Тема 7. Зовнішньоторговельні контракти у зед

Методичні вказівки до виконання завдань

У міжнародній практиці широко використовуються різні способи укладання угод. Найбільш поширеним є підписання типових контрактів.
Незважаючи на все розмаїття контрактів, в їх основі лежать положення контракту купівлі – продажу.

Загальна вартість договору (контракту) розраховується на підставі обов’язків продавця згідно з обраними базовими умовами постачання товару. Розподіл обов’язків наведено у додатку Г.

 

Завдання для самостійного рішення

1. На підставі даних, наведених у додатку В, визначити загальну суму контракту для базових умов постачання товарів, що передбачають перевезення водним транспортом.

2. На підставі даних, наведених у додатку додатку В, визначити загальну суму контракту для базових умов постачання товарів, що передбачають перевезення автомобільним транспортом.

3. На підставі даних, наведених у додатку додатку В, визначити загальну суму контракту для БУП, що передбачають перевезення будь-яким видом транспорту.

 

 

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

 

1. Суть і види зовнішньоекономічної діяльності.

2. Принципи зовнішньоекономічної діяльності України.

3. Класифікація видів зовнішньоекономічної діяльності.

4. Основні показники функціонування зовнішньоекономічної системи країни.

5. Характеристика основних причин розвитку зовнішньоекономічної діяльності.

6. Показники динаміки зовнішньоекономічних відносин.

7. Показники інтегрованості країни до світової системи господарства.

8. Показники структури зовнішньоекономічних зв'язків.

9. Показники результативності зовнішньоекономічної діяльності.

10. Етапи становлення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

11. Пріоритетні напрямки розвитку зовнішньоекономічної діяльності України.

12. Характеристика системи митного регулювання в Україні.

13. Митне оформлення при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

14. Митний тариф як інструмент економічної політики України.

15. Митний контроль як складова митно – тарифної політики.

16. Класифікація видів мита.

17. Митна вартість та методи її визначення.

18. Класифікація митних зборів.

19. Зміст, суб'єкти та об'єкти зовнішньоторгівельних операцій.

20. Класифікація зовнішньоторгівельних операцій.

21. Види та порядок оформлення зовнішньоекономічних угод.

22. Етапи оформлення типової зовнішньоекономічної угоди купівлі – продажу.

23. Зміст і структура зовнішньоекономічного контракту.

24. Характеристика базових умов постачання товару згідно з «Інкотермс – 2010».

25. Застосування типових контрактів у зовнішньоекономічній діяльності.

26. Ціна товару та загальна вартість контракту.

27. Поняття, завдання та атрибути світового валютного ринку.

28. Механізм валютного регулювання на міжнародному рівні.

29. Механізм валютного регулювання на національному рівні.

30. Об'єкт та інструменти валютного регулювання.

31. Планування зовнішньоекономічної діяльності підпрємства.

32. Характеристика стратегій розвитку підприємства у сфері ЗЕД.

33. Особливості формування організаційних структур управління ЗЕД.

34. Особливості зовнішньої та внутрішньої середи підприємств, які працюють на світових ринках.

35. Основні способи проникнення підприємств на зовнішні ринки.

36. Фактори, які необхідно ураховувати при виборі партнерів.

37. Критерії класифікації фірм, що діють на міжнародних ринках.

38. Принципи оцінки потенційних партнерів.

39. Особливості вибору фірми – партнера на світовому ринку.

40. Характеристика існуючих джерел інформаціії про потенційних партнерів.

41. Класифікація та переваги довідників по фірмам.

42. Організація роботи по вивченню ділових партнерів.

43. Структура та порядок складання досьє фірми.

44. Форми ділового спілкування.

45. Суть, характерні риси та об'єкти міжнародної оренди.

46. Умови міжнародного орендного договору.

47. Суть та економічне значення лізингових операцій.

48. Сутність зустрічної торгівлі.

49. Товарообмінні та компенсаційні угоди на безвалютній основі.

50. Компенсаційні угоди на комерційній основі.

51. Компенсаційні угоди на основі промислового співробітництва.

52. Поняття та види торгово – посередницьких операцій.

53. Обгрунтування доцільності та мета залучення посередників.

54. Зміст операцій з торгівлі науково – технічними знаннями.

55. Міжнародні ліцензійні операції.

56. Умови міжнародної ліцензійної угоди.

57. Вибір виду транспорту.

58. Морські перевезення.

59. Автомобільні перевезення.

60. Транспортно – експедиторські підприємства.

ГЛОСАРІЙ

Аваль – вексельне гарантування, за яким особа, що його здійснює, бере на себе відповідальність перед власником векселя за виконання зобов'язань стосовно оплати цього векселя.

Адвалорне мито – різновид мита, при якому митна ставка нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом.

Акредитив – іменний цінний папір, що підтверджує право особи, на ім'я якої він виписаний, отримати в банку вказану в акредитиві суму грошей.

Акциз – вид непрямого податку на продукти масового споживання (цукор, тютюнові та лікеро-горілчані вироби та ін.), який підприємці включають у продажну ціну.

Антидемпінгове законодавство – національні і міжнародні правові норми і положення, спрямовані проти товарного демпінгу, тобто продажу товарів на зовнішніх ринках за цінами, нижчими внутрішніх. Основи А. з. зафіксовані в статті VI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (1947 р.) і Міжнародному антидемпінговому пакті, прийнятому ГАТТ у 1967 р. Ці документи визначають поняття демпінгу і передбачають включення в національне законодавство параграфа про збиток у результаті демпінгу і порядку доказу збитку.

Антидемпінгове мито – мито на товари що імпортуються, у випадках коли їх ціна нижча, ніж середньосвітові ціни. Використовується для захисту внутрішнього ринку від коливань цін і для підтримки національного виробника.

Аукціони – форма продажу у визначений час і у встановленому місці товарів, попередньо виставлених для огляду. Аукціони проводяться з визначених видів товарів:вовна, хутро, тютюн, чай, твори мистецтва, антикваріат, худоба, деякі унікальні товари.

Базова ціна – ціна, на основі якої встановлюються ціни у сфері міжнародноїторгівлі.

Баланс платіжний – співвідношення між платежами, які здійснені економічними суб’єктами даної країни в інших країнах, та надходження, які одержані ними з інших країн за певний період часу. Найбільшою мірою відображає стан зовнішньоекономічних зв’язків країни.

Біржа – регулярно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами (фондова), валютой (валютна) чи оптова торгівля сировинними продовольчими й іншими товарами (товарна).

Бартер – прямий безгрошовий обмін товарами або послугами, зумовлений валютним дефіцитом у міжнародних угодах.

Баланс поточних операцій – різниця між обсягами експорту та імпорту товарів, послуг і грошових переказів певної країни у визначений момент часу. He враховує операції з фінансовими активами і зобов'язаннями.

Брокер – посередник при укладенні угод між покупцями і продавцями цінних паперів, товарів, валют та інших цінностей на фондових і товарних біржах, валютних, страхових і фрахтових ринках.

Валовий національний борг – сумарна заборгованість уряду.

Валютний курс – вартість певної валюти стосовно іншої.

Валюта – грошова одиниця будь-якої країни, грошові знаки інших держав, а також кредитні та платіжні документи, які виражені в іноземних грошових одиницях і можуть бути використані при міжнародних розрахунках.

Валюта угоди – валюта, що використовується при укладенні зовнішньоторговельної угоди.

Вільна торгівля – політика державного невтручання у сферу міжнародної торгівлі (фритредерство). Вважається, що міжнародна торгівля має формуватися на основі вільної гри стихійних сил попиту і пропозиції на міжнародному ринку.

Відкритий рахунок – різновид зовнішньоторговельних рахунків. Товари та супровідні документи при цьому надсилаються безпосередньо іноземному покупцеві, оплата виконується протягом обумовленого терміну.

Вексель – борговий документ установленого законом зразка про обов'язкову сплату боржником певної суми грошей у вказаний строк.

Генеральна експортна ліцензія – ліцензія щодо тих експортних товарів, на які не поширюється спеціальна експортна ліцензія.

Галузева торговельна угода – двостороння або багатостороння міжнародна угода, що стосується певної галузі економіки.

Гнучкий валютний курс – відомий ще як змінюваний. Ситуація, за якої валютні курси різних світових валют вільно коливаються залежно від попиту і пропозиції цих валют.

Гармонізована система опису і кодування товарів – міжнародні правила класифікації та статистичної інформації щодо товарів,

які надходять у міжнародну торгівлю. Розроблена у рамках Ради митного співробітництва. Містить 21 розділ, 96 глав, 5019 позицій.

Дефолт – відмова держави, юридичної або фізичної особи в односторонньому порядку від своїх боргових зобов'язань.

Дефіцит торговельного балансу – переважання вартості імпорту товарів і послуг над вартістю експорту у певній країні упродовж року.

Документарне інкасо – інкасо фінансових документів, що супроводжується комерційними документами; інкасо лише комерційних документів.

Дефіцит платіжного балансу – перевищення платежів країни над їх надходженнями до країни.

Демпінг – вивезення товару з країни і продаж його за кордоном за цінами нижчими, ніж усередині країни.

Експортна диверсифікація – розширення номенклатури експортних товарів і послуг.

Експортна ліцензія – документ, що дозволяє експортувати певні товари загалом за кордон або до окремих країн світу.

Експортні обмеження – обмеження, що запроваджуються країною-експортером на вивезення товару до певної країни, переважно на прохання останньої.

Експортні субсидії – різноманітні форми державних виплат і пільг, що надаються експортерам з метою зміцнення їх конкурентних позицій на зарубіжних ринках.

Європейська валютна одиниця – євро – офіційна одиниця розрахунків Європейського співтовариства. Вона розраховується шляхом співвідношення валют країн – членів ЄС і є центральною ланкою Європейської валютної системи. Рахунки цієї системи виражаються в ЄВРО. Банківські рахунки, як і перекази здійснюються в ЄВРО.

Зона вільної торгівлі – форма регіональної економічної інтеграції, коли країни-члени скасовують взаємні торговельні бар’єри, водночас зберігаючи за собою право дотримуватися незалежної торговельної політики стосовно держав, які не належать до одного угруповання.

Імпортна ліцензія – дозвіл, що надається на визначений термін відповідним державним установам на право здійснення певних імпортних операцій у банківській, торговельній та інших сферах.

Імпортні обмеження – заходи (наприклад, імпортні депозити, ліцензії, квоти), що застосовуються для скорочення або регулювання імпорту.

Іноземна валюта – валюта будь-якої іноземної держави, яка є в ній законним платіжним засобом.

Квота – обсяг дозволеного експорту або імпорту певних товарів. Є засобом державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Кількісні обмеження експорту – нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі, що передбачають встановлення обсягів експортованих товарів.

Котирування – визначення біржового курсу цінних паперів, іноземної валюти, товарів.

Коносамент – документ, що містить контрактні умови, укладені вантажовідправником і перевізником. Розглядається як титул власності на відповідний вантаж і як договір перевезення та є розпискою про одержаний для перевезення вантаж.

Компенсаційна угода – угода про взаємні поставки товарів однакової вартості.

Компенсаційне мито – мито, що стягується понад звичайне ввізне мито, наприклад, з метою боротьби з демпінгом.

Кон'юнктура – сукупність ознак, що характеризують стан економіки (ринку) протягом конкретного періоду.

Конвертована валюта – валюта, яку можна вільно продавати і купувати у процесі обміну на інші валюти.

Лізинг – довготермінова оренда обладнання, машин, споруд, транспортних засобів, як правило, з подальшим викупом. Є способом фінансування інвестицій та активізації збуту, що базується на збереженні прав власності на товар за орендодавцем.

Ліцензія – дозвіл, який надається на певний термін відповідними державними установами на право здійснення окремих операцій у банківській, торговельній та інших сферах, а також надання права іншій особі або організації використовувати запатентовані винаходи, технології, інформацію тощо.

Лінійні перевезення – морські та океанські рейсові перевезення вантажів і пасажирів між портами різних країн.

Міжнародна імпортна ліцензія – угода про імпорт товарів з певної країни у разі їх реекспорту до третьої країни.

Міжнародна товарна угода – угода між виробниками певного товару (як правило, сировинного) про контроль за його експортом з метою стабілізації цін на відповідний товар.

Митна декларація – документ, що містить інформацію про речі, які переміщують через кордон.

Мито – податок, який стягується митними органами у разі ввозу товару (як правило імпортного) через митний кордон країни.

Митний тариф – перелік видів мита, встановлених урядом для експортованих та імпортованих товарів.

Нетарифні бар’єри – у сфері міжнародної торгівлі означає всі інші, крім тарифних, бар'єри. Наприклад, ліцензування, ембарго, фітосанітарні стандарти, квоти тощо.

Оферта – пропозиція про укладення угоди з детальним зазначенням її умов.

Офсетна угода – стосується зустрічної торгівлі і передбачає можливість інвестування з боку контрагента замість плати за товари або послуги.

Протекціоністський тариф – тарифна шкала, для якої характерні такі ставки мита, що захищають вітчизняних виробників від конкуренції з боку зарубіжних товарів.

Преференційний тариф – тарифна шкала, для якої характерні пільгові ставки для товарів, імпортованих з певних країн.

Плаваюча валюта – валюта, курс якої щодо певної іноземної валюти нестабільний і залежить від дії ринкового механізму.

Податкова субсидія – субсидія, яку уряд надає виробникам або постачальникам товару за рахунок зменшення або скасування податку на його продаж.

Рахунок-фактура – документ, який продавець виписує на ім'я покупця для оплати куплених товарів, виконаної роботи або наданих послуг.

Рентинг – короткотермінова оренда обладнання та машин без права їх подальшого придбання.

Реекспорт – вивезення з країни товарів, які раніше були ввезені до неї, без їх переробки.

Реструктуризація боргу – реорганізація зовнішнього боргу, що включає полегшення умов обслуговування зовнішнього боргу, надання пільг країні-боржниці, перегляд термінів платежів, списання частини заборгованості тощо.

Світова ціна – ціна, за якою певний товар реалізується у міжнародній торгівлі.

Спеціальні права запозичення – міжнародна розрахункова одиниця, створена з метою уникнути залежності грошової маси на міжнародному ринку від дефіциту платіжного балансу США та видобутку золота у світі. Вперше запроваджені Міжнародним валютним фондом після конференції в Ріо-де-Жанейро 1967 р. Відомі як «паперове золото».

Спільне підприємство – підприємство, учасником якого можуть бути дві або більше сторони з різних країн і яке може мати форму дочірнього підприємства, консорціуму або синдикату.

Страхування вантажу – страхування, що поширюється на вантаж, який перевозиться суднами, літаками та іншими видами транспорту.

Субсидія – вид допомоги з боку уряду переважно у грошовій формі, а також у вигляді податкових пільг, що надається національним виробникам. Опосередковано це викликає дискримінацію імпортерів, яким субсидії не надаються.

Технічний бар’єр у торгівлі – різноманітні санітарні, фітосанітарні, адміністративні, інженерні та інші норми (стандарти, правила тощо), які заважають безперервному руху товарів через державні (митні) кордони. Бар’єри можуть бути егоїстично протекціоністськими, а також обґрунтованими турботою про життя і здоров'я людей, тварин, збереження чистоти довкілля тощо.

Тендер – в економічній сфері особлива форма надання замовлень на постачання товарів і підрядів на виконання робіт, яка передбачає залучення пропозицій кількох постачальників (підрядників) з метою забезпечення найвигідніших комерційних та інших умов угоди для замовника.

Товарна угода – угода країн-виробників щодо механізму регулювання цін та обсягів виробництва певного виду сировини.

Торговельний баланс – різниця між вартостями експорту та імпорту певної країни за рік.

Транзитна (реекспортна) торгівля – вивезення з країни імпортованих товарів з метою перепродажу без істотної їх переробки.

Трансфертна ціна – ціна, що використовується у міжнародній торгівлі підприємствами транснаціональних корпорацій.

Умови торгівлі – співвідношення між цінами експортованих та імпортованих певною країною товарів.

Франшиза – у товарному мореплавстві умова страхування договору, що передбачає звільнення страховика від відшкодування збитків, якщо вони не перевищують певної суми.

Форфейтинг – кредитування зовнішньоекономічної операції за допомогою придбання в експортера векселів, акцептованих імпортером. Явище, подібне до факторингу.

Фрахтування – укладення договору про наймання судна (його частини) для перевезення вантажів.

Ф’ючерси – вид угод на фондовій або товарній біржі, що засвідчує зобов'язання придбати (продати) базовий актив у визначений час і на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент укладення зобов'язань сторонами контракту.

Хайринг – середньотермінова оренда машин, обладнання, транспортних засобів тощо. Є засобом фінансування інвестицій та активізації збуту за умови збереження за орендодавцем права власності на товар.

Хеджування – продаж валюти, товару через укладення строкової та ф’ючерсної угод протилежного змісту. У результаті будь-якої зміни цін, покупці та продавці за одним контрактом зазнають втрат, за іншим мають вигоду; завдяки цьому прийому продавці і покупці не зазнають збитків від підвищення (зниження) цін.

Чартер – договір про морське або повітряне перевезення вантажів, а також пасажирів, укладений між власником транспортного засобу (фрахтівником) і наймачем (фрахтувальником) на оренду всього транспортного засобу або його частини на певний рейс або термін.

Чистий експорт товарів і послуг – переважання експорту над імпортом у певній країні.

Чисті зарубіжні інвестиції – переважання іноземних активів над пасивами країни.