Зовніньоекономічна діяльнісь підприємств

ЗОВНІНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСЬ ПІДПРИЄМСТВ

Методичні вказівки з самостійного вивчення

дисципліни «Зовнішньоекономічна діяльність підприємств»

для студентів напрямів підготовки 6.030504 «Економіка підприємства» і 6.030601 «Менеджмент»

всіх форм навчання

 

Маріуполь

ББК У291.92-21я73

 

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств [Електронний ресурс]: методичні вказівки з самостійного вивчення дисципліни «Зовнішньоекономічна діяльність підприємств» для студентів напрямів підготовки 6.030504 «Економіка підприємства» і 6.030601 «Менеджмент» всіх форм навчання / уклад. Г. М. Патошина. – Маріуполь: ПДТУ, 2015. – 40 с. – Режим доступу: http://umm.pstu.edu/handle/123456789/3003

 

Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з курсу «Зовнішньоекономічна діяльність підприємства» призначені для студентів напрямів підготовки: 6.030504 «Економіка підприємства» і 6.030501 «Менеджмент» всіх форм навчання з метою надання допомоги у самостійному оволодінні теоретичних і практичних навичок за курсом «Зовнішньоекономічна діяльність підприємств».

 

Укладач Г. М. Патошина, ст. викладач

 

Рецензент Т. М. Черната, канд. екон. наук, доцент

 

 

Затверджено

на засіданні кафедри економіки підприємств,

протокол № 5 від 18 грудня 2014 р.

 

 

Затверджено

методичною комісією НН «Інститут економіки і менеджменту» ДВНЗ «ПДТУ»,

протокол № 6 від 22 січня 2015 р.

 

 

ã ДВНЗ «ПДТУ», 2015

ã Г. М. Патошина, 2015

ЗМІСТ

ВСТУП.. 4

1 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇЇ ДО САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ.. 5

2 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ.. 8

3 САМОСТІЙНЕ ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.. 11

3.1 Вимоги до оформлення самостійного домашнього завдання. 11

3.2 Варіанти СДЗ (контрольних робіт) 12

3.3 Практичні завдання за темами. 18

4 ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ.. 25

5 ГЛОСАРІЙ.. 26

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 32

Додаток А. Зразок оформлення титульного листу індивідуальної роботи. 34

Додаток Б. Аналіз ефективності експортно – імпортних операцій, тис. грн. 35

Додаток В. Вартість продукції, транспортні та організаційні витрати, тис. дол. 36

Додаток Г. Міжнародні торговельні терміни (ІНКОТЕРМС - 2010) 37

 

 

 

ВСТУП

 

Методичні вказівки до самостійної роботи студента по курсу «Зовнішньоекономічна діяльність підприємств» призначені для студентів напрямів підготовки 6.030504 «Економіка підприємства» і 6.030601 «Менеджмент» всіх форм навчання з метою надання допомоги у самостійному вивченні курсу.

Метою вивчення курсу «Зовнішньоекономічна діяльність підприємств» є формування у студентів теоретичних знань основних законів і закономірностей зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), набуття системних знань і навичок щодо забезпечення ефективної діяльності підприємств на зовнішніх ринках в різних сферах діяльності.

Курс детально знайомить з методами організації, регулювання, аналізу, планування та ефективного управління зовнішньоекономічними процесами, здійснюваними на підприємствах; особливостями техніки проведення та фінансової підтримки зовнішньоекономічних операцій, а також з правилами оформлення останніх з дотриманням вимог чинного законодавства та застосовного права у формі зовнішньоекономічного договору.

Освоєння курсу «Зовнішньоекономічна діяльність підприємства» дає навички систематизації знань про форми, види, засади, методи здійснення зовнішньоекономічних зв'язків вітчизняними підприємствами, їх оптимізацію з метою досягнення стратегічних цілей підприємства. Отримані теоретичні знання дадуть змогу майбутнім фахівцям використовувати їх в практичній діяльності в зовнішньоекономічній сфері у нових умовах господарювання.

Завданням вивчення курсу є засвоєння теоретичних основ державного управління ЗЕД, управління ЗЕД на рівні підприємства, організації та техніки проведення зовнішньоторговельних операцій, оволодіння методиками оцінки, аналізу та контролю зовнішньоторгової діяльності, а також отримання знань та практичних навичок оптимізації ЗЕД на підприємствах.

Предметом курсу «Зовнішньоекономічна діяльність підприємств» є обгрунтування механізму організації, регулювання, планування та ефективного управління процесами ринкової трансформації зовнішньоекономічної діяльності підприємств в Україні.

Інтегрування Україні до світового економічного простору можливо лише за умов створення високоефективного механізму функціонування об’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Тому організація зовнішньоекономічної діяльності є найважливішою функцією економічного механізму будь-якого експортно (імпортно) – орієнтованого підприємства. З огляду на це фахівець в області менеджменту та економіки підприємства повинен знати основні напрямки дослідження і вибору міжнародних ринків, способи виходу на них, особливості товарної та цінової політики на світових ринках, техніку ведення зовнішньоекономічних операцій, порядок розробки та укладання міжнародних господарчих контрактів тощо.

 

Комп’ютерні засоби доцільно використовувати при підготовці до занять (вивчення нормативної бази в галузі формування витрат, вітчизняного та зарубіжного досвіду управління витратами тощо), перевірці знань студентів з курсу «Зовнішньоекономічна діяльність підприємств» за допомогою тестів, а також при виконанні семестрового домашнього завдання.

Формою контролю є іспит (залік). Оцінюючи знання студентів, викладач виходить, перш за все, з розуміння вивченого матеріалу, засвоєння основних функцій, принципів, методів управління витратами, уміння застосувати їх на практиці.

Завдання для самостійної роботи по курсу «Зовнішньоекономічна діяльність підприємств» складаються з двох частин: відповіді на тести (множинного вибору) та вирішення практичних задач.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 годин (3 кредити ЄКТС). При цьому денна форма навчання: аудиторне навантаження (лекцій – 24 години, практичних – 12 годин), позааудиторне навантаження (самостійна робота студента – 72 години); заочна форма навчання: аудиторне навантаження (лекцій – 4 години, практичних – 4 години), позааудиторне навантаження (самостійна робота студента – 100 годин).

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

 

Самостійне вивчення теоретичного матеріалу курсу «Зовнішньоекономічна діяльність підприємств» передбачає самостійне ознайомлення з основними ключовими аспектами, що наведені нижче, використовуючи при цьому опорний конспект лекцій, який розміщено на сайті методичного забезпечення. До кожної теми наведено рекомендовану літературу, яка найбільш повно розкриває внутрішній зміст теми.

 

Тема 1. Загальна характеристика ЗЕД в Україні. Головні напрямки розвитку

На початку вивчення цієї теми треба закріпити поняття, види та принципи ЗЕД, значення ЗЕД та її місце в господарській діяльності. Далі потрібно розглянути суб’єкти ЗЕД та порядок їх реєстрації згідно з чинним законодавством України.

Потрібно звернути увагу на головні показники функціонування зовнішньоекономічної системи країни та підприємства. Необхідно проаналізувати сутність показників результативності ЗЕД, розглянути. платіжний баланс і його основні розділи. Обґрунтувати практичне застосування системи показників в прийнятті господарських рішень.

Далі доцільно розглянути особливості та передумови входження України в систему світогосподарських відносин, а також підсумувати досвід здійснення зовнішньоекономічної діяльності вітчизняними підприємствами на різних економічних етапах розвитку нашої держави.

Рекомендована література: [1, с. 1-25], [2, с. 5-41], [3, с. 6-20].

Тема 7. Зовнішньоторговельні контракти у ЗЕД

Розглянути законодавчі та нормативні акти, які регулюють укладення зовнішньоекономічних контрактів. Засвоїти переваги використання типових контрактів у ЗЕД. Дослідити етапи підготовки до укладення контракту.

Розглянути структуру та зміст зовнішньоторговельного контракту купівлі – продажу. Необхідно звернути увагу на ціни і методики їх розрахунків.

Рекомендована література: [2, с. 181-259], [4, с. 223-208], [6, с. 109-179].

 

САМОСТІЙНЕ ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 

Тести

 

1. Механізм регулювання міжнародних економічних зв'язків включає наступні блоки:
А) принцип управління;
Б) методи та інструменти регулювання ЗЕД;
В) інституційно – правові структури;
Г) усе перераховане вище вірно.
2. Найбільший вплив на розвиток і регулювання ЗЕД надає:
А) Верховна рада;
Б) Міністерство економіки;
В) Президент України;
Г) Державна митна служба.
3. Управління ЗЕД здійснюється на наступних рівнях:
А) міжнародний;
Б) національний;
В) рівень підприємства;
Г) усе перераховане вище вірно.
4. До тарифних інструментів регулювання ЗЕД відносяться:
А) мита;
Б) акциз;
В) ПДВ;
Г) ліцензії.
5. Основними інституційно-правовими організаціями у сфері координації макрополітики є:
А) МВФ;
Б) група восьми;
В) Світовий банк;
Г) ЕБРиР.
6. Усунення обмежень у зовнішньоекономічних відносинах передбачає принцип управління:
А) вільної торгівлі;
Б) протекціонізм;
В) національного режиму;
Г) режиму найбільшого сприяння.
7. До кількісних регуляторів ЗЕД належать:
А) квоти;
Б) ліцензії;
В) експортні субсидії;
Г) усе перераховане вище вірно.
8. Валютне регулювання здійснюється на рівні...
А) міжнародному;
Б) національний;
В) підприємства;
Г) усе перераховане вище вірно.
9. Інструментами непрямого протекціонізму є:
А) експортні премії;
Б) податкові пільги;
В) ПДВ;
Г) акциз.
10. Основними інституційно-правовими організаціями у сфері інвестицій і промислового розвитку є:
А) МВФ;
Б) ЮНЕСКО;
В) Світовий банк;
Г) ЕБРиР.
11. Основною метою діяльності ЄБРР є:
а) сприяти переходу європейських постсоціалістичних країн до ринкової економіки;
б) надання фінансової допомоги при валютних утрудненнях;
в) сприяння розвитку малого бізнесу;
г) усе перераховане вище вірно.
12. МАГИ пропонує компенсації у разі:
а) війни;
б) стихійного лиха;
в) пожежі;
г) експропріації.
13. Ступінь впливу окремих країн у міжнародних фінансових інститутах визначається:
а) обсягом ВВП країни;
б) обсягом ВВП на душу населення;
в) величиною їх внеску в капітал;
г) усе перераховане вище вірно.
14. На ринкових умовах виділяє позики:
а) ЄБРР;
б) Світового банку;
в) МВФ;
г) МФК.
15. Основною метою діяльності МФК є:
а) сприяти переходу європейських постсоціалістичних країн до ринкової економіки;
б) надання фінансової допомоги при валютних утрудненнях;
в) сприяння розвитку малого бізнесу;
г) усе перераховане вище вірно.
16. Політичний мандат міститься в Статуті:
а) ЄБРР;
б) Світового банку;
в) МВФ;
г) МФК.
17. До складу Світового банку входять:
а) ЄБРР;
б) МАГИ;
в) МВФ;
г) МФК.
18. Для прийняття рішення про фінансування проекту СБ необхідно відповісти на питання...:
а) економічні;
б) установчі;
в) фінансові;
г) усе перераховане вище вірно.
19. Безпроцентні кредити найбіднішим країнам надає:
а) ЄБРР;
б) МАГИ;
в) МВФ;
г) МАР.
20. Всім країнам (не тільки тим, що розвиваються) дає позики:
а) ЄБРР;
б) МАГИ;
в) МВФ;
г) МФК.
21. Головною метою валютного регулювання є:
а) стабілізація курсу гривні;
б) стимулювання збільшення обсягу експорту;
в) оптимізація платіжного балансу країни;
г) захист національного виробника від конкуренції.
22. Як впливає девальвація на обсяг експорту та імпорту?
а) експорт та імпорт зростає;
б) експорт та імпорт знижується;
в) експорт зростає, а імпорт зменшується;
р) експорт знижується, імпорт зростає.
23. Як впливає ревальвація на обсяг експорту та імпорту?
а) експорт та імпорт зростає;
б) експорт та імпорт знижується;
в) експорт зростає, а імпорт зменшується;
р) експорт знижується, імпорт зростає.
24. Під валютою в широкому сенсі розуміють:
а) грошові знаки іноземних держав;
б) цінні папери і фондові цінності в іноземній валюті;
в) дорогоцінні метали і камені;
г) усе перераховане вище вірно.
25. В Україні застосовується:
а) пряме котирування;
б) непряма котирування;
в) комбінована;
26. Валютна інтервенція:
а) використовується всіма країнами;
б) застосовується тільки в розвинених країнах;
в) застосовується лише в країнах, що розвиваються;
г) у країнах, що розвиваються, не може використовуватися широко.
27. Валютна інтервенція може здійснюватися за рахунок:
а) використання власних резервів валюти;
б) з допомогою своп-угоди;
в) спеціальних кредитів МВФ;
г) за рахунок продажу цінних паперів, розміщених в іноземній валюті;
д) усе перераховане вище вірно.
28. Основними споживачами валютного ринку є:
а) транснаціональні банки;
б) транснаціональні компанії;
в) юридичні особи, які займаються ЗЕД;
г) фізичні особи, які займаються ЗЕД.
29. Суб'єктами валютного ринку є:
а) фізичні особи, які займаються ЗЕД;
б) брокерські фірми, контори, брокери;
в) фірми, що займаються ЗЕД;
г) усе перераховане вище вірно.
30. Підвищення облікових ставок НБУ призводить до:
а) збільшення обсягу іноземних інвестицій;
б) зниження курсу валюти;
в) підвищення курсу валюти;
г) усе перераховане вище вірно.
31. Операції, що передбачають довгострокову оренду, називаються:
а) лізинг;
б) хайринг;
в) рентинг.
32. Операції, які передбачають короткострокову оренду, називаються:
а) лізинг;
б) хайринг;
в) рентинг.
33. Міжнародний лізинг являє собою.... кредит під основні фонди і схожий на... фінансування.
а) валютний, інвестиційним;
б) валютний, довгостроковим;
в) валютний, короткостроковим;
г) товарний, інвестиційним;
д) товарний, короткостроковим.
34. Як найчастіше співвідноситься термін дії фінансового лізингу порівняно з терміном амортизації об'єкта оренди?
а) дорівнює строку амортизації;
б) 60 – 80 %;
в) значно менше терміну амортизації;
г) перевищує строк амортизації.
35. Що не відноситься до операцій зустрічної торгівлі?
а) зустрічна закупівля;
б) офсет;
в) бартер;
г) міжнародний лізинг.
36. Лізингові платежі не включають:
а) прибуток лізингодавця;
б) амортизацію об'єкта лізингу;
в) відсотки за кредит;
г) плату за патент;
д) операційні витрати лізингодавця.
37. Якщо партнер-імпортер розраховується виробленою продукцією за поставки експортера, має місце:
а) торговельна компенсаційна угода;
б) фінансовий лізинг;
в) міжнародний лізинг;
г) виробнича компенсаційна угода.
38. Яка форма зовнішньої торгівлі передбачає повний або частково збалансований обмін товарами?
а) бартер;
б) компенсаційні операції;
в) операції «розвиток - імпорт»;
г) усе перераховане вище вірно.
39. Кому належить право власності на готову продукцію, вироблену з давальницької сировини?
а) іноземному замовнику;
б) українському виконавцю;
в) сторонам у відповідності з контрактом.
40. Хто за умовами фінансового лізингу здійснює за свій рахунок технічне обслуговування і ремонт обладнання?
а) лізингодавець;
б) лізингоодержувач;
в) фірма виробник - експортер;
г) усе перераховане вище вірно.

Завдання для самостійного рішення

1. На підставі даних, наведених в додатку Б, оцінити ефективність експортних угод. Зробити висновки.

2. На підставі даних, наведених в додатку Б, оцінити доцільності імпорту товарів споживання. Зробити висновки.

3. На підставі даних, наведених в додатку Б, оцінити доцільності імпорту товарів виробництва. Зробити висновки.

Завдання для самостійного рішення

1. На підставі даних, наведених в табл. 3.3, визначити, який варіант імпорту товару переважніше

 

Таблиця 3.3 – Торгові режими та митна вартість товару

Країна – експортер	Торговий режим	Митна вартість товару дол. США/од.
1. Азербайджан	Вільна торгівля
2. Вірмения	-«-
3. Білорусь	-«-
4. Грузія	-«-
5. Казахстан	-«-
6. Литва	-«-
7. Молдова	-«-
8. Росія	-«-
9. Туркменістан	-«-
10. Узбекистан	-«-
11. Киргизія	-«-
12. Алжир	режим найбільшого сприяння (пільгові ставки)
13. Данія	-«-
14. Ізраїль	-«-
15. Німеччина	загальний режим (повні ставки)
16. Іспанія	-«-
17. Італія	-«-
18. Норвегія	-«-
19. Франція	-«-
20. Японія	-«-

 

Ставка ввізного мита:

- повна – 50 %, але не менше 50 EUR/од.;

- пільгове – 25 %, але не менше 25 EUR/од.

Митний збір при митній вартості:

- від 100 до 1000 дол. США, чи еквівалент 5 дол. США;

- понад 1000 дол. США – 0,2 % митної вартості товару, але не більше 1000 дол. США.

ПДВ – 20 %. Курс долара 16 грн/дол., курс євро – 21 грн/EUR. Завдання за варіантами наведено у таблиці 3.4.

 

Таблиця 3.4 – Завдання за варіантами

№ варианту	Номера країн (з табл. 3)	№ варианта	Номера країн (з табл. 3)
	1,13,16		11,14,20
	2,14,17		12,4,16
	3,12,18		13,5,17
	4,13,19		14,15,1
	5,14,20		12,16,2
	6,12,15		13,17,3
	7,13,16		14,18,4
	8,14,17		12,19,5
	9,12,18		13,20,6
	10,13,19		14,7,16

 

2. За даними задачі 1 визначити суму митних платежів за умови, що партія поставки 10000 од.

 

Завдання для самостійного рішення

1. На підставі даних, наведених у додатку В, визначити загальну суму контракту для базових умов постачання товарів, що передбачають перевезення водним транспортом.

2. На підставі даних, наведених у додатку додатку В, визначити загальну суму контракту для базових умов постачання товарів, що передбачають перевезення автомобільним транспортом.

3. На підставі даних, наведених у додатку додатку В, визначити загальну суму контракту для БУП, що передбачають перевезення будь-яким видом транспорту.

 

 

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

 

1. Суть і види зовнішньоекономічної діяльності.

2. Принципи зовнішньоекономічної діяльності України.

3. Класифікація видів зовнішньоекономічної діяльності.

4. Основні показники функціонування зовнішньоекономічної системи країни.

5. Характеристика основних причин розвитку зовнішньоекономічної діяльності.

6. Показники динаміки зовнішньоекономічних відносин.

7. Показники інтегрованості країни до світової системи господарства.

8. Показники структури зовнішньоекономічних зв'язків.

9. Показники результативності зовнішньоекономічної діяльності.

10. Етапи становлення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

11. Пріоритетні напрямки розвитку зовнішньоекономічної діяльності України.

12. Характеристика системи митного регулювання в Україні.

13. Митне оформлення при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

14. Митний тариф як інструмент економічної політики України.

15. Митний контроль як складова митно – тарифної політики.

16. Класифікація видів мита.

17. Митна вартість та методи її визначення.

18. Класифікація митних зборів.

19. Зміст, суб'єкти та об'єкти зовнішньоторгівельних операцій.

20. Класифікація зовнішньоторгівельних операцій.

21. Види та порядок оформлення зовнішньоекономічних угод.

22. Етапи оформлення типової зовнішньоекономічної угоди купівлі – продажу.

23. Зміст і структура зовнішньоекономічного контракту.

24. Характеристика базових умов постачання товару згідно з «Інкотермс – 2010».

25. Застосування типових контрактів у зовнішньоекономічній діяльності.

26. Ціна товару та загальна вартість контракту.

27. Поняття, завдання та атрибути світового валютного ринку.

28. Механізм валютного регулювання на міжнародному рівні.

29. Механізм валютного регулювання на національному рівні.

30. Об'єкт та інструменти валютного регулювання.

31. Планування зовнішньоекономічної діяльності підпрємства.

32. Характеристика стратегій розвитку підприємства у сфері ЗЕД.

33. Особливості формування організаційних структур управління ЗЕД.

34. Особливості зовнішньої та внутрішньої середи підприємств, які працюють на світових ринках.

35. Основні способи проникнення підприємств на зовнішні ринки.

36. Фактори, які необхідно ураховувати при виборі партнерів.

37. Критерії класифікації фірм, що діють на міжнародних ринках.

38. Принципи оцінки потенційних партнерів.

39. Особливості вибору фірми – партнера на світовому ринку.

40. Характеристика існуючих джерел інформаціії про потенційних партнерів.

41. Класифікація та переваги довідників по фірмам.

42. Організація роботи по вивченню ділових партнерів.

43. Структура та порядок складання досьє фірми.

44. Форми ділового спілкування.

45. Суть, характерні риси та об'єкти міжнародної оренди.

46. Умови міжнародного орендного договору.

47. Суть та економічне значення лізингових операцій.

48. Сутність зустрічної торгівлі.

49. Товарообмінні та компенсаційні угоди на безвалютній основі.

50. Компенсаційні угоди на комерційній основі.

51. Компенсаційні угоди на основі промислового співробітництва.

52. Поняття та види торгово – посередницьких операцій.

53. Обгрунтування доцільності та мета залучення посередників.

54. Зміст операцій з торгівлі науково – технічними знаннями.

55. Міжнародні ліцензійні операції.

56. Умови міжнародної ліцензійної угоди.

57. Вибір виду транспорту.

58. Морські перевезення.

59. Автомобільні перевезення.

60. Транспортно – експедиторські підприємства.

ГЛОСАРІЙ

Аваль – вексельне гарантування, за яким особа, що його здійснює, бере на себе відповідальність перед власником векселя за виконання зобов'язань стосовно оплати цього векселя.

Адвалорне мито – різновид мита, при якому митна ставка нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом.

Акредитив – іменний цінний папір, що підтверджує право особи, на ім'я якої він виписаний, отримати в банку вказану в акредитиві суму грошей.

Акциз – вид непрямого податку на продукти масового споживання (цукор, тютюнові та лікеро-горілчані вироби та ін.), який підприємці включають у продажну ціну.

Антидемпінгове законодавство – національні і міжнародні правові норми і положення, спрямовані проти товарного демпінгу, тобто продажу товарів на зовнішніх ринках за цінами, нижчими внутрішніх. Основи А. з. зафіксовані в статті VI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (1947 р.) і Міжнародному антидемпінговому пакті, прийнятому ГАТТ у 1967 р. Ці документи визначають поняття демпінгу і передбачають включення в національне законодавство параграфа про збиток у результаті демпінгу і порядку доказу збитку.

Антидемпінгове мито – мито на товари що імпортуються, у випадках коли їх ціна нижча, ніж середньосвітові ціни. Використовується для захисту внутрішнього ринку від коливань цін і для підтримки національного виробника.

Аукціони – форма продажу у визначений час і у встановленому місці товарів, попередньо виставлених для огляду. Аукціони проводяться з визначених видів товарів:вовна, хутро, тютюн, чай, твори мистецтва, антикваріат, худоба, деякі унікальні товари.

Базова ціна – ціна, на основі якої встановлюються ціни у сфері міжнародноїторгівлі.

Баланс платіжний – співвідношення між платежами, які здійснені економічними суб’єктами даної країни в інших країнах, та надходження, які одержані ними з інших країн за певний період часу. Найбільшою мірою відображає стан зовнішньоекономічних зв’язків країни.

Біржа – регулярно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами (фондова), валютой (валютна) чи оптова торгівля сировинними продовольчими й іншими товарами (товарна).

Бартер – прямий безгрошовий обмін товарами або послугами, зумовлений валютним дефіцитом у міжнародних угодах.

Баланс поточних операцій – різниця між обсягами експорту та імпорту товарів, послуг і грошових переказів певної країни у визначений момент часу. He враховує операції з фінансовими активами і зобов'язаннями.

Брокер – посередник при укладенні угод між покупцями і продавцями цінних паперів, товарів, валют та інших цінностей на фондових і товарних біржах, валютних, страхових і фрахтових ринках.

Валовий національний борг – сумарна заборгованість уряду.

Валютний курс – вартість певної валюти стосовно іншої.

Валюта – грошова одиниця будь-якої країни, грошові знаки інших держав, а також кредитні та платіжні документи, які виражені в іноземних грошових одиницях і можуть бути використані при міжнародних розрахунках.

Валюта угоди – валюта, що використовується при укладенні зовнішньоторговельної угоди.

Вільна торгівля – політика державного невтручання у сферу міжнародної торгівлі (фритредерство). Вважається, що міжнародна торгівля має формуватися на основі вільної гри стихійних сил попиту і пропозиції на міжнародному ринку.

Відкритий рахунок – різновид зовнішньоторговельних рахунків. Товари та супровідні документи при цьому надсилаються безпосередньо іноземному покупцеві, оплата виконується протягом обумовленого терміну.

Вексель – борговий документ установленого законом зразка про обов'язкову сплату боржником певної суми грошей у вказаний строк.

Генеральна експортна ліцензія – ліцензія щодо тих експортних товарів, на які не поширюється спеціальна експортна ліцензія.

Галузева торговельна угода – двостороння або багатостороння міжнародна угода, що стосується певної галузі економіки.

Гнучкий валютний курс – відомий ще як змінюваний. Ситуація, за якої валютні курси різних світових валют вільно коливаються залежно від попиту і пропозиції цих валют.

Гармонізована система опису і кодування товарів – міжнародні правила класифікації та статистичної інформації щодо товарів,

які надходять у міжнародну торгівлю. Розроблена у рамках Ради митного співробітництва. Містить 21 розділ, 96 глав, 5019 позицій.

Дефолт – відмова держави, юридичної або фізичної особи в односторонньому порядку від своїх боргових зобов'язань.

Дефіцит торговельного балансу – переважання вартості імпорту товарів і послуг над вартістю експорту у певній країні упродовж року.

Документарне інкасо – інкасо фінансових документів, що супроводжується комерційними документами; інкасо лише комерційних документів.

Дефіцит платіжного балансу – перевищення платежів країни над їх надходженнями до країни.

Демпінг – вивезення товару з країни і продаж його за кордоном за цінами нижчими, ніж усередині країни.

Експортна диверсифікація – розширення номенклатури експортних товарів і послуг.

Експортна ліцензія – документ, що дозволяє експортувати певні товари загалом за кордон або до окремих країн світу.

Експортні обмеження – обмеження, що запроваджуються країною-експортером на вивезення товару до певної країни, переважно на прохання останньої.

Експортні субсидії – різноманітні форми державних виплат і пільг, що надаються експортерам з метою зміцнення їх конкурентних позицій на зарубіжних ринках.

Європейська валютна одиниця – євро – офіційна одиниця розрахунків Європейського співтовариства. Вона розраховується шляхом співвідношення валют країн – членів ЄС і є центральною ланкою Європейської валютної системи. Рахунки цієї системи виражаються в ЄВРО. Банківські рахунки, як і перекази здійснюються в ЄВРО.

Зона вільної торгівлі – форма регіональної економічної інтеграції, коли країни-члени скасовують взаємні торговельні бар’єри, водночас зберігаючи за собою право дотримуватися незалежної торговельної політики стосовно держав, які не належать до одного угруповання.

Імпортна ліцензія – дозвіл, що надається на визначений термін відповідним державним установам на право здійснення певних імпортних операцій у банківській, торговельній та інших сферах.

Імпортні обмеження – заходи (наприклад, імпортні депозити, ліцензії, квоти), що застосовуються для скорочення або регулювання імпорту.

Іноземна валюта – валюта будь-якої іноземної держави, яка є в ній законним платіжним засобом.

Квота – обсяг дозволеного експорту або імпорту певних товарів. Є засобом державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Кількісні обмеження експорту – нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі, що передбачають встановлення обсягів експортованих товарів.

Котирування – визначення біржового курсу цінних паперів, іноземної валюти, товарів.

Коносамент – документ, що містить контрактні умови, укладені вантажовідправником і перевізником. Розглядається як титул власності на відповідний вантаж і як договір перевезення та є розпискою про одержаний для перевезення вантаж.

Компенсаційна угода – угода про взаємні поставки товарів однакової вартості.

Компенсаційне мито – мито, що стягується понад звичайне ввізне мито, наприклад, з метою боротьби з демпінгом.

Кон'юнктура – сукупність ознак, що характеризують стан економіки (ринку) протягом конкретного періоду.

Конвертована валюта – валюта, яку можна вільно продавати і купувати у процесі обміну на інші валюти.

Лізинг – довготермінова оренда обладнання, машин, споруд, транспортних засобів, як правило, з подальшим викупом. Є способом фінансування інвестицій та активізації збуту, що базується на збереженні прав власності на товар за орендодавцем.

Ліцензія – дозвіл, який надається на певний термін відповідними державними установами на право здійснення окремих операцій у банківській, торговельній та інших сферах, а також надання права іншій особі або організації використовувати запатентовані винаходи, технології, інформацію тощо.

Лінійні перевезення – морські та океанські рейсові перевезення вантажів і пасажирів між портами різних країн.

Міжнародна імпортна ліцензія – угода про імпорт товарів з певної країни у разі їх реекспорту до третьої країни.

Міжнародна товарна угода – угода між виробниками певного товару (як правило, сировинного) про контроль за його експортом з метою стабілізації цін на відповідний товар.

Митна декларація – документ, що містить інформацію про речі, які переміщують через кордон.

Мито – податок, який стягується митними органами у разі ввозу товару (як правило імпортного) через митний кордон країни.

Митний тариф – перелік видів мита, встановлених урядом для експортованих та імпортованих товарів.

Нетарифні бар’єри – у сфері міжнародної торгівлі означає всі інші, крім тарифних, бар'єри. Наприклад, ліцензування, ембарго, фітосанітарні стандарти, квоти тощо.

Оферта – пропозиція про укладення угоди з детальним зазначенням її умов.

Офсетна угода – стосується зустрічної торгівлі і передбачає можливість інвестування з боку контрагента замість плати за товари або послуги.

Протекціоністський тариф – тарифна шкала, для якої характерні такі ставки мита, що захищають вітчизняних виробників від конкуренції з боку зарубіжних товарів.

Преференційний тариф – тарифна шкала, для якої характерні пільгові ставки для товарів, імпортованих з певних країн.

Плаваюча валюта – валюта, курс якої щодо певної іноземної валюти нестабільний і залежить від дії ринкового механізму.

Податкова субсидія – субсидія, яку уряд надає виробникам або постачальникам товару за рахунок зменшення або скасування податку на його продаж.

Рахунок-фактура – документ, який продавець виписує на ім'я покупця для оплати куплених товарів, виконаної роботи або наданих послуг.

Рентинг – короткотермінова оренда обладнання та машин без права їх подальшого придбання.

Реекспорт – вивезення з країни товарів, які раніше були ввезені до неї, без їх переробки.

Реструктуризація боргу – реорганізація зовнішнього боргу, що включає полегшення умов обслуговування зовнішнього боргу, надання пільг країні-боржниці, перегляд термінів платежів, списання частини заборгованості тощо.

Світова ціна – ціна, за якою певний товар реалізується у міжнародній торгівлі.

Спеціальні права запозичення – міжнародна розрахункова одиниця, створена з метою уникнути залежності грошової маси на міжнародному ринку від дефіциту платіжного балансу США та видобутку золота у світі. Вперше запроваджені Міжнародним валютним фондом після конференції в Ріо-де-Жанейро 1967 р. Відомі як «паперове золото».

Спільне підприємство – підприємство, учасником якого можуть бути дві або більше сторони з різних країн і яке може мати форму дочірнього підприємства, консорціуму або синдикату.

Страхування вантажу – страхування, що поширюється на вантаж, який перевозиться суднами, літаками та іншими видами транспорту.

Субсидія – вид допомоги з боку уряду переважно у грошовій формі, а також у вигляді податкових пільг, що надається національним виробникам. Опосередковано це викликає дискримінацію імпортерів, яким субсидії не надаються.

Технічний бар’єр у торгівлі – різноманітні санітарні, фітосанітарні, адміністративні, інженерні та інші норми (стандарти, правила тощо), які заважають безперервному руху товарів через державні (митні) кордони. Бар’єри можуть бути егоїстично протекціоністськими, а також обґрунтованими турботою про життя і здоров'я людей, тварин, збереження чистоти довкілля тощо.

Тендер – в економічній сфері особлива форма надання замовлень на постачання товарів і підрядів на виконання робіт, яка передбачає залучення пропозицій кількох постачальників (підрядників) з метою забезпечення найвигідніших комерційних та інших умов угоди для замовника.

Товарна угода – угода країн-виробників щодо механізму регулювання цін та обсягів виробництва певного виду сировини.

Торговельний баланс – різниця між вартостями експорту та імпорту певної країни за рік.

Транзитна (реекспортна) торгівля – вивезення з країни імпортованих товарів з метою перепродажу без істотної їх переробки.

Трансфертна ціна – ціна, що використовується у міжнародній торгівлі підприємствами транснаціональних корпорацій.