Роль та завдання команд для надання допомоги пораненим на полі бою



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Роль та завдання команд для надання допомоги пораненим на полі бою



Стандарти НАТО для надання допомоги пораненим на полі бою включають три етапи з чіткими завданнями для медиків. Важливо розуміти, що якщо команди військовослужбовців мусять надавати медичну допомогу на полі бою, рівень допомоги треба розділити на три етапи:

1. Допомога під обстрілом

2. Тактична допомога пораненим у бою

3. Тактична допомога під час евакуації

Для надання адекватної допомоги у відповідний час для порятунку життя поранених під час трьох етапів медичної допомоги потрібний кваліфікований персонал. Допомогу воїнам повинні надавати військово-польові медики, лікарі, медсестри та інші професіонали, пов’язані з медициною на полі бою.

Тому важливо вибрати рівень тренування та військовослужбовців, які його потребують. Перед початком навчання програмі медичної допомоги пораненим на полі бою згідно програм CLS/TCCC чи Combat Medical необхідно оволодіти основами військової підготовки піхотинця та групової тактики; інакше кажучи – перед медичними курсами треба навчитися стріляти, пересуватися на полі бою та підтримувати зв’язок.

Роль та завдання медиків залежно від їх кваліфікації

Боєць-рятувальник може діагностувати та надати допомогу при масивній кровотечі, проблемах дихальних шляхів, проникаючому пораненні грудної клітки, він керує евакуацією до медичного закладу. Військовий медикна полі бою, на відміну від бійця-рятувальника, не тільки лікує катастрофічну кровотечу, проблеми дихальних шляхів, проникаючі поранення грудної клітки, але й забезпечує тривалий догляд за ранами, прохідність дихальних шляхів, тривалу підтримку дихання та рівня артеріального тиску, лікує переломи і опіки, діагностує та лікує невідкладні стани нетравматологічної етіології, забезпечує медичний догляд за пораненими в польових умовах та евакуацію в медичні заклади.

Медики у складі Військ спеціального призначення або патрулів надають більш спеціалізовану медичну допомогу під час спеціальних операцій на морі, суші і в повітрі. Медичну допомогу в об’ємі Тактичної допомоги пораненим у бою (Tactical Combat Casualty Care, TCCC) надають лікарі/парамедики. Їх роль, крім перечислених вище завдань, також включає основи хірургічної допомоги, діагностику та лікування загальних захворювань, вони здійснюють нагляд за триваючим лікуванням, керують польовою «станцією медичної допомоги», на полі бою керують та підтримують функціонування госпіталю, забезпечують гігієнічний нагляд, можуть забезпечити підтримку життєдіяльності травматологічних пацієнтів на догоспітальному етапі згідно із стандартами ATLS/ITLS/PHTLS (Розширена підтримка життєдіяльності при травмі / Міжнародні стандарти підтримки життєдіяльності при травмі / Підтримка життєдіяльності при травмі на догоспітальному етапі), а також можуть надавати допомогу згідно із стандартами Розширеної кардіологічної підтримки життєдіяльності (ACLS).

Роль медиків для виконання цих завдань підсумувано у поданій нижче таблиці:

Боєць-рятувальник Усі озброєні військовослужбовці повинні пройти тренування для оволодіння основами Порятунку життя на полі бою (CLS)
Військовий медик на полі бою Окремий персонал (з розрахунку 1 медик на 12 солдат) на рівні військового підрозділу слід призначити військовими медиками та забезпечити відповідним тренуванням.
Медики у складі Військ спеціального призначення або патрулів Окремих осіб (з розрахунку 1 боєць на 6 солдат) із складу спеціальних сил слід призначити медиками та забезпечити відповідним тренуванням. У піхотних підрозділах окремих бійців слід призначити патрульними медиками (з розрахунку один боєць на 20 піхотинців з одним старшим медиком на 40 бійців).
Лікар/парамедик на полі бою Усі лікарі, які працюють у військових підрозділах, повинні пройти цей курс, особливо якщо вони повинні керувати станцією медичної допомоги на полі бою та забезпечувати евакуацію наземним транспортом або вертольотом. Зазвичай призначають двох лікарів на 300 солдатів.

Дії при сутичці з ворогом

Під ворожим вогнем слід добитися переваги у щільності вогню, для зупинки масивної кровотечі надавати медичну допомогу самому собі та товаришу лише за допомогою джгута та тиснучої пов’язки — іншими словами, стріляти у відповідь та усунути небезпеку. Допомагаючи самому собі та товаришу, зупиніть серйозну кровотечу та покиньте небезпечну зону. Уся медична допомога, діагностика та лікування будуть надані в жовтій зоні у безпечний час, як вказано в статутах Української армії. Ситуації бувають різними, тому військові медики повинні керуватися здоровим глуздом та клінічною оцінкою.

Висновки

Основні концепції цього курсу для порятунку життя на полі бою відображені в медичних правилах, які полягають в перевазі щільності вогню, допомозі самому собі і товаришеві для зупинки масивної кровотечі за допомогою джгута і тиснучої пов’язки, забезпечення прохідності дихальних шляхів. Цей посібник постійно змінюється, регулярні оновлення, додаткові модулі та інший навчальний матеріал можна знайти на сайті medsanbat.info. Навчальний матеріал розділено на такі розділи: джгут та масивні кровотечі, забезпечення прохідності дихальних шляхів, підтримка дихання та артеріального тиску, фармакологія, накладання пов’язок і шин, евакуація.

 

Джгут – катастрофічна кровотеча

Катастрофічна кровотеча – це кровотеча, настільки сильна, що пацієнт загине через 60 секунд, якщо не зупинити її негайно. Вона може бути спричиненою балістичною травмою або іншим ушкодженням, найчастіше уражені кінцівки, шия та пах. Допомога включає накладання собі джгута там, де це показано, та використання тиску та тампонування ран для зупинки кровотечі, де це можливо. Цей розділ розповідає про джгут CAT та інші допоміжні засоби. Як і завжди, спершу ліквідуйте загрозу, подавивши її вогневою міццю, потім надайте собі допомогу, наклавши джгут при катастрофічній кровотечі або допоможіть своєму бойовому товаришу.

Жгут

- Накладення і контроль

- Ускладнення, можливі через накладання жгута

- Пошкодження нервів/м’язів

- Компартмент-синдром (синдром тривалого стискання)

- Роздавлення тканин

- Реперфузія

- Охолодження кінцівок

- Медикаментозне лікування

- Транексамова кислота

Робота з джгутами

Як уже було заявлено, катастрофічна кровотеча загрожує життю, зазвичай це струмінь з артерії, причому значна крововтрата можлива уже через 30 секунд (детальніше описано нижче). Дійсно, артеріальна кровотеча може призвести до потьмарення або повної втрати свідомості уже через 15 секунд та повної крововтрати через 30-45 секунд, якщо ушкоджена велика артерія. Правильна оцінка кровотечі є вирішальною при клінічному рішенні накладати джгут CAT. Наприклад, при незначних кровотечах, які не загрожують життю, боєць та військовий медик буде продовжувати бій, поки ситуація не стабілізується, тоді переміститься у безпечне місце та працюватиме там з кровотечею. Кровотеча зупиняється прямим тиском, підйомом пораненої частини та використанням гемостатичного бинта Combat Gauze при потребі та ізраїльського компресійного бандажу. Потім слід переміститися до пункту збору поранених, визначеного при попередньому плануванні.

Військовий медик повинен вміти правильно накладати джгут CAT та навчати цьому базовому навику інший медичний та немедичний персонал, використовуючи численні можливості для навчання (NAEMT, 2013). Військовий медик повинен показати правильне накладання джгута CAT (Combat Application Tourniquet – джгут для використання у бою). Інструктори програми військового медика будуть перевіряти здатність курсанта швидко та ефективно накласти джгут на кінцівку собі та колезі, спостерігаючи за виконанням цього процесу.

Накладання джгута CAT

· Джгут CAT використовується ТІЛЬКИ на кінцівках і ніколи не накладається на шию або голову.

· Витягніть джгут з розгрузки/медичного рюкзака/візьміть у колеги.

· Просуньте кінцівку через петлю стрічки-липучки джгута або обгорніть стрічку-липучку навколо кінцівки та просуньте знову через пряжку.

· Розмістіть джгут вище рани; залиште принаймні 5 см неушкодженої шкіри між джгутом та пораненням – накладайте джгут високо на кінцівку в місцях, де є лише одна кістка (верхня частина руки, стегно).

· Закріпіть джгут CAT.

· Затягніть вільний кінець стрічки-липучки та надійно приклейте його до липучки (якщо накладаєте на поранення руки). Не приклеюйте стрічку далі за фіксатор закрутки.

o Якщо накладаєте джгут на поранення ноги, слід просунути стрічку крізь обидва отвори пряжки та приклеїти до решти джгута. Це не дозволить джгуту розпуститися при закручуванні.

· Закручуйте закрутку, поки кровотеча не зупиниться. Якщо тактична ситуація дозволяє, перевірте, що дистальний пульс уже невідчутний.

· Запишіть, коли було накладено джгут.

· Закріпіть закрутку у ріжках-фіксаторах.

· Для більшої надійності (та завжди перед перевезенням пораненого) закріпіть закрутку білою стрічкою-фіксатором. При тонших кінцівках, просуньте стрічку крізь ріжки і також закріпіть її під стрічкою-фіксатором.

· Візьміть стрічку-фіксатор та приклейте її до липучки на другому боці ріжків.

· Зауважте, що при пораненні в бойових умовах дата та час накладання джгута записується тоді, коли це тактично можливо.

· Закрийте рану гемостатичним бинтом та стискуючою пов’язкою.

· Пацієнта слід перевозити для основного лікування залежно від тактичної ситуації та правил тактичної допомоги пораненим у бою.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.16.210 (0.013 с.)