Інстанції Я і типові способи поведінки та висловлювання

 

Батько - Дбайливий батько втішає, виправляє, допомагає "Це ми зробимо" "Не бійся" "Ми все тобі допоможемо"

- Критичний батько загрожує, критикує, наказує "Знову ти запызнився на роботу?" "У кожного на столі має бути графік!"

Дорослий - Збирає і дає інформацію, оцынює ймовірність, приймає рішення "Котра година?" "У кого ж може бути цей лист?" "Цю проблему ми вирішимо в групі "

Дитина - Спонтанний дитина Природня, імпульсивна, хитра, егоцентрична поведінка "Це безглуздо, лист у мене вже третій раз на столі" "Ви це зробили просто чудово! "

Дитина, яка пристосовується - безпорадні, боязко, що пристосовуються до норм, поступлива поведінка "Я б з радістю, але в нас будуть неприємності"

Бунтуюча дитина - Протестуючі, викликаюча поведінка "Я це робити не буду! "

" Ви цього зробити не зможете "

Кожне зі станів - Я виконую певні функції і внаслідок цього є життєво необхідним. Дисгармонії, порушення спілкування пов'язані або з придушенням одного з них, або з проявом в тих ситуаціях, коли не можна контролювати. Психотерапія, за Е. Берну, має здійснюватися саме у цьому напрямі.: "оживляти" Я-пригнічений стан або навчати актуалізації певного Я-стану в тих випадках, коли це необхідно для гармонійного спілкування.

Для оптимального функціонування особистості, з точки зору трансактного аналізу, необхідно, щоб в особистості були гармонійно представлені всі три стани Я.

Трансакція — одиниця акту спілкування, протягом якої співрозмовники, що знаходяться в одному з трьох станів "Я", обмінюються парою реплік. Звертаючись до іншої людини, ми звичайно вибираємо собі і співрозмовникові один із трьох можливих станів нашого "Я": стан БАТЬКА, ДОРОСЛОГО або ДИТИНИ.

 

Практичні вправи та ситуації

Із наведених нижче якостей і рис характеру визначте властиві вам: легко заводить знайомства, чемний, не любить людей, балакучий, грубий, самотній, прагне командувати, надмірно самовпевнений, легко адаптується до обставин і ситуації, невихований, безкомпромісний, відвертий, стриманий, рішучий, оптимістичний, впевнений у собі, врівноважений, егоїстичний сором'язливий, спокійний, демократичний у стосунках, принциповий, нетерплячий, довірливий. Оцініть себе об'єктивно, намагаючись у майбутньому позбутися небажаних рис характеру, утверджувати лише необхідні для вас.

Із наведених нижче якостей і рис характеру попросіть своїх друзів визначити властиві вам: легко заводить знайомства, чемний, не любить людей, балакучий, грубий, самотній, прагне командувати, надмірно самовпевнений, легко адаптується до обставин і ситуації, невихований, безкомпромісний, відвертий, стриманий, рішучий, оптимістичний, впевнений у собі, врівноважений, егоїстичний, сором'язливий, спокійний, демократичний у стосунках, принциповий, нетерплячий, довірливий. Порівняйте їхню оцінку зі своєю, намагайтеся позбутися небажаних рис.

Поміркуйте: з чого складається ваше світоглядне кредо? Що заважає вам стати кращим? Що ви хотіли б змінити у своєму житті і чому: перейти на іншу роботу, змінити коло спілкування, сімейні відносини? Де почуваєтеся найкраще і чому: у сім'ї, з друзями, на роботі? З ким найчастіше проводите свій вільний час: з членами сім'ї, друзями, на самоті? Що не приймаєте у собі і чому: постійну роздвоєність, невміння контактувати з іншими, відсутність вимогливості та принциповості? Що цінуєте в собі і чому? Що цінуєте у друзях і чому? Чи критикуєте свої погляди і дії? Чи плануєте свою роботу? Чи вдається вам здійснити свої плани?

Людина, говорячи першу фразу, задає тон розмови тим, що мимоволі обирає собі і співрозмовникові відповідний стан "Я".

Трансактний аналіз спілкування дасть вам можливість опанувати тонкощами ділового спілкування: точніше вловлювати прихований зміст сказаного, стати ініціатором спілкування, уникнути тактичних і стратегічних помилок контакту.

Ці три "Я" супроводжують нас усе життя. Зріла людина уміло використовує різні форми поведінки, щоб вони були доречні. Самоконтроль і гнучкість допомагають йому вчасно повернутися в "дорослий" стан, який і відрізняє зрілу особистість від молодика, нехай навіть солідного віку.

Спробуйте оцінити, як поєднуються ці три "Я" у вашій поведінці. Для цього оцініть наведені висловлення в балах від 0 до 10.

 

1. Мені інколи не вистачає витримки.

2. Якщо мої бажання заважають мені, то я вмію їх придушувати.

3. Батьки як більш дорослі люди повинні влаштовувати сімейне життя своїх дітей.

4. Я іноді перебільшую свою роль у яких-небудь подіях.

5. Мене важко обманути.

6. Мені б сподобалося бути вихователем.

7. Буває, мені хочеться погратися, як маленькому.

8. Думаю, що я правильно розумію всі події, які відбуваються.

9. Кожний повинен виконувати свій обов'язок.

10. Нерідко я роблю не як треба, а як хочеться.

11. Приймаючи рішення, я намагаюся продумати його наслідки.

12. Молодше покоління повинне вчитися в старших, як йому варто жити.

13. Я, як і багато людей, буваю вразливий.

14. Мені вдасться бачити в людях більше, ніж вони говорять про себе.

15. Діти повинні безумовно додержуватися вказівок батьків.

16. Я — пристрастна людина.

17. Мій основний критерій оцінювання людини — об'єктивність.

18. Мої погляди непохитні.

19. Буває, що я не поступаюся в суперечці лише тому, що не хочу поступитися.

20. Правила виправдані лише доти, поки вони корисні.

21. Люди повинні дотримуватися всіх правила незалежно від обставин.

Підрахуйте окремо суму балів по рядках таблиці:

1,4,7,10, 13,16,19 (Д — "дитина")

2,5,8,11,14,17,20 (ДОР — "дорослий")

3,6,9,12, 15,18,21 (Б — "батько")

Розмістіть відповідні символи в порядку зменшення від найбільшого до найменшого. Якщо у вас вийшла формула ДОР.Д.Б., то це означає, що ви маєте розвинуте почуття відповідальності, у міру імпульсивні і безпосередні, не схильні до повчань. Вам можна лише побажати зберегти ці якості і надалі. Вони допоможуть у будь-якій справі, пов'язаній зі спілкуванням, колективною працею, творчістю.

Гірше, якщо на першому місці стоїть Б. Категоричність і самовпевненість протипоказані, наприклад, педагогові, організаторові словом, усім, хто в основному має справу з людьми, а не з машинами.

Сполучення Б.Д.ДОР. часом здатне ускладнити життя власникові такої характеристики. "Батько" з дитячою безпосередністю ріже "прав-ду-матку", ні в чому не сумніваючись і не піклуючись про наслідки. Але й тут немає особливих причин для зневіри. Якщо вас не цікавить організаторська робота, гучні компанії, і ви волієте побути наодинці з книгою, кульманом або етюдником, то все в порядку. Якщо ж немає і ви захочете пересунути своє Б на друге або навіть на третє місце, то це цілком можливо. Вам допоможуть і групи тренування спілкування, організовані професійними психологами в багатьох містах.

Д. на чолі пріоритетної формули— цілком прийнятний варіант, скажемо, для наукової роботи. Ейнштейн, наприклад, один раз жартівливо пояснив причини своїх наукових успіхів тим, що він розвивався повільно і над багатьма питаннями задумався лише тоді, коли люди звичайно вже перестають про них думати. Але дитяча безпосередність добра до певних меж. Якщо вона починає заважати справі, то, виходить, настав час узяти свої емоції під контроль.

Методика “Діагностика комунікативної соціальної компетенції”.

Тест соціально-комунікативної компетентності В. Р. Овчарової являє собою спробу дослідити і визначити рівень сформованості с оціально-комунікативної компетентності як здатності індивіда ефективно взаємодіяти з іншими людьми в системі міжособистісних стосунків. Базуючись на тому, що перешкодами спілкування, які знижують його ефективність, є соціально-комунікативна незграбність, нетерпимість до невизначеності, надмірний конформізм, підвищене прагнення до переваги над іншими людьми, переважання мотивації уникнення невдач і низький поріг до блокування потреб, прагнень і бажань, автор тесту виділяє наступні параметричні показники:

1. Соціально-комунікативна незграбність (СКН).

2. Нетерпимість до невизначеності (НН).

3. Надмірне прагнення до конформності (К).

4. Підвищене прагнення до статусного росту (ПСР).

5. Орієнтація на уникнення невдач (УН).

6. Фрустраційна нетолерантність (ФН).

У варіанті тесту В. Р. Овчарової не вказуються низькі та високі значення показників, що значно ускладнює інтерпретацію результатів. Ще одна проблема дослідження полягає у тому, що до кожного з показників тесту складено різну кількість запитань (від 29 до 15).

Для адаптації цієї методики було опитано 200 студентів географічного та історичного факультетів ЛНУ імені Івана Франка (85 географів, 115 істориків).

Отримані результати дали змогу, застосовуючи нормальний закон розподілу та методику визначення стенових норм, запропоновану Р. Б. Кеттеллом, визначити достовірно значимі низькі та високі значення тестових показників. Відповідно, ті бали, котрі відповідали 1-3 стенам, були проінтерпретовані як низькі, а ті, які відповідали 8-10 стенам, як високі. Таким чином, було отримано наступні результати, які подані у табл. 1.

Таблиця 1