Суб’єкти та об’єкти цивільно-правових відносин

Об’єкти цивільно-правових відносин зображені на рис. 5.1.

 

Об’єкти цивільно-правових відносин

Майно	Інші матеріальні блага	Нематеріальні блага
З приводу яких між суб’єктами цивільно-правових відносин виникають права і обов’язки

речі;	результати інтелектуальної творчості;
дії;	особистості немайнові блага.

 

Рис. 5.1. Об’єкти цивільно-правових відносин

Об’єкт майнових прав - матеріальні блага (майно).

Речі – предмети матеріального світу для задоволення потреб людей чи юридичних осіб і щодо яких можуть виникати цивільні права та обов’язки.

Цивільна правоздатність, дієздатність, обмежена дієздатність (табл. 5.1)

Риси цивільної правоздатності громадян:

- визначається в однаковій мірі за всіма громадянами;

- всі громадяни вільні перед цивільним законом.

Зміст цивільної правоздатності, громадян:

- мати майно, землю, житло, техніку тощо в особистій власності;

- мати право користуватися житловим приміщенням, які належать державі чи організації;

- успадковувати і заповідати майно;

- обирати рід занять і місце проживання;

- мати права автора твору науки, літератури і мистецтва, відкриття, винаходу, раціоналізаторської пропозиції, промислового зразка;

- мати інші майнові та особисті немайнові права.

Цивільна правоздатність та цивільна дієздатність
Таблиця 5.1
Правоздатність	Дієздатність
це здатність мати цивільні права і обов’язки	це здатність суб’єкта своїми діями набувати цивільні права і створювати для себе цивільні обов’язки
Виникає	Залежить у громадян
- для громадян з моменту народження і припиняється зі смертю. - для юридичних осіб з моменту державної реєстрації статуту або документа, що його замінює.	від віку, стану здоров’я, досвіду

 

 

Розрізняють три рівні цивільної дієздатності (табл. 5.2).

Таблиця 5.2

Дієздатність громадян

 

Повна дієздатність	Наступає при досягненні громадянином 18-річного віку;
Часткова здатність	Виникає від 14 до 18 років;
Мінімальна дієздатність	Виникає до 14 років

 

Громадянин може бути визнаний судом недієздатним, якщо він внаслідок душевної хвороби або недоумства не може розуміти своїх дій або керування ними. Над ним встановлюється опіка. У разі видужування або значного поліпшення здоров’я громадянина о недієздатним, суд поновлює його дієздатність.

Суб’єктами цивільно-правових відносин є фізичні та юридичні особи.

Фізичні особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства. У цивільному процесі громадяни можуть брати участь як сторони(позивач, відповідач), як треті сторони(наприклад, перекладачі, свідки, експерти, суд може притягти до справи батьків стосовно неповнолітніх дітей тощо).

Юридичні особи - це колективнісуб’єкти, які:

- мають відокремлене майно на праві власності або на праві повного господарського відання чи оперативного управління.

- можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав,

- можуть нести юридичні обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

Юридична особа діє на підставі статусу або положення, відповідає по зобов’язаннях належним їй(закріпленим за нею)майном та має цивільну правоздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності, виникає з моменту затвердження її статуту або положення.

Одночасно з правоздатністю виникає її дієздатність. Припиняє своє існування шляхом ліквідації, реорганізації, внаслідок банкрутства, продажу, саморозпуску.

Правові ознаки юридичної особи:

- організаційна єдність (певним чином організований колектив працівників, колективне утворення, тобто організоване об'єднання працівників);

- наявність відокремленого майна (кожна юридична особа має своє власне майно, що робить її економічно незалежною організацією. Це майно відокремлене від майна держави, інших організацій і громадян);

- здатність виступати від свого власного імені (кожна юридична особа має свою назву);

- здатність нести самостійну відповідальність (оскільки вона має своє власне майно).

Держава виступає особливим суб'єктом цивільного права: вона може володіти, розпоряджатися, користуватися майном, що належить до державної власності, виступати стороною цивільних договорів, захищати свої права в суді тощо.

Особливості цивільно-правового статусу держави:

- держава встановлює порядок й правила взаємодії учасників цивільно-правових відносин, приймаючи закони;

- від імені держави діють спеціальні органи, уповноважені управляти і розпоряджатися державним майном (фінансові, банківські установи, Уряд України, Фонд державного майна тощо);

- тільки держава на законних підставах може володіти майном, вилученим з обігу (ядерні матеріали, бойова зброя, предмети історичної цінності тощо).

Держава виступає суб’єктом цивільного права при

- визначенні долі безгосподарного майна;

- невитребуваної знахідки;

- при реквізиції та конфіскації майна;

- у спадкових правовідносинах;

- при зобов’язальних правовідносинах, котрі можуть виникати при випуску облігацій державної позики, випуску казначейських зобов’язань тощо.