Виконавчого директора виробничого кооперативу

Правління виробничого кооперативу може наймати виконав-

чого директора для оперативного управління діяльністю підпри-

ємства. Виконавчий директор не може бути членом кооперативу.

Виконавчий директор здійснює свою діяльність на умовах кон-

тракту, який укладає з ним правління кооперативу, і виконує

функції відповідно до статуту.

Виконавчий директор відповідальний за свою діяльність пе-

ред кооперативом.

У разі відсутності у виробничому кооперативі посади вико-

навчого директора кооперативним підприємством керує голова

кооперативу.

Якщо членів виробничого кооперативу понад п'ятдесят, у ньо-

му може створюватися спостережна рада для контролю за діяль-

ністю виконавчого директора кооперативного підприємства.

Спостережна рада обирається загальними зборами з числа

членів кооперативу у складі трьох­п'яти осіб. Член спостереж-

ної ради не може бути членом правління чи ревізійної комісії.

Порядок обрання членів спостережної ради та її голови, а та-

кож порядок діяльності ради встановлюються статутом коопе-

ративу.

З метою контролю за фінансово-господарською діяльністю

виробничого кооперативу обирається ревізійна комісія, а в ко-

оперативі, до складу якого входить менше десяти членів, -- ре-

візор.

Ревізійна комісія (ревізор) обирається загальними зборами з

числа членів кооперативу відповідно до його статуту. Членами

ревізійної комісії (ревізором) не можуть бути члени правління чи

спостережної ради виробничого кооперативу.

Ревізійна комісія (ревізор) підзвітна загальним зборам членів

виробничого кооперативу.

Господарська діяльність

Виробничого кооперативу

Виробничий кооператив відповідно до його статуту самостій-

но визначає основні напрямки господарської діяльності, здійс-

нює її планування і організацію.

Виробничий кооператив реалізує свою продукцію, надає по-

слуги за цінами і тарифами, які встановлює самостійно або на

договірній основі, а в передбачених законодавством випадках --

за державними цінами і тарифами.

Відносини виробничого кооперативу з іншими підприємства-

ми, установами, організаціями та громадянами в усіх сферах

господарської діяльності встановлюються на основі договорів.

Дохід виробничого кооперативу формується з надходжень від

господарської діяльності після покриття матеріальних та прирі-

вняних до них витрат і витрат на оплату праці найманого персо-

налу. Дохід спрямовується на сплату податків та інших обов'яз-

кових платежів, погашення кредитів, покриття збитків, відра-

хування у фонди кооперативу, кооперативні виплати, виплату

часток доходу на паї тощо.

Кооперативні виплати -- це частина доходу виробничого ко-

оперативу, що розподіляється між членами кооперативу з ураху-

ванням їх трудової та іншої участі в діяльності кооперативу.

Нарахування і виплата часток доходу на паї здійснюються за

підсумками фінансового року з доходу, що залишається в розпо-

рядженні кооперативу, з урахуванням необхідності формування

його фондів. За рішенням загальних зборів членів кооперативу

виплата часток доходу на паї може здійснюватись у грошовій

формі, товарами, цінними паперами тощо.

Порядок використання доходу виробничого кооперативу ви-

значається статутом кооперативу відповідно до закону.

Виробничий кооператив самостійно здійснює зовнішньоеконо-

мічну діяльність відповідно до закону. Порядок використання

коштів кооперативу в іноземній валюті встановлюється законом

та статутом кооперативу.

Майнові відносини члена виробничого кооперативу з коопера-

тивом у разі припинення членства в кооперативі та щодо перехо-

ду паю регулюються цивільним законодавством.

Особливості майнової відповідальності виробничого кооперати-

ву полягають у тому, що він відповідає за своїми зобов'язаннями

всім належним йому майном. Члени виробничого кооперативу

несуть за зобов'язаннями кооперативу субсидіарну (додаткову)

відповідальність своїм майном у розмірі, не меншому їх пайового

внеску, якщо більший розмір відповідальності не передбачено

законом або статутом кооперативу. Виробничий кооператив не

відповідає за зобов'язаннями членів кооперативу.

Виробничий кооператив може застрахувати своє майно і май-

нові права за рішенням загальних зборів членів кооперативу,

якщо інший порядок не встановлено законом.

Припинення діяльності

Виробничого кооперативу

Виробничий кооператив за рішенням загальних зборів членів

кооперативу може бути реорганізований у підприємства інших

форм господарювання в порядку, визначеному статутом коопера-

тиву відповідно до вимог ГКУ.

Виробничий кооператив ліквідується в загальному порядку

ліквідації суб'єкта господарювання, передбаченому ГКУ, з ура-

хуванням таких положень:

· ліквідація виробничого кооперативу здійснюється ліквідацій-

ною комісією, призначеною загальними зборами членів коо-

перативу, а в разі його ліквідації за рішенням суду -- лік-

відаційною комісією, сформованою відповідно до цього рішен-

ня;

· розпорядження землею виробничого кооперативу, що ліквіду-

ється, здійснюється в порядку і на умовах, передбачених зе-

мельним законодавством. Майно кооперативу, що залишило-

ся після розрахунків з бюджетом та кредиторами, розподіля-

ється між членами виробничого кооперативу пропорційно вар-

тості їх паю.

Правові засади діяльності підприємств

Споживчої кооперації

Споживча кооперація в Україні -- це система самоврядних

організацій громадян (споживчих товариств, їх спілок, об'єд-

нань), а також підприємств та установ цих організацій, яка є

самостійною організаційною формою кооперативного руху.

Первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товари-

ство -- самоврядна організація громадян, які на основі добро-

вільності членства, майнової участі та взаємодопомоги об'єдну-

ються для спільної господарської діяльності з метою колектив-

ного організованого забезпечення своїх економічних і соціаль-

них інтересів. Кожний член споживчого товариства має частку в

його майні.

Споживче товариство є юридичною особою і діє на основі ста-

туту.

Споживчі товариства можуть на добровільних засадах об'єд-

нуватись у спілки, інші передбачені законом форми об'єднання,

єдину спілку споживчих товариств України та мають право віль-

ного виходу з них.

Власність споживчої кооперації складається з власності спо-

живчих товариств, спілок (об'єднань) та їх спільної власності і є

однією з форм колективної власності. Володіння, користування

та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її

органи відповідно до установчих документів товариств, спілок

(об'єднань).

Об'єкти права власності споживчої кооперації можуть перебу-

вати у спільній власності споживчих товариств, спілок (об'єд-

нань). Їх частка у власності визначається договором.

Правові засади організації та діяльності споживчої кооперації

визначаються законом.

Споживчі товариства, їх спілки (об'єднання) можуть утворю-

вати для досягнення своїх статутних цілей підприємства, уста-

нови та інші суб'єкти господарювання відповідно до вимог ГКУ

та законів України.

Підприємствами споживчої кооперації визнаються унітарні

або корпоративні підприємства, утворені споживчим товариством

(товариствами) або спілкою (об'єднанням) споживчих товариств

відповідно до вимог ГКУ та інших законодавчих актів з метою

здійснення статутних цілей цих товариств, спілок (об'єднань).

Підприємства об'єднань громадян,

Релігійних організацій

Підприємством об'єднання громадян, релігійної організації є

унітарне підприємство, засноване на власності об'єднання гро-

мадян (громадської організації, політичної партії) або власності

релігійної організації для здійснення господарської діяльності з

метою виконання їх статутних завдань.

Право власності об'єднань громадян реалізують їх вищі ста-

тутні органи управління в порядку, передбаченому законом та

статутними документами. Право власності релігійних організа-

цій реалізується їх органами управління відповідно до закону.

Засновником підприємства об'єднання громадян є відповідне

об'єднання громадян, що має статус юридичної особи, а також

об'єднання (спілка) громадських організацій, якщо його статутом

передбачено право заснування підприємств. Політичним партіям

та юридичним особам, що ними створюються, забороняється за-

сновувати підприємства, за винятком засобів масової інформації,

підприємств, що здійснюють продаж суспільно-політичної літе-

ратури, інших пропагандистсько-агітаційних матеріалів, виро-

бів з власною символікою, проведення виставок, лекцій, фести-

валів та інших суспільно-політичних заходів.

Релігійні організації мають право засновувати видавничі, по-

ліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогоспо-

дарські та інші підприємства, необхідні для забезпечення діяль-

ності цих організацій.

Підприємство об'єднання громадян, релігійної організації діє

на основі статуту і є юридичною особою, що здійснює діяльність

на праві оперативного управління або господарського відання

відповідно до вимог ГКУ.

Обмеження щодо створення та діяльності окремих видів під-

приємств об'єднання громадян, релігійної організації встановлю-

ються законами.