Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Характеристика рахунка № 69 «Доходи майбутніх періодів»↑ Стр 1 из 21Следующая ⇒ Содержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Аналітичний облік доходів майбутніх періодів ведеться за їх видами, датами утворення та визнання доходами звітного періоду. З метою узагальнення інформації про доходи майбутніх періодів за журнальної форми обліку призначено журнал 3 «Облік розрахунків, довгострокових та поточних зобов'язань» та журнал 6 «Облік доходів і результатів діяльності». Первісно визнанні суми доходів майбутніх періодів, що отримані у звітному місяці відображаються у графі 11 другого розділу журналу 3. При цьому, доходи майбутніх періодів відображаються за джерелами їх отримання: 1) у рядку 6, наводяться платежі, одержані готівкою (Дт pax. № ЗО 1С pax. № 69); 2) у рядку 7, наводяться платежі, одержані безготівковим шляхом (Дт pax. № 31 Кт pax. № 69); 3) у рядку 18, наводиться сума визнаної поточної дебіторської заборгованості (Дт pax. № 37 1С pax. № 69). Загальна сума визнаних доходів майбутніх періодів, яка є кредитовим оборотом рахунка № 69 відображається у рядку 19 журнала 3 «Облік розрахунків, довгострокових та поточних зобов'язань». Списання на основі бухгалтерської довідки частини доходів майбутніх періодів, що підлягає відображенню у складі доходів звітного періоду наводиться у рядку 9 журналу 6 «Облік доходів і результатів діяльності»: 1) у графі 3, відображається включення частини доходів майбутніх періодів до складу доходів від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (Дтрах. № 69 1С pax. № 70); 2) у графі 7, відображається включення частини доходів майбутніх періодів до складу інших доходів звичайної діяльності (Дтрах. № 69 Ктрах. № 74); 3) у графі 8, відображається включення частини доходів майбутніх періодів до складу надзвичайних доходів (Дтрах. № 691С pax. № 75). Загальна сума визнаних доходів звітного періоду за виконаними зобов'язаннями відображається у графі 11 журнала 6 «Облік доходів і результатів діяльності
6.2.1. Бухгалтерський (фінансовий) облік одержаних авансових платежів за здані в оренду необоротні активи Майнові відносини між орендодавцем та орендарем з приводу передачі активів у користування регулюються договором оренди. Укладаючи такий договір орендодавець та орендар зобов'язані погодити між собою: предмет і об'єкт оренди; строк дії договору; орендну плату з урахуванням її індексації; порядок відновлення активів, наданих в оренду; умови та порядок повернення орендованого майна тощо. До договору оренди додаються акт приймання-передачі орендованого майна, розрахунок орендної плати та графік орендних платежів. Господарським законодавством передбачено,що орендар сплачує орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати встановлюється договором оренди, у протилежному випадку таку плату необхідно визначити з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. На підприємствах недержавної форми власності розмір орендної плати визначається з урахуванням індексу інфляції яку орендар вносить орендодавцю у грошовій, натуральній чи змішаній формі. В залежності від умов передачі майна в оренду у бухгалтерському обліку орендодавця нарахована орендна плата за користування об'єктом операційної оренди включається до складу доходів операційної діяльності. П(С)БО 14 «Оренда» [57] визначено, що дохід від операційної оренди визнається іншим операційним доходом відповідного звітного періоду на прямолінійній основі протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання економічних вигод, пов'язаних з використанням об'єкта операційної оренди. У відповідності до наведеного дохід від операційної оренди відображається за кредитом субра-хунка № 713 «Дохід від операційної оренди активів». Водночас, роз'ясненням Міністерства фінансів України розтлумачено, що дохід від операційної оренди, який зумовлений операціями основної діяльності підприємства, відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку [31] відображається за кредитом субрахунка № 703 «Дохід Від реалізації робіт і послуг».
При одержані від орендаря попередньої оплати за здані в оренду необоротні активи до складу доходу звітного періоду відноситься тільки сума орендної плати, що нарахована у звітному періоді, а решта суми - включається до складу доходів майбутніх періодів. Порядок відображення в системі рахунків бухгалтерського обліку операцій із одержання та оподаткування орендної плати наведено у таблиці 6.3.
іаолиця o.j
Податковим кодексом України [52] передбачено, що передача майна в оперативний лізинг (оренду), а також повернення такого майна орендодавцю не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. Водночас, об'єктом оподаткування податком на додану вартість за основною ставкою є вартість наданих послуг (тобто сума орендних платежів) у межах договору оперативної оренди, за умови, що місце постачання послуг з оперативної оренди розташоване на митній території України. Таким чином, орендодавець зобов'язаний нарахувати податкове зобов'язання за податком на додану вартість за операціями з орендної палати за подією, що відбулась раніше: - або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; - або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Приклад 6.1 03 січня поточного року ТзОВ «Дунай» з орендарем уклало договір оренди офісного приміщення терміном на один рік.
Умови договору оренди: 1) щомісячна сума орендної плати становить 26 100 грн., в т.ч. ПДВ; 2) 25 грудня попереднього року орендар сплачує на поточний рахунок ТзОВ «Дунай» передоплату за здане в оренду приміщення офісу за 12 місяців.
Порядок відображення в обліку ТзОВ «Дунай» операцій за здане в оренду приміщення офісу наведено в таблиці 6.4. Таблиця 6.4
6.2.2. Бухгалтерський (фінансовий) облік одержаної передплати на газети, журнали, періодичні та довідкові видання Підготовку й випуск періодичного друкованого видання здійснює видавець, яким може бути як фізична, так і юридична особа. Порядок організації та провадження видавничої діяльності, розповсюдження видавничої продукції, а також умови взаємовідносин і функціонування суб'єктів видавничої справи визначає Закон України «Про видавничу справу» [8]. У відповідності до даного нормативного документа видавництвом визначено спеціалізоване підприємство, основним видом діяльності якого є підготовка і випуск у світ видавничої продукції. Кошти, отримані від продажу друкованої продукції виступають основним джерелом формування фінансових ресурсів видавництв. Розповсюдження періодичних друкованих видань здійснюється шляхом оформлення передплати, замовлення тиражів уроздріб, експедирування, перевезення, оброблення, доставления та вручення видань передплатнику, продаж видань уроздріб. Видавничі підприємства дохід від реалізації поліграфічної продукції визнають у момент її продажу, тобто після передачі відповідного тиражу перед-
платникам. Сума визнаного доходу відображається за кредитом субрахунка № 701 «Дохід від реалізації готової продукції». Водночас, операції з отримання грошових коштів за передплатою до виходу чергового номера відображаються як доходи майбутніх періодів.
Порядок відображення в системі рахунків бухгалтерського обліку операцій із одержання передплати на газети, журнали, періодичні та довідкові видання наведено у таблиці 6.5. Таблиця 6.5 Кореспонденція рахунків (субрахунків) з обліку одержання передплати
Перехідними положеннями Податкового кодексу України передбачено, що до 01 січня 2015 року, звільняється від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного характеру. При цьому, розповсюдження видавничої продукції оподатковується на загальних підставах. Також зазначеним нормативним документом передбачено, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з: постачання (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови, доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України. Листом Державної Податкової Адміністрації України від 29.08.2011 року № 23177/7/15-3417-26 надано роз'яснення про те, що операції з ввезення на митну територію України та операції з постачання на митній території України періодичних видань друкованих засобів масової інформації, книжок, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників від оподаткування податком на додану вартість не звільняються, якщо такі товари не мають статусу товарів вітчизняного виробництва.
Приклад 6.2 Видавнича компанія здійснює підписку на журнал, місячна вартість передплати за який становить 45,00 грн. Собівартість одного номера журналу складає 20,50 грн. Компанією отримано грошові кошти за передплату журналу: 1) в січні поточного року за перший квартал у сумі 661 500 грн.; 2) в березні поточного року за другий квартал у сумі 688 500 грн. Порядок відображення в обліку видавничої компанії операцій з передплати журналу у першому кварталі поточного року наведено в таблиці 6.6.
Таблиця 6.6 Бухгалтерські проведення з передплати на періодичні видання У першому кварталі
Суб'єкти видавничої справи можуть укладати угоди на розповсюдження періодичних видань з фізичними і юридичними особами, яким надано право здійснювати розповсюдження друкованих видань. Залучаючи до підписки передплатні агентства необхідно укласти договір передплати, відповідно до якого видавець доручає розповсюджувачу здійснювати операції з продажу (передплати) й доставки (на всіх етапах) періодичних друкованих видань. Передплата на такі видання проводиться у відповідності до Каталогів періодичних друкованих видань, які формуються розповсюджувачами на підставі укладених договорів з видавцями. Оплата за періодичні друковані видання здійснюється готівкою у національній валюті України або шляхом безготівкового розрахунку. У відповідності до укладеного договору у агентства виникатиме зобов'язання здійснювати підписку на друковану продукцію за дорученням видавництва та направляти замовлення з передплати редакціям (видавцям). За наслідками проведених операцій агентство зобов'язане надати звіт та перерахувати грошові кошти на рахунок видавництва за вирахуванням своєї винагороди. Видавництво визнає дохід від реалізації друкованої продукції на повну вартість оформленої агентством передплати за кредитом субрахунка № 701 «Дохід
від реалізації готової продукції», а суми надходжень за агентськими договорами відображаються за дебетом субрахунки № 704 «Вирахування з доходу».
6.2.3. Бухгалтерський (фінансовий) облік наперед отриманої виручки від продажу квитків автотранспортними підприємствами
Організаційні засади діяльності автомобільного транспорту регулює Закон України «Про автомобільний транспорт», який: - визначає основні правові та організаційні основи державного регулювання у сфері перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; - установлює вимоги до перевізників, водіїв і транспортних засобів щодо забезпечення безпеки перевезень та екологічної безпеки; - визначає систему державного контролю, права, обов'язки, відповідальність державних органів виконавчої влади та перевізників за порушення міжнародних договорів і законодавства України. Статтею 32 Закону України «Про автомобільний транспорт» [4] встановлено, що відносини автомобільного перевізника, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, із власниками автостанцій визначаються договором. Предметом такого договору є надання послуг та виконання робіт, пов'язаних з відправленням і прибуттям пасажирів. У свою чергу, договірні відносини на перевезення пасажирів регулюються договором на продаж квитків і надання автостанційних послуг. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду - з моменту посадки в автобус. У відповідності до укладених договорів перевізники здійснюють самостійно продаж квитків або через автостанції чи агентства з продажу квитків. Укладаючи договір доручення на реалізацію квитків автостанція від імені і за дорученням перевізника здійснює реалізацію транспортних послуг шляхом продажу проїзних квитків. Після закриття на автостанції квитково-касової відомості та за умови відсутності у населеному пункті автостанції або агентства з продажу квитків продаж квитків може здійснюватися безпосередньо водієм автобусу. Квиток на проїзд - це документ установленої форми, який підтверджує факт укладення договору перевезення. Вартість квитка - це сума, що складається з вартості проїзду автобусом, автостанційного збору, плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої). У міру реалізації проїзних квитків касир на кожний рейс формує відомість на продаж квитків, яку закриває після відправлення транспортного засобу, а отриману виручку здає до каси автостанції із оформленням прибуткового касового ордера типової форми № КО-1. Бухгалтер (касир) автостанції отримані кошти від продажу квитків за вирахуванням комісійної винагороди виплачує представнику перевізника або зараховує на його поточний рахунок. Таким чином, дохід основної операційної діяльності перевізника формується за даними прода-
них проїзних квитків. Ціна таких квитків залежить від затверджених тарифів на пасажирські перевезення та включених до вартості проїзду страхового збору з пасажира за страхування від нещасних випадків на транспорті, автостанційного збору та податку на додану вартість. У відповідності до чинного законодавства страхування пасажирів на транспорті в Україні є обов'язковим. При цьому, застрахованими вважаються пасажири з моменту оголошення посадки в автобус або інший транспортний засіб до моменту завершення поїздки. Пунктом 3 Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті [83] визначено, що страховий платіж за обов'язковим особистим страхуванням від нещасних випадків на транспорті утримується з пасажира перевізником, який діє від імені страховика за винагороду на підставі договору доручення на лініях залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного та електротранспорту на міжобласних і міжміських маршрутах у межах однієї області, Автономної Республіки Крим у розмірі до 1,5 відсотка вартості проїзду, на маршрутах приміського сполучення - до 3 відсотків. Перевізник за операціями з надання транспортних послуг базу оподаткування за податком на додану вартість визначає виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін з урахуванням загальнодержавних податків та зборів окрім податку на додану вартість. Податковим Кодексом України [52] передбачено, що збір на обов'язкове страхування від нещасних випадків на транспорті, одержаний від пасажирів перевізниками на підставі агентського договору зі страховою компанією, не є об'єктом обкладання податком на додану вартість. Водночас, підпунктом 197.1.8 Кодексу визначено, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку. Автотранспортні підприємства визнають дохід основної операційної діяльності після завершення технологічних операцій із здійснення пасажирських перевезень. Підставою для визнання такого доходу є належним чином оформлені товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг), реєстри проданих квитків тощо. Визнані доходи від наданих послуг з перевезень пасажирів та доставки вантажу обліковують за кредитом субра-хунка № 703 «Доходи від реалізації робіт і послуг» у розрізі відповідних аналітичних рахунків. Автотранспортні підприємства суму отриманих коштів від продажу квитків за попередньою оплатою чи проїзних квитків, дія яких припадає на наступні звітні періоди відображають у бухгалтерському обліку як доходи майбутніх періодів - за кредитом рахунка № 69 «Доходи майбутніх періодів». Порядок відображення в системі рахунків бухгалтерського обліку перевізника
операцій із визнання доходів майбутніх та звітних періодів наведено у таблиці 6.7.
Таблиця 6.7 Кореспонденція рахунків (субрахунків) з обліку отримання виручки від продажу квитків автотранспортними підприємствами
Приклад 6.3 Автотранспортне підприємство «Швидкість» виконує перевезення пасажирів за маршрутами приміського та міжміського сполучення. У вересні поточного року автотранспортним підприємством отримано до каси виторг за попередній продаж квитків у сумі 99 600 грн., до складу якого входять: 1) обов'язковий страховий збір за страхування від нещасних випадків на транспорті - 2 490 грн.; 2) податкове зобов'язання за податком на додану вартість:
4) У звітному періоді собівартість транспортних послуг з перевезення пасажирів становила 51 250 грн. Порядок відображення в обліку Автотранспортного підприємства «Швидкість» операцій з попереднього продажу квитків наведено в таблиці 6.8. 5) Таблиця 6.8 Бухгалтерські проведення з попереднього продажу квитків автотранспортним підприємством «Швидкість»
Продовження табл. 6.8
6.2.4. Облік наперед отриманої виручки від продажу квитків театрально-видовищними підприємствами Театрально-видовищні підприємства належать до закладів культури, основою функціонування яких є творча, інформаційна, культурно-дозвіллєва та розважальна діяльність, спрямована на створення, демонстрування і популяризацію культурних цінностей для задоволення культурних потреб громадян. Правову базу діяльності таких закладів визначає Закон України «Про культуру» [18], яким передбачено, що право створювати заклади культури з метою провадження діяльності у сфері культури мають юридичні та фізичні особи самостійно або з використанням будь-яких форм посередництва у цій сфері у визначеному законодавством порядку. Театрально-видовищні підприємства можуть бути утворені за будь-якої організаційно-правової форми власності у вигляді театрів, концертних організацій, філармоній, культурних центрів, клубних закладів, кінотеатрів, цирків тощо. У відповідності до чинного законодавства приватні заклади культури фінансуються їх засновниками, а некомерційні - за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Важливим джерелом формування ресурсів театрально-видовищних підприємств є отримані до кас або зараховані на поточні рахунки грошові кошти від продажу квитків чи абонементів на відвідування концертів, вистав та інших заходів. Квитком є документ, що підтверджує право особи на одноразове відвідування заходу, а абонементом - документ, що підтверджує право особи на відвідування кількох заходів підприємства, організації, установи культури із зазначенням періоду дії. Ціною квитка (абонемента) є вартість відвідування заходу (кількох заходів), встановлена наказом керівника підприємства, організації, установи культури для окремого заходу або на тривалий час відповідно до схеми розподілу місць глядацької зали за ціновими категоріями, що зазначається на квитку (абонементі) друкарським способом або спеціальним штампом у гривнях.
Достовірність обліку надходження коштів від продажу квитків (абонементів) залежить від налагодженого оперативного обліку руху таких квитків, який регулюється Інструкцією з ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах. Вимоги такого нормативного документа є обов'язковим для всіх театрально-видовищних підприємств незалежно від підпорядкування, форм власності та організаційно-правових форм господарювання. Виручку, отриману від реалізації квитків (абонементів) необхідно здавати до каси чи зараховувати на поточні рахунки підприємства, організації, установи культури у такі терміни: - щоденно, при реалізації квитків (абонементів) безпосередньо касирами чи особами, які здійснюють розповсюдження таких квитків та працюють за трудовим договором; - у строки, що зазначені у договорах за умови розповсюдження квитків (абонементів) суб'єктом господарювання, з якими укладено договір про розповсюдження. Отримані кошти від продажу квитків (абонементів), реалізованих квитковими касирами чи розповсюджувачами відображаються за дебетом рахунків грошових коштів у кореспонденції із кредитом рахунка № 69 «Доходи майбутніх періодів». При цьому, аналітичний облік доходів майбутніх періодів ведеться за особами, які: 1) здали кошти до каси підприємства - касири, розповсюджувачі; 2) зарахували кошти на поточний рахунок закладу за безготівковим розрахунком - суб'єкти господарювання. Театрально-видовищні підприємства визнають дохід звітного періоду за наслідками наданих послуг тобто у момент або після проведення відповідного заходу із відображенням зазначеної операції за кредитом субрахунка № 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» у кореспонденції з дебетом рахунка № 69 «Доходи майбутніх періодів». Порядок відображення у бухгалтерському обліку операцій із продажу квитків (абонементів) на театрально-видовищні заходи наведено у таблиці 6.9. Таблиця 6.9 Кореспонденція рахунків (субрахунків) з обліку наперед отриманої
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 634; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.116.49.38 (0.012 с.) |