Обслуговування вагітних жінок

Жіночі консультації беруть на облік всіх вагітних і спостерігають за ними протягом всього строку вагітності. Рання явка вагітної в ЖК сприяє правиль­ному вирішенню питання про строк вагітності, скорочуванню помилок при видачі допологової відпустки, визначенню супутної екстрагенітальної та гінекологічної патології і можливості подальшого продовження загітності. При нормальному перебігу вагітності в першому і другому триместрах жінка відвідує ЖК 1—2 рази, а в третьому триместрі — 3—4 рази на місяць — всього за вагітність 14—16 відвідувань; при виникненні ускланень під час вагітності відвідань значно більше. При першому відвіданні ЖК вагітним пояснюються правила гігієни, режим праці, відпочинку і харчування. Прово-

диться вимір зросту, ваги, АТ, а також проводиться спеціальне акушерське дослідження (визначення розмірів таза, діагональної кон'югати, окружність живота (ОЖ), висоти дна матки (ВДМ); проводяться клінічні аналізи крові, сечі, визначається група крові та резус-приналежність, при необхідності — титр антитіл. Призначають реакцію Вассермана та аналіз крові на інфікованість ВІЛ; визначається характер вагінальної флори. В 32 тижні вагітності повторно визначається реакція Вассермана і вдруге проводиться аналіз крові на інфікованість ВІЛ. Ультразвукове дослідження (УЗД) прово­диться тричі в терміни вагітності: 16, 25 і 35 тижнів. Якщо акушерський анамнез обтяжений (мертвонародження, викидні, передчасні пологи, вирод­ливість плода тощо), необхідно виключити токсоплазмоз. Обстеження на йо­го наявність треба також провести вагітним, які працюють на птахофермах, м'ясокомбінаті, доярками тощо.

При кожному новому відвідуванні вагітною ЖК стежать за динамікою ва­ги, зміною АТ, клінічним аналізом сечі, при необхідності проводять додаткові дослідження.

Одним із розділів роботи ЖК є психопрофілактична підготовка вагітних до пологів, яка включає повний для різних строків вагітності комплекс фізичних вправ, ознайомлення вагітної з правилами поведінки під час по­логів, з методами полегшення болю тощо.

Лікарі ЖК поміж вагітних своєї дільниці виділяють так звані групи підвищеного ризику, тобто осіб з загрозами ускладнень при вагітності та поло­гах: це особи зі слабкістю пологових сил при попередніх пологах, можливою травмою пологових шляхів, у яких раніше робили операцію кесаревого розти­ну, ушивання нориці, з великою кількістю перенесених абортів, наявністю вузького таза, впершенароджуючих старшого віку, вагітних, в анамнезі яких була загибель плода чи новонародженого, а також схильних до розвитку гесто-зу, недоношування, кровотеч при пологах, вагітних з екстрагенітальною пато­логією. Такі вагітні потребують більш ретельного спостереження, їх беруть на спеціальний облік (сигнальна картка так званої диспансерної групи), проводять періодичну та завчасну госпіталізацію їх до пологів і т.ін.

Для ідентифікації вагітних високого ризику визначені фактори ризику які групуються у категорії і подаються у вигляді шкали.

Фактори ризику поділяються на пренатальні — група А і інтранатальні — група Б. Виділяють 5 груп пренатальних і 3 групи інтранатальних факторів ризику перинатальної патології.

Фактори ризику під час вагітності (А):

1. Соціально-біологічні;

2. Акушерсько-гінекологічний анамнез;

3. Екстрагенітальні захворювання матері;

4. Ускладнення вагітності;

 

5. Оцінки стану плода;

Фактори ризику під час пологів (Б):

1. З боку матері;

2. З боку плаценти;

3. З боку плода.

Для кількісної оцінки факторів ризику користуються бальною системою. Кількість балів підраховують за спеціально розробленою шкалою. До групи вагітних високого ризику відносять жінок з сумарною оцінкою шкідливих пренатальних факторів в 10 балів і більше. До групи середнього ризику — 5—9 балів. До групи низького ризику — до А —5 балів. Залежно від ступеня ризику забезпечується маркування індивідуальних карт вагітних. При наяв­ності у вагітної 10 балів і більше — вирішується питання про доцільність збе­реження вагітності.

В індивідуальній карті складається план нагляду за вагітною з застосу­ванням сучасних методів дослідження стану матері та плода. Вагітних з висо­ким ступенем ризику необхідно направляти на пологи в спеціалізовані поло­гові будинки.

Обмінна карта вагітної з результатами проведених досліджень і спосте­режень видається жінці на 28 тижні вагітності, і вона з нею поступає в поло­говий будинок. Так здійснюється спадкоємність в спостереженні за вагітною в ЖК і пологовому будинку.

Усім працюючим жінкам надається відпустка по вагітності та після по­логів одномоментно на 112 календарних днів з 30-тижневого терміну вагітності. У разі патологічних пологів, а також при народженні двох і більше дітей — післяпологова відпустка становить 70 календарних днів. В післяпологовому періоді особливу увагу звертають на характер лохій, лак­тації, скоротливості матки. Надаються рекомендації щодо дієти, статевого життя. У кожній ЖК має бути влаштована виставка існуючих протизаплідних засобів.

Істотним розділом роботи ЖК є патронаж вагітних і породіль, який про­водиться акушерками, а якщо треба — лікарями.

Жіноча консультація надає також акушерсько-гінекологічну допомогу жінкам, які працюють на промислових підприємствах.

Акушер-гінеколог на підприємстві працює по цеховому принципу і об­слуговує 1500—2000 жінок.

Санітарно-просвітницька робота в ЖК здійснюється за планом, в якому пе­редбачається навчання жінок необхідним навичкам з особистої гігієни, ознай­омлення з дієтою вагітних, доглядом за новонародженими, профілактикою за­пальних хвороб жіночих статевих органів, правилами застосування проти­заплідних засобів, гігієні статевого життя, проводиться роз'яснення шкоди абортів. ЖК проводить просвітню роботу серед юнаків та дівчат, які вступають

у шлюб. Останнім часом великим попитом серед населення користується кон­сультація "Шлюб і сім'я". Формами санітарно-просвітницької роботи с лекції та індивідуальні бесіди, виступи по радіо і в пресі, влаштування виставок, вітрин, вечорів запитань і відповідей, випуск санітарних бюлетенів та стінних газет, участь у лекціях "школи матерів" та "школи батьків" тощо.

Соціально-правову допомогу жінкам і матерям ЖК надає на підставі діюного законодавства з питань охорони праці,одержання державної допомо­ги багатодітним та одиноким матерям. З цією метою у структурі ЖК передба­чені кабінети соціально-правової допомоги з працюючими там юристами. Якщо такого кабінету в ЖК немає, то цю роботу виконує середній медичний працівник, який пройшов спеціальну підготовку з правових питань охорони материнства і дитинства.

V. План організації заняття

 

Організаційний момент	2 % навчального часу
Мотивація теми	3 % " "
Контроль вихідного рівня знань	20 % " "
Самостійна робота студентів під контролем викладача	35 % " "
Контроль остаточного рівня знань	20 % " "
Оцінка знань студентів	15% " "
Узагальнення викладача, завдання додому	5 % " "

VI. Основні етапи заняття

А. Підготовчий — мотивація теми, контроль вихідного рівня базових і основних знань.

Б. Основний — знайомство студентів під керівництвом викладача з структурою і організацією роботи жіночої консультації. Студенти разом з викладачем роблять обхід приміщень жіночої консультації, починаючи з реєстратури. В кожному кабінеті викладач привертає увагу студентів до специфіки роботи кабінету, його оснащення і т. ін. В подальшому викла­дач розподіляє студентів по кабінетах, і вони разом з дільничними лікарями проводять обстеження вагітних та гінекологічних хворих, став­лять діагноз, призначають лікування.

В. Заключний — контроль засвоєння матеріалу шляхом розв'язування конкретних ситуаційних задач, узагальнення викладача, оцінка роботи кож­ного студента, зауваження по ходу заняття, завдання додому.

VII. Методичне забезпечення

Місце проведення заняття: навчальна кімната, кабінети ЖК.

 

Контрольні запитання та завдання додому

1. Яка структура жіночої консультації?

2. Які основні завдання жіночої консультації?

3. Як організована робота і основні показники діяльності ЖК?

4. Які основні форми санітарно-просвітньої роботи ЖК?

5. Які можуть бути показання для негайної госпіталізації вагітної?

6. Який допустимий процент помилок при видачі декретної відпустки?

7. Назвіть 5 груп факторів ризику перинатальної патології під час
вагітності.

8. Назвіть 3 групи ризику перинатальної патології під час пологів.

Ситуаційні задачі

№1. На прийом звернулась вагітна 25 років. Остання менструація була 23 березня. Перше ворушіння плода не пам'ятає. Визначте строк вагітності і пе­редбачуваних пологів.

№2. Жінка 22 років звернулась до ЖК з приводу першої вагітності. Строки ос­танньої менструації і першого ворушіння плода не пам'ятає. При акушерському обстеженні: дно матки на 36 см вище над лоном. Голівка плода балотує над входом в малий таз. Довжина плода за Альфельдом 22 см. Який строк вагітності?

№3. Вагітна 26 років, вагітність перша. На облік в ЖК взята пізно. За вагітність збільшилася у вазі на 18 кг. При обстеженні: вагітність 34—35 тижнів, ожиріння III ступеня. Підозра на тазове нередлежання плода. Які до­даткові методи обстеження допоможуть уточнити діагноз?

№4. Першовагітна 20 років звернулась в ЖК у строці 37—38 тижнів. Скарг немає. За останні 10 днів набула 2 кг маси. Спостерігаються набряки на нижніх кінцівках. АТ — 160/90 мм рт.ст. У сечі сліди білка. Поставте діагноз. Яка тактика лікаря жіночої консультації?

№5. На прийомі в ЖК у жінки встановлено вагітність 9 тижнів. Скарги на ну­доту і блювання 5—7 разів на добу, За період вагітності втратила 6 кг маси. Постав­те діагноз, призначте лікування і визначте тактику ведення вагітної в подальшому.

Завдання для позааудиторноїроботи

1. Зробіть огляд літератури за 5 останніх років на тему "Тазові передле-
жання плода".

2. Підготовте бесіду на тему "Сучасні методи контрацепції".

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бодяжина В.И. Акушерская помощь в женской консультации. — М, 1983.

2. Практическое акушерство/ Под ред. Серова В.И. — М., 1990.

3. Степанковская Г.К., Венцковскш БМ. Неотложное акушерство. — К., 1994.

4. СтепанківськаГ.К., Михашіенко О.Т. Акушерство. — К., 2000.

ПЛАНУВАННЯ СІМ'Ї