І.іконодавча влада в Україні

 

8) живає заходів щодо охорони та захисту народних депу­татів;

9) веде засідання Погоджувальної ради депутатських фрак­цій;

 

10) забезпечує дотримання календарного плану роботи сесії та порядку денного пленарних засідань;

11) вживає заходів щодо забезпечення присутності народних депутатів на пленарних засіданнях;

12)організовує розробку планів законопроектної роботи Верховної Ради;

13) організовує підготовку питань до розгляду на пленарних засіданнях;

14) здійснює контроль за своєчасним направленням і розгля­дом депутатських запитів;

15) видає розпорядження з питань організації роботи Вер­ховної Ради, в тому числі про порядок підготовки документів та діловодство у Верховній Раді, а також про відрядження народ­них депутатів, посадових осіб Верховної Ради і підписує відпо­відні документи;

16) розподіляє посадові обов'язки між Першим заступником і заступником Голови Верховної Ради України, контролює їх ви­конання ними, координує діяльність комітетів, тимчасових спе­ціальних комісій, тимчасових слідчих комісій;

17) визначає головний комітет з підготовки проектів актів, внесених на розгляд Верховної Ради;

 

18) має право скликати і проводити засідання комітетів, тимчасових спеціальних комісій для розгляду визначених ним або Верховною Радою питань, якщо відповідний комітет або тим­часова спеціальна комісія несвоєчасно чи неналежно викону­ють свої функції, й повідомляє про це на найближчому пленар­ному засіданні;

19) порушує перед відповідними органами, посадовими осо­бами питання про відповідальність осіб за невиконання ними ви­мог, установлених Регламентом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про комітети Верховної Ради України», про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слід­чу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України;

20) організовує роботу апарату Верховної Ради та здійснює контроль за його діяльністю;

 

21) у разі необхідності скасовує розпорядження Першого за-і і уипика чи заступника Голови Верховної Ради України та ке­рни піка апарату Верховної Ради України;

22) пропонує Верховній Раді кандидатуру для призначення пі посаду керівника апарату Верховної Ради України;

23) забезпечує розробку проекту кошторису витрат на здійс­ни 11 ія повноважень Верховної Ради на наступний рік;

24) не пізніш як через два місяці після закінчення бюджет­ного року забезпечує подання на розгляд Верховної Ради звіту Про надходження коштів до кошторису за минулий рік, їх вико­ристання та відповідність затвердженому кошторису витрат на і нищення повноважень Верховної Ради;

25) звертається до суду з позовом про дострокове припи­
ни 11 ія повноважень народного депутата в разі невиконання ним
и и моги щодо несумісності депутатського мандата з іншими ви-

і.іміі діяльності;

26) виконує доручення Верховної Ради;

27) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України, законами України та Регламентом.

Розпорядження Голови Верховної Ради України можуть бу-і и змінені, скасовані рішенням Верховної Ради, прийнятим біль-ШІСТЮ голосів народних депутатів від конституційного складу Нсрховної Ради (ст. 73 Регламенту).

Верховна Рада обирає на строк її повноважень Першого за-і і у п пика і заступника Голови Верховної Ради України з числа Народних депутатів, кандидатури яких вносяться в порядку, пе­редбаченому для внесення кандидатури на посаду Голови Вер-КОВНОЇ Ради України.

Переобрання Голови Верховної Ради України не є підставою для обов'язкового перегляду питання про перебування на поса-'і. і х Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України (ст. 74 Регламенту).

Основними галузевими органами Верховної Ради України і її комітети. Відповідно до ст. 89 Конституції України Верхов­ії, і Рада України для здійснення законопроектної роботи, підго-киїки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повно-п.іжснь, виконання контрольних функцій відповідно до Кон-< і н іуції України створює з числа народних депутатів України

Глава VIII

:іиконодавча влада в Україні

 

комітети Верховної Ради України та обирає голів, перших за­ступників, заступників голів та секретарів цих комітетів.

Правовий статус комітетів Верховної Ради України, їх функ­ції та організаційні основи діяльності визначено Законом Украї­ни «Про комітети Верховної Ради України» в редакції від 22.12.2005 р.

Комітет відповідальний перед Верховною Радою України і підзвітний їй.

Діяльність комітетів координує Голова Верховної Ради Украї­ни згідно з Конституцією України та в порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України.

Комітети Верховної Ради України при здійсненні повнова­жень взаємодіють з іншими державними органами, органами міс­цевого самоврядування, підприємствами, установами та органі­заціями, їх посадовими особами, які зобов'язані сприяти комі­тетам Верховної Ради України у здійсненні покладених на них повноважень, реагувати відповідно до закону на їх звернення та рекомендації.

Верховна Рада України затверджує кількість комітетів, їх на­зви та предмети відання. Кількість комітетів, їх назви та пред­мети відання можуть бути змінені за рішенням Верховної Ради України нового скликання до вирішення питання про форму­вання персонального складу комітетів.

Так, у Верховній Раді України V скликання було утворено такі комітети¹:

1. Комітет з питань правової політики;

2. Комітет з питань правосуддя;

3. Комітет з питань державного будівництва, регіональної по­літики та місцевого самоврядування;

4. Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохо­ронної діяльності;

5. Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією;

6. Комітет з питань національної безпеки і оборони;

7. Комітет з питань прав людини, національних меншин і між­національних відносин;

Постанова Верховної Ради України «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України п'ятого скликання» від 11.07. 2006 р. № 8-V // Голос України. - 2006. - 13 липня.

Н. Комітет у закордонних справах;

9. Комітет з питань європейської інтеграції;

10. Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та ор-і інізації роботи Верховної Ради України;

11. Комітет з питань бюджету;

12. Комітет з питань фінансів і банківської діяльності;

13. Комітет з питань економічної політики;

14. Комітет з питань промислової і регуляторної політики та пиііфиємництва;

15. Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядер­ні и політики та ядерної безпеки;

16. Комітет з питань будівництва, містобудування і житло-іи і комунального господарства;

17. Комітет з питань транспорту і зв'язку;

18. Комітет з питань аграрної політики та земельних від-носин;

19. Комітет з питань екологічної політики, природокористу-
іі..... я та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

20. Комітет з питань науки і освіти;

21. Комітет з питань охорони здоров'я;

22. Комітет з питань культури і духовності;

23. Комітет з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та Туризму;

24. Комітет з питань свободи слова та інформації;

25. Комітет з питань соціальної політики та праці;

26. Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.
Мінімальна та максимальна кількість осіб, які можуть вхо-

іи і н до складу одного комітету, визначається постановою Вер-| и і мої Ради України.

І ісрховна Рада України може утворити новий або ліквідува-іи раніше створений комітет, змінити назву комітету чи пред-міі його відання. При утворенні нового комітету одночасно и І піймається рішення про його предмет відання та персональ­ним склад з одночасним внесенням змін до рішення Верховної Ряди України про кількісний склад комітетів.

І Ісрсональний склад комітетів формується Верховною Ра­тні України нового скликання шляхом обрання голів, пер­тих заступників, заступників голів, секретарів та членів комі- н і ні.

Глава\ЛІІ

Зпконодавча влада в Україні

 

Обрання народних депутатів України до складу комітетів здійснюється на підставі пропозицій депутатських фракцій, вне­сених з дотриманням квот, визначених Регламентом Верховної Ради України. Якщо кількість членів депутатської фракції у Вер­ховній Раді України дорівнює кількості комітетів або є більшою, ніж кількість комітетів, депутатські фракції направляють не менш ніж по одному представнику до кожного комітету Верховної Ра­ди України.

Персональний склад усіх комітетів Верховної Ради України нового скликання визначається одночасно шляхом прийняття відповідної постанови Верховної Ради України.

Голови комітетів, перші заступники, заступники та секрета­рі комітетів не можуть бути одночасно керівниками депутатсь­ких фракцій. Голова комітету, його перший заступник та сек­ретар комітету не можуть бути членами однієї фракції. До скла­ду комітетів не можуть бути обрані Голова Верховної Ради України, Перший заступник та заступник Голови Верховної Ра­ди України.

Комітети Верховної Ради України здійснюють такі функції: •законопроектну;

• організаційну;

• контрольну.

Законопроектна функція комітетів полягає в:

1) розробці проектів законів, інших актів Верховної Ради України;

2) попередньому розгляді та підготовці висновків і пропози­цій щодо законопроектів, внесених суб'єктами законодавчої іні­ціативи на розгляд Верховної Ради України;

3) доопрацюванні за дорученням Верховної Ради України окремих законопроектів за наслідками розгляду їх у першому та наступних читаннях (за винятком прийнятих Верховною Ра­дою України актів у цілому);

4) попередньому розгляді та підготовці висновків і пропо­зицій щодо проектів загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного роз­витку, охорони і довкілля, а також наданні згоди на обов'язко­вість чи денонсацію міжнародних договорів України;

5) узагальненні зауважень і пропозицій, що надійшли до за­конопроектів;

(і) внесенні пропозицій щодо перспективного планування за- Щ тої проектної роботи.

Організаційна функція комітетів полягає в:

1) плануванні своєї роботи;

2) проведенні збору та аналізу інформації з питань, що на-мжать до повноважень комітетів, організації слухань із цих пи-і.міь, у тому числі на засіданнях Верховної Ради України;

3) попередньому обговоренні відповідно до предметів їх ві-і.чіпя кандидатур посадових осіб, яких згідно з Конституцією Vкраїни обирає, призначає, затверджує Верховна Рада Украї­ни або надає згоду на їхнє призначення; підготовці до розгляду Иг| повною Радою України відповідних висновків щодо цих кан-■шдатур;

А) підготовці питань на розгляд Верховної Ради України від-ПОВІдно до предметів їх відання;

5) участі у формуванні порядку денного пленарних засідань Нсрховної Ради України;

(і) прийнятті рішень, наданні висновків, рекомендацій, роз'яс- • і < -111 >;

7) розгляді звернень, що надійшли до комітету в установле­ному порядку;

Н) участі відповідно до предметів їх відання в міжпарла­ментській діяльності, взаємодії з міжнародними організаціями;

9) підготовці письмових звітів про підсумки своєї діяль­
ності;

10) забезпеченні висвітлення своєї діяльності в засобах ма-
11 тої інформації.

Контрольна функція комітетів полягає в:

1) аналізі практики застосування законодавчих актів у ді-н п.пості державних органів, їх посадових осіб з питань, відне-і і-ііпх до предметів відання комітетів, підготовці та поданні від-пі івідних висновків та рекомендацій на розгляд Верховної Ради України;

2) участі за дорученням Верховної Ради України у проведен­ні «Дня Уряду України»;

:$) контролі за виконанням Державного бюджету України в ЩСТИНІ, що віднесена до предметів їх відання, для забезпечення н щільності, економності та ефективності використання держав­ші ч коштів у порядку, встановленому законом;

 

ГлаваVIII

4) організації та підготовці за дорученням Верховної Ради України парламентських слухань;

5) організації та підготовці слухань у комітетах;

6) підготовці та поданні на розгляд Верховної Ради України запитів до Президента України від комітету відповідно до по­ложень п. 34 ч. 1 ст. 85 Конституції України;

7) взаємодії з Рахунковою палатою;

8) взаємодії з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини;

9) направленні матеріалів для відповідного реагування в ме­жах, установлених законом, органам Верховної Ради України, державним органам, їх посадовим особам.

Для забезпечення основних напрямів своєї діяльності комі­тет створює із свого складу підкомітети. Підкомітет створюєть­ся у складі не менш як трьох членів комітету. Члени комітету можуть входити до складу кількох підкомітетів.

Голова підкомітету обирається на засіданні комітету відкри­тим голосуванням більшістю голосів від затвердженого Верхов­ною Радою України кількісного складу комітету.

Предмети відання підкомітетів, їх перелік та кількісний склад визначаються комітетом.

Формами роботи комітетів є засідання, слухання в комі­тетах.

Засідання комітетів можуть бути відкритими або закрити­ми, виїзними чи спільними з іншими комітетами. Комітети мо­жуть організовувати «круглі столи», конференції та інші захо­ди, проведення яких не суперечить законодавству України.

Засідання комітету скликає голова комітету на підставі за­твердженого комітетом плану роботи, доручення Верховної Ра­ди України чи її Голови або за власною ініціативою.

Голова комітету зобов'язаний скликати засідання коміте­ту, якщо на цьому наполягає не менше третини членів комітету. У разі якщо голова комітету на вимогу його членів не скликає засідання, вони можуть зібратися самостійно і за наявності кво­руму обрати ad hoc головуючого для ведення цього засідання.

Засідання комітету є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини від затвердженого Верховною Радою України складу його членів, крім випадків, зазначених у Регламенті Вер­ховної Ради України.

Дпконо давча влада в Україні ____________________________ 361 Засідання комітетів відбуваються відкрито і гласно, крім ІИПадків, коли за рішенням комітету проводиться закрите засі-і.іішя.

Голосування на засіданні комітету здійснюється членами ко-мі пту особисто і відкрито. В установлених законом випадках Проводиться таємне голосування шляхом подачі бюлетенів.

11 рийняті комітетом акти можуть бути переглянуті, якщо за ЦІ проголосує більшість від затвердженого Верховною Радою України складу членів комітету. Перегляд актів комітету у ви-падках, коли рішення з відповідного питання уже прийнято Вер-ЮВНОЮ Радою України, не допускається.

Процедурні питання роботи комітетів, не передбачені Зако­ні їм України «Про комітети Верховної Ради України», регулю-ЮТЬСЯ Регламентом Верховної Ради України.

За ініціативою відповідних комітетів або за дорученням Верховної Ради України скликаються спільні засідання комі-и іін.

Члени комітету зобов'язані особисто брати участь у засідан­ні комітету.

За результатами розгляду питань на засіданнях комітетів приймаються:

1) рішення — з організаційних питань;

2) висновки — у випадках, передбачених законом чи Регла­ментом Верховної Ради України;

!і) рекомендації — щодо контрольної діяльності комітетів; ЩОДО осіб, які пропонуються для обрання, призначення, надан­ий люди на призначення чи звільнення Верховною Радою Украї­ни; щодо результатів слухань у комітетах.

11 а кожному засіданні комітету ведеться протокол і стено-і рама засідання.

()рганізаційно-інформаційне, консультативно-правове, ме-і одичне забезпечення діяльності комітетів, організацію прове­дення засідань комітетів, слухань у комітетах, роботи підкомі­тетів комітетів та діяльності членів комітету, що пов'язана з ви-Iпіменням питань, віднесених до предметів відання комітетів, ідійснюють секретаріати комітетів Верховної Ради України, які і структурним підрозділом Апарату Верховної Ради України, що ПІД і н >рядковується комітету і Керівнику Апарату Верховної Ра­ни України.

 

Глава VIII

Відповідно до ч. 2 ст. 89 Конституції України Верховна Ра­да України у межах своїх повноважень може створювати тим­часові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань.

У ч. З ст. 89 Конституції України визначено, що Верховна Рада України для проведення розслідування з питань, що ста­новлять суспільний інтерес, утворює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від консти­туційного складу Верховної Ради України.

Частиною 5 ст. 89 Конституції України передбачено, що ор­ганізація і порядок діяльності тимчасових спеціальних і тимча­сових слідчих комісій Верховної Ради України встановлюють­ся законом. На сьогодні відповідні закони відсутні. Порядок утворення тимчасових спеціальних комісій та тимчасових слід­чих комісій Верховної Ради України визначено главою 16 Рег­ламенту.

Так, Верховна Рада може прийняти рішення про утворення тимчасової спеціальної комісії на правах головного комітету для підготовки і попереднього розгляду, доопрацювання проектів за­конів та інших актів Верховної Ради.

Тимчасова спеціальна комісія утворюється з числа народних депутатів, які дали на це згоду. Кількісний склад тимчасової спе­ціальної комісії формується з урахуванням принципу пропор­ційного представництва депутатських фракцій.

Про утворення тимчасової спеціальної комісії Верховна Ра­да приймає постанову.

На посаду голови тимчасової спеціальної комісії не може бу­ти обраний голова комітету. Народний депутат за погодженням з відповідною депутатською фракцією може бути одночасно чле­ном одного комітету і тимчасової спеціальної комісії.

Голова тимчасової спеціальної комісії, заступник голови та секретар комісії не можуть бути членами однієї депутатської фракції.

Тимчасова спеціальна комісія утворюється на визначений Верховною Радою термін. При цьому строк повноважень тим­часової спеціальної комісії не може перевищувати одного року з дня її утворення.

У визначений термін, але не пізніш як через шість місяців з дня її утворення, тимчасова спеціальна комісія подає до Верхов-