Невідкладна допомога в акушерстві

У практичній діяльності фельдшера, акушерки чи медич­ної сестри можуть зустрітись випадки, де необхідно надати невідкладну акушерську допомогу до прибуття лікаря чи аку­шерської бригади.

Щоб максимально запобігти таким ситуаціям, слід своє­часно (до 12 тижнів) взяти вагітну жінку на диспансерний об­лік, виявити групи ризику щодо акушерської чи екстрагені-тальної патології і направити її у пологовий будинок (відділен­ня патології чи ЦРЛ для подальшго обстеження і профілак­тичного лікування).

Якість надання медичної допомоги вагітним і роділлям на фал залежить від рівня кваліфікації персоналу, а також від забезпечення необхідними медичними препаратами, інструмен­тами.

Медичний персонал фап повинен мати чітко розроблені плани надання акушерської допомоги на всіх етапах — при ускладненнях вагітності, пологів та у післяпологовому періоді.

У відділення патології вагітності пологового будинку чи ЦРЛ слід своєчасно направляти вагітних жінок із наступною акушерською патологією:

1. Обтяжений акушерський анамнез (перенесені мимовіль­ні аборти, особливо ускладнені, кровотечі при попередніх по­логах, наявність рубців на матці після операцій, перенесені сеп­тичні захворювання після пологів чи абортів, перенесений мі-хуровий занесок).

2. Великий плід.

3. Багатоплідна вагітність.

4. Переношена вагітність.

5. Анемія та порушення згортання крові.

6. Вузький таз.

7. Антенатальна смерть плода.

8. Передчасні пологи.

9. Резус-негативний тип крові.

10. Екстрагенітальна патологія.

Допологовій госпіталізації підлягають також жінки, що ба­гато разів народжували чи мали багато абортів, а також якщо перша вагітність у жінки понад ЗО років.

Якщо вдома або на фал відбувається II період пологів, фель­дшер, акушерка чи медсестра повинні уміти прийняти пологи (захист промежини) та здійснити перший туалет новонародже­ного.

У III періоді пологів надається наступна допомога: якщо крововтрата досягла 300 мл і продовжується, необхідно ви­пустити катетером сечу, перевірити наявність ознак відша­рування плаценти і, якщо вони позитивні, видалити послід зов­нішніми прийомами (Абуладзе, Гентера, Креде-Лазаревича). Якщо видалити послід зовнішніми прийомами не вдалось, слід видалити його рукою (під знеболенням).

У тому випадку, коли кровотеча продовжується, а ознак ві­докремлення плаценти немає, слід зробити ручне відшаруван­ня плаценти і масаж матки на кулаці.

Одночасно вводять утеротонічні засоби (внутрішньовенне або внутрішньом'язово 1 мл метилергометрину чи окситоци-ну).

Якщо кровотеча триває у ранньому післяпологовому періо­ді, слід зробити ручну ревізію порожнини матки і масаж мат­ки на кулаці (під знеболенням) і також увести утеротонічні за­соби.

Знеболення в цих умовах можна провести шляхом введен­ня 2 мл 50% розчину анальгіну разом із 2 мл 1% розчину ді-медролу та 1 мл промедолу.

Бажано додатково зробити венепункцію і налагодити внут­рішньовенне введення 5% розчину глюкози, поліглюкіну чи реополіглюкіну.

Якщо кровотеча продовжується, необхідно, очікуючи при­їзду акушерської бригади, притиснути аорту до хребта паль­цями чи кулаком. Одночасно слід викликати донорів (залучив­ши до цього санітарку, родичів).

Кровотеча при передчасному відшаруванні нормально розміщеної плаценти

При підозрі на передчасне відшарування плаценти (постій­ний біль внизу живота, при пологах — між переймами, локаль­на болючість і випинання в одній з ділянок матки, порушення або відсутність серцебиття плоду, симптоми кровотечі або кров'янисті виділення із піхви), необхідно негайно викликати акушерську бригаду. До приїзду бригади слід:

1) налагодити внутрішньовенне вливання 5% ЕАКК, жела-тинолю, 5% розчину глюкози;

2) ввести 2 мл 1% розчину вікасолу;

3) ввести 2 мл 50% анальгіну, І мл 2% дімедролу;

4) визначити групу крові;

5) викликати донорів.

Транспортування вагітної до приїзду лікарської бригади протипоказане.

Лікарська допомога на місці залежить від загального стану жінки та акушерської ситуації.

1. Якщо загальний стан жінки нетяжкий, необхідно роз­крити плодовий міхур, спостерігати за динамікою пологів та станом жінки.

2. У випадку, коли відшарування відбулося в кінці І періоду пологів або на початку II періоду — необхідно негайно завер­шити пологи накладанням щипців, витягуванням плоду за та­зовий кінець чи плодоруйнівною операцією. Вручну відокрем­люють плаценту, щоб зменшити можливість крововтрати, а також упевнитись у цілості стінок матки. Після цього призна­чають утеротонічні засоби.

При важкому стані жінки і відсутності можливостей для завершення пологів за життєвими показаннями слід негайно зробити кесарський розтин (у пристосованому приміщенні або в найближчій дільничній лікарні).

Якщо з'являються ознаки ДВЗ-синдрому, необхідно зроби­ти екстирпацію матки з одночасним вливанням теплої донор­ської крові, сухої чи замороженої плазми, кріопреципітату, контрикалу чи трасилолу.

Передлежання плаценти

Якщо виникає кровотеча, пов'язана з передлежанням пла­центи (на тлі повного благополуччя, без пологової діяльності, нерідко вночі), фельдшер, акушерка чи медсестра повинні:

7. Негайно викликати лікарську акушерську бригаду.

2. Забезпечити строгий ліжковий режим.

3. Налагодити внутрішньовенне введення 5% розчину ЕАКК, 5% розчину глюкози, желатинолю. Ввести 2 мл 1% розчину вікасолу.

4. Визначити групу крові (якщо це не було зроблено раніше) і викликати донорів.

Транспортування вагітної протипоказане.

Після приїзду лікарської бригади тактика визначається в залежності від різновидності передлежання, інтенсивності кро­вотечі і стану жінки.

При готовності до операції проводять огляд дзеркалами, щоб виключити можливість кровотечі із варикозно розшире­них вен, пухлини шийки матки і т.д. Потім роблять вагінальне дослідження. При боковому чи крайовому прикріпленні пла­центи розкривають плодовий міхур для самостійного розро­дження. При центральному передлежанні плаценти здійсню­ють кесарський розтин у пристосованому приміщенні.

Незалежно від різновиду передлежання кесарський розтин роблять при крововтраті 400 мл і більше, а також при менш значних крововтратах, якщо вони повторюються більше 2-3 разів. Після операції обов'язково відновлюють крововтрату, призначають утеротонічні засоби.

Невідкладна допомога при емболії навколоплодовими водами

У разі виникнення цієї патології (клініку — див. розділ XIX), фельдшер, акушерка чи медсестра повинні негайно виклика­ти лікарську бригаду. До її прибуття слід налагодити внутріш­ньовенне введення поліглюкіну, ввести серцеві засоби (корглі-кон 0,5 мл 0,06% розчину), еуфілін — 10 мл 2,4% розчину, кор­тикостероїди: гідрокортизон — 125 мг або преднізолон 30-60 мг, но-шпа 2 мл, призначити інгаляції кисню.

Загроза розриву матки

При появі ознак загрози розриву матки необхідно:

1. Дати ефірний масковий наркоз до повного припинення пологової діяльності.

2. Негайно викликати лікарську бригаду. Після прибуття лікарсько-хірургічної бригади допомога надається у такому обсязі:

під глибоким наркозом проводиться

- піхвове дослідження і з'ясування акушерської ситуації;

- транспортування хворої у найближчу лікарню;

- в залежності від акушерської ситуації — негайне розро­дження (при живому плоді і наявності умов — можливий ке­сарський розтин, при мертвому — плодоруйнівна операція). Накладати акушерські щипці і робити поворот не можна. Після розродження через природні пологові шляхи слід про­вести ручне обстеження порожнини матки.

Розрив матки, що відбувся

При розриві матки (після раптового різкого болю внизу живота роділля непритомніє, з'являються ознаки шоку, швид­ко наростають явища анемії, припиняється родова діяльність, частини плода пальпуються під шкірою, серцебиття плоду не прослуховується) єдиним засобом, що може врятувати життя роділлі, є операція. Слід негайно викликати акушерську хірур­гічну бригаду. Хвора з розривом матки не транспортабельна.

Після прибуття лікарської бригади допомогу надають у три етапи:

1. Реанімаційні заходи одночасно з лапаротомією, при якій здійснюють тимчасовий гемостаз, накладаючи затискачі або перев'язуючи магістральні судини.

2. Операційна пауза для виведення хворої із стану шоку.

3. Завершення операції у необхідному обсязі (зашивання, ампутація чи екстирпація матки. При масивних гематомах до­цільне перев'язування a.hypogastrica).