Особливості правового режиму державного та комунального майна

Управління державним та комунальним майном. До державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окре­ме індивідуально визначене майно, акції (частки, паї) держави в майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, пере­дане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його в господарській діяльності.

Управління об'єктами державної власності відповідно до законодав­ства здійснюють Кабінет Міністрів і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти.

Особливістю правового режиму майна державних підприємств є те, що в разі прийняття державним органом, уповноваженим управляти державним майном, рішення про реорганізацію чи ліквідацію держав­ного підприємства трудовий колектив має право вимагати передачу майна підприємства в оренду або перетворення його в підприємство, засноване на колективній власності. Таке ж право належить йому і в разі визнання державного підприємства банкрутом за умови прийнятття на себе боргів банкрута і згоди на це кредиторів.

Прибуток, що залишається в державного підприємства після випла­ти податків та інших платежів у бюджет (чистий прибуток), спрямо­вується в розпорядження трудового колективу підприємства. Частина

цього прибутку передається у власність членів трудового колективу в порядку і розмірах, визначених законодавчими актами України. Сума прибутку, що належить члену трудового колективу, створює його вклад. На нього підприємство щорічно виплачує дивіденди (статті 37, 38 За­кону України «Про власність»).

Згідно з Господарським кодексом України (ст. 137), майно, що є в державній власності і закріплене за казенним підприємством, належить йому на праві оперативного управління. Здійснюючи це право, казен­не підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном у межах, встановлених законодавством. Розпоряджатися ж май­ном, що належить до основних фондів, воно має право лише з дозволу органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном. Особливості розпорядження іншим майном казенного підприємства визначаються в його статуті.

Казенне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями кошта­ми та іншим майном, що є в його розпорядженні, крім основних фондів. При недостатності в казенного підприємства таких коштів та майна відповідальність за його зобов'язаннями несе власник — держава.

Відповідно до Закону України «Про власність» право оперативного управління на державне майно мають і державні установи (організації), які перебувають на державному бюджеті (ст. 39).

Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збе­реженням його майна безпосередньо або через уповноважений ним ор­ган і має право вилучення в суб'єкта господарювання надлишкового майна, а також майна, що не використовується або використовується ним не за призначенням.

Передача об'єктів права державної та комунальної власності. До особ­ливостей правового режиму державного майна слід віднести і порядок передачі його об'єктів у комунальну власність.

Основні умови передачі об'єктів права державної власності в ко­мунальну власність і навпаки передбачені Законом України від 3 бе­резня 1998 року «Про передачу об'єктів права державної та комуналь­ної власності»¹.

Він регулює відносини, пов'язані з передачею об'єктів права дер­жавної власності в комунальну власність територіальних громад, сіл, селищ, міст або в їх спільну власність, а також об'єктів права комуналь­ної власності в державну. Така передача здійснюється безоплатно щодо цілісних майнових комплексів підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів; нерухомого майна (будівлі, споруди, в тому числі об'єкти незавершеного будівництва); іншого окремого індивіду-

¹ Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 34. - Ст. 228.

ально визначеного майна підприємств; акцій (часток, паїв), що нале­жать державі або суб'єктам права комунальної власності в майні госпо­дарських товариств.

Під передачею цілісних майнових комплексів підприємств ро­зуміють передачу всіх активів і пасивів підприємств, їх лімітів, фондів, планів фінансово-господарської діяльності тощо; об'єкти незавершено­го будівництва передаються з проектно-кошторисною документацією.

Об'єкти житлового фонду та соціально-культурного призначення передаються разом з майном підприємств, що обслуговували ці об'єкти, в тому числі з основними фондами, ремонтно-будівельними базами, майстернями, транспортними засобами, прибиральною технікою, в частині, що визначається комісією з питань передачі об'єктів.

До складу комісії входять представники органів, уповноважених управляти державним майном, виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі.

У разі передачі об'єктів, закріплених за самоврядною організацією, або об'єктів, щодо яких прийнято рішення про приватизацію орендо­ваного майна, акцій (часток, паїв), що належать державі або суб'єктам права комунальної власності в майні господарських товариств, до складу комісії з питань передачі об'єктів включаються представники відповідно самоврядної організації або державного органу приватизації.

Передача об'єктів з державної в комунальну власність територіальних громад здійснюється за рішенням: Кабінету Міністрів за наявності згоди відповідних рад, якщо інше не передбачено законом, а в спільну власність територіальних громад зазначених населених пунктів — за наявності зго­ди районних і обласних рад, якщо інше не передбачено законом.

З комунальної в державну власність передача об'єктів здійснюється за рішенням сільських, селищних, міських рад.

Вона оформляється актом приймання-передачі, який підписується голо­вою і членами комісії. З дати підпису виникає право власності набувача.

Відповідно до Закону України «Про передачу об'єктів права держав­ної та комунальної власності», Кабінетом Міністрів постановою від 21 вересня 1998 року затверджено «Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності», яке визначило порядок безоплат­ної передачі об'єктів права державної власності із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Фонду державного май­на, об'єднань підприємств, яким делеговано функції з управління май­ном підприємств і організацій, заснованих на державній власності, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних органі­зацій, яким передано в користування державне майно.

Якщо об'єкт права державної власності передається від одного підприємства іншому, що належить до сфери управління одного і того

ж органу, уповноваженого управляти державним майном, або самовряд­ної організації, така передача здійснюється на підставі рішення цього органу або самоврядної організації.

Зазначеною постановою Кабінету Міністрів затверджено також Порядок подання та розгляду пропозицій щодо передачі об'єктів з ко­мунальної в державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об'єктів у державну власність.

Реєстр об'єктів державної власності, що використовуються у сфері гос­подарювання. З метою забезпечення ефективності управління державним сектором економіки Кабінет Міністрів України постановою від 14 квітня 2004 року запровадив Реєстр об'єктів державної власності, які викорис­товуються у сфері господарської діяльності. Цією постановою затвердже­но Положення про цей Реєстр. Відповідно до Положення Реєстр об'єктів державної власності, які використовуються у сфері господарської діяль­ності, впроваджується як автоматизована система збирання, обліку, на­копичення, оброблення, захисту та надання інформації про державні підприємства, корпоративні права держави, державне майно, передане в оренду, майно, яке не увійшло до статутних фондів господарських това­риств, створених у процесі приватизації та корпоратизації.

Реєстр формується шляхом створення на єдиних методологічних заса­дах інформаційних систем уДержкомстаті, Мінекономіки, Фонді держаз-ного майна, Мінфіні, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державній податковій адміністрації, інших органах, уповноважених управляти державним майном і корпоративними правами держави.

Метою цих інформаційних систем є ведення обліку об'єктів держав­ної власності, створення умов для визначення оптимальних меж дер­жавного сектора економіки; створення основи для проведення моніто­рингу структурних змін в економіці, зумовлених реорганізацією об'єктів державної власності; здійснення контролю за ефективним використан­ням державного майна та фінансів державних підприємств; забезпечен­ня ефективності управлінських рішень, відкритості та прозорості інфор­мації про державний сектор економіки.

Реєстр складається з баз даних державних підприємств, корпоративних прав держави, державного майна. До бази даних державних підприємств включаються відомості про державні підприємства, в тому числі казенні.

Порядок та критерії внесення до Реєстру даних про філії, представ­ництва, інші відокремлені підрозділи державних підприємств визнача­ються Мінекономіки і Фондом державного майна України.

До бази даних корпоративних прав держави включаються відомості про господарські товариства, у статутних фондах акції (частки, паї) на­лежать державі, а до бази даних державного майна — відомості про май­но, передане в оренду, майно, яке не увійшло до статутних фондів гос­подарських товариств, створених у процесі приватизації та корпорати­зації, а також балансоутримувачів зазначеного майна.