Поняття правоохоронних органів

Правоохоронні органи - це державні органи, основною функцією яких є забезпечення законності та охорона правопорядку, боротьба з правопорушеннями, охорона законних прав та інтересів громадян, юридичних осіб, суспільства та держави в цілому.

Риси правоохоронних органів:

- здійснення правоохоронної діяльності, тобто забезпечення законності та охорона правопорядку, боротьба з правопорушеннями, охорона законних прав та інтересів громадян, юридичних осіб, суспільства та держави в цілому;

- наявність у них для виконання правоохоронної діяльності відповідних державно-владних повноважень, зокрема можливості видавати правові акти (в основному індивідуального характеру), обов'язкові для виконання тими, кому вони адресовані;

- можливість безпосередньо застосовувати різні заходи примусу (наприклад затримання особи, арешт, позбавлення волі тощо):

- перебування їхньої діяльності під особливим державним контролем і наглядом, діяльність лише на основі закону й у встановленому ним порядку.

Правоохоронна діяльність здійснюється за допомогою правового впливу, а також повинна правомірно застосовуватизаходи державного примусу та проводитисятільки на основі закону й у встановленому ним порядку.

Вона спрямована на:

- забезпечення законності і стійкого правопорядку у суспільстві і державі;

- боротьбу із злочинністю та іншими правопорушеннями;

- охорону та захист власності, прав та законних інтересів громадян, державних і громадських колективних об'єднань;

- захист держави в цілому.

Система правоохоронних органів в Україні наведена в таблиці 9.2.

Таблиця 9.2.

Система правоохоронних органів

 

Органи, для яких правоохоронна діяльність
є основною:	не є основною, а побічною, вони виступають як органи дізнання:
- органи прокуратури; - внутрішніх справ; - служби безпеки; - попереднього слідства; - національного бюро розслідування.	- митні; - державної податкової служби; - пожежного нагляду; - охорони; - органи прикордонної охорони; - рибоохорони; - державної контрольно-ревізійної служби; - командири військових частин і начальники військових установ; - державного контролю; - державної лісової охорони; - інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Завдання правоохоронних органів передбачені відповідними законами, які регулюють їх діяльність. Зокрема, «Про прокуратуру» від 5.11.1991 р., «Про міліцію» від 20.12.1990 р., «Про адвокатуру» від 19.12.1992 р., «Про службу безпеки України» від 25.03.1992 р. та ін.

До системи правоохоронних органів прилягають деякі інші державні установи і громадські організації, які відповідно до законодавства наділені значними повноваженнями у сфері правоохоронної діяльності, хоча в цілому їхні функції не зводяться до неї, а також не забезпечуються можливістю застосування державного примусу. Серед таких установ і організацій особливе місце належить органам юстиції та адвокатури.

Прокуратура України

Прокуратура України - орган державного обвинувачення, орган здійснення загального нагляду та нагляду за виконанням покарань у місцях позбавлення волі. Прокуратура здійснює вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів.

Основне завдання прокуратури - не допустити, попереджувати порушення закону, ким би воно не було допущене. В разі порушення закону прокуратура правомірна вжити передбачені законом заходи для його усунення.

Функції прокуратури (Конституція України, ст. 121):

- підтримання державного обвинувачення в суді;

- представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

- нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову роботу, дізнання, досудове слідство;

- нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України (строк повноважень 5 років), який призначається на посаду Президентом України за згодою Верховної Ради України, яка може висловити недовіру, що має наслідком його відставку з посади. Звільняється Президентом України.

Організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються виключно законом.

Діяльність органів прокуратури України здійснюється на принципах функцій органів прокуратури (повноваження) (ст. 5 Закону України «Про Прокуратуру» від 5.12.1991 р.):

- нагляд за додержанням законів всіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами;

- нагляд за додержанням законів органами, що ведуть боротьбу із злочинністю та іншими правопорушеннями і розслідують діяння, що містять ознаки злочину;

- розслідування діянь, що містять ознаки злочину;

- підтримання державного обвинувачення, участь у розгляді в судах кримінальних, цивільних справ і справ про адміністративні правопорушення, господарських справ в арбітражних судах;

- нагляд за виконанням законів в місцях утримання затриманих, попереднього ув'язнення, при виконанні покарань і застосуванні інших заходів примусового характеру, що призначаються судом.

Систему органів прокуратури України складають:

- Генеральна прокуратура України - центральний апарат;

- прокуратура АРК;

- прокуратури областей, міст Києва і Севастополя, які діють на правах обласних;

- міські, районні, міжрайонні, а також прирівняні до них природоохоронні прокуратури і прокуратури по нагляду за додержанням законодавства у виправно-трудових установах;

- спеціалізовані прокуратури (транспортні; військові прокуратури);

- інститут підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих кадрів у місті Харкові.

 

Правовий статус міліції

Міліція України - це державний озброєний орган виконавчої влади, покликаний захищати життя, здоров'я, права і свободи людини і громадянина, власність, природне навколишнє середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Організація і порядок діяльності міліції в Україні визначаються законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. з наступними змінами і доповненнями.

Діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями і населенням

Основні підрозділи:

- кримінальна міліція;

- кримінальна міліція у справах неповнолітніх;

- міліція громадської безпеки;

- транспортна міліція;

- державна автомобільна інспекція;

- міліція охорони;

- спеціальна міліція.

Функції, які виконує міліція:

1. адміністративна; 4. оперативно-розшукова;

2. профілактична; 5. кримінально-процесуальна;

3. виконавча; 6. охоронна (на договірних засадах).

 

Для забезпечення громадського порядку на об'єктах і територіях, що мають особливе народногосподарське значення або постраждалих від стихійного лиха екологічного забруднення, катастрофи, МВС України з дозволу Кабінету Міністрів України можуть створюватись спеціальні підрозділи міліції.

На території України забороняється створення охоронних та інших воєнізованих формувань, не передбачених законодавством України.

Основними завданнями міліції є:

- забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;

- запобігання правопорушенням та їх припинення;

- охорона і забезпечення громадського порядку;

- виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;

- забезпечення безпеки дорожнього руху;

- виконання адміністративних стягнень;

- захист власності від злочинних посягань;

- сприяння в межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам, організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків;

- участь у поданні спеціальної та правової допомоги громадянам та інші.