Фізіологічне (перше пологове) відділення

До складу акушерського фізіологічного відділення входять пологовий блок (1-2 передпологових палати, не менше 2 поло­гових зали, оглядова кімната — мала операційна, велика опе­раційна, палата для роділь з еклампсією), післяродові палати.

Кількість ліжок у передпологових палатах має складати 10— 12% від загальної кількості ліжок. Бажано, щоб було не мен­ше 2-х палат. У палаті має бути наркозний апарат для знеболення пологів, до кожного ліжка організована централізована подача кисню.

Після поступлення жінки у родильний блок в оглядовій кім­наті, малій операційній їй проводять вагінальне дослідження і переводять у передпологову палату, де лікар спостерігає за станом роділлі в першому періоді пологів — слідкує за характе­ром родової діяльності, внутрішньоутробним станом плоду, просуванням передлеглої частини, відходженням навколопло-дових вод, характером виділень, здійснює знеболення пологів. У випадку нормального перебігу пологів запис в історію поло­гів проводять кожні 2 години в 1-ому періоді пологів, в кінці 1-го періоду — через кожну годину. За наявності тих чи інших відхилень, а також після відходження вод записи в історію за­носять у міру необхідності. Повторне вагінальне дослідження проводиться після відходження вод, а потім — лише за наяв­ності показань. При кров'янистих виділеннях вагінальне дос­лідження слід проводити лише при розгорнутій великій опера­ційній. Усі передопераційні палати мають бути оснащені бак­терицидними лампами.

Пологові зали мають бути просторими, добре освітленими у денний і в нічний час. До складу устаткування пологової зали входять: ліжка Рахманова, пеленальний столик для новона­родженого, апарат для наркозу, лампи-рефлектори, централізована подача кисню, електровідсмоктувач, апаратура для штучного дихання новонароджених. Обов'язково необхідно мати набори медикаментів для надання невідкладної допомо­ги при еклампсії та кровотечах, а також набір інструментів для термінової лапаротомії. В пологову залу роділля переводиться в другому періоді пологів. Тут приймають пологи, спостеріга­ють за породіллею та за новонародженим 2 години.

У пологових відділеннях районних лікарень, де немає ціло­добового чергування лікаря, акушерка приймає лише нормальні пологи, а до роділь із групи високого ризику або при появі будь-якої патології викликають лікаря. Навіть у невеликій район­ній лікарні необхідно мати 2 пологових зали з тим, щоб одна з них працювала, а друга в цей час перебувала на дезинфекції.

Динаміка пологів ретельно відображається у відповідній ме­дичній документації — заповнюється «Історія пологів», «Іс­торія розвитку новонародженого», «Книга запису пологів», «Операційний журнал», «Книга реєстрації переливання кро­ві».

Післяпологові палати у фізіологічному відділенні склада­ють 50-55% ліжкового фонду акушерського стаціонару. Кіль­кість палат має бути розрахована таким чином, щоб можна було дотримуватись принципу їх циклічного заповнення. Прин­цип циклічного заповнення палат передбачає таку послідов­ність заповнення, за якої можна одночасно виписати породіль з 1-2 палат, звільнити їх для дезинфекції і прийняття наступ­них породіль.

Обсерваційне (друге пологове) відділення

У кожному акушерському стаціонарі має бути друге (об­серваційне) відділення та відділення (або палати) новонаро­джених.

У структурі обсерваційного відділення існують ті ж самі під­розділи, що й у фізіологічному, але ще мають бути передбачені ізолятори, куди госпіталізують вагітних та роділь із туберкульо­зом, сифілісом, вірусним гепатитом. Госпіталізації в обсерва­ційне відділення підлягають:

— вагітні та роділлі з підвищенням температури тіла до 37,6 без клінічних ознак інфекції;

— з безводним проміжком більше 12 годин;

— з тромбофлебітом будь-якої локалізації в гострому пері­оді або у фазі загострення;

— із запальними захворюваннями нирок і сечовидільних шляхів (гостра стадія, безсимптомна бактеріурія);

— при проявах інфекції родових шляхів;

— при клінічному чи лабораторному підтвердженні інфек­ції з високим ризиком інфікування плоду;

— при внутрішньоутробній смерті плоду;

— з гострими респіраторними захворюваннями;

— з туберкульозом.

В обсерваційне відділення поступають також роділлі із шкір­ними захворюваннями неінфекційної етіології, при відсутності документації, з аномаліями розвитку плоду, виявленими при вагітності, а також породіллі, у яких пологи відбулися за ме­жами лікувального закладу.

Переведенню в обсерваційне відділення підлягають вагіт­ні, роділлі та породіллі, у яких виявлено:

— підвищення температури тіла в пологах до 38 і вище (при триразовому вимірюванні щогодини);

— лихоманку невідомого генезу (температура тіла до 37,5 більше доби);

— післяпологові запальні захворювання.

У відділенні жінок розміщують по палатах відповідно до нозологічних форм захворювання.

Відділення новонароджених

Кількість ліжок у відділенні новонароджених має складати 105-107% загальної кількості ліжок у післяпологових палатах. Площа палат має відповідати санітарним нормам — на одне ліжко новонародженого у фізіологічному відділенні має при­падати 3,0 м², на 1 ліжко недоношеного та новонародженого в обсерваційному відділенні — не менше 4,5 м². З пологової зали новонародженого забирає медсестра після повторного огляду неонатологом. Час передачі новонародженого медсестрі, стан його відзначається на першій сторінці історії розвитку новона­родженого і завіряється підписами акушерки та медичної сес­три відділення новонароджених.

Основні завдання відділення новонароджених (відділення неонатального догляду та лікування новонароджених — ВНДЛН):

— здійснення догляду за здоровими новонародженими, що не перебувають у палатах разом з матерями;

— забезпечення діагностики та лікування хворих, незрілих новонароджених;

— забезпечення інтенсивного догляду недоношеним, хво­рим новонародженим;

— при відсутності відділення інтенсивної терапії новонаро­джених здійснювати первинну реанімацію новонароджених у пологовій залі, палаті інтенсивної терапії.

У відділенні новонароджених мають бути окремі палати для здорових доношених і недоношених дітей, палати інтенсивної терапії, процедурна, кімната для збирання молока, а також допоміжні приміщення.

Палати відокремлюються одна від одної скляними перего­родками, щоб чергова сестра могла краще слідкувати за ново­народженими. Один пост медсестри може обслуговувати не більше 20 новонароджених, а кількість недоношених, яких об­слуговує один пост, не повинна перевищувати 8. Палати для недоношених мають бути обладнані кувезами, куди централі­зовано подається зволожений кисень, підтримується температурий режим, що відповідає температурі тіла дитини, та воло­гість до 80%.

У відділенні новонароджених, як і в післяпологовому, дот­римуються принципу циклічного заповнення палат. Це дає можливість, окрім поточного вологого прибирання, проводити у звільнених палатах генеральне прибирання (1 раз на 7-10 днів). Всі палати новонароджених оснащуються бактерицид­ними лампами, які включаються 5-6 разів на добу (коли ново­народжені знаходяться біля матері для годування). Температу­ра повітря у відділенні повинна бути 21-22С, а у палатах для недоношених на 2С вищою.

За наявності можливостей доцільним є спільне перебуван­ня породіллі та її новонародженої дитини в палаті післяполо­гового відділення. При цьому знижується можливість інфікування дитини госпітальними штамами мікробів, створюють­ся сприятливі умови для заселення організму новонароджено­го мікрофлорою матері. За такого режиму є можливість нав­чити матір навичкам догляду за новонародженими. Крім того, підвищується відповідальність матері за дотримання особис­тої гігієни і санітарного режиму в палаті. При спільному пере­буванні матері і новонародженого їх розміщують у боксах чи напівбоксах на одне-два ліжка. Кожна палата обладнана ме­дичними вагами, тумбочками чи поличками для зберігання бі­лизни, біксами для збереження стерильного матеріалу, набо­ром медикаментів для догляду за шкірою новонародженого. Бікс зі стерильним матеріалом міняють у міру використання, але не рідше 3 разів на добу. В усіх палатах мають бути дезин­фікуючі засоби. Медична сестра навчає матір догляду за ново­народженим, роз'яснює, як користуватися стерильним матері­алом і дезинфікуючими засобами. Запаси стерильного матері­алу і медикаментів, а також історію розвитку новонародженого тримають у кімнаті для медсестер. Медикаменти зберіга­ють під замком. Щоденно новонародженого оглядає лікар-неонатолог. Якщо стан дитини погіршується, слід негайно вирішувати питання про місце її подальшого перебування.