Тест для визначення характеристик мислення

(тест для визначення логічних здібностей)

У кожному питанні відзначте один варіант відповіді, який Ви вважаєте правильним.

1. «Лопата» так відноситься до «копати», як «ніж» до:

а. гострого;

б. різати;

в. точити.

2. «Втомлений» так відноситься до «робота», як «гордий» до:

а. посмішка;

б. успіх;

в. щасливий.

3. Яке з даних слів не співвідноситься з двома іншими:

а. свіча;

б. місяць;

в. лампа.

4. «Подив» так відноситься до «незвичайного», як «страх» до:

а. небезпечний;

б. неспокійний;

в. жахливий.

5. Який з наступних дробів не підходить до двох інших:

а. 3/7;

б. 3/9;

в. 3/11.

6. «Розмір» так відноситься до «довжини», як «нечесний» до:

а. в'язниця;

б. грішний;

в. той, хто вкрав.

7. «АБ» так відноситься до «ГВ», як «РС» до:

а. ПО;

б. ОП;

в. ТУ.

8. «Краще» так відноситься до «найгірший», як «повільно» до:

а. швидкий;

б. найкращий;

в. найшвидший.

Яке з наступних сполучень знаків повинне продовжити цей ряд: ХООООХХО- ООХХХ

а. ОХХХ;

б. 00;

в. ХОО.

10. Яке з наступних слів не співвідноситься з двома іншими:

а. який-небудь;

б. декілька;

в. велика частина.

11. «Полум'я» так відноситься до «жару», як «троянда» до:

а. шип;

б. червоні пелюстки;

в. запах.

12. Яке з наступних слів не співвідноситься з двома іншими:

а. широкий;

б. зиґзаґоподібний;

в. прямий.

13. «Незабаром» відноситься до «ніколи», як «близько» до:

а. ніде;

б. далеко;

в. геть.

Підраховуємо кількість правильних відповідей.

Якщо їх 8—13, то перед нами особистість, в якої переважає логічне мислення, вона здатна швидко схоплювати нові ідеї. Така людина уміє виділяти головне, узагальнювати факти, знаходити закономірності та переносити їх на новий матеріал. Він також: легко подужає персональний комп'ютер і опанує навичками роботи з обчислювальною технікою.

Кількість балів 7 і менше свідчить на користь інтуїтивного мислення, схильності до емоційних, а не логічних рішень. Людина з таким мисленням схильна вирішувати проблеми шляхом проб і помилок.

Відповіді:

Б; 2- б; З-б;4- в; 5- б; 6-в; 7- б; 8-в; 9- б; 10-а; 11-в; 12-а; 13-а

 

Исследование аналитичности мышления

Цель исследования: определить уровень развития аналитичности индуктивного мышления в условиях ограниченнoro времени.

Материал и оборудование: бланк с 15 рядами чисел, оставленными по определенной закономерности (вариант VI субтеста шкалы Р. Амтхауэра), ручка и секундомер.

Процедура исследования

Это исследование экспериментатор может проводить как с одним испытуемым, так и с небольшой группой, при условии, что каждый из них получит индивидуальный бланк с напечатанной таблицей числовых рядов и будет обеспечена полная самостоятельность решения.

До начала исследования бланки должны быть положены перед участниками тестирования на хорошо освещенный стол лицевой стороной вниз, чтобы до подачи инструкции они их не разглядывали и не изучали.

Бланк с напечатанной на нем таблицей рядов чисел выглядит следующим образом.

 

№/п	Числовые ряды
1.	2 4 6 8 10 12 14......
2.	6 9 12 15 18 21 24......
3.	3 6 12 24 48 96 192......
4.	4 5 8 9 12 13 16......
5.	22 19 17 14 12 9 7......
6.	39 38 36 33 29 24 18......
7.	16 8 4 2 1 1/2 1/4......
8.	1 4 9 16 25 36 49......
9.	21 18 16 15 12 10 9......
10.	3 6 8 16 18 36 38......
11.	12 7 10 5 8 3 6......
12.	2 8 9 27 30 90 93......
13.	8 16 9 18 11 22 15......
14.	7 21 18 6 18 15 5......
15.	10 6 9 18 14 17 34......

Инструкция испытуемому:

"На бланках, что находятся перед Вами, напечатаны ряды чисел. Попытайтесь определить, по какой закономерности составлен каждый из 15 предлагаемых рядов чисел. В соответствии с этой закономерностью продолжите каждый ряд, дописав в нем еще два числа. На работу отводится 7 минут. Не задерживайтесь долго на одном ряду, если не можете правильно определить закономерность, переходите к следующему ряду, а останется время – вновь вернетесь к трудному для Вас ряду чисел. Продолжать ряд нужно по отношению к последнему числу, имеющемуся в данном ряду. Все ли Вам понятно? Если нет вопросов, переверните листки. Начали!"

По истечении 7 минут дается команда: "Стоп! Решение прекратить!"

Обработка результатов

Обработка результатов проводится с помощью ключа – таблицы с готовыми ответами. В ходе обработки результатов подсчитывается количество правильно решенных испытуемым рядов. Если испытуемый записал в каком-то ряду только одно число, хотя оно и правильное, ряд считается нерешенным.

Ключ для обработки результатов задания "Числовые ряды"

 

Номер ряда	Продолжение ряда	Номер ряда	Продолжение ряда	Номер ряда	Продолжеие ряда
1. 2. 3. 4. 5.	16; 18 27; 30 384; 768 17; 20 4; 2	6. 7. 8. 9. 10.	11; 3 1/8; 1/16 64; 81 6; 4 76; 78	11. 12. 13. 14. 15.	1; 4 279; 282 30; 23 15; 12 30; 33

Анализ результатов

Уровень развития аналитичности мышления определяется по количеству правильно решенных рядов чисел.

Если испытуемый решил 14 – 15 рядов, то его аналитичность очень высокая или отличная; если 11 – 13 – высокая или хорошая; если 8 – 10 – аналитичность средняя или удовлетворительная; если 7 – 6 – аналитичность низкая или плохая; если 5 и менее, то аналитичность очень низкая или очень плохая.

Аналитичность является важной характеристикой мышления. В данном случае – индуктивности мышления и способности оперировать (числами). Она представляет собой главный компонент способности теоретизировать, находить причинно-следственные связи между явлениями, составляет основу общих способностей и необходима для успешного овладения человеком разными видами деятельности.

Аналитичность активно развивается в юношеском возрасте, ее формированию способствуют такие предметы, изучаемые в вузах, как логика, высшая математика и др. Поэтому можно сопоставить результаты тестирования с успеваемостью по соответствующим предметам. При интерпретации результатов желательно учитывать особенности темперамента испытуемого, а также навыки работы с числами.

 

Дослідження оцінки логічного мислення за методиками “Виділення суттєвих ознак”, “Складні аналогії”

Дослiдження рiвня осо6ливостей мислення

Розглядаються на столi картки з зображенням предметiв у будь-якому порядку. Пiддослiдному пропонують вибрати та вiдкластикартку, яка допоможе йому вгадати назване дослiдником слово. Пicля цього ставлять питання: "Яким чином ця картка нaгaдyэ сказане слово?" Коли вci 30 карток вiдкладено, пiддослiдного попереджують, що слова він повинен буде згадати пiзнiше i через 40 - 60 хв у довiльному порядку пропонується вiдтворити цi слова. Важливо, щоб пiддослiдний міг встановити смисловий зв'язок мiж словом та малюнком. Якщо легко пiдбираються картинки до простих слiв типу "лic", "одяг", а до слiв "гра", " нiч" пiдiбрати не вдається, це означає, що процес встановлення складних опосередкованих зв'язкiв утруднений.

Вiдтворення оповiдання

Кiлька текстів різної складності. Молодшим дітям читають текст i вони його переказують, старші читають caмi i пишуть переказ.

Методика "Виділення суттєвих ознак"

Цей тест, як правило, включають в блок тестів на мислення. Результати варто обговорити з досліджуваним, вияснити, чи наполягає він на своїх невірних відповідях, і чим пояснює свій вибір. В основному, тест використовується для індивідуального дослідження.

Методика виявляє здатність досліджуваного відокремлювати суттєві знаки предметів чи явищ від несуттєвих, другорядних. Крім того, наявність завдань, однакових за характером виконання, дозволяє робити висновок про послідовність міркувань досліджуваного. Для дослідження користуються або спеціальним бланком, або експериментатор пред'являє досліджуваному завдання. Попередньо дається інструкція.

Інструкція:

В кожному рядку ви знайдете одне слово, яке стоїть перед дужками і далі - п’ять слів в дужках. Всі слова, які знаходяться в дужках, мають якесь відношення до того, що стоїть перед дужками. Виберіть тільки два і підкресліть їх. Слова в завданнях підібрані таким чином, що досліджуваний повинен продемонструвати свою здатність вловити абстрактне значення тих чи інших понять і відмовитись від білій: легкого, але невірного способу вирішення, при якому замість суттєвих виділяють окремі, конкретно-ситуаційні ознаки.

Стимульний матеріал

1. Сад (рослини, садівник, пес, паркан, земля).

2. Ріка (берег, риба, рибалка, мул, вода).

3. Міста (автомобіль, будівля, натовп, вулиця, велосипед).

4. Хлів (сіновал, кінь, дах, скотина, стіни).

5. Куб (кути, креслення, сторона, камінь, дерево).

6. Ділення (клас, ділене, олівець, дільник, папір).

7. Кольцо (діаметр, алмаз, прохання, округлість, штамп).

8. Читання (очі, книга, картина, друк, слово).

9. Газета (правда, додатки, телеграми, папір, редактор).

10. Гра (карти, гравці, штрафи, покараній:, правила).

11. Війна (аероплан, танк, битва, автомати, солдати).

Ключ

1. Рослини, земля.

2. Берег, вода.

3. Будівля, вулиця.

4. Дах, стіни.

5. Кути, сторона.

6. Ділене, дільник.

7. Діаметр, округлість.

8. Очі, друк.

9. Папір, редактор.

10. Гравці, правила.

11. Битви, солдати.

 

3находження аналогiй

Дати вiдповiдь на питання:

1) Вдень ясно, вночі..? (темно).

2) Птах співає, а собака? (гaвкaє)

3) Машина їде, а літак? (летить)

4) Голуб лiтає, а риба? (плаває)

5) У кiшки шерсть, а в качки? (перо)

6) Сукня зшита з тканини, а взуття? (зi шкiри)

По одному балу за вiдповiдь.

Виявлення характеру логічних зв’язків i відношень мiж поняттями

Потрiбно по аналогii злiва вiдтворити слова у правих колонках.

Виявлення складних логiчних вiдносин (методика С. Я Рубiнштейна)

Дається 20 пар логічних задач.

3авдання - визначити, який з шести типів логічного зв'язку внесення до кожної пари слів. За допомогою «шифру» - таблиці, де є їх буквене значення, потрібно визначити відношення мiж словами пари, потім знайти "аналогію" i у таблиці вiдповiдну букву. Час виконання - 3 хв.

Якщо правильно виконані вci завдання, то пiддослiдний добре розуміє абстракції та складні логiчнi зв’язки. Наприклад - глава є частиною роману аналогічного тому, що вівця - частинка отари.

Оцiнка:

Оцiнка в балaх
Кiлъкiсть правильних відповідей					12-14	10-11	8-9

 

Ключ:

Д

Б

Е

Б

Е

А

Г

Е

Б

Г

Д

Б

Г

А

Г

Е

В

Д

Б

В

“Складні аналогії”

 

Методика используется для выявления того, насколько испытуемому доступно понимание сложных логических отношений и выделение абстрактных связей. Предназначена для испытуемых подросткового, юношеского возраста и взрослых.

Методика состоит из 20 пар слов - логических задач, которые предлагается решить испытуемому. Испытуемый должен определить отношение между словами в паре, затем найти "аналог", то есть выбрать в таблице "шифр" пару слов с такой же логической связью. Время выполнения задания ограничено тремя минутами.

Инструкция: перед Вами 20 пар, состоящих из слов, которые находятся между собой в логической связи. Примеры всех 6 типов и соответствующие им буквы приведены в таблице «шифр».

Вы должны определить отношение между словами в паре. Затем подобрать наиболее близкую к ним по аналогии (ассоциации) пару слов из таблицы «шифр». И после этого записать ту из букв, которая соответствует найденному в таблице «шифр» аналогу.

Шифр

Овца-стадо	Малина-ягода	Море-океан	Свет-темнота	Отравление-смерть	Враг-неприятель
А	Б	В	Г	Д	Е

1. Испуг – бегство

2. Физика – наука

3. Правильно – верно

4. Грядка – огород

5. Пара – два

6. Слово – фраза

7. Бодрый – вялый

8. Свобода – воля

9. Страна – город

10. Похвала – брань

11. Месть – поджог

12. Десять – число

13. Плакать – реветь

14. Глава – роман

15. Покой – движение

16. Смелость – геройство

17. Прохлада – мороз

18. Обман – недоверие

19. Пение – искусство

20. Тумбочка – шкаф

Ключ:

Д

Б

Е

А

Е

А

Г

Е

В

Г

Д

Б

Е

А

Г

Е

В

Д

Б

В

 

Оцiнка:

Оцiнка в балaх
Кiлъкiсть правильних відповідей					12-14	10-11	8-9

 

Анализ результатов.

Если испытуемый правильно, без особого труда решил все задания и логично объяснил все сопоставления, это дает право заключить, что ему доступно понимание абстракций и сложных логических связей.

Если испытуемый с трудом понимает инструкцию и ошибается при сопоставлении, только после тщательного анализа ошибок и рассуждений можно сделать вывод о соскальзывании умозаключений, о растекаемости мышления, о произвольности, нелогичности рассуждений, о диффузности, расплывчатости мысли на фоне понимания логических связей, о ложном понимании аналогии логических связей.

Наибольшее информативное значение имеют рассуждения испытуемого. Обычно наибольшую трудность вызывает соотношение понятий "бережливость - скупость", "прохлада - мороз".

Норма правильных ответов - 5 и выше.

Оцiнка логiчного мислення

а) набір карток з зображенням чотирьох предметів на кожній.

Пiддослiдному пропонується розглянути малюнки. Три мiж собою подiбнi, їм можна дати загальну назву. Треба назвати узагальнення i вказати, який предмет є эайвим. В протокол заносять номер картки, назву виключеного предмету;

б) серія э п'яти слів. Подібно до попереднього завдання: чотири об'єднують в одну групу, а одне слово виключають.

Iнтерпретацiя результатів дослідження: шкала для оцінки рівня розвитку операцій узагальнення

 

Питання для контролю та самоконтролю:

17. В чому єдність чуттєвого пізнання і мислення?

18. Доведіть, що мислення глибше, повніше, точніше відображає зовнішній світ, ніж чуттєве пізнання.

19. Що є фізіологічною основою мислення?

20. Охарактеризуйте основні розумові операції.

21. Що є кінцевим продуктом мисленого пізнання дійсності?

22. Що таке проблемна ситуація? Наведіть приклади.

23. За якими принципами мислення поділяється на різновиди? Що покладено в основу класифікації видів мислення?

24. Охарактеризуйте основні види мислення. Наведіть приклади.

25. Дайте визначення поняття. Наведіть приклади.

 

Практичні завдання та психологічні ситуації:

1. Знайдіть і обґрунтуйте найбільш точне і повне визначення мислення:

а) процес безпосереднього відображення предметів та явищ в їх зв'язках і відношеннях;

б) процес відображення окремих конкретних предметів з їх істотними властивостями і якостями;

в) відображення в голові людини предметів та явищ з їх істотними властивостями;

г) процес створення уявлень про предмети і явища об'єктивної дійсності.

2. Яка з перелічених нижче розумових операцій є "зайвою ":

а) аналіз;

б) ілюзія;

в) синтез;

г) порівняння;

д) узагальнення;

е) абстракція;

ж) конкретизація?

3. Зробіть порівняльний аналіз нижче перелічених основних форм мислення:

а)поняття;

б)судження;

в)умовивід.

4. Якай вид мислення переважає у діяльності лікаря:

а)наочно-дійовий;

б)наочно-образний;

в)понятійний.

5. Що має узагальнений характер:

а) проблемна ситуація;

б)задача?

6. Яке з наведених визначень поняття є правильним і найточнішим:

а) форма мислення, що представляє собою найповніше відображення ознак предметів і явищ;

б) форма мислення, що узагальнено відображає предмети і явища зовнішнього світу;

в) форма мислення, що відображає за допомогою слова об'єктивну дійсність;

г) форма відображення істотних ознак, властивостей предметів і явищ дійсності.

7.Розв'яжіть психологічні задачі:

• Уявіть собі, що у вас в кишені коробка з одним сірником. Ви зайшли вночі в кімнату де є свічка, гасова лампа. Що ви запалите в першу чергу?

• Чому не можна поховати в Києві лікаря, який живе в Луцьку?

• Сину п'ять років. Через п'ятнадцять років батько буде старший від сина в три рази. Скільки років батькові зараз?

• Син батька-полковника побив батька сина-полковника. Хто ж ким кому доводиться, якщо самого полковника в хаті не було?

• Маса журавля, який стоїть на одній нозі, шість кілограмів. Яка буде маса журавля, коли він стане на дві ноги?

• Три лікаря за тридцять хвилин подивились трьох пацієнтів. Скільки пацієнтів подивився кожен лікар?

8. Розв’яжіть психологічну задачу:

Яким чином за допомогою спеціальних променів знищити пухлину, що знаходиться всередині організму, не пошкодивши при цьому здорові тканини? Відомо, що для видалення цієї пухлини необхідна така концентрація променів в місці її розташування, яка шкідлива для здорових тканин, але іншого доступу до пухлини, як через них, немає.

 

Практичне заняття №8

Тема: Дослідження емоційно-вольових психічних процесів. Дослідження емоційного стану особистості за методикою “Дослідження настрою”. Опитувальник Ч. Спілбергера та Ю. Ханіна для визначення рівня особистісної та ситуаційної тривожності. Визначення рівня емпатичних тенденцій за модифікованим опитувальником А. Мехрабієна та Н. Епштейна “Дослідження емоційного відгукування”.

Практичні навички:

- визначення рівня особистісної та ситуаційної тривожності;

- діагностика емоційного стану;

- розв’язування ситуаційних задач;

- інтерпретація проведених досліджень.

 

Дослідження емоційно-вольових психічних процесів

Емоції та почуття

Специфічною формою взаємодії організму з довколишнім середовищем є емоції.

ЕМОЦІЇ – ЦЕ ПСИХІЧНИЙ ПРОЦЕС ВІДОБРАЖЕННЯ У ФОРМІ БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО ПРИСТРАСТНОГО ПЕРЕЖИВАННЯ ЖИТТЄВОГО СЕНСУ ЯВИЩ ТА СИТУАЦІЙ ЯК ВІДНОШЕННЯ ЇХ ОБ’ЄКТИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДО ПОТРЕБ ОРГАНІЗМУ (СУБ’ЄКТА)

В житті людини емоції визначають наступне:

– це психічний процес імпульсивної регуляції поведінки людини, що базується на переживанні нею значущості тих чи інших фактів;

– це оцінка впливу зовнішнього та внутрішнього середовища з позицій задоволення або незадоволення актуальних потреб людини;

– це механізм нагального пошуку поведінки індивіда в визначеній ситуації, що веде до успіху, з одночасним блокуванням безперспективної поведінки.

Емоції охоплюють усі психічні процеси та стани людини, оскільки виступають як внутрішня мова, як система знаків, сигналів, завдяки яким ми дізнаємось про життєве значення того, що відбувається довкола.

Важливим також є те, що емоції включають в себе: 1) суб’єктивне переживання; 2) внутрішню реакцію певних систем організму, особливо реакцію автономної нервової системи, серцево-судинної, дихальної і інш.; 3) думки про емоції, та ситуації, що їх викликають; 4) зовнішні виразні рухи, що можна помітити у виразі обличчя (міміка), рухах тіла (пантоміміка); 5) схильність до певних дій.

Емоції людини виконують наступні функції:

– СИГНАЛЬНА ФУНКЦІЯ – завдяки емоціям ми дізнаємось про значущі для нас події, про те, що відбувається навколо;

– РЕГУЛЯТИВНА ФУНКЦІЯ – забезпечує направу і інтенсивність поведінки людини;

– ЕКСПРЕСИВНА ФУНКЦІЯ – виражає внутрішні переживання індивіда в зовнішній формі – міміці, жестах, особливостях мовлення та т.інш.;

– КОМУНІКАТИВНА ФУНКЦІЯ – за допомогою емоцій ми спілкуємось один з одним.

В житті людини велике значення мають не тільки безпосередньо емоції, а й такий їх специфічний прояв як почуття. Обидва явища хоч і існують в єдності, все ж мають суттєві відмінності.

Емоції	Почуття
– це реакції, які викликаються певними епізодичними впливами або внутрішніми станами організму.	– це стале емоційне ставлення до різних сторін оточуючої дійсності.
– це прості переживання, пов’язані з задоволенням або незадоволенням органічних потреб.	- пов’язані з вищими духовними потребами, що виникли в ході історичного розвитку людства.
– пов’язані з першою сигнальною системою.	- пов’язані з другою сигнальною системою.

Таким чином, почуття більш складні афективні утворення, ніж емоції. Але розглядати емоції як нижчі, а почуття як вищі прояви афективності було б занадто спрощено. Діалектичне взаємовідношення між емоціями і почуттями можна охарактеризувати наступним чином. Емоції – це фаза виникнення і визрівання почуттів, момент їх перебігу. В свою чергу, почуття є фазою розкриття, виявлення і демонстрації емоцій. Тобто почуття – це в означеному сенсі є рівень розвитку емоційного процесу.

Емоційні явища відрізняються між собою за багатьма параметрами: за якістю, інтенсивністю, тривалістю, усвідомленістю, глибиною, генетичним походженням, складністю, умовами виникнення, функціями, дією на організм. На цій основі виділяють наступні види емоційних явищ:

 

 

ВИДИ ЕМОЦІЙНИХ ЯВИЩ ТА ЇХ ПАРАМЕТРИ
ЕМОЦІЯ – це безпосереднє ситуативне, тимчасове відображення пристрасного переживання людиною ставлення до предметів, подій і явищ навколишнього світу, які мають для неї суб’єктивну значимість. Переживання емоцій пов’язане з задоволенням або незадоволенням людиною її актуальних потреб. Емоція – це душевне хвилювання, душевний рух. На біологічному рівні це сигнал до переключення від автоматичної підтримки фізіологічної рівноваги організму до активної орієнтовної діяльності, що виконує функцію пошуку нових умов для адаптації.	Емоцією називається, наприклад, не саме почуття до музики, а стан насолоди, яке переживає людина, слухаючи музику в даний момент.
ПОЧУТТЯ – більш стале і довготривале емоційне явище, яке полягає у своєрідному та стійкому переживанні ставлення людини до оточуючого світу. Почуття мають чітко виражений предметний характер, оскільки людина не може переживати почуття взагалі, вони переживаються по відношенню до певних об’єктів та явищ, формуються в процесі задоволення складних суспільних потреб	Характеризуються соціальністю – пов’язані із задоволенням суспільних потреб, предметністю – стійке ставлення людини до певних предметів та явищ.
АФЕКТ – психологічний стан, в основі якого лежить сильне, відносно короткочасне емоційне переживання. Це реакція на екстремальну ситуацію. Відмінними рисами афекту є його ситуативність, узагальненість, велика інтенсивність, незначна тривалість, бурхливість.	Характеризується значними змінами в свідомості, втратою самоволодіння, змінами всієї життєдіяльності організму.
НАСТРІЙ – загальний, відносно невеликий за інтенсивністю, емоційний стан людини, що характеризує її життєвий тонус протягом певного часу. Йому властива дифузність, відсутність чіткого зв’язку з обставинами дійсності.	Характеризується підсвідомістю та слабкою виразністю. Може бути радісним, сумним тощо.
СТРЕС– сильне емоційне збудження, а також сукупність стереотипних, філогенетично запрограмованих неспецифічних реакцій усього організму, що робить можливим підвищену фізичну активність. Виникає в скрутних, несподіваних та небезпечних ситуаціях.	Сильні стреси порушують вегетатику, дезорганізують психіку, слабкі спонукають до дуже складної діяльності.
ПРИСТРАСТЬ – стійке, глибоке та сильне емоційне прагнення людини до певного об’єкта.	Максимальний інтерес до предмета пристрасті.

Звертає на себе увагу також поділ емоцій на активні або стенічні та пасивні або астенічні.

В багатоманітності емоційної сфери життєдіяльності людини виділяється така група емоцій, яка за своїм змістом може розглядатись як фундаментальна. Це емоції, на основі яких формуються всі інші емоційні стани і до них відносяться (за К. Ізардом):

ІНТЕРЕС-ХВИЛЮВАННЯ – позитивна емоція, яка сприяє розвитку навичок і вмінь, засвоєнню знань, мотивованого навчання, творчих спрямувань. Вибіркове ставлення особистості до оточуючих об’єктів завдяки їх певному життєвому значенню та емоційній привабливості.

РАДІСТЬ – позитивне емоційне збудження, яке пов’язане з можливістю достатньо повного задоволення актуальної потреби, ймовірність чого до цього моменту була незначна або невизначена.

ГОРЕ-СТРАЖДАННЯ – негативна емоція, яка пов’язана з одержанням інформації про неможливість задоволення важливої життєвої потреби, а також можливими життєвими втратами. Найчастіше протікає у формі емоційного стресу і має астенічний характер та супроводжується упадком духу, відчуттям одинокості, покинутості, нерозуміння оточуючими, особистої непотрібності.

ГНІВ – емоція (негативна за знаком) викликана раптовою появою серйозної перешкоди на шляху задоволення надзвичайно важливої для суб’єкта потреби, а також в разі розходження поведінки іншої людини з нормами етики, моралі. Прояв гніву виглядає насупленими бровами, відтопиреними губами, виставленою вперед нижньою губою, стиснутими кулаками, сильною жестикуляцією. Може протікати у формі афекту (вибуху гніву). Має стенічний характер.

ПРОВИНА (КАЯТТЯ)– негативна емоція, яка виникає як результат розбіжностей між очікуваною та реальною поведінкою, а також в разі порушень, які не співпадають з моральними, естетичними або ідеологічними принципами та установками суб’єкта, особливо в ситуаціях, в яких людина відчуває особисту відповідальність. Провина – це засудження своїх вчинків та самого себе, може супроводжуватися почуттям каяття та зниженням самооцінки.

ОГИДА – негативна емоція, змістом якої є бажання “звільнитись від чогось або когось”. Може виникати разом з емоцією гніву.

ПРЕЗИРСТВО – негативна емоція, яка виникає в міжособистісних взаємовідносинах і виявляється в неможливості прийняття однією людиною поглядів, поведінки, життєвих позицій іншої людини як значимих. Це “холодна” емоція, що веде до деперсоналізації іншої людини або цілої групи, втрати ними значущості для інших та переживанням іншими своєї переваги. Презирство, може з’являтись разом з гнівом та огидою і це зветься “ворожою триадою”.

СТРАХ – негативна емоція, яка проявляється при одержанні суб’єктом інформації про можливу втрату для його життєвого благополуччя, про реальну або уявну небезпеку, яка йому загрожує. Вважається найсильнішою негативною емоцією, яка може паралізувати людину, або мобілізувати її енергію.

СОРОМ – негативна емоція, яка виражається в усвідомленні невідповідності особистих думок, вчинків і зовнішності не тільки очікуванням оточуючих, а й особистим уявленням про належні думки, поведінку і зовнішній вигляд. Пов’язана з прогнозуванням засуждення або різкої негативної оцінки в свій адрес з боку оточуючих.

ЗДИВУВАННЯ – швидкоплинна емоційна реакція на особливості об’єкта спостереження. Виникає раптово, пов’язана з парадоксальним фактом або явищем і відволікає увагу від інших об’єктів. Не має чіткого вираження позитивного або негативного знака.

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЕМОЦІЙНІ ПРОЯВИ: індивідуальні емоційні прояви визначаються такими рисами як ЕМОЦІЙНА ЗБУДЛИВІСТЬ, ЕМОЦІЙНА ІМПУЛЬСИВНІСТЬ І АФЕКТИВНІСТЬ, ЕМОЦІЙНА СТІЙКІСТЬ, СИЛА, ТЕМП І РИТМ ЕМОЦІЙНИХ РЕАКЦІЙ, ЕМОЦІЙНИЙ ТОНУС.

Можна вказати наступні варіанти сполучення вказаних рис:

 

– велика емоційна збудливість поєднується з великою емоційною стійкістю;

– велика емоційна збудливість поєднується із слабкою емоційною стійкістю;

– слабка емоційна збудливість поєднується з великою емоційною стійкістю;

– слабка емоційна збудливість поєднується із слабкою емоційною стійкістю.

За індивідуальними емоційними проявами розрізняють декілька емоційних типів людей, а саме.

Збудливі емоційні натури, які дуже легко „запалюються” під впливом подразників. Для таких натур характерна поривчастість, імпульсивність, яка часто переходить в афект.

Сентиментальні натури, що характеризуються схильністю до споглядання. Світ для них відображається наче через призму переживань і емоційних станів. Ці натури чутливі і пасивні: їх почуття не викликають активної діяльності, світ їх переживань мовби замкнений в самому собі.

Пристрасні натури, що виключно дійові, проявляють прагнення і відданість улюбленій справі, вони живуть багатим і напруженим, емоціонально насиченим життям. У них завжди є предмет пристрасті. Це люди глибоких, великих почуттів.

Холодні натури. Їх інколи називають “людьми холодного розрахунку”. Це люди, у яких почуття, емоції проявляються в такій мінімальній мірі, що практично майже не мають впливу на їх поведінку, вчинки і дії.

 

ВИДИ ПОЧУТТІВ

Залежно від спрямованості особистості, почуття поділяють на:

МОРАЛЬНІ – переживання людиною її ставлення до інших людей, суспільних явищ та процесів;

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ – почуття, пов’язані з пізнавальною, інтелектуальною діяльністю;

ЕСТЕТИЧНІ – почуття прекрасного, особливо яскраво виявляється в сприйманні та ставленні до творів мистецтва, явищ природи та суспільного життя;

ПРАКСИЧНІ – почуття, пов’язані з виконанням людиною певної діяльності.

 

Воля