Особливості здійснення господарської діяльності

На території пріоритетного розвитку

Законом може бути визначено за поданням відповідного орга-

ну місцевого самоврядування в межах міста, району територію,

на якій склалися несприятливі соціально-економічні умови і на

якій на підставах та в порядку, передбачених законом, вводить-

ся спеціальний режим інвестиційної діяльності з метою створен-

ня нових робочих місць (територію пріоритетного розвитку).

Порядок здійснення господарської діяльності на території пріо-

ритетного розвитку встановлюється законом (ст. 415 ГКУ).

Порядок здійснення господарської діяльності

В умовах надзвичайного стану, надзвичайної

Екологічної ситуації

Господарська діяльність в умовах надзвичайного стану -- осо-

бливого правового режиму діяльності органів державної влади

та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, ор-

ганізацій, передбаченого Конституцією України, який тимчасово

допускає обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод

громадян, а також прав юридичних осіб і покладає на них дода-

ткові обов'язки, може здійснюватися з урахуванням обмежень

та зобов'язань, встановлених виданим відповідно до Конституції

України указом Президента України про введення надзвичайно-

го стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Повноваження органів державної влади та органів місцевого

самоврядування щодо учасників господарських відносин, захо-

ди, що вживаються в умовах надзвичайного стану, а також від-

повідальність за порушення режиму надзвичайного стану визна-

чаються законом про надзвичайний стан (ст. 416 ГКУ). Прави-

ла щодо здійснення господарської діяльності застосовуються та-

кож у разі оголошення окремих місцевостей зонами надзвичай-

ної екологічної ситуації.

Порядок здійснення господарської діяльності

В умовах воєнного стану

Відповідно до ст. 417 ГКУ у період дії воєнного стану, введе-

ного на території України або в окремих її місцевостях, право-

вий режим господарської діяльності визначається на основі за-

кону про оборону України, інших законодавчих актів щодо за-

безпечення обороноздатності держави та законодавства про ре-

жим воєнного стану.

Гарантії прав учасників

Господарських відносин в умовах

Спеціального режиму господарювання

Запровадження спеціальних режимів господарювання, не пе-

редбачених ГКУ, якими встановлюється обмеження прав суб'єк-

тів господарювання, забороняється.

Держава гарантує суб'єктам господарювання та іншим учас-

никам господарських відносин право на звернення до суду за

захистом їх майнових та інших прав від незаконного обмеження

в умовах будь-якого спеціального режиму господарювання, пе-

редбаченого ст. 418 ГКУ.

Контрольні питання

1. Наведіть визначення поняття спеціальних (вільних) економічних зон

і їх типів.

2. Державні гарантії інвестицій у спеціальних (вільних) економічних

зонах.

3. Порядок припинення діяльності підприємств, майно якого переда-

ється в концесію.

4. Види спеціальних режимів господарської діяльності.

5. Порядок здійснення господарської діяльності в умовах воєнного

стану.

6. Види спеціальних режимів господарської діяльності

ВИСНОВКИ

В умовах глобалізації, інтеграції України у всесвітні та євро-

пейські структури разом з іншими актуалізуються питання за-

хисту національних інтересів, економічної безпеки країни.

Останнім часом механізми глобалізації є об'єктом ґрунтовних

досліджень, що здебільшого стосуються відповідних змін ролі й

статусу національної держави загалом та її здатності виконува-

ти економічні функції. Один з результатів таких досліджень

полягає в тому, що вже нині панування транснаціональних

корпорацій і найбільших банків, безконтрольний рух фінансо-

вого капіталу призводять до девальвації ролі держави. Саме це

свідчить про зникнення державного суверенітету, який пере-

творюється лише на віртуальну реальність, а держава стає не-

здатною ефективно впливати на економічний і соціальний роз-

виток. Разом з розвитком міжнародного торговельного права (у

межах СОТ і ЄС) повинно адекватно розвиватися й національ-

не господарське законодавство протекціоністської орієнтації. Це

законодавство має забезпечити рівновагу інтересів міжнарод-

них співтовариств, національних інтересів держави й суб'єктів

господарювання.

Набуття членства в СОТ та ЄС є базовою економічною складо-

вою інтеграції України в європейський та світовий економічні

простори, основою для входження до світової інфраструктури.

Членство в цих організаціях потребує адаптації законодавства

України до законодавства ЄС та виконання вимог, встановле-

них СОТ щодо здійснення торгівлі. Одним з основних питань

адаптації є врегулювання системи подання державної допомоги

окремим суб'єктам господарювання. Слід визначити правові,

економічні та організаційні засади подання цієї допомоги, її

використання та контролю. Основною метою господарського за-

конодавства має стати створення правових передумов підвищення

конкурентоздатності економіки України, а також державний ко-

нтроль за здійсненням цих передумов, спрямований на запо-

бігання спотворенням економічної конкуренції, ефективний роз-

виток конкурентних відносин в Україні та захист національ-

ного товаровиробника. Усе це сприятиме розвитку ефективних

ринкових відносин, удосконаленню механізмів захисту кон-

куренції, гармонізації промислової політики з конкурентною і

адаптації законодавства України до законодавства ЄС, забез-

печенню механізмів виконання п. 2.2 ст. 49 Угоди про парт-

нерство та співробітництво між Україною та Європейським

Союзом, а також Угоди СОТ "Про субсидії та компенсаційні

заходи".

Захисту національного товаровиробника має сприяти закріп-

лення в Господарському кодексі України нетарифних інструмен-

тів загалом. Зауважимо, що нетарифні інструменти -- це ком-

плекс обмежувальних, заборонних заходів, що перешкоджають

проникненню іноземних товарів на внутрішній ринок. Метою

цих заходів є захист національної промисловості, охорона жит-

тя і здоров'я населення, моралі, релігії, національної безпеки.

Зокрема, основними господарсько-правовими засобами могли б

стати ембарго, кількісні обмеження, ліцензування, квотування,

обов'язкова стандартизація, технічні бар'єри та інші вимоги до

сертифікації товарів, їх пакування і маркування, пріоритет на-

ціонального товаровиробника при здійсненні торгів, державних

закупівель, самообмеження експорту тощо. Вжиття таких за-

ходів могло б входити до господарської компетенції органів ви-

конавчої та місцевої влади. Цим, зокрема, й відрізняються не-

тарифні засоби регулювання від тарифних (мито і митні збори,

кількісні обмеження, умови здійснення платежів та ін.), що

базуються лише на законодавстві. Звичайно ж застосування не-

тарифних засобів не повинно порушувати ринкові механізми й

навіть, навпаки, покликано сприяти налагодженню ефектив-

нішого функціонування ринку. Чітке визначення господарської

компетенції органів виконавчої та місцевої влади у сфері застосу-

вання заходів нетарифного регулювання мало б важливе значення

для забезпечення принципу законності в народному господарстві.

Річ у тім, що міністерства і відомства часто-густо використовують

собі на користь відсутність в Україні відповідних законодавчих

актів, які регулюють застосування нетарифних засобів регулю-

вання, нехтуючи інтересами державного розвитку економіки

(корупційна система розміщення урядових замовлень; умови

транспортування, що дискримінують зарубіжні вантажі; регіо-

нальна політика розвитку, що передбачає пільги для окремих

регіонів з імпорту/експорту; дискримінаційна політика щодо іно-

земних інвестицій, а також податкова, фінансова та валютна;

політика регулювання платіжних балансів, що створює переваги

для окремих торговельних потоків або гальмує їх), дублюючи

діяльність законодавчих органів, а то й безпосередньо підміню-

ючи її.

До функцій публічної влади входить також створення кон-

курентного середовища. У гл. ІІІ "Обмеження монополізму та

захист суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної

конкуренції" ГКУ йдеться про порядок здійснення цієї функції,

проте положення цього розділу суперечать Конституції України

і законодавству про захист економічної конкуренції. Так, у п. 1

ст. 26 "Обмеження конкуренції" ГКУ передбачаються випадки

визнання обґрунтованими рішень чи дій органів державної влади

та місцевого самоврядування, спрямованих на обмеження кон-

куренції або таких, що зумовлюють ці обмеження. Водночас

ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції"

визнає антиконкурентними дії органів влади, місцевого само-

врядування, адміністративно-господарського управління і конт-

ролю з прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоря-

джень, постанов тощо), надання письмових або усних вказівок,

висновків, угод, які призвели або можуть призвести до недопу-

щення, усунення, обмеження чи перекручування конкуренції.

На думку авторів, створення конкурентного середовища стано-

вить найважливішу функцію держави. Не регулювання вироб-

ництва й цін (що вже застосовувалося), а саме створення кон-

курентних умов зумовить забезпечення розвитку вітчизняної

економіки.

Отже, господарське право повинно відтворити уявлення про

функції публічної влади у сфері створення, забезпечення функціо-

нування і розвитку господарського комплексу країни виходячи з

ідеї забезпечення прав людини на підприємництво і держави на

здійснення господарської діяльності. При цьому йдеться про наяв-

ність не тільки відповідних правових норм (позитивного врегу-

лювання), а й механізмів, які б забезпечували реалізацію цих

норм.

Прийнятий Господарський кодекс України на основі викладе-

них концептуальних ідей покликаний забезпечити ефективність

розвитку господарських відносин, а у практичному плані щодо

соціальної організації життєдіяльності людей узгодити інтереси

особи і суспільства в будь-якому людському співтоваристві.

ПОКАЖЧИК ОСНОВНИХ

ВИКОРИСТАНИХ ТЕРМІНІВ

Адміністративно-господарські санкції 315­316

Аудит і аудиторська діяльність 381

Акціонерне підприємство 218

Анулювання ліцензій 50

Акти реалізації прав і обов'язків 19

Адміністративна відповідальність 139

Антимонопольний комітет України 150

Безпека харчових продуктів 99

Банкрутство 299

Банки, їх організаційно-правові форми 368

Біологічно активна харчова добавка 99

Відшкодування шкоди 138

Введення продукції в обіг 90

Випробувальна лабораторія 90

Виробник 89

Видача дубліката ліцензій 49

Виробниче підприємство 178

Вільні ціни 283

Велике підприємство 204

Види діяльності, що підлягають ліцензуванню 43

Види банківських операцій 371

Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи 100

Виникнення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків 19

Гарантії 295

Господарське підприємство 218

Господарські санкції 305

Господарські зобов'язання 278

Господарсько-договірні зобов'язання 281

Господарсько-торговельна діяльність та її види 323

Гральний бізнес 64

Декларація про відповідальність 90

Декларування відповідальності 89

Джерела формування майна 260

Дочірнє підприємство 204

Державне підприємство 177

Державні гарантії 180

Державні, фіксовані та регульовані ціни 288 ­ 289

Державні цільові фонди 67

Державне комерційне підприємство 210

Декларація 69

Джерело доходу 69

Дозвільні засоби (правовстановлюючі норми) 16

Договір комерційної концесії 382

Договір оренди та його зміст 339

Законодавчо регульована сфера 90

Законодавчо нерегульована сфера 90

Збитки 309

Зобов'язувані засоби (обов'язкові норми) 16

Заборонні засоби (заборонні норми) 16

Загальний дозвіл 17

Звільнення від заборони 17

Загальний метод (автономний) 18

Зміст, предмет, ціна, строк дії господарського договору 283

Зовнішньоекономічна діяльність суб'єктів господарювання 388

Ідентифікація 100

Інноваційна діяльність та її види 364 ­ 365

Іноземна інвестиція 244

Кошти 261

Корпоративне підприємство 203

Корпоративні права 275

Комунальне підприємство 217

Командитне товариство 221

Казенне підприємство 207

Кодекс усталеної практики (звіт правил) 78

Консенсус 77

Кадастровий довідник 69

Концесії 400

Комерційне посередництво (агентські відносини в сфері господарюван-

ня) 346

Капітальне будівництво 357

Короткостроковий патент 52

Ліцензійні умови 46

Ліцензія 42

Ліцензіат 42

Лізинг у сфері господарювання, його види 343

Майново-господарські зобов'язання 279

Мале підприємство 204

Майно у сфері господарювання 260

Мета стандартизації в Україні 78

Міжнародний стандарт 77

Міжнародна стандартизація 77

Метод правового регулювання господарської діяльності 17

Механізм правового регулювання підприємницької діяльності 18

Національний стандарт 77

Національна стандартизація 77

Національний знак відповідності 93

Нормативний документ 77

Невиробничі фонди 206

Норми права 18

Некомерційне господарювання 183

Організація роботодавців 37

Організаційно-господарські зобов'язання 279

Орендне підприємство 243

Основні риси державного регулювання 19

Основні фонди 260

Оборотні засоби 260

Об'єкти стандартизації 78

Основні функції податків 69

Оперативно-господарські санкції 314

Об'єкт оподаткування 67

Орган стандартизації 78

Основні чинники забезпечення ефективності правового регулюван-

ня: 22

Процедура підтвердження відповідності 93

Прострочення кредитора 306

Предмет правового регулювання господарської діяльності 15

Постачальник 89

Підтвердження відповідальності 89

Продукція 89

Прибуток (дохід) суб'єкта господарювання 262

Податки 33

Підстави для переоформлення ліцензій 49

Порядок застосування стандартів 85

Прострочення боржника 306

Принципи державного регулювання 20

Приватне підприємство 177

Підприємство з іноземними інвестиціями 203

Підприємництво 202

Правові відносини 19

Правова регламентація господарської діяльності 19

Повне товариство 220

Повноваження власника 258

Право господарського відання 259

Право оперативного управління 259

Право оперативного використання майна 259

Податкові пільги 68

Платники податків 68

Перевезення вантажів та вид господарської діяльності 352

Посередницька діяльність у здійсненні операцій з цінними паперами 379

Пункт продажу 54

Патентування підприємницької діяльності суб'єктів господарювання 51

Пільговий торговий патент 56

Розголошення комерційної таємниці 133

Рішення про видачу ліцензії чи відмову 47

Ревізійна комісія 239

Рада стандартизації 80

Регіональна стандартизація 77

Свідоцтво про визнання відповідності 90

Складові механізму правового регулювання підприємницької діяльності 14

Суб'єкти господарювання державного сектору економіки 38

Суб'єкти господарювання комунального сектору економіки 41

Спеціальний патент 59

Система якості 89

Система управління якістю 89

Сертифікація 90

Сертифікат відповідності 90

Статут акціонерного товариства 227

Статут ТОВ 227

Статут суб'єкта господарювання 191

Стандарт 77

Середнє підприємство 204

Спостережна рада 238

Системи стягування податків 72

Стандартизація 77

Спеціальний (авторитарний, державний) метод 18

Система оподаткування 67

Ставка податку 68

Спеціальна (вільна) економічна зона 18

Страхування 376

Типи правового регулювання підприємницької діяльності 17

Торговий патент 52

Торговельна діяльність з продажу товарів 54

Торгово-промислова палата 37

Технічний регламент з підтвердження відповідності 90

Технічні комітети 81

Товари 261

Терміни видачі чи відмови у видачі ліцензії 48

Торговельна марка 269

Товариство з обмеженою відповідальністю 219

Товариство з додатковою відповідальністю 219

Технічні умови 78

Технічний регламент 102

Торгове представництво та посередництво 324

Торговельно-біржова діяльність та біржові операції 337

Термін сплати податку 68

Укладення господарських договорів 284

Умисне банкрутство 302

Форми реалізації державою економічної політики 26

Фіктивне банкрутство 302

Фінанси суб'єкта господарювання 367

Фондова біржа 380

Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації 79

Ціна (тариф) 283

Штрафні санкції 312

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ