Концесійна діяльність в Україні

Відносини, пов'язані з концесійною діяльністю, регулюються

ГКУ, законом про концесії, іншими прийнятими відповідно до

них нормативно-правовими актами. Спеціальними законами мо-

жуть визначатись особливості здійснення концесійної діяльності

в окремих сферах господарювання (ст. 410 ГКУ).

Концесія -- це надання з метою задоволення суспільних по-

треб уповноваженим органом державної влади чи органом місце-

вого самоврядування на підставі концесійного договору на плат-

ній та строковій основі вітчизняним або іноземним суб'єктам

господарювання (концесіонерам) права на створення (будівни-

цтво) та/або управління (експлуатацію) об'єктом концесії за умови

взяття концесіонером на себе відповідних зобов'язань, майнової

відповідальності та підприємницького ризику.

Сфери господарювання, в яких дозволяється концесійна діяль-

ність, об'єкти права державної або комунальної власності, що

можуть надаватися в концесію, а також види підприємницької

діяльності, які забороняється здійснювати на концесійній осно-

ві, визначаються законом (ст. 406 ГКУ).

Концесійна діяльність в Україні базується на таких засадах

(ст. 407 ГКУ):

· поєднання державного регулювання концесійної діяльності та

здійснення її на підставі концесійного договору;

· вибір концесіонерів переважно на конкурсній основі;

· комплексне та оплатне використання об'єкта концесії, участь

держави, органів місцевого самоврядування в частковому фі-

нансуванні об'єктів концесії соціального призначення;

· взаємна вигода сторін у концесійному договорі, розподіл ри-

зиків між сторонами концесійного договору;

· державне гарантування інвестицій концесіонерів;

· стабільність умов концесійних договорів;

· забезпечення прав та законних інтересів споживачів продук-

ції (послуг), що надаються концесіонерами.

Концесійна діяльність здійснюється на основі концесійних

договорів (ст. 408 ГКУ), що укладаються відповідно до законо-

давства України з концесіонерами, у тому числі іноземними інве-

сторами, Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним

органом державної влади, або визначеними законом органами

місцевого самоврядування.

Строк дії концесійного договору встановлюється сторонами

договору залежно від характеру та умов концесії. Цей строк не

може бути менший від десяти років і перевищувати п'ятдесят

років.

Кабінет Міністрів України може затверджувати типові концесій-

ні договори для здійснення певних видів концесійної діяльності.

Вимоги до концесійних договорів, порядок їх укладення, а

також інші питання правового регулювання концесійної діяль-

ності визначаються законом про концесії та іншими законами.

Припинення діяльності підприємства,

Майно якого передається в концесію

Припинення діяльності державного або комунального підпри-

ємства, майно якого передається в концесію, здійснюється шля-

хом ліквідації цього підприємства з припиненням права госпо-

дарського відання на майно, закріплене за цим державним або

комунальним підприємством.

Умовами концесійного договору повинно передбачатися мак-

симальне використання в концесійній діяльності праці громадян

України, у тому числі звільнених у зв'язку з ліквідацією держа-

вного або комунального підприємства, майно якого передано в

концесію (ст. 409 ГКУ).

Глава 45. Інші види спеціальних режимів

Господарської діяльності

45.1. Виключна (морська)

Економічна зона України

Морські райони, зовні прилеглі до територіального моря Укра-

їни, включаючи райони навколо островів, що належать їй, ста-

новлять виключну (морську) економічну зону України.

Ширина виключної (морської) економічної зони становить до

двохсот морських миль, відлічених від тих самих вихідних лі-

ній, що й територіальне море України.

З метою забезпечення суверенних прав України на розвідку,

експлуатацію, збереження живих ресурсів та управління ними у

виключній (морській) економічній зоні держава вживає заходів

(включаючи огляд, інспекцію, арешт і судовий розгляд) забезпе-

чення додержання суб'єктами господарювання законодавства

України.

Держава у виключній (морській) економічній зоні України

має виключне право створювати, а також дозволяти і регулюва-

ти спорудження, експлуатацію та використання штучних остро-

вів, установок і споруд для морських наукових досліджень, роз-

відки і розробки природних ресурсів, інших економічних цілей

відповідно до законодавства України.

Режим здійснення господарської діяльності у виключній (мор-

ській) економічній зоні встановлюється відповідно до ГКУ зако-

ном про виключну (морську) економічну зону України, іншими

законодавчими актами, що регулюють питання, пов'язані з пра-

вовим режимом виключної (морської) економічної зони України

(ст. 411 ГКУ).

Особливості здійснення господарської діяльності

На державному кордоні України

Відповідно до ст. 412 ГКУ господарська діяльність на держа-

вному кордоні України (судноплавство, користування водними

об'єктами для потреб лісосплаву та інші види водокористуван-

ня, створення гідроспоруд, виконання інших робіт у внутрішніх

водах України, користування землею, лісами, об'єктами тварин-

ного світу, ведення геологічних розвідок та інша господарська

діяльність) здійснюється з урахуванням особливостей режиму

державного кордону України відповідно до законодавства Украї-

ни та чинних міжнародних договорів, згоду на обов'язковість

яких надано Верховною Радою України.

Умови здійснення на державному кордоні України господар-

ської діяльності визначаються відповідними органами державної

влади України з урахуванням місцевих умов згідно з вимогами

закону.

У випадках і порядку, передбачених законом, сполучення че-

рез державний кордон України на окремих ділянках за рішен-

ням Кабінету Міністрів України може бути тимчасово обмежено

чи припинено або встановлено заходи карантину для людей, тва-

рин, вантажів, насіннєвого, садівного матеріалу та іншої проду-

кції тваринного і рослинного походження, що перетинають дер-

жавний кордон України.

Особливості здійснення

Господарської діяльності в санітарно-захисних

Та інших охоронних зонах, на територіях і об'єктах,

Що перебувають під особливою охороною

У ст. 413 ГКУ зазначається, що господарська діяльність у

санітарно-захисних, водоохоронних зонах, зонах санітарної охо-

рони та інших охоронних зонах здійснюється з урахуванням

правового режиму таких зон, що встановлюється законом.

Господарська діяльність на територіях і об'єктах природно-

заповідного фонду України, курортних, лікувально-оздоровчих,

рекреаційних та інших територіях і об'єктах, віднесених зако-

нодавством до таких, що особливо охороняються, здійснюється

відповідно до вимог правового режиму цих територій і об'єктів,

встановлених ГКУ та іншими законодавчими актами.

Законом встановлюються додаткові вимоги до здійснення гос-

подарської діяльності та соціальних гарантій працюючих на те-

риторіях, радіоактивно забруднених внаслідок Чорнобильської

катастрофи.

Спеціальний режим

Господарювання в окремих галузях

Народного господарства

У разі необхідності стабілізації або прискореного розвитку

окремих галузей народного господарства за поданням Кабінету

Міністрів України законом може встановлюватися спеціальний

режим господарювання в цих галузях.

У Збройних Силах України може здійснюватися лише неко-

мерційна (неприбуткова) господарська діяльність.

Господарська діяльність у Збройних Силах України -- це спе-

цифічна діяльність військових частин, закладів, установ та ор-

ганізацій Збройних Сил України, пов'язана із забезпеченням їх

повсякденної життєдіяльності, що передбачає ведення підсобно-

го господарства, виробництво продукції, виконання робіт і на-

дання послуг, передання в оренду рухомого та нерухомого війсь-

кового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та

спеціальної техніки) у межах і порядку, визначених законом.

Відносини, пов'язані зі здійсненням господарської діяльності

у Збройних Силах України, регулюються ГКУ та законами Укра-

їни (ст. 414 ГКУ).