Умови й порядок прийняття на роботу. Контракт

Трудова дієздатність настає з 16-річного віку.

У виняткових випадках, за попередньою згодою одного з батьків, трудовий договір може бути укладений з неповнолітнім, якому виповнилося 15 років.

Трудовий договір – угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.

Зміст трудового договору – права і обов’язки сторін. Працівник і власник (уповноважений ним орган) укладають угоду, в якій обумовлюється зміст (умови) договору.

Умови договору:

а) безпосередні (визначаються сторонами). Їх поділяють на:

- необхідні – умови, без досягнення домовленості по яких договір не буде укладений (місце роботи, спеціальність, кваліфікація, посада та розмір заробітної плати);

- додаткові – такі умови, як випробування при прийнятті на роботу, сумісництво професій, соціально-побутові пільги (житло, дитячий садок, організація громадського харчування та інші).

б) похідні – умови, що передбачені у законодавстві (охорона праці, матеріальна, дисциплінарна відповідальність та інші умови).

Види трудового договору:

- безстроковий – укладається на невизначений строк;

- на визначений строк – встановлюється за погодженням сторін;

- такий, що укладається на час виконання певної роботи.

Трудовий договір укладається в усній і письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим:

- при організованому наборі працівників;

- при укладанні трудового договору про роботу в районах крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до них;

- при укладенні контракту;

- коли працівник наполягає на укладенні трудового договору в письмовій формі;

- в інших випадках, передбачених законодавством України.

Забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу. Будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

При укладенні трудового договору вимагаються документи: паспорт, трудова книжка, документи про професійну підготовку або освіту

Якщо громадянин влаштовується на роботу вперше, то замість трудової книжки він повинен пред’явити довідку про останнє заняття: в містах – від житлово-експлуатаційних організацій, у сільській місцевості – від сільської Ради.

При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я.

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Якщо наказ не був виданий, але особа фактично приступила до роботи, то трудовий договір вважається укладеним.

При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Загальний строк випробування не може перевищувати 3-х місяців, а для робітників – місяця. Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку можуть розірвати трудовий договір.

Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу:

- осіб, які не досягли 18 років;

- молодих робітників після закінчення професійних, навчально-виховних закладів;

- молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;

- осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;

- інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи.

Контракт – це договір, укладений письмово, який встановлює права і обов’язки для обох сторін і обумовлює певні строки. Контракти як особлива форма трудового договору спрямовуються на забезпеченні умов для ініціативності та самостійності працівника з урахуванням його індивідуальних здібностей і професійних навичок, підвищення взаємодії відповідальності сторін, правову й соціальну захищеність працівника.

В контракті передбачаються:

- строк його дії;

- обов’язки й відповідальність сторін;

- права сторін;

- умови організації і оплати праці;

- соціально-побутові умови;

- інші умови, необхідні працівникові для виконання зобов’язань;

- підстави припинення та розірвання контракту.

 

Контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами і може бути змінений тільки за згодою сторін. Контракт оформляється у 2-х примірниках, що мають однакову юридичну силу, і зберігається у кожної із сторін контракту.

Контракт може бути укладений на строк до 5-ти років (але не менше 1 року). Конкретний строк контракту визначається угодою сторін. За 2 місяці до закінчення строку чинності контракту за угодою сторін він може бути продовжений або укладений на новий строк.

Умови контракту не можуть погіршувати становище працівника, якого приймають (наймають) на роботу, порівняно з умовами, передбаченими чинним законодавством, угодами і колективним договором.

Контракт повинен передбачати зобов’язання роботодавця щодо компенсації моральної та матеріальної шкоди, заподіяної працівникові у разі дострокового розірвання контракту: працівником – з причини невиконання чи неналежного виконання роботодавцем зобов’язань, передбачених контрактом; роботодавцем – з підстав, не передбачених чинним законодавством та контрактом.

До початку роботи за укладеним договором власник або уповноважений ним орган зобов’язаний:

- роз’яснити працівникові його права і обов’язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров’я працівника, пільги і компенсації за роботу в таких умовах;

- ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

- визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

- проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони.

Працівникам, які стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше 5 днів після прийняття на роботу. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.

Працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством.

 

Колективний договір – угода, що укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману праці і мають права юридичної особи. Колективний договір може укладатися в структурних підрозділах підприємства в межах компетенції цих підрозділів.

Сторони колективного договору:

1) власник або уповноважений ним орган;

2) однією або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами, а у разі відсутності таких органів – представниками трудящих, обраними і уповноваженими трудовим колективом.

Зміст колективного договору становлять взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин. Згідно із законом України від 01.07.1993 р. „Про колективні договори і угоди” до питань, що становлять зміст колективного договору, відносяться:

- зміни в організації виробництва і праці;

- забезпечення продуктивності зайнятості;

- нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати, інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій);

- встановлення гарантій, компенсацій, пільг;

- участь трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом);

- режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку;

- забезпечення житлово-побутового, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;

- умови праці і охорони праці;

- гарантії діяльності профспілкового чи інших представницьких організацій трудящих.

Колективний договір може передбачати додаткові гарантії, соціально-побутові пільги порівняно з чинним законодавством і угодами. Забороняється включати до колективних договорів умови, що погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством, колективними договорами та угодами.

Процес створення та укладення колективного трудового договору.

1. Створення проекту.

2. Використання примирних процедур для врегулювання розбіжностей під час ведення колективних переговорів.

3. Обговорення у трудовому колективі і винесення на розгляд загальних зборів (конференції) трудового колективу.

4. Схвалення проекту загальними зборами (конференцією) трудового колективу.

5. Підписання уповноваженими представниками сторін не пізніше як через 5 днів з моменту його схвалення, якщо інше не встановлено зборами (конференцією) трудового колективу.

6. Реєстрація.

Контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками. На осіб, які представляють власника або уповноважений ним орган чи профспілку або інші уповноважені трудовим колективом органи, і з вини яких порушено чи не виконано зобов’язання щодо колективного договору (угоди), накладається штраф до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і вони також несуть дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади.

 

Порядок реєстрації колективного договору.

1. Колективні договори бувають галузеві або регіональні. Вони підлягають підвідомчій реєстрації Міністерством праці України.

2. Колективні договори підлягають реєстрації місцевими органами державної виконавчої влади.

3. Колективний договір набирає чинності з дня його підписання представниками обох сторін або з дня, зазначеного у ньому. Після закінчення строку дії колективний договір продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором.

Колективний договір зберігає чинність у разі зміни складу, структури, найменування уповноваженого власником органу, від імені якого укладено цей договір, а також у разі реорганізації підприємства, організації, установи, але протягом строку, на який його укладено, або може бути переглянутий за згодою сторін.

У разі ліквідації підприємства колективний договір діє протягом усього строку проведення ліквідації.

Положення колективного договору поширюється на всіх працівників підприємства, організації, установи незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов’язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, організації, установи.