vaginal birth. Cochrane Database of Systematic Reviews, 2003, Issue 4.

 

10. Cuervo LG, Rodríguez MN, Delgado MB. Enemas during labour. The Cochrane Database of Systematic Reviews, 2007, Issue 1.

 

11. Essential Antenatal, Perinatal and Postpartum Care. WHO EURO, Copenhagen, 2002.

 

12. Essential newborn Care and Breastfeeding. WHO EURO, 2002

 

13. Gupta JK, Hofmeyr GJ, Smyth R. Position in the second stage of labour for women without epidural anaesthesia. The Cochrane Database of Systematic Reviews, 2007, Issue 1.

 

14. Hodnett, E. D.; Gates, S.; Hofmeyr, G. J.; Sakala, C. Continuous support for women during childbirth. The Cochrane Database of Systematic Reviews, 2004, Issue 1.

 

15. International Confederation of Midwives, International Federation of Gynaecology and Obstetrics. Joint statement management of the third stage of labour to prevent post-partum haemorrhage. The Hague: ICM, London, FIGO, 2003.

 

16. Leah L. Albers, Kay D. Sedler; Edward J. Bedric, Dusty Teaf, Patricia Peralta. Midwifery Care Measures in the Second Stage of Labor and Reduction of Genital Tract Trauma at Birth: A Randomized Trial. Journal of Midwifery & Women's Health, 2005, 51(5), 365-372.

 

17. Managing Complications in Pregnancy and Childbirth: A Guide for Midwives and Doctors. Geneva: WHO, 2000.

 

18. McCandlish R, Bowler U, van Asten H et al. A randomised controlled trial of care of the perineum during second stage of normal labour. Br J Obstet Gynaecol, 1998, 105(12), 1262-72.

 

19. Menticoglou SM et al. Perinatal outcome in relation to second-stage duration. Am J Obstet Gynecol. 1995, 173(3 Pt 1), 906-12.

 

20. Mother-Baby Package: Implementing safe motherhood in countries. WHO, 1995.

 

21. Muir Gray JA. Evidence-based healthcare: how to make health policy and

 

Фізіологічне акушерство

 

management decisions. London: Churchill Livingstone, 1997.

 

22. Neilson JP Symphysis-fundal height measurement in pregnancy (Cochrane Review) In: The Reproductive Health Library, Issue 8, 2005

 

23. Pregnancy, Childbirth, Postpartum and Newborn Care: A guide for essential practice. WHO, Geneva, 2006.

 

24. Prendiville WJ et al. Active versus expectant management in the third stage of labour. The Cochrane Database of Systematic Reviews, Issue 3, 2000.

 

25. Prendiville WJ, Elbourne D, McDonald S. Active versus expectant management in the third stage of labour. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2007, Issue 1.

 

26. Prevention and Treatment of Post-partum Haemorrhage: New Advances for Low Resource Settings. Joint Statement. International Confederation of Midwives (ICM) International Federation of Gynaecology and Obstetrics (FIGO), 2006.

 

27. RCOG Royal College of Obstetricians and Gynaecologists The Use of Electronic Fetal Monitoring - The use and interpretation of cardiotocography in intrapartum fetal surveillance Evidence-based Clinical Guideline Number 8 – 2001

 

28. Sackett DL et al. Evidence based medicine: what it is and what it isn't. BMJ, 1996, 312, 71-72.

 

29. Thacker SB et al. Continuous electronic heart rate monitoring for foetal assessment during labour. The Cochrane Database of Systematic Reviews, 2002, Issue 1.

 

30. What is the effectiveness of antenatal care? WHO Regional Office for Europe - Health Evidence Network report 2005

 

Методичні вказівки для викладачів