Ст (сиуаивная тревожность) – лицевая сторона бланка

№ пп	Суждение	Нет, это не так	Пожалуй, так	Верно	Совершенно верно
	Я спокоен
	Мне ничто не угрожает
	Я нахожусь в напряжении
	Я внутренне скован
	Я чувствую себя свободно
	Я расстроен
	Меня волнуют возможные неудачи
	Я ощущаю душевный покой
	Я встревожен
	Я испытываю чувство внутреннего удовлетворения
	Я уверен в себе
	Я нервничаю
	Я не нахожу себе места
	Я взвинчен
	Я не чувствую скованности, напряжения
	Я доволен
	Я озабочен
	Я слишком возбужден и мне не по себе
	Мне радостно
	Мне приятно

Инструкция: "Прочитайте внимательно каждое из приведенных ниже предложений и зачеркните соответствующую цифру справа в зависимости от того, как Вы себя чувствуете обычно. Над вопросами долго не задумывайтесь, поскольку правильных или неправильных ответов нет".

ЛТ (личная тревожность) – оборотная сторона бланка

№ пп	Суждение	Никогда	Почти никогда	Часто	Почти всегда
	У меня бывает приподнятое настроение
	Я бываю раздражительным
	Я легко расстраиваюсь
	Я хотел бы быть таким же удачливым, как и другие
	Я сильно переживаю неприятности и долго не могу о них забыть
	Я чувствую прилив сил и желание работать
	Я спокоен, хладнокровен и собран
	Меня тревожат возможные трудности
	Я слишком переживаю из-за пустяков
	Я бываю вполне счастлив
	Я все принимаю близко к сердцу
	Мне не хватает уверенности в себе
	Я чувствую себя беззащитным
	Я стараюсь избегать критических ситуаций и трудностей
	У меня бывает хандра
	Я бываю доволен
	Всякие пустяки отвлекают и волнуют меня
	Бывает, что я чувствую себя неудачником
	Я уравновешенный человек
	Меня охватывает беспокойство, когда я думаю о своих делах и заботах

 

Обработка результатов

КЛЮЧ

СТ	Ответы	ЛТ	Ответы
№№	Никогда	Почти всегда	Почти никогда	Часто	№№	Никогда	Почти всегда	Почти никогда	Часто
СТ	ЛТ

Если испытуемый ответил меньше чем на 18 вопросов по каждому из вариантов опросника, то обработка результатов не имеет вообще смысла. Пользоваться можно и одной и двумя шкалами.

Шкала самооценки состоит из двух частей, раздельно оценивающих реактивную (РТ, высказывания № 1-20) и личностную (ЛТ, высказывания № 21-40) тревожность.

Показатели РТ и ЛТ подсчитываются по формулам

 

PT=Σ1-Σ2+35, где

 

Σ1 — сумма зачеркнутых цифр на бланке по пунктам 3, 4, 6, 7, 9, 12, 13, 14, 17, 18;

Σ2 — сумма остальных зачеркнутых цифр по пунктам 1,2, 5, 8, 10, 11, 15, 16, 19, 20.

 

ЛТ=Σ1-Σ2+35, где

 

Σ1 — сумма зачеркнутых цифр на бланке по пунктам 22, 23, 24, 25, 28, 29, 31, 32, 34, 35, 37, 38, 40;

Σ2 — сумма остальных зачеркнутых цифр по пунктам 21, 26, 27, 30, 33, 36, 39.

 

Для оценки динамики состояния тревоги (например, до занятий аутотренингом и после курса аутотренинга) можно использовать первую половину шкалы (высказывания № 1-20) и укороченный вариант шкалы, на заполнение которого уходят 10-15 сек:

В этом случае показатель РТ высчитывается по формуле:

 

РТ = Σ1-Σ2+15, где

 

Σ1 — сумма вычеркнутых цифр по пунктам 2,5;

Σ2 — сумма по пунктам 1, 3, 4.

Величина показателя РТ в этом случае лежит в пределах от 5 до 20.

Анализ результатов

Реактивная, или ситуативная, тревожность характеризуется напряжением, беспокойством, нервозностью. Если она велика, то у человека нарушается внимание, а иногда и тонкая координация движений.

Личностная тревожность – это устойчивое состояние. Она характеризует склонность человека воспринимать большой круг ситуаций как угрожающие, реагировать на такие ситуации состоянием тревоги. Очень высокая личностная тревожность прямо связана с наличием невротического конфликта, с эмоциональными и нервными срывами и с психосоматическими заболеваниями. Потому сообщать результаты этого исследования при посторонних запрещено. а сам участник исследования должен узнать об уровне тревожности в как можно более корректной форме. При этом важно в беседе подчеркнуть, что тревожность не является изначально негативной чертой. Определенный уровень тревожности – естественная и обязательная особенность активной личности. При этом существует оптимальный для каждого человека уровень "полезной тревоги".

Оценить уровень тревоги с помощью показателей реактивной и личностной тревожности можно следующим образом:

– до 30 – низкая тревожность

– 31-45 – умеренная тревожность

– 46 и более – высокая тревожность.

Тревожность у студентов вузов – достаточно распространенное явление. Значительные отклонения от уровня умеренной тревожности могут означать, что у человека появляется тревожность в ситуациях оценки его компетенции. В этом случае нужно пересмотреть значимость данной ситуации и найти для себя обоснования, уменьшающие ее субъективную значимость. Кроме того, следует перенести свое внимание и акцентироваться на осмыслении деятельности. Одним из направлений в составлении рекомендации для данного случая может стать поиск упражнений по саморегуляции, создание психологической поддержки для формирования чувства уверенности в успехе.

В отличие от высокой тревожности низкая, наоборот, требует внимания к мотивам деятельности и повышенного чувства ответственности. В редких случаях тревожность в показателях теста может скрывать за собой защитный психологический механизм вытеснения реальной тревожности или цель испытуемого "показать себя в лучшем свете".

Визначення рівня емпатичних тенденцій за модифікованим опитувальником А. Мехрабієна та Н. Епштейна “Дослідження емоційного відгукування”.

Исследование эмоциональной отзывчивости

Цель исследования: определить уровень эмпатических тенденций.

Материал и оборудование: модифицированный тест-опросник эмпатических тенденций, разработанный А.Меграбиэном и Н.Эпштейном, бланк для ответов и ручка.

Процедура исследования

Исследование с помощью теста-опросника эмпатических тенденций можно проводить в групповом варианте или предлагать ответить на него одному испытуемому.

Каждому участнику исследования раздается тест-опросник, представляющий собой 33 утверждения, отражающих те или иные ситуации, которые могут вызвать сочувствие, сопереживание при общении и взаимодействии с людьми, продуктами их деятельности, живой и неживой природой. Кроме того, каждый получает бланк для ответов, представляющий собой нумерацию соответствующих опроснику утверждений и два варианта возможных ответов "Да" и "Нет". Бланки для ответов желательно не подписывать, а особым образом пронумеровать, чтобы потом определить респондента, увеличив при этом его доверие.

Инструкция испытуемому.

"Тест содержит 33 утверждения. Прочитайте их и по ходу чтения дайте ответ, вспоминая или предполагая, какие чувства в подобной ситуации возникали или могли бы возникнуть лично у Вас. Если Ваши переживания, мысли, реакции соответствуют тем, что предложены в утверждении, то в бланке ответов против соответствующего номера, совпадающего с номером утверждения, подчеркните ответ "Да", а если они иные, то есть не соответствуют утверждению, то подчеркните ответ "Нет".

Помните, что в тесте нет "хороших" и "плохих" ответов. Не старайтесь своими ответами произвести благоприятное впечатление. Свое мнение выражайте свободно и искренне, только в том случае Вы получите действительное представление о своих психологических особенностях. Лучше давать тот ответ, который первым пришел Вам в голову. Каждое последующее утверждение читайте после того, как ответите на предыдущее, старайтесь также не оставлять данные вопросы-утверждения без ответа.

Если у Вас возникнут какие-либо вопросы, связанные с заполнением бланка, задайте их исследователю прежде, чем начнете работу по тест-опроснику.

Если все понятно, приступайте к ответам".

Тест-опросник

1 Меня огорчает, когда я вижу, что незнакомый человек чувствует себя среди людей одиноко.

2. Люди преувеличивают способность животных понимать и переживать.

3. Мне неприятно, когда люди не умеют сдерживаться и открыто проявляют свои чувства.

4. Меня раздражает в несчастных людях то, что они сами себя жалеют.

5. Когда кто-либо рядом со мной нервничает, я тоже начинаю нервничать.

6. Я считаю, что плакать от счастья глупо.

7. Я принимаю близко к сердцу проблемы моих друзей.

8. Порой песни о любви вызывают у меня сильные переживания.

9. Я сильно волнуюсь, если приходится сообщать людям неприятные для них известия.

10. На мое настроение сильно влияют окружающие меня люди.

11. Я считаю иностранцев «холодными» и бесчувственными.

12. Мне хотелось бы получить профессию, связанную с общением с людьми.

13. Я не расстраиваюсь, когда мои друзья поступают необдуманно.

14. Мне очень нравится наблюдать, как люди принимают подарки.

15. По моему мнению, одинокие пожилые люди недоброжелательны.

16. Когда я вижу плачущего человека, то и сам (сама) расстраиваюсь.

17. Слушая некоторые песни, я чувствую порой себя счастливым человеком.

18. Когда я читаю книгу (роман, повесть и т.п.), то так переживаю, как будто все, о чем читаю, происходит на самом деле.

19. Когда я вижу, что с кем-то плохо обращаются, то всегда сержусь или переживаю, негодую.

20. Я могу не волноваться, даже если все вокруг волнуются.

21. Если мой друг или подруга начинают обсуждать со мной свои проблемы, я стараюсь перевести разговор на другую тему.

22. Мне неприятно, если люди вздыхают и плачут, когда смотрят кинофильмы.

23. Чужой смех меня не заражает.

24. Когда я принимаю решение, чувства других людей на него, как правило, не влияют.

25. Я теряю душевное спокойствие, если окружающие чем-то угнетены.

26. Я переживаю, если вижу людей, легко расстраивающихся из-за пустяка.

27. Я очень расстраиваюсь, когда вижу страдание животных.

28. Глупо переживать то, что происходит в кино или о чем читаешь в книге.

29. Я очень расстраиваюсь, когда вижу беспомощных старых людей.

30. Чужие слезы вызывают у меня раздражение, а не сочувствие.

31. Я очень переживаю, когда смотрю фильмы.

32. Я могу оставаться равнодушным (равнодушной) к любому волнению вокруг.

33. Маленькие дети плачут без причин.

Обработка результатов

Цель обработки результатов: получение индекса эмпатийности (или эмпатических тенденций) испытуемого.

Чтобы получить индекс эмпатийности, нужно подсчитать количество ответов, совпадающих со следующим "ключом".

 

Да	1, 5, 7, 9, 10, 12, 14, 16, 17, 18, 14, 25, 26, 27, 29, 31
Нет	2, 3, 4, 6, 11, 13, 15, 20, 21, 22, 23, 24, 28, 30, 32, 33

Таким образом, индекс эмпатийности (Иэ) является суммой совпадений ответов по вопросам-утверждениям, предполагающим ответ "Да", и по вопросам-утверждениям, предполагающим ответ "Нет".

Для определения уровня эмпатических тенденций предлагается таблица интерпретации индекса Иэ с учетом возраста и пола респондентов.

 

Пол	Уровни эмпатических тенденций
высокий	средний	низкий
юноши	33-25	24-17	16-8
девушки	33-29	28-22	21-12

 

Если индекс эмпатичности оказался меньше предложенного для интерпретации в таблице, то испытуемого следует попросить еще раз ответить на вопросы теста, снова объяснив условия его выполнения. При повторном тестировании важно понаблюдать за реакцией отвечающего, чтобы убедиться в адекватности тестовой диагностики. В случае повторения результата уровень эмпатических тенденций считают очень низким.

Анализ результатов

Эмоциональная отзывчивость на переживания других, называемая в психологии эмпатией, относится к высшим нравственным чувствам. Эмпатия в форме сочувствия или сопереживания, будь то сорадование или сопечаливание, связана с умением человека "проникать" в чувственный мир других. В разнообразных жизненных ситуациях эмоциональный отклик зависит от адекватности восприятия переживаний людей и эмоций животных, а также от представления о вызвавших их причинах. Такая отзывчивость становится побудительной силой, направленной на оказание помощи. Поэтому при анализе результатов исследования нужно учитывать влияние социокультурных традиций. Обычно юноши в какой-то мере скрывают свои переживания и не всегда склонны их рефлексировать, потому в таблице для интерпретации показателей Иэ уровни эмпатических тенденции у юношей и девушек различаются.

Развитие эмоциональной отзывчивости зависит от многих факторов, среди'которых: степень актуализации потребности в благополучии других людей, умение правильно "считывать" невербальную информацию о состоянии человека или животного по их позе, мимике, жестам, интонациям голоса и т.п., а также от жизненного опыта, характера воспитания в семье, школе и жизненных условий.

По всей вероятности, непосредственный эмоциональный отклик определяется направленностью личности, которая выражается эмпатическими тенденциями, определяемыми тестом-опросником.

В случае низкого уровня эмпатических тенденций важно проанализировать вышеобозначенные факторы и продумать мероприятия, позволяющие "раскрепостить" и развить эмоциональную отзывчивость, столь необходимую в, педагогической деятельности будущего учителя.

Внимание следует обратить и на тех, кто имеет высокий уровень эмпатических тенденций, с коэффициентами 30-33, понаблюдать за особенностями отношений с ними товарищей по учебе. Дело здесь оказывается в том, что эмоционально отзывчивых людей могут эксплуатировать эгоистически воспитанные лица, которые пользуются их добротой, делая тем самым их подножием для реализации собственных целей. Особенно часто это наблюдается в конкурентном взаимодействии. Для эмоционально отзывчивых важно умение отстоять себя в условиях столкновения с индивидуализмом, себялюбием, корыстолюбием других людей. Нужна программа выработки приемов эмоциональной защиты и дифференцированное отношение к соперникам и сотрудникам.

 

 

Питання для контролю та самоконтролю:

1. У чому полягає відмінність між емоціями та почуттями?

2. За якими ознаками можна констатувати, що людини перебуває в стані емоційного збудження?

3. Чи впливають почуття на перебіг пізнавальних процесів?

4. Які функції емоцій вам відомі?

5. Назвіть відомі вам емоційні стани, охарактеризуйте їх головні ознаки.

6. Охарактеризуйте види емоцій та види почуттів.

7. Яка роль почуттів в житті людини?

10. Як почуття впливають на діяльність людини, її хід та результати?

11. Чому моральні, інтелектуальні, естетичні та практичні почуття належать до вищих почуттів?

12. Що таке воля, яка її природа?

13. Яке значення волі в житті та діяльності людини?

14. Які теорії волі ви знаєте?

15. У чому виявляються головні функції волі?

16. У чому полягає істотна відмінність між довільною та мимовільною дією?

17. Що таке вольове зусилля та якими чинниками воно зумовлюється?

18. Що таке сила волі і чим вона зумовлюється?

19. Якими є головні етапи розвитку складної вольової дії?

20. Розкажіть про боротьбу мотивів та наведіть приклади.

21. Які чинники справляють найбільший вплив на розвиток волі людини?

22. У чому полягає слабкість волі і якими є її причини?

23. Які відмінні риси людини з сильною і слабкою волею?

24. Назвіть вольові якості особистості.

Практичні завдання та психологічні ситуації:

1. Яке з наведених нижче визначень почуттів найточнішим:

а)відображення навколишніх предметів та ставлення до них;

б)реакція людини на все навколишнє;

в)суб'єктивне переживання, в якому виявляється ставлення людини до навколишньої дійсності та до самого себе;

г)переживання, які пов'язані з задоволенням або незадоволенням духовних потреб людини.

2. Який існує зв'язок почуттів з діяльністю:

а) почуття виникають у зв'язку з діяльністю, але на неї не впливають;

б)почуття викликаються діяльністю, її успіхами ї невдачами і впливають на її хід;

в) вплив почуттів на діяльність не має закономірного характеру.

3. У якому рядку названо тільки почуття:

а)гнів, страх, радість, почуття власної гідності;

б)любов, туга, незадоволення, спрага;

в)совість, ненависть, біль;

г)сором, симпатія, закоханість, дружба, товаришування;

д)щастя, симпатія, закоханість, дружба, товаришування;

е)іронія, гумор, байдужість, ентузіазм, зневага, сила;

є) здивування, насолода, любов, мета?

4. У якому з наведених варіантів перелічено лише прості емоції:

а)приємне, задоволення, неприємне, огида;

б)радість, приємне, незадоволення, огида;

в)сором, неприємне, гнів, задоволення;

г) страх, незадоволення, гнів, приємне?

5. У якому рядку названі лише складні емоції:

а) огида, приємне, неприємне, сором;

б) радість, смуток, страх, гнів;

в) незадоволення, страх, неприємне, сором;

г) сором, смуток, гнів, неприємне;

д) приємне, радість, страх, сором?

6. У якому рядку перелічені тільки моральні почуття:

а)колективізм, патріотизм, дружба, любов, симпатія;

б)любов, сумнів, сором, товаришування, обов'язок;

в)гуманізм, здивування, симпатія, байдужість;

г)дружба, колективізм, патріотизм, іронія?

7. У якому рядку перелічені тільки інтелектуальні почуття:

а)обов'язок, симпатія, антипатія, байдужість;

б)гумор, інтерес, впевненість, почуття нового;

в)допитливість, дружба, колективізм, сором;

г) ентузіазм, почуття нового, відповідальність, сором?

8. Що є характерним для естетичного почуття людини:

а)виявлення радості;

б)переживання свого ставлення до красивого або некрасивого;

в)переживання задоволення або незадоволення?

9. Яка сукупність наведених нижче ознак характеризує афект:

а)виникає поступово, буває стійким, яскраво не виявляється;

б)слабкі, нестійкі, виникають раптово;

в)сильні, виникають раптово, зовні виявляються яскраво?

10. У якому рядку названо тільки афекти:

а)радість, сум, задоволення, гнів, бадьорість;

б)розпач, обурення, страх, симпатія;

в)любов, колективізм, обурення, гнів;

г)гнів, лють, відчай, екстаз, жах;

д)розпач, жах, радість, сум?

11. Серед наведеного переліку почуттів знайдіть і випишіть:

а) моральні;

б) інтелектуальні;

в) естетичні.

Кохання, радість, колективізм, товаришування, здивування, гумор, іронія, ентузіазм, любов до прекрасного, совість, обов'язок, симпатія, радість, почуття нового, дружба, байдужість, відповідальність, почуття комічного, сумнів, любов до знань, почуття потворного.

12. Знайдіть правильну відповідь. Вищі людські почуття:

а) притаманні тільки людині, є результатом її виховання і суспільного середовища;

б) дані людині від народження, вони є і в тварин.

13. Хірург Наполеона любив говорити, що рани у переможця загоюються швидше, ніж рани у переможених. Чому? Дайте обґрунтовану відповідь.

14. Як ви думаєте, яку емоцію виражає людина, коли:

• Сидить, понурена, плечі опущені, руки безсило звисають, голова похилена, незворушний погляд націлений в підлогу, голос глухий, мова сповільнена;

• Поза напружена, руки судорожне перебирають край одежі, погляд неуважний, мова швидка, відривчаста, голос гучний, деколи зривається.

15. Чим можна пояснити такий факт:

• Помічено, що після виходу на пенсію у багатьох людей може виникати депресивний стан, інколи погіршується самопочуття.

• Коли дати людині можливість вибалакатися, поплакати, то їй легше перенести горе.

16. Емоційний стан лікаря часто визначає успіх його діяльності.

Опишіть, які емоційні стани виникають у вас під час відвідування лікарні, навчальних аудиторій медичного закладу, читання медичної літератури тощо? Поясніть, що ми називаємо "нормальний" стан лікаря і які емоційні стани вимагають корекції в діяльності лікаря.

17. Вольові дії - це:

а) свідомі, довільні дії;

б) перехід від рішень до їх виконання;

в) дії, скеровані на досягнення свідомо поставлених цілей і пов'язані з подоланням перешкод;

г) прийняття правильних рішень, накреслення плану їх виконання.

18. Характерною рисою довільних дій є те, що:

а) в них є лише наявність прагнення до мети;

б) в них є попереднє уявлення мети та способів її здійснення;

в) в них є наявність прагнення до мети, попереднє уявлення мети і спосіб її здійснення;

г) попереднє рухове уявлення не обов'язково пов'язане прагненням до мети.

19. У яких рядках перелічено лише позитивні вольові якості:

а) цілеспрямованість, наполегливість, впертість, мужність;

б) самостійність, цілеспрямованість, мужність, рішучість;

в) витримка, наполегливість, впертість.

20. Вкажіть правильне визначення рішучості:

а) рішення про виконання визначеної рухової дії приймаються швидко і обдумано;

б) прийняті рішення виконуються невпевнено;

в) відсутність розгубленості під час прийняття рішення в ускладнених умовах діяльності або в стані емоційного збудження.

21. Вкажіть правильне визначення сміливості:

а) уміння визнати і засудити власні помилки;

б) участь в критиці застарілих методів лабораторних занять;

в) нездібність робити сміливі вчинки в ігровій ситуації.

22. Вкажіть правильне визначення самостійності:

а) невміння проявляти вироблені звички самостійної поведінки в нових умовах;

б) вміння самостійно підбирати комплекси фізичних вправ для розвитку рухових здібностей;

в) здатність потрапляти під вплив іншого;

г) вміння в послідовній реалізації власних переконань і поглядів в поведінці, діях.

23. Як проявляється воля в даному випадку:

Добре відомо, що в той час, коли людина вчиться їздити на велосипеді, їй інколи досить тільки подумати про те, що вона зараз впаде, в цю ж мить вона справді падає.

24. Визначте вольову якість особистості:

Студент для розвитку своєї волі часто переривав читання книжки на найцікавішому місці і не торкався її 2-3 дні. Таким способом він розвивав:

а)витримку;

б)самостійність;

в)дисциплінованість;

г)наполегливість;

д)цілеспрямованість.

25. На основі спостережень зберіть дані про індивідуальні особливості волі кількох лікарів.

26. Оцініть рівень розвитку власних вольових, якостей.

27. Дайте пояснення такому твердженню:

"Жодна велика перемога неможлива, якщо їй не передує мала перемога над самим собою".

 

 

Практичне заняття №9

 

 

Тема: Діагностика міжособистісних взаємин у колективі. Методики та тести для діагностики міжособистісних взаємин у колективі. Діагностика міжособистісного сприйняття в групі за методикою “Сприйняття індивідом групи ”. Діагностика міжособистісних стосунків у групі за методикою К. Томаса “Дослідження міжособистісних стосунків ”.

Практичні навички:

- дослідження міжособистісного сприйняття в групі;

- діагностика міжособистісних стосунків у групі;

- інтерпретація проведених досліджень;

- розв’язування ситуаційних задач.

 

 

Діагностика міжособистісних взаємин у колективі. Методики та тести для діагностики міжособистісних взаємин у колективі.

Людина живе в певному соціальному середовищі і, задовольняючи свої матеріальні і духовні потреби, взаємодіє з іншими людьми. Важливим компонентом такої діяльності є спілкування. Воно відображає об’єктивну потребу людей в об’єднанні, співробітництві, а також є умовою розвитку самобутності, цілісності, індивідуальності особистості.

Багатьом здається, що міжособистісні стосунки – явище цілком зрозуміле, тут ніби не може виникати жодних питань. Однак життєвий досвід не завжди це підтверджує. Адже часто стосунки, що здавалися непорушними, руйнуються, а нові виникають там, де їх і не чекали.

Об’єктивна і суб’єктивна значущість і непередбачуваність спілкування та міжособистісних стосунків обумовлюють увагу до цього явища представників багатьох наук, зокрема й психологів. Психологічне дослідження емоційних стосунків має на меті саме внесення ясності у питання про те, чому виникають, як розвиваються і чому розпадаються настільки значущі для нас емоційні стосунки з іншими. Головною з власне наукових складових необхідності і актуальності дослідження проблеми емоційних стосунків є те, що вони й досі залишаються у свідомості багатьох людей своєрідним „бастіоном індетермінізму”. Запити практики не менш значущі. Поглиблення розуміння закономірностей емоційних стосунків – одна з умов вирішення проблеми розвитку особистості, її виховання, а також соціально-демографічних проблем.