Глава 16. Приватні підприємства

Та інші види підприємств

Правове становище приватних підприємств

Порядок організації та діяльності приватних підприємств ви-

значається ГКУ та законами України.

Приватним визнається підприємство, що діє на основі прива-

тної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без

громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої

праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі прива-

тної власності суб'єкта господарювання -- юридичної особи.

Селянське (фермерське)

Господарство: поняття і правове становище

Селянське (фермерське) господарство є формою підприємни-

цтва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації то-

варної сільськогосподарської продукції.

Членами селянського (фермерського) господарства не можуть

бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (конт-

рактом, угодою).

Відносини, пов'язані зі створенням та діяльністю селянських

(фермерських) господарств, регулюються ГКУ, законом про се-

лянське (фермерське) господарство, а також іншими законами

України.

Правове положення орендного підприємства

Орендним визнається підприємство, створене орендарем на

основі оренди цілісного майнового комплексу існуючого державно-

го або комунального підприємства чи майнового комплексу вироб-

ничого структурного підрозділу (структурної одиниці) цього під-

приємства з метою здійснення підприємницької діяльності.

Орендодавець -- юридична особа, утворена членами трудово-

го колективу підприємства чи його підрозділу, майновий ком-

плекс якого є об'єктом оренди.

Організація членів трудового колективу, зареєстрована як

юридична особа, має переважне право на укладення договору

оренди майна підприємства (структурного підрозділу), де створе-

но цю організацію.

Орендодавцями щодо майнових комплексів, які належать до

державної або комунальної власності, є Фонд державного май-

на України і його регіональні відділення, а також органи, упо-

вноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, міс-

цевими радами управляти майном, що належить відповідно

Автономній Республіці Крим або перебуває в комунальній влас-

ності.

Законом визначаються об'єкти державної та комунальної вла-

сності, на основі яких не можуть створюватись орендні підпри-

ємства.

Передання в оренду майнових комплексів не припиняє права

власності на це майно. Передавати цілісні майнові комплекси в

суборенду забороняється.

Орендар відповідальний за забезпечення цілісності та збере-

ження отриманого в оренду майна і на вимогу орендодавця пови-

нен відшкодувати завдані йому збитки.

Орендоване підприємство може бути визнано банкрутом у по-

рядку, встановленому законом.

Порядок укладення договору оренди майнового комплексу та

інші питання створення і діяльності орендного підприємства ре-

гулюються ГКУ та відповідними законами України.

Правове становище підприємств

З іноземними інвестиціями

Підприємство, створене відповідно до вимог ГКУ, у статутно-

му фонді якого не менш як десять відсотків становить іноземна

інвестиція, визнається підприємством з іноземними інвестиція-

ми. Підприємство набирає статусу підприємства з іноземними

інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його ба-

ланс.

Іноземною інвестицією є цінності, що вкладаються іноземни-

ми інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до

законодавства України з метою отримання прибутку або досяг-

нення соціального ефекту.

Іноземні інвестиції можуть вкладатися в об'єкти, інвестуван-

ня в які не заборонено законами України.

Підприємства з іноземними інвестиціями мають право бути

засновниками дочірніх підприємств, створювати філії і представ-

ництва на території України і за її межами з додержанням вимог

законодавства України та законодавства відповідних держав.

Законом можуть бути визначені галузі господарювання та/

або території, в яких встановлюється загальний розмір участі

іноземного інвестора, а також території, на яких діяльність під-

приємств з іноземними інвестиціями обмежується або забороня-

ється виходячи з вимог забезпечення національної безпеки.

Правовий статус і порядок діяльності підприємств з іноземни-

ми інвестиціями визначаються ГКУ, законом про режим інозем-

ного інвестування в Україні, іншими законодавчими актами.

Правове становище

Іноземних підприємств

Іноземним є унітарне або корпоративне підприємство, створе-

не за законодавством України, що діє виключно на основі влас-

ності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підпри-

ємство, придбане повністю у власність цих осіб.

Іноземні підприємства не можуть створюватися у визначених

законом галузях, що мають стратегічне значення для безпеки

держави.

Діяльність філій, представництв та інших відокремлених під-

розділів підприємств, утворених за законодавством інших дер-

жав, здійснюється на території України відповідно до законодав-

ства України.

Умови і порядок створення, вимоги до організації та діяльно-

сті іноземних підприємств визначаються ГКУ, законом про ре-

жим іноземного інвестування та іншими законами України.

Глава 17. Об'єднання підприємств

Поняття і види об'єднань підприємств

Об'єднанням підприємств є господарська організація, утворе-

на у складі двох або більше підприємств з метою координації їх

виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спіль-

них економічних та соціальних завдань.

Об'єднання підприємств утворюються підприємствами на доб-

ровільних засадах або за рішенням органів, які відповідно до

ГКУ та законів України мають право утворювати об'єднання

підприємств. В об'єднання підприємств можуть входити підпри-

ємства, утворені за законодавством інших держав, а підприєм-

ства України можуть входити в об'єднання підприємств, утворе-

ні на території інших держав.

Об'єднання підприємств утворюються на невизначений строк

або як тимчасові.

Об'єднання підприємств є юридичною особою.

Державна реєстрація об'єднання підприємств здійснюється на

загальних засадах відповідно до ст. 58 ГКУ.

Залежно від порядку заснування об'єднання підприємств мо-

жуть утворюватись як господарські об'єднання або як державні

(комунальні) господарські об'єднання.

Господарським є об'єднання підприємств, утворене з ініціативи

підприємств незалежно від їх виду, які на добровільних засадах

об'єднали свою господарську діяльність.

Господарські об'єднання діють на основі установчого догово-

ру та/або статуту, який затверджується їх засновниками.

Державним (комунальним) господарським є об'єднання під-

приємств, утворене державними (комунальними) підприємства-

ми за рішенням Кабінету Міністрів України або у визначених

законом випадках рішенням міністерств (інших органів, до сфе-

ри управління яких входять підприємства, що утворюють об'єд-

нання) або компетентних органів місцевого самоврядування.

Державне (комунальне) господарське об'єднання діє на основі

рішення про його утворення та статуту, який затверджується

органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання.

Організаційно-правові форми

Об'єднань підприємств

Господарські об'єднання утворюються як асоціації, корпора-

ції, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, перед-

бачені законом.

Асоціація -- договірне об'єднання, створене з метою постій-

ної координації господарської діяльності підприємств, що

об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробни-

чих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і коопера-

ції виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єд-

нання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для за-

доволення переважно господарських потреб учасників асоціації.

У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господар-

ською асоціацією. Асоціація не має права втручатись у господар-

ську діяльність підприємств -- учасників асоціації. За рішенням

учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх

інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами

та організаціями.

Корпорацією визнається договірне об'єднання, створене на

основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів

підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих по-

вноважень централізованого регулювання діяльності кожного з

учасників органам управління корпорації.

Консорціум -- тимчасове статутне об'єднання підприємств для

досягнення його учасниками певної спільної господарської мети

(реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних

проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його

наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінан-

сування відповідної програми, а також кошти, що надходять з

інших джерел, у порядку, визначеному його статутом. У разі

досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяль-

ність.

Концерном визнається статутне об'єднання підприємств, а та-

кож інших організацій на основі їх фінансової залежності від одного

або групи учасників об'єднання з централізацією функцій науко-

во-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової,

зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну

наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом

представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими

підприємствами та організаціями. Учасники одного концерну не

можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.

Державні та комунальні господарські об'єднання утворюються

переважно у формі корпорації або концерну незалежно від найме-

нування об'єднання (комбінат, трест тощо).