Виборче право та виборча система в Україні.

Під виборчою системою України розуміється передбачений законодавством порядок формування представницьких органів держави. Усі норми права, які регламентують цей порядок, в сукупності складають виборче право. Основними його джерелами є Конституція України й такі Закони України, як «Про вибори народних депутатів України» від 18 жовтня 2001 р., «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 р., «Про вибори депутатів місцевих рад і сільських, селищних та міських голів» від 14 січня 1998 р.

У цих нормативно-правових актах сформульовано такі головні принципи виборчого права: загального, рівного та прямого виборчого права за таємного голосування; вільного й рівноправного висування кандидатів у депутати; гласності та відкритості; рівності можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії; неупередженості до кандидатів з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування; свободи агітації.

Принцип загальності означає, що право обирати мають усі громадяни України, яким на день голосування виповнилося 18 років. Це право називається активним виборчим правом і тлумачиться так тому, що будь-які прямі або непрямі пільги чи обмеження щодо виборчих прав громадян України залежно від походження, соціального та майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, роду й характеру занять, непередбачені цими законами, забороняються.

Щодо права бути обраним, тобто пасивного виборчого права, то виборчим законодавством воно розглядається по-різному. Так, народним депутатом України може бути обраний громадянин України, який має право голосу, на день виборів досяг 21-річного віку і постійно проживає на території України протягом останніх п'яти років. Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг 35-річного віку, має право голосу, проживає в Україні протягом 10 останніх перед днем виборів років і володіє державною мовою. А депутатом сільської, селищної, міської, районної в місті, районної та обласної ради може бути обраний громадянин України, який на день голосування досяг 18-річного віку, має виборчі права і постійно проживає або працює на території відповідної ради.

Принцип рівного та прямого виборчого права означає, що громадяни України беруть участь у виборах народних депутатів, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим і місцевих рад на рівних засадах і депутати обираються безпосередньо виборцями.

Таємність голосування на виборах означає, що ніякі форми контролю за волевиявленням виборців не допускаються,а саме: голосування відбувається у спеціально обладнаній для цього кабіні чи кімнаті. Під час заповнення бюлетеня в кабіні чи кімнаті для голосування може бути тільки голосуючий.

Принцип вільного й рівноправного висунення кандидатів передбачає, що всі громадяни України, які мають право голосу, мають право висувати кандидатів. Вони можуть реалізувати це право як безпосередньо, так і через політичні партії, їхні виборчі блоки й трудові колективи, збори виборців.

Гласність і відкритість виборчого права означає, що підготування і проведення виборів депутатів завжди здійснюються відкрито і гласно.

Рівність можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії як принцип виборчого права повинен розумітися так, що всім кандидатам після офіційної їх реєстрації надається можливість брати участь у виборчій кампанії на рівних засадах, вони мають рівне право на використання державних засобів масової інформації на території України, в них рівні можливості щодо матеріально-технічного і фінансового забезпечення їх участі у виборчій кампанії з боку держави.

Принцип неупередженості до кандидатів з боку державних органів, установ і організацій, органів місцевого самоврядування вживається та зумовлює існування такого інституту виборчого права, як звільнення кандидата від виробничих або службових обов'язків зі збереженням середньої заробітної плати за місцем роботи: кандидати під час виборчої кампанії не можуть бути звільнені з роботи, а також переведені на іншу роботу або посаду без їхньої згоди, притягнені до кримінальної відповідальності, заарештованіабопіддані заходам адміністративного стягнення, що накладається в судовому порядку без згоди відповідних державних органів.

До того ж особи, які насильством, обманом, погрозами чи в інший спосіб перешкоджають вільному здійсненню громадянином України права обирати та бути обраним, вести передвиборну агітацію, публічно закликають або агітують за бойкотування виборів, а також члени виборчих комісій. службові особи державних і громадських органів, які вчинили підробку виборчих документів, неправильний підрахунок голосів, порушили таємницю голосування або допустили інше порушення виборчого законодавства, несуть відповідальність, передбачену цим законодавством. До певної відповідальності притягуються також особи, які опублікували або.в інший спосіб поширили явно неправдиві відомості про кандидата.

Виборча система – це порядок формування представницьких органів (верховних, місцевих, регіональних) державної влади, обрання Президента України та здійснення виборцями своїх прав.

Види виборчих систем до представницьких органів:

Мажоритарна (система більшості) - враховуються лише голоси, подані за кандидата (або за список кандидатів партії), що дістав більшість голосів по виборчому округу чи держави;

Пропорційна - будується на принципі додержання пропорцій між кількістю депутатських місць, що надається окремим політичним партіям та числом голосів, зібраних кожною з партій на виборах (н., Іспанія, Ізраїль, ФРН);

Змішана - поєднує в собі елементи мажоритарної і пропорційної системи (одна половина депутатів обирається за мажоритарною системою, а друга – за пропорційною).

 

Етапи виборчого процесу:

1. призначення виборів;

2. утворення виборчих округів і виборчих дільниць, системи виборчих комісій – Центральної виборчої комісії, окружних та дільничних виборчих комісій;

3. складання списків виборців, яке здійснюється дільничними виборчими комісіями;

4. висування і реєстрація кандидатів у депутати;

5. процесуальні дії, пов’язані із забезпеченням гарантій діяльності кандидатів у депутати та інших учасників виборчого процесу;

6. проведення голосування;

7. підрахунок голосів і визначення результатів виборів (голосування).

 

Запитання для самоконтролю знань

1. Які риси характеризують чинну Конституцію як Основний закон держави?

2. Назвіть засади конституційного ладу країни за ступенем їх важливості.

3. Які види референдумів існують і який з них застосовувався в правовому житті нашої країни?

4. На які групи поділяються конституційні права та обов’язки громадян України?

5. Назвіть аргументи відносно того, що Верховна Рада України єдиним органом законодавчої влади.

6. Які ви знаєте види виборчих систем?

7. Назвати етапи виборчого процесу в Україні.

8. Назвати і пояснити принципи виборчого права.

 

Лекція 5. Основи цивільного права

 

8.1. Загальна характеристика цивільного законодавства України. Цивільний кодекс України

8.2. Суб’єкти і об’єкти цивільно правових відносин

8.3. Поняття, форми власності в Україні. Захист власності

8.4. Поняття зобов’язання, підстави його виникнення та припинення, види забезпечення виконання зобов’язань

8.5. Спадкування за цивільним правом

8.6. Цивільно-правова відповідальність

 

Реферати

1. Особисті немайнові права фізичної особи

2. Окремі види цивільно-правових договорів

 

Рекомендована література

1. Цивільний кодекс України. Офіційний текст. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2003.- №5.: К: Юрінком Інтер. – С. 3 - 412

2. Про власність: Закон України від 07.02.1991р. //ВВР, 1991, №20. – С. 523 – 537.

3. Правознавство: Підруч. //За ред. В. В. Копейчикова. – 7 вид. – К: Юрінком Інтер, 2003. – С. 395-445.

4. Правознавство: Навч. посібник /Т. В. Варфаломеєва, В. В. Пастухов, В. Ф. Пенківський, О. М. Піцан. – К: Знання-Прес, 2001. – С. 191-220.

5. Бірюков І. А. Заіка Ю. О. Співак В. М. Цивільне право України. Загальна частина. - К: Наукова думка, 2000 – С. 20-36.

6. Цивільне право України: Підручник /Е. О. Харитонов, Н. О. Саніахметова. - К.: Істина, 2003. – С. 29 – 44.

7. Цивільне право України. Частина перша / За ред. І. М. Азімова. – Харків: Право, 2000. – С. 22 – 32.