Передумови та сутність організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу.

Передумови та сутність організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу.

З огляду на потребу постійного вдосконалення управління на основі впровадження досягнень науки першочерговим стає завдання організації зазначених відносин. Це стосується також бух­галтерського обліку, контролю та аналізу господарської діяльності — важливих функцій керування. Основні вузли будь-якої системи становлять її механізм, статика (структура, кадри, техніка) і динаміка. бухгалтерський облік, контроль і аналіз —об’єктивно зумовлений порядок облікових, контрольних та аналітичних процедур, що їх проводять стосовно даних, аби дістати необхідну інформацію. Цей порядок визначається термами й функторами. Перші характеризують мету, об’єкти, методи, другі — взаємозв’язок між ними. Тому методологія бухгалтерського обліку, контролю й аналізу господарства, його діяльності має забезпечувати можливість визначення господарських факторів відповідно до потреб управління та з’ясування їхніх характеристик.

Принципи організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу.

Основними принципами організації управлінських робіт: єдиноначальність і колегіальність, індивідуальна відповідальність.

Принцип цілісності передбачає розгляд системи як об’єкта, як єдності, якість котрої не зводиться до властивості будь-якої з окремих частин, що утворюють її.

Принцип усебічності передбачає врахування всіх внутрішніх зв’язків і відносин системи, усіх факторів, що впливають на її функціонування.

Принцип субординації передбачає необхідність побудови
ієрархії елементів та відносин за чітко визначеними критеріями (мобільність, адекватність тощо).

Принцип динамічності встановлює, що всі характеристики системи слід розглядати не як постійні, а як такі, що змінюються до своєї протилежності.

Принцип випереджувального відображення означає постійну наявність проблем, розв’язання яких продиктоване часом, а отже, потребує прогнозування найімовірнішого стану всіх систем у майбутньому..

Принцип системотвірних відносин потребує визначення саме тих зв’язків між частинами (елементами) системи, які забезпечують її цілісність, існування та розвиток.

Адаптивність щодо організації обліку, контролю та аналізу означає пристосування їх будови й функцій до конкретних умов управління.

Паралелізм в означеній діяльності тлумачиться як обов’язко­ва наявність систем (підсистем) бухгалтерського обліку, контролю й аналізу в усіх самостійних господарських підрозділах.

Ритмічність в організації обліку, контролю й аналізу означає рівномірне надходження даних і видавання вихідної інформації. Недодержання рівномірності призводить до порушення строків обробки такої інформації.

Безпосередність передбачає послідовність облікового, контрольного та аналітичного процесів під час розв’язування конкрет­них завдань.

Прямоплинність в організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу означає забезпечення таких схем руху носіїв інформації щодо перебігу технологічного процесу, які максимально відповідають технологічним схемам, наприклад руху матері­альних цінностей у виробничому процесі або руху готових виробів під час їх продажу.

Пропорційність як принцип організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу вимагає правильного співвідношення між різними елементами й об’єктами організації, зокрема обчислювальної техніки, кваліфікаційного складу виконавців тощо. Пропорційність дає змогу збалансувати використання трудових і матеріальних ресурсів.

Стандартизація бухгалтерського обліку, контролю та аналізу.

Стандарт бухгалтерського обліку для автоматизованої обробки інформації — затверджений керівником підприємства нор­мативно-правовий акт, що визначає принципи, методи, комплекс правил, норм, вимог до організації ведення бухгалтерсько­го обліку, контролю та складання звітності в умовах функціонування автоматизованої інформаційної системи обліку.

У бухгалтерському обліку в умовах автоматизованої обробки інформації стандартизованими є:

― способи та методика ведення бухгалтерського обліку;

― техніка, форми й організація бухгалтерського обліку;

― організація технологічного процесу;

― організація роботи облікового персоналу та персоналу інших структурних підрозділів, які займаються обліком, аналізом і контролем.

Головна ціль стандартів підприємства з бухгалтерського обліку — суворо регламентувати роботу всіх служб підприємства, які беруть участь у процесі автоматизації обліково-обчислювальних робіт.

Стандарт підприємства з бухгалтерського обліку за згаданих умов повинен мати таку структуру:

― загальні положення;

― визначення;

― пояснення;

― розділи щодо обліку масових однорідних господарських операцій в умовах функціонування автоматизованої системи обліку (наприклад про облік надходження, зберігання, використання матеріальних цінностей). У кожному розділі має регламентуватися процес автоматизованого ведення фінансового, управлін­ського обліку;

― спеціальний розділ (методологія ведення обліку, методологічні та організаційні питання формування й використання фонду нормативно-довідкової інформації, порядок формування первинної інформації, адресного отримання вихідної інформації);

― порядок упровадження стандарту.

Важливим організаційним засобом є побудова інформаційних документопотоків, які варіюються залежно від рівня забезпечення підприємства сучасною обчислювальною технікою.

Стандартизація схем інформаційних потоків дозволяє забезпечити мінімізацію обсягу первинного документообігу на різних ділянках обліку.

Предмет організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу.

Облікові, контрольні та аналітичні операції — це будь-які елементарні або складні дії над даними чи інформацією з метою одержання проміжних або кінцевих облікових, контрольних чи аналітичних показників. Операції, характерні для облікового,
контрольного або аналітичного процесу, поділяють на три види (категорії):

1) механічні; 2) переробні; 3) творчі.

До першого виду належать надходження документів, їх передавання, зберігання та реєстрація.

Серед операцій другого виду виокремлюють групування, методи логічного одержання показника (проведення бухгалтерських, розрахункових процедур контрольного чи аналітичного характеру тощо).

Операціями третього виду є складання підсумкових даних, пояснювальних записок, довідок (акти обстеження, висновки, пропозиції, рекомендації тощо).

Отже, предмет бухгалтерського обліку, контролю та аналізу господарської діяльності охоплює:

· обліковий, контрольний і аналітичний процеси;

· працю людей, які здійснюють облік, контроль та аналіз;

· забезпечення обліку, контролю й аналізу.

Кожна з перелічених складових предмета обліку, контролю та аналізу має свої специфічні об’єкти.

Скласти графік документообороту з обліку (контролю, аналізу) вказаної ділянки на початковому етапі.

Назва документа	Особа, яка подала	Строки подання	Порядок подання	Приймаль­ник	Строки перевірки документа	Примітки
Прибутковий ордер	Завідувач складом	Щодня за поперед­ній день	Особисто	Старший бухгалтер	У процесі приймання
Лімітно-забірна картка	Те саме	Те саме	Те саме	Те саме	Те саме
Вимога	»	Щодня	»	»	»

 

Скласти графік документообороту з обліку (контролю, аналізу) вказаної ділянки на підсумковому етапі.

Сутність документопотоку.

Документопотік (або потік первинних даних) — це сукупність операцій передавання з одного робочого місця на інше даних, зафіксованих на кількох носіях облікової інформації.

Формування документопотоків залежить від організаційної побудови і структури господарства, форми організації обліку, типів, виду та характеру технічних та організаційних засобів, обчис­лювальних машин, які використовуються в обліковому процесі. Вони бувають різної інтенсивності, що потребує особливої уваги в процесі організації облікового процесу. Обробка документів і даних, які вони містять в обліковому процесі, полягає в перетворенні вхідної інформації у вихідну різними механічними і логічними операціями, які можуть бути здійснені вручну або з застосуванням обчислювальних машин. Операції передавання умовно можна поділити на чотири види: складання (або одержання) документа (даних) іззовні: просування від місця складання (або одержання) до місця обробки; рух у процесі обробки; рух після обробки до місця зберігання — архіву.

В умовах використання комп’ютерів — це стадії складання машиночитаного документа або одержання документа ззовні; формування груп (порцій) машиночитаних документів і складання на машиночитальному носії супровідного ярлика; передавання даних з машиночитаних документів на ПК першого рівня по каналах зв’язку або разом із супровідним ярликом (у спеціальній упаковці); обробка первинних даних на ПК; передавання машиночитаних документів до архіву.

Організація проектування

Мета проектування — забезпечити ефективне функціонування інформаційної системи обліку, а також взаємодію автоматизованої інформаційної технології з фахівцями, які використовують у сфері обліку, контролю та аналізу сучасну комп’ютерну техніку.

Основними принципами утворення автоматизованих інформаційних систем є системність, стандартизація та уніфікація, сумісність, розвиток, ефективність.

Принцип системності дає змогу виявити на основі цілісності взаємозв’язки між структурними елементами.

Принцип стандартизації та уніфікації дозволяє скоротити термін упровадження автоматизованої інформаційної системи обліку, а також трудові та вартісні витрати на створення цієї системи.

Принцип сумісності дозволяє забезпечити нормальне функціонування економічних об’єктів, підвищувати ефективність управління підприємством.

Принцип розвитку сприяє постійному поповненню й оновленню функцій системи та видів її забезпечення. Передбачає, що інформаційна система обліку має постійно нарощувати свої потужності новими технічними та програмними засобами,

Принцип ефективності полягає в раціональному співвідношенні між витратами на створення автоматизованої інформаційної системи обліку та ефектом, отриманим завдяки її функціонуванню.

Життєвий цикл автоматизованої інформаційної системи обліку поділяють на такі стадії:

Дослідження та обґрунтування створення автоматизованої інформаційної системи обліку; Технічне завдання; Ескізний проект; Технічний проект; Робоча документація; Упровадження в дію; Промислова експлуатація.

41. Організація інформаційного
забезпечення обліку, контролю та аналізу

Завданням інформаційного забезпечення є інформування учасників облікового процесу про стан об’єктів обліку, їх функціонування відповідно до нормативно-правових актів та законодавства у господарському механізмі підприємства. Крім того, інформаційне забезпечення є засобом комунікації бухгалтерів з питань, що стосуються їх професійної діяльності.

Організація інформаційного забезпечення обліку покладена, на працівників бухгалтерії, а також підрозділів (складів, цехів) підприємства, що здійснюють первинний облік.

До компонентів інформаційного забезпечення відносять: дані, необхідні для вирішення завдань обліку, методи і засоби подання облікових даних, систему уніфікованих документів, систему та методику створення баз даних, інформаційну взаємодію завдань обліку, засоби формалізації запису даних, організації потоків облікової інформації, методи і засоби розподільної інформаційної системи обробки інформації, інформаційну послідовність виконання завдань обліку.

Важливим елементом організації інформаційного забезпечення є розроблення форм видання вихідної інформації (машинограм, відеограм).

Важливим питанням інформаційного забезпечення аналізу є організація узгодження вхідної інформації в часі і просторі. Вхідна інформація для розв’язання аналітичних завдань контролю має бути максимально аналітичною. Для кожного завдання слід установити рівень аналітичності вхідної інформації.

Особливості організаційної побудови Плану рахунків (1 варіант)

Сукупність бух рахунків визначає структуру облікової інформації. Зв’язки між рахунками, які утворюються за допомогою подвійного запису визначають їх кореспонденцію.

На розробку впливають специфіка галузі, вид діяльності. План рахунків визначає зміст аналітичного обліку та впливає на форму ведення бух.обліку, яка застосовується на певному підприємстві. Аналітичні рахунки розробляються підприємством з урахуванням вимог законодавства та управлінських потреб.

Суб’єкти господарювання повинні використовувати типовий План рахунків в якому передбачено 90 синтетичних рахунків (рахунків першого порядку), тоді як субрахунки (рахунки другого порядку) застосовуються підприємствами залежно від потреб – для аналізу, контролю і складання звітності.

Розробка Плану рахунків повинна забезпечувати таку організацію бух. обліку, щоб облікові регістри велися систематизованим способом і забезпечувалося складання звітності. План рахунків затверджується керівником підприємства і є додатком до положення про облікову політику підприємства.

Система рахунків другого порядку плану рахунків побудована у двох напрямках:

Застосування субрахунків,які мають конкретні номери та призначення згідно з планом рахунків.

Застосування субрахунків, які не мають встановлених номерів, номери яких і конкретні призначення встановлюються підприємством.

Комп’ютерні програми розширюють можливість вкладання бухгалтером плану рахунків. План рахунків повинен бути гнучким і зручним у користуванні.

Проект Статуту підприємства

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Приватне підприємство фірма "МОЯ СПРАВА" створене на підставі частини першої статті 42 Конституції України, Законів України “Про підприємництво” та “Про підприємства в Україні.

1.2. Засновником (надалі –власник) підприємства є: (Прізвище, ім’я, по батькові) м. Київ, адреса

паспорт ______________________________.

1.3. Підприємство є юридичною особою за законодавством України. Підприємство набуває права юридичної особи з дня його державної реєстрації, яка здійснюється в порядку передбаченим законодавством України.

1.4. Підприємство має право від свого імені укладати договори, набувати майнові і особисти немайнові права і нести обов’язки пов’язані з його діяльністю, бути позивачем та відповідачем в суді, арбітражному суді і третейському суді. Воно здійснює будь-яку підприємницьку діяльність, яка не суперечить законодавству України і відповідає цілям передбаченим статутом підприємства.

1.5. Підприємство має самостійний баланс, розрахункові і будь-які інші, в тому числі валютні, рахунки в установах банків, печатку зі своєю назвою і символікою, кутовий та інші штампи, фірмовий знак.

1.6. Підприємство має право створювати філіали, представництва, відділення та інші відособлені підрозділи з правами відкриття поточних і розрахункових рахунків і затверджує положення про них.

1.7. Підприємство керується в своїй діяльності законодавством України і цим статутом.

1.8. Назва підприємства:

повна назва - приватне підприємство “МОЯ СПРАВА”;

скорочена назва – фірма “ МОЯ СПРАВА ”.

1.9. Місцезнаходженням підприємства є місце проживання власника (засновника) – (АДРЕСА) м. Київ, Україна.

2. Мета та предмет діяльності підприємства

2.1. Підприємство створюється для здійснення підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

2.2. Предметом діяльності підприємства є:

- виробництво......................................;

- оптова та роздрібна торгівля. продукцією;

- виробництво товарів народного споживання;

- виробництво харчових продуктів;

- громадське харчування;

виробництво сільськогосподарської продукції;

переробка сільськогосподарської продукції;

оптова торгівля товарами народного споживання;

роздрібна торгівля товарами народного споживання;

оптова та роздрібна торгівля продуктами харчування;

оптова та роздрібна торгівля тютюновими виробами та алкогольними напоями;

оптова торгівля товарами виробничо-технічного призначення.

- здійснення всіх видів зовнішньоекономічної діяльності передбачених ст.4 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” в межах предмету діяльності підприємства.

Власник підприємства може прийняти рішення про розширення сфери діяльності підприємства, яка передбачена цим статутом.

Підприємство здійснює свою діяльність відповідно до діючого законодавства з отриманням необхідних ліцензій.

3. Порядок розподілу прибутків та збитків

3.1. Прибуток підприємства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку підприємства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету.

3.2. Чистий прибуток, отриманий після вказаних розрахунків, використовується за рішенням власника на його розсуд.

3.3. Підприємство відповідає по своїм зобов’язанням усім своїм майном. Збитки підприємства відшкодовуються за рахунок коштів, які є у підприємства. При нестачі цих коштів - за рахунок реалізації майна підприємства.

Підприємство не несе відповідальності за зобов’язаннями власника, а власник - за зобов’язаннями підприємства.

4. Порядок утворення майна підприємства та його використання

4.1. Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі.

4.2. Майно підприємства належить йому на праві власності.

4.3. Джерелами формування майна підприємства є:

- грошові та матеріальні внески власника;

- доходи одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності;

- доходи від цінних паперів;

- кредити банків та інших кредиторів;

- придбання майна іншого підприємства, організації;

- безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян;

- інші джерела не заборонені законодавчими актами України.

4.4. Підприємство має право продавати іншим підприємствам, організаціям та установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати в тимчасове користування або в позику належні йому будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу.

4.5. Підприємство має право продавати, обмінювати, здавати в оренду громадянам засоби виробництва та інші матеріальні цінності.

5. Компетенція та повноваження трудового колективу і його виборних органів

5.1. Трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь в його діяльності на основі трудового договору /контракту, угоди/, а також інших форм, що регулюють трудові відношення працівника з підприємством.

5.2. Трудовий колектив розглядає і затверджує проект колективного договору; розглядає і вирішує згідно з статутом питання самоврядування трудового колективу; визначає і затверджує перелік і порядок надання працівникам підприємства соціальних пільг; бере участь у матеріальному і моральному стимулюванні продуктивної праці, заохочує винахідницьку і раціоналізаторську діяльність.

5.3. Повноваження трудового колективу реалізуються загальними зборами та їх виборним органом, члени якого обираються таємним голосуванням на зборах трудового колективу строком на 2 роки не менше як 2/3 голосів.

6. Орган управління підприємства

6.1. Органом управління підприємства є директор. Директор вирішує усі питання діяльності підприємства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції власника. Власник підприємства може прийняти рішення про передачу частини повноважень, що належать йому, до компетенції директора.

При найнятті (призначенні) власником або уповноваженим ним органом керівника підприємства на посаду з ним укладається контракт, в якому визначаються права, строки найняття, обов'язки і відповідальність керівника підприємства перед власником та трудовим колективом, умови його матеріального забезпечення і звільнення з посади з урахуванням гарантій, передбачених контрактом та законодавством України.

6.2. Директор підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком віднесених статутом до компетенції власника даного підприємства. Власник майна не має права втручатися в оперативну діяльність керівника підприємства.

6.3. Директора підприємства може бути звільнено з посади до закінчення строку контракту на підставах, передбачених у контракті або законодавством України.

6.4. Заступники директора підприємства, керівники та спеціалісти підрозділів апарату управління і структурних підрозділів, а також майстри і старші майстри призначаються на посаду і звільняються з посади директором підприємства.

Директор підзвітний власнику і організує виконання його рішень. Директор не вправі приймати рішення, обов’язкові для власника.

Директор діє від імені підприємства в межах, встановлених Законом України “Про підприємства в Україні”.

Директор має право без довіреності виконувати всі необхідні дії від імені підприємства.

7. Припинення діяльності підприємства

Припинення діяльності підприємства відбувається шляхом його реорганізації /злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення/ або ліквідації.

Реорганізація підприємства відбувається за рішенням власника.

При реорганізації підприємства вся сукупність прав та обов’язків переходить до його правонаступників.

Підприємство ліквідується:

а) за рішенням власника;

б) на підставі рішення суду або арбітражного суду;

в) у разі визнання його банкрутом;

г) за поданням органів, що контролюють діяльність підприємства, у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства.

8. Ліквідаційна комісія

Ліквідація підприємства провадиться призначеною власником ліквідаційною комісією, а у випадках банкрутства та припинення діяльності підприємства за рішенням суду або арбітражного суду - ліквідаційною комісією, що призначається цими органами.

З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами підприємства.

Ліквідаційна комісія у триденний строк з моменту її призначення публікує інформацію підприємства в одному з офіційних /республіканському і місцевому/ органів преси із зазначенням строку подачі заяв кредиторами своїх претензій, оцінює наявне майно підприємства, виявляє його дебіторів і кредиторів та розраховується з ними, вживає заходів до оплати боргів підприємства третім особам, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику підприємства або органу, що призначив ліквідаційну комісію.

Передумови та сутність організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу.

З огляду на потребу постійного вдосконалення управління на основі впровадження досягнень науки першочерговим стає завдання організації зазначених відносин. Це стосується також бух­галтерського обліку, контролю та аналізу господарської діяльності — важливих функцій керування. Основні вузли будь-якої системи становлять її механізм, статика (структура, кадри, техніка) і динаміка. бухгалтерський облік, контроль і аналіз —об’єктивно зумовлений порядок облікових, контрольних та аналітичних процедур, що їх проводять стосовно даних, аби дістати необхідну інформацію. Цей порядок визначається термами й функторами. Перші характеризують мету, об’єкти, методи, другі — взаємозв’язок між ними. Тому методологія бухгалтерського обліку, контролю й аналізу господарства, його діяльності має забезпечувати можливість визначення господарських факторів відповідно до потреб управління та з’ясування їхніх характеристик.