Поняття та види виборчих систем

Поняття «виборча система» вживається у двох розуміннях:

у широкому розумінні — це впорядковані суспільні відносн­ії и, що складають порядок виборів органів публічної влади;

у вузькому розумінні — це спосіб розподілу депутатських мандатів між кандидатами залежно від результатів голосування іиборців або інших уповноважених осіб.

І Іайчастіше це поняття застосовується саме у вузькому ро-iv мі пні, отже й ми надалі будемо його вживати саме так.

Розрізняють такі види виборчих систем.

Мажоритарна виборча система, при застосуванні якої обра-и и ми вважаються ті кандидати, які отримали встановлену біль-

¹ Маклаков В. В. Зазнач, праця. — С 374.

² Безп'ятчук Ж., Євгеньєва А., Ковриженко Д., Чебаненко О., Шаповало-
м./ Л Ііибори в Європейському Союзі / Лабораторія законодавчих ініціатив //

І І Ковриженко (ред.). - К.: ФАДА ЛТД, 2006. - С. 18.

 

Глава VI

шість голосів. Вона застосовується у 83 державах світу, зокрема у США, Франції, Великобританії, Канаді. Може застосовувати­ся в одномандатних та багатомандатних виборчих округах.

Залежно від того, як визначається більшість голосів, необ­хідних для обрання кандидата, розрізняють:

• мажоритарну систему абсолютної більшості;

• мажоритарну систему відносної більшості;

• мажоритарну систему кваліфікованої більшості. Мажоритарна система абсолютної більшості вимагає для

обрання більше половини голосів від усіх зареєстрованих ви­борців або загальної кількості поданих голосів або поданих дійс­них голосів.

За цієї системи встановлюється нижня межа участі вибор­ців у голосуванні. Якщо її не досягнуто, вибори вважаються не­дійсними.

За мажоритарної системи відносної більшості обраним вва­жається кандидат, який отримав більшу кількість голосів, ніж інші кандидати. За цієї системи, як правило, не встановлюється обов'язковий мінімум участі у голосуванні. В Україні застосу­вання цієї системи передбачено на виборах депутатів сільських, селищних рад та сільських, селищних, міських голів.

Мажоритарна система кваліфікованої більшості передбачає, що обраним вважається кандидат (список кандидатів), котрий отримав кваліфіковану кількість голосів, яка перевищує абсо­лютну більшість (2/3, 3/4 тощо).

Пропорційна виборча система передбачає, що депутатські мандати розподіляються пропорційно кількості голосів вибор­ців, зібраних партіями у межах виборчого округу. Ця система застосовується у 57 країнах світу, зокрема в Іспанії, Італії, Пор­тугалії, ФРН, Ізраїлі (у Конституціях 16 з 25 країн—членів ЄС передбачено закріплення цієї виборчої системи для парламент­ських виборів¹).

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 08.12.2004 p., а також ч. З ст. 1 Закону України «Про вибори на­родних депутатів України» передбачено, що вибори депутатів

¹ Безп'ятчук Ж., Євгеньева А., Ковриженко Д. та ін. Зазнач, праця. — С 18.

Форми безпосередньої демократії (прямого народовладдя)211

здійснюються на засадах пропорційної системи з обранням де­путатів у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від полі­тичних партій, виборчих блоків політичних партій.

Запровадження пропорційної виборчої системи як єдиної 11; і парламентських виборах логічно узгоджується з усіма інши­ми положеннями Закону України «Про внесення змін до Кон-I гитуції України», що спрямовані на встановлення в Україні п.фламентсько-президентської форми правління та визначення її шііції депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верхов­ині Ради України, в якості політично відповідального суб'єкта 1.1 здійснення державної політики. Характеризуючи взаємозв'я-пік між пропорційною виборчою системою та діяльністю пар-ИМентської коаліції, фахівці з проблем діяльності парламентів і.і.шачають, що роль парламентської коаліції, до складу якої ЮЮДить більшість депутатів парламенту, значно зростає, якщо и державі існує пропорційна виборча система на виборах депу-і.ігііі парламенту¹.

Відповідно до Закону України «Про вибори депутатів Бер­ми тої Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сіль-і і.ких, селищних, міських голів» за пропорційною системою у и ід повідних багатомандатних округах передбачено проведення и мі іорів депутатів міських рад, районних у місті рад, районних, І 'і і кісних рад, Київської та Севастопольської міських рад та Вер-чнііиої Ради Автономної Республіки Крим.

За впливом виборців на розташування кандидатів у спис-Ку для голосування розрізняють такі види пропорційної си-і теми: • з жорсткими списками, за яких виборець не може вплива­ти на послідовність розташування кандидатів у виборчому списку політичної партії (застосовується в Україні на всіх иидах виборів з використанням пропорційної виборчої си­стеми);

¹ Див. Пігенко В. Парламентська більшість і коаліції у демократичних

, |.....їх заходу // http://www.rada.kiev.ua/library/catalog/analit/pigenko.htm;

\)шн К. Наслідки запровадження принципу більшості на основі коаліції фрак-ЦІІІ и Україні // http://www.rada.kiev.ua/library/catalog/analit/bilchist.htm.

Глава VI

• з преференціями (саме цей різновид пропорційної системи,
на думку О. Ф. Фрицького, є найбільш ефективним, оскіль­
ки дозволить громадянам обирати не лише партії, а й нада­
вати переваги тим або іншим депутатам)¹;

• з напівжорсткими списками, коли здійснюється голосуван­
ня за список у цілому і водночас визначаються преференції.
Для пропорційного розподілу мандатів між партіями у сві­
товій практиці використовуються два методи.

Метод виборчої квоти (метра, коефіцієнта), за якого для ви­значення кількості місць, які отримає кожен список під час роз­поділу, застосовується дільник. Відповідно до ч. 7 ст. 96 Закону України «Про вибори народних депутатів України» таким діль­ником є кількісний склад Верховної Ради України, визначений Конституцією України.

При цьому з метою уникнення входження до парламенту дрібних партійних угрупувань, що конфліктують між собою, за­конодавчо встановлюється загороджувальний бар'єр, тобто пев­ний відсоток голосів виборців, які повинен отримати список по­літичної партії для того, щоб партію було допущено до розподі­лу депутатських мандатів. Відповідно до ч. З ст. 96 Закону Украї­ни «Про вибори народних депутатів України» право на участь у розподілі депутатських мандатів набувають кандидати у депу­тати, включені до виборчих списків партій (блоків), що отрима­ли три і більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у го­лосуванні в загальнодержавному виборчому окрузі.

Президент України виступив з ініціативою підвищення про­хідного бар'єра на виборах народних депутатів України: «Так ми отримаємо справжню представницьку владу, а не клуб влас­ників політичних партій»².

Практика встановлення законодавчих обмежень при визна­ченні результатів голосування за пропорційною системою до­сить поширена в багатьох країнах світу. При цьому величина бар'єра може різнитись від 0,67% у Нідерландах до 30% для ви-

¹ Фрицький О. Ф. Конституційне право України: Підручник. — К.: Юрін-
ком Інтер, 2004. - С 273.

² Виступ Президента України Віктора Ющенка на Майдані Незалежнос­
ті 24.08.2005 р. «Україну будує кожен із нас» // Урядовий кур'єр. — 2005. —
26 серпня.

Форми безпо середньої демократії (прямого народовладдя)213

борчих коаліцій у Греції¹. Зважаючи на існуючу в Україні тен­денцію до блокування політичних партій, які беруть участь у Виборчому процесі, з нашої точки зору, вартим уваги є досвід деяких зарубіжних країн, де загороджувальний бар'єр для ви-і її ірчих коаліцій значно вищий, ніж для окремих партій. Напри-Клад, у Польщі до розподілу мандатів допускаються політичні Партії, списки яких отримали не менше 5% по країні, а для ви-борчих коаліцій ця цифра становить 8%. Крім того, що біль­ше учасників входять у виборчу коаліцію, то вищим стає бар'єр. Гак, у Чехії для деяких партій він становить 5%, для коаліцій з ДВОХ учасників — 7%, з трьох — 9%, з п'яти — 11%. Щоправда, ЯКЩО при такому розподілі мандатів у парламенті будуть пред-Отавлено тільки дві партії, то бар'єр знижується на один відсо-ГОК для кожної із зазначених категорій².

У цілому ж, сприяючи оптимізації політичної структури су-I пільства у тривалій перспективі, існування виборчого бар'єра імушує виборця вдаватись до голосування не за найкращого для ЦЬОГО кандидата чи партію, але за найбільш прийнятного з тих, ІГО має шанси на перемогу. Очевидно, з огляду на це в деяких країнах законодавчо закріплено заборону на запровадження за-і (і|юджувального бар'єра (зокрема, про це йдеться в ч. 2 ст. 155 Конституції Португалії).

На думку О. Ф. Фрицького, актуальним є питання скасу-ішііня права політичних партій утворювати політичні блоки, що іапобігатиме входженню до парламенту представників неавто­ритетних у виборців партій, що гальмують процес політичної і і руктуризації парламенту³.

Метод подільників полягає в послідовному поділі кількості голосів, отриманих кожним списком кандидатів на певну серію

ПОДІЛЬНИКІВ.

Змішана виборча система передбачає поєднання в різних наріаціях мажоритарної та пропорційної систем. За такої систе­ми ішборцю надаються два голоси. Вона застосовується у випад-

' Замніус В., Котляр Д., Євгеньєва А. Виборче законодавство України на-Персдодні змін. Аналіз перспективного виборчого законодавства України та Іноземний досвід // Парламент. — 2001. — № 4. — С. 27—28.

² Юдин Ю. А. Политические партии и право в современном государст-иг М.: Изд. группа «ФОРУМ-ИНФРА-М», 1998. - С. 208.

^:| Фрицький О. Ф. Зазнач, праця. - С 273.

Глава VI

ках, коли триває пошук оптимальної для держави виборчої си­стеми¹.

У цілому ж як пропорційна, так і мажоритарна виборчі си­стеми мають свої переваги й недоліки. Питання полягає в тому, наскільки вдало у конкретній державі підібрано той або інший вид виборчої системи, наскільки вдасться, зважаючи на цілу низ­ку різного роду обставин, знівелювати недоліки та скористати­ся перевагами обраної системи. З огляду на це слушною є пози­ція Конституційного Суду України, викладена ним у Рішенні від 26.02.1998 р. № 1-рп/98²: проблема вибору виборчої систе­ми, за якою формується склад Верховної Ради України та пред­ставницьких органів місцевого самоврядування, є питанням по­літичної доцільності.