Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Єдність прав і обов’язків громадянСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Права і свободи невід'ємні від обов'язків громадян. Єдність прав і обов'язків складає основу кожного суспільства. Обов'язки людини — це вимоги, що ставляться суспільством до неї для того, що б не порушувалися права людини і суспільство нормально функціонувало. Неприпустимість зловживання правом Під час здійснення своїх прав і свобод кожна людина повинна враховувати певні обмеження, встановлені в інтересах здійснення прав і свобод інших людей. Зневажання таких обмежень вважається зловживанням права. За порушення обмежень свого права передбачається відповідальність. Гарантованість конституційних прав і свобод Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 3), конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст. 22). Взаємна відповідальність людини і держави Держава бере на себе відповідальність за забезпечення прав людини, але й людина також несе відповідальність перед державою. Найважливішими правами людини, що забезпечують її життя, особисті цінності, свободу, недоторканість, особисту безпеку, правовий захист, є особисті права. До них належать: - право кожного на життя – ст. 27 – це перше з невід’ємних прав людини, ніхто не може бути позбавлений свавільно життя, без дотримання цього права всі інші права не мають сенсу, цінності і корисності; - право на повагу його гідності – ст.28 – Конституція встановлює норму, за якою катування та інші жорстокості, нелюдські або такі, що принижують гідність особи, види поводження і покарання є грубими порушеннями прав людини; - право на свободу світогляду і віросповідання – ст. 35 - зазначена свобода вбирає в себе як право сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, так і безперешкодно відправляти одноособово або колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність; - право на свободу думки і слова, вільно висловлювати свої погляди і переконання – ст. 34 – це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і поширювати інформацію та ідеї без втручання держави, воно гарантує духовну і творчу свободу, не обмежену ніякою обов’язковою ідеологією; - право на свободу і особисту недоторканість – ст. 29 - відповідно до нього права ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, ніж за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом; - право на недоторканість житла – ст. 30 - не допускається проникнення у житло, на присадибну ділянку, в допоміжні будівлі та інше без згоди людини; - право на таємницю листування, телефонних переговорів, телеграфної та іншої кореспонденції – ст. 31 - таємниця кореспонденції належить до особистих таємниць людини, ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на таємницю його кореспонденції; - право на захист від втручання в особисте і сімейне життя – ст. 32 – гарантія невтручання в особисте і сімейне життя – це гарантія на особисту і сімейну таємницю, на забезпечення можливості перебувати в стані відносної незалежності від держави і суспільства; - право на свободу пересування, право на вільний вибір місця проживання, право і вільно залишати територію України – ст. 33 - гарантується не тільки громадянам України, але й всім іншим особам, що на законних підставах перебувають на її території; проте, Конституція передбачає можливість окремих обмежень свободи пересування і вибору місця проживання для громадян України та іноземців в умовах воєнного або надзвичайного станів; Політичні права і свободи визначають можливість громадян брати участь у здійсненні влади, в керівництві державними справами і в суспільно-політичному житті. До політичних прав і свобод належать: ст. 38 - право брати участь у референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, рівного доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування; ст. 40 - право спрямовувати індивідуальні чи колективні письмові звернення, або особисто звертатися в органи державної влади, місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів; ст. 34 – право на свободу думки і слова, на вільне волевиявлення своїх поглядів і переконань, право вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію в будь-який спосіб; ст. 36 – право на свободу об’єднання в політичні партії і суспільні організації; ст. 39 – право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи та демонстрації. Соціально-економічні права людини, закріплені в Конституції України. ст. 41 - право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ст. 42 - право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, право на державне забезпечення захисту у підприємницькій діяльності; ст. 42 - право споживачів на державний захист своїх прав; ст. 43 - право на працю; ст. 44 - право працюючих на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів; ст. 45 - право на відпочинок; ст. 46 - право на соціальний захист; ст. 47 - право на житло; ст. 48 - право на достатній життєвий рівень для себе і своєї родини; ст. 49 - право на охорону здоров’я, медичну допомогу і медичне страхування; ст. 50 - право на безпечне для життя і здоров’я довкілля, право на відшкодування шкоди, заподіяної погіршенням стану довкілля, та право на отримання і використання екологічної інформації; ст.53 - право на освіту, право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідноїмови; ст.54 - право на вибір і заняття інтелектуальною, творчою діяльністю, свобода літературної, художньої, наукової діяльності і творчості, право інтелектуальної власності та авторські права; ст.54 - право на користування культурними цінностями народу та ін. Конституція України визначає гарантії прав людини в галузі правосуддя: ст.55 - право на судовий захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань; ст.57 - право знати свої права і обов’язки; ст.56 – право на відшкодування матеріальних і моральних збитків; ст.59 – право на правову допомогу; ст.60 – право на невиконання явно злочинних розпоряджень чи наказів; ст.61 – ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності за одне і те саме правопорушення; ст.62 – тільки суд встановлює вину особи у вчиненні злочину; ст.63 – особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів; ст.63 – підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.
Держава не тільки проголошує права і свободи людини, а й бере на себе обов'язки щодо їхньої реалізації. Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини та громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (Конституція України. Ст. 101). Уповноважений Верховної Ради з прав людини призначається на посаду та звільняється з неї ВР України. Він: - розглядає звернення, заяви і скарги громадян з приводу порушення їхніх прав і свобод; - вживає заходи до відшкодування шкоди, заподіяної зазначеними порушеннями; - діє незалежно від будь-якої влади, не пов'язаний ніяким імперативним мандатом; - його посада несумісна з будь-якою політичною посадою або діяльністю, перебуванням на іншій посаді в органах державної виконавчої влади і органах місцевого самоврядування, членством у політичній партії чи профспілках, зайняттям підприємницькою діяльністю чи іншою оплачуваною роботою, окрім наукової чи викладацької.
Основні конституційні обов’язки громадян України: - захищати Батьківщину, незалежність і територіальну цілісність України; - поважати державні символи України; - не завдавати шкоди природі, культурній спадщині; - платити податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом; - неухильно дотримуватися Конституції та законів України; - не зазіхати на права і свободи честь і гідність інших людей.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; просмотров: 321; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.149.233.14 (0.01 с.) |