Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх



В Україні неповнолітніми визнаються особи, які не досягли 18-річного віку Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років. Особи, що вчинили злочини у віці від 14 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності лише за окремі види злочинів.

Неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру.

До особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, суд застосовує примусові заходи виховного характеру .

У разі ухилення неповнолітнього, що вчинив злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру, ці заходи скасовуються судом, і він притягується до кримінальної відповідальності.

До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань:

1) Штраф (ст. 99) - застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення. Розмір штрафу встановлюється судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану неповнолітнього вмежах до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2) Громадські роботи (ст. 100) - можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від 30 до 120 годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основної роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати 2 годин на день.

3) Виправні роботи (ст. 100 ч 2-3) - можуть бути призначені неповнолітньому в віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від 2 місяців до 1 року. Із заробітку неповнолітнього, засудженого до виправних робіт, здійснюється відрахування в доход держави в розмірі, встановленому вироком суду, в межах від 5 до 10 відсотків.

4) Арешт (ст. 101) - полягає у триманні неповнолітнього, який на момент винесення вироку досяг 16 років, в умовах ізоляції в спеціально пристосованих установах на строк від 15 до 45 діб;

5) Позбавлення волі на певний строк(ст. 102)призначається неповнолітньому:

- за вчинений повторно злочин невеликої тяжкості - на строк не більше 2 років;

- за злочин середньої тяжкості - на строк не більше 4 років;

- за тяжкий злочин - на строк не більше 7 років;

- за особливо тяжкий злочин - на строк не більше 10 років;

- за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, на строк до 15 років.

Неповнолітні, засуджені до покарання у виді позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах. Позбавлення волі не може бути призначене неповнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості.

До неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у виді:

- штрафу;

- позбавлення права обіймати певні посади;

- позбавлення права займатися певною діяльністю.

При призначенні покарання неповнолітньому суд враховує

- умови його життя та виховання;

- вплив дорослих;

- рівень розвитку;

- та інші особливості особи неповнолітнього.

При призначені покарання неповнолітньому за сукупністю злочинів або вироків остаточне покарання у виді позбавлення волі не може перевищувати 15 років.

Для неповнолітніх передбачені більш ширші можливості звільнення від кримінального покарання.До неповнолітнього можуть застосуватися:

- звільнення від відбування покарання з випробуванням;

- звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру;

- звільнення від кримінальної відповідальності та покарання у зв'язку із закінченням строків давності;

- умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

1. Звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути застосоване до неповнолітнього лише у разі його засудження до позбавлення волі. Іспитовий строк встановлюється тривалістю від 1 до 2 років. У разі звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням суд може покласти на окрему особу, за її згодою або на її прохання, обов'язок щодо нагляду за засудженим та проведення з ним виховної роботи

2. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру може застосовуватись до неповнолітнього, який вчинив злочин невеликої тяжкості, в тому випадку, коли суд визнає, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент винесення вироку не потребує застосування покарання.

Примусові заходи виховного характеру, які суд може застосувати до неповнолітнього:

- застереження;

- обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;

- передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;

- покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків; направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує 3-х років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.

До неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру.

Тривалість заходів виховного характеру встановлюється судом, який їх призначає. Суд може також визнати за необхідне призначити неповнолітньому вихователя в порядку, передбаченому законом.

3. Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

Щодо осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років, встановлюються такі строки давності притягнення до кримінальної відповідальності:

- 2 роки – у разі вчинення злочину невеликої тяжкості;

- 5 років – у разі вчинення злочину середньої тяжкості:

- 7 років – у разі вчинення тяжкого злочину;

- 10 років – у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

У разі застосування до осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років, дія строку давності виконання обвинувального вироку встановлюються такі строки:

- 2 роки – у разі засудження до покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості;

- 5 років – у разі засудження до покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років за тяжкий злочин;

- 7 років – у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше 5 років за тяжкий злочин;

- 10 років – у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин.

4. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання

- може бути застосоване, якщо засуджений зразковою поведінкою сумлінним ставленням до праці та навчання довів своє виправлення.

- може бути застосоване до засуджених за злочин, вчинений у віці до 18 років, після фактичного відбуття:

1. Не менше 1/3 строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості і за необережний тяжкий злочин;

2. Не менше 1/2 строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила у віці до вісімнадцяти років новий умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі;

3. Не менше 2/3 строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі і була умовно-достроково звільнена від відбування покарання, але до закінчення невідбутої частини покарання та до досягнення вісімнадцятирічного віку знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.

До неповнолітніх заміна не відбутої частини покарання більш м'яким покаранням не застосовується.

Погашення та зняття судимості.Такими, що не мають судимості, визнаються неповнолітні:

- засуджені до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, після виконання цього покарання;

- засуджені до позбавлення волі за злочин невеликої або середньої тяжкості, якщо вони протягом 1 року з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину;

- засуджені до позбавлення волі за тяжкий злочин, якщо вони протягом 3 років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину.

- засуджені до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом 5 років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину.

Дострокове зняття судимості допускається лише щодо особи, яка відбула покарання у виді позбавлення волі за тяжкий або особливо тяжкий злочин, вчинений у віці до 18 років після закінчення не менш як половини строку погашення судимості.

Обставини, що пом’якшують кримінальну відповідальність (ст.. 40 ККУ):

- відвернення винним шкідливих наслідків вчиненого злочину або добровільне відшкодування завданої втрати чи усунення заподіяної шкоди;

- вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих або сімейних обставин;

- вчинення злочину під впливом великого душевного хвилювання, викликаного неправомірними діями потерпілого;

- вчинення злочину під впливом погрози чи примусу або в силу матеріальної чи іншої залежності;

- вчинення злочину при захисті від суспільно-небезпечного посягання, хоч із перевищенням меж необхідної оборони;

- вчинення злочину неповнолітніми;

- вчинення злочину жінкою у стані вагітності;

- щире розкаяння або явка з повинною, а також сприяння розкриття злочину;

- при призначенні покарання суд може врахувати і інші пом’якшуючі обставини.

Обставини, що обтяжують кримінальну відповідальність (ст.. 41 ККУ):

- вчинення злочину особою, що раніше вже вчинила якийсь злочин;

- вчинення злочину організованою групою;

- вчинення злочину з використанням підлеглого або іншого залежного стану особи, щодо якої вчинено злочин;

- вчинення злочину з корисливих або інших низьких мотивів;

- заподіяння злочином тяжких наслідків;

- вчинення злочину щодо малолітн6ього, старого або особи, яка перебуває в безпорадному стані;

- підмовлення неповнолітніх до участі у злочині;

- вчинення злочину з особливою жорстокістю або знущанням над потерпілим;

- вчинення злочину з використанням умов громадського лиха;

- вчинення злочину загально небезпечним способом;

- вчинення злочину особою, яка перебуває у стані сп’яніння;

- вчинення нового злочину особою, яка була взята на поруки, на протязі строку поручительства або на протязі одного року після закінчення цього строку.

 

 

7.4. Обставини, що виключають злочинність діяння

 

Обставини, що виключають злочинність діяння:

- необхідна оборона - ст. 36;

- крайня необхідність - ст. 39;

- затримання особи, що вчинила злочин - ст. 38;

- фізичний або психічний примус - ст. 40;

- виконання наказу або розпорядження — ст. 41;

- діяння, пов'язане з ризиком – ст. 42;

- виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації – ст. 43

Необхідна оборона. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.

Необхідною обороноювизнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, іншої особи, суспільних інтересів та інтересів держави, від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Перевищення меж необхідної оборони– умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.

Не є перевищенням меж необхідної оборониі не має наслідком кримінальної відповідальності застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів:

- для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб,

- для відвернення протиправною насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.

Заподіяння шкоди визнається правомірним, якщо напад був суспільно небезпечним, тобто загрожував тяжкими наслідками життю, здоров’ю, власності тощо. Захист при необхідній обороні визначається правомірним тільки тоді, коли шкода заподіяна особі, яка нападала, а не комусь іншому. Шкода при захисті може бути завдана нападаючому особисто – його здоров'ю, життю, майну.

Необхідна оборона неможлива:

- проти правомірних дій посадових осіб працівників міліції, судових виконавців тощо:

- при нападі неосудного, про що заздалегідь знає той, хто захищається, в іншому випадку той, на кого напали, має право захищатися за правилами крайньої необхідності.

Уявна оборона- це дії, пов'язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання. Уявна оборона виключає кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду лише у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення. При уявній обороні особа підлягає відповідальності

- як за перевищення меж необхідної оборони, якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, але при цьому перевищила межі захисту, що дозволяються в умовах відповідного реального посягання

- як за заподіяння шкоди через необережність, якщо особа в обстановці, що склалася, не усвідомлювала, але могла усвідомлювати відсутність реального суспільно небезпечного посягання



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.36.32 (0.01 с.)