Аудит системи внутрішнього контролю - 20



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Аудит системи внутрішнього контролю - 20



Меті аудиту внутрішнього контролю – встановлення ефективності функціонування системи внутрішнього контрою на підприємстві.

Задачі: перевірка внутрішнього контролю документального оформлення операцій, перевірка системи збереження активів підприємства, аналіз ефективності господарської діяльності.

Джерела: посадові інструкції, акти ревізій, перевірок.

Обєкти внутрішнього контролю: Майнові ресурси (основні засоби, МШП, сировина, матеріали, товари тощо) , Касові, банківські операції (звіти ка­сира, виписки банку) , Праця і заробітна плата , Розрахунки з постачальниками, покупцями та іншими дебіторами, кредиторами

Регістри бухгалтерського обліку , Власний капітал (статутний, пайовий, резервний, додатковий тощо) ,Фінансові результати.

Суб'єкт внутрішньогосподарського контролю - це окрема посадова особа, служби (відділи) або внутрішньогосподарські підрозділи підприємства, що перевіряють той або інший об'єкт.

Внутрішньогосподарський контроль класифікується за різними ознаками. Залежно від суб'єктів розрізняють наступні види контролю:

* здійснюваний аудиторськими фірмами;

* здійснюваний ревізійними комісіями кооперативів та господарських товариств;

* керівниками, фахівцями й іншими посадовими особами підприємства і його структурних підрозділів у межах їх повноважень;

* внутрігосподарськими колективами контролю, профспілковими, та іншими громадськими організаціями й окремими працівниками підприємств.

Під час аудиторської перевірки внутрішнього контролю аудитор досліджує тільки ту методику і процедури бухгалтерського обліку, які відносяться до тверджень звітності. Розуміння відповідних аспектів систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю разом з оцінкою властивого ризику і ризику невідповідності функціонування внутрішнього контролю разом із розглядом інших обставин нададуть аудитору можливість: з’ясувати для себе види потенційних суттєвих перекручень, котрі можуть бути у фінансових звітах; визначити фактори, що впливають на ризик наявності суттєвих помилок; запланувати необхідні аудиторські процедури.

Внутрішній контроль за функціонуванням системи обліку на підприємстві повинен забезпечувати: наявність дозволу на проведення облікових операцій, які мають здійснюватися відповідно до розпорядження керівництва; відображення всіх облікових операцій у вигляді точних підсумкових показників на відповідних рахунках обліку і у відповідний час, що дає можливість спеціалістам підготувати фінансову звітність згідно зі встановленими вимогами щодо її подання; доступ до облікових записів по активах підприємства тільки після дозволу керівництва; систему обліку, що передбачає порядок порівняння відображених в обліку активів з активами, які є у наявності, через певні інтервали часу, і по всіх існуючих розбіжностях вживати необхідних та своєчасних заходів щодо їх усунення.

Ризик невідповідності внутрішнього контролю підприємства

- це імовірність того, що недостовірна інформація, яка може існувати за класом операцій або класом укладених угод і може бути суттєвою окремо або в сукупності з недостовірною інформацією за іншими рахунками або класами операцій, не буде попереджена або своєчасно виявлена системою внутрішнього контролю підприємства.

67.Аудит стану обліку підприємства - 20 балів Мета:Визначення повноти бухгалтерського обліку, своєчасності надання достовірної інформації про активи, зобов’язання, фінансовий стан і результати діяльності підприємства.

Завдання:

- Вивчення розподілу функціональних обов’язків та їх дотримання працівниками бухгалтерії

- Дослідження організації документообігу і встановлення якості оформлення документів

- Перевірка правильності документального оформлення здійснених фінансово-господарських операцій, повноти і своєчасності їх відображення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку, регістрах синтетичного і аналітичного обліку

- Встановлення правильності обліку активів, проведення їх інвентаризації відповідно до вимог законодавства

Об’єкти перевірки:

Статут і установчі документи, наказ про облікову політику, інструкції, положення внутрішні і зовнішні нормативні акти.

Джерелами інформації аудиту організації стану обліку є: наказ про облікову політику, регістри обліку, дані складського обліку, особові справи працівників, первинні документи, звітність підприємства тощо.

При вивченні стану організації обліку аудитору необхідно дослідити наступні питання.

 

Вивчення організації облікової політики підприємства:

Документом, в якому фіксуються положення облікової політики, є Наказ керівника, що складається на кожен наступний рік.

З метою співставлення даних при веденні бухгалтерського обліку підприємство повинно забезпечити незмінність протягом поточного року прийнятої методики відображення окремих господарських операцій та оцінки майна. Зміна положень облікової політики на наступний звітний рік повинна бути відображена у Примітках до річної фінансової звітності.

Недотримання підприємством вимог щодо законодавчої регламентації облікової політики, навіть при несуттєвому впливі на фінансові результати діяльності підприємства і достовірність фінансової звітності, може призвести до негативних наслідків з боку уповноважених державних контролюючих органів. Також аудитор досліджує безпосередньо організацію обліку( розмежування функцій між працівниками бухгалтерії, наявність оперативного контролю, використання компютерної техніки)

При дослідженні облікової політики аудитор повинен з'ясувати наступні питання:

· чи дотримується порядок оформлення Наказу про облікову політику, чи наявні на підприємстві необхідні внутрішні документи, положення, інструкції, які затверджуються одночасно з Наказом про облікову політику;

· термін фактичного введення в дію Наказу про облікову політику (з 1 січня року, наступного за роком видання даного документу, а для новоствореного підприємства - не пізніше 90 днів з дня державної реєстрації);

· повне розкриття встановлених способів ведення бухгалтерського обліку, які здійснюють суттєвий вплив на оцінку і прийняття рішень користувачів бухгалтерської звітності (наприклад, оцінка і спосіб нарахування амортизації на основні засоби, нематеріальні активи, критерії віднесення об'єктів до основних засобів і нематеріальних активів, спосіб погашення вартості малоцінних необоротних матеріальних активів, порядок оцінки сировини, матеріалів, МШП, незавершеного виробництва, товарів, готової продукції тощо)

· дотримання методики ведення обліку (методів оцінки запасів, методів нарахування амортизації тощо), обраної та затвердженої в Наказі ();

· чи затверджені керівником підприємства: робочий план рахунків, форми первинних документів, порядок проведення інвентаризації, правила документообігу і технологія обробки облікової інформації, порядок контролю за господарськими операціями;

· визначити, за допомогою якої форми ведеться облік, чи передбачена вона в Наказі про облікову політику, акцентувати увагу на особливостях, пов'язаних з цим (меморіально-ордерна, журнально-ордерна, журнальна, автоматизована; для малих підприємств - спрощена форма обліку);

· чи оформлені всі господарські операції первинними документами і чи містяться в них обов'язкові реквізити; назва документу, дата його складання, назва організації, від імені якої складений документ, зміст господарської організації, вимірники господарської операції в натуральному і грошовому вираженні, назва посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особисті підписи вказаних осіб;

· чи проводиться на підприємстві інвентаризація майна і зобов'язань і як часто, чи затверджуються керівником підприємства порядок і терміни її проведення (за виключенням випадків обов'язкової інвентаризації);

 

Внутрішній аудит - 20

Внутрішній аудит є одним із видів внутрішньогосподарського контролю суб'єктів підприємницької діяльності. Забезпеченню ефектив­ності діяльності суб'єктів підприємницької діяльності багато в чому сприяють впровадження і правильна організація системи внутрішнього аудиту. Мета внутрішнього аудиту — удосконалення організації й управління виробництвом, виявлення й мобілізація резервів його зростання. Внутрішній аудит здійснюється на попередній стадії виконання комерційної, технологічної або фінансової угоди, у процесі її прохо­дження і після завершення. Він дає експертну науково обґрунтовану оцінку господарським операціям і процесам.

Внутрішній аудит аналізує ситуацію ризику і застерігає від банкрутства, використовує ноу-хау для збільшення прибутку й ефектив­ності нової технології, вживає заходів, що сприяють фінансовій діяльності підприємства.

Система внутрішнього контролю визначає всі внутрішні правила та процедури контролю, запроваджені керівництвом підприємства для досягнення поставленої мети — забезпечення (в межах можливого) стабільного і ефективного функціонування підприємства, дотримання внутрішньогосподарської політики, збереження та раціональне використання активів підприємства, запобігання та викриття фальсифікацій, помилок, точність і повнота бухгалтерських записів, своєчасна підготовка надійної фінансової інформації.

З метою успішного функціонування підприємства, підвищення рівня рентабельності, збереження та збагачення його активів необхідний налагоджений механізм управління, найважливішим елементом якого є повсякденний внутрішній контроль.

Система контролю має бути економічно вигідною, тобто затрати на її функціонування мають бути меншими за витрати підприємства через її відсутність. Якщо система внутрішньогосподарського контролю буде функціонувати ефективно, це дасть змогу скоротити витрати на проведення внутрішнього аудиту.

Система внутрішнього контролю визначає всі внутрішні правила та процедури контролю, запроваджені керівництвом підприємства для досягнення поставленої мети — забезпечення (в межах можливого) стабільного і ефективного функціонування підприємства, дотримання внутрішньогосподарської політики, збереження та раціональне використання активів підприємства, запобігання та викриття фальсифікацій, помилок, точність і повнота бухгалтерських записів, своєчасна підготовка надійної фінансової інформації.

При формуванні ефективної системи внутрішнього контролю адміністрація суб’єкта господарювання повинна забезпечити: надійну інформацію, яка необхідна для успішного керівництва діяльністю суб’єкта господарювання; збереження активів і документів — уникнення фактів крадіжок, псування та нецільового використання майна, знищення і розголошення інформації (в тому числі тієї, що міститься в облікових регістрах, комп’ютерних базах даних);

ефективність господарської діяльності — виключення шляхом контрольних процедур дублювання, невиробничих витрат, нераціонального використання всіх видів ресурсів; оптимізація податкових платежів, зміцнення розрахункової дисципліни;відповідність визначеним обліковим принципам — обов’язкове виконання працівниками встановлених на підприємстві інструкцій і правил, а також вимог нормативних документів;надійну систему бухгалтерського обліку.

Порівняння внутрішнього та зовнішнього аудиту:Коло питань: Внутрішній – визначається підприємством, зовнішній – визначається законодавством або за проханням замовника, обєкт перевірки : внутрішній – визначається керінвицтвом підприємства, частіше це питання схоронності майна. Зовнішній – частіше це аудит стану бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Звітність_- Внутрішній: перед керівництвом, відділом аудиту, зовнішній – перед керівництвом ауд.фірми, перед замовником.

Одним із напрямів діяльності внутрішніх аудиторів може бути організація й удосконалення документообігу на підприємстві. Зокрема, у процесі спостереження за оформленням документів з реалізації готової продукції або товарів, внутрішні аудитори можуть визначити "слабкі місця" (якщо вони є), що дає змогу удосконалити чи розробити більш ефективну систему руху документів, правильно розподілити роботу між працівниками, що в цілому впливає на ефективність процесу реалізації.

Іншим напрямом може бути вивчення системи підбору персоналу. У цьому разі аудитор вивчає методи, що використовуються на підприємстві для підбору кадрів (підприємство може скористатися послугами засобів масової інформації, кадрових агентств, використовувати особисті зв'язки співробітників). Фахівець з внутрішнього аудиту вивчає систему тестування, що застосовується для визначення рівня кваліфікації претендентів і його відповідності вакантній посаді. Після проведеного дослідження, збору інформації аудитор надає рекомендації для розробки більш ефективної системи добору кадрів. Старанність і виважений підхід до цього процесу безпосередньо впливають на подальший виробничий процес господарюючого суб'єкта, організацію його роботи, ефективність роботи в цілому, та підрозділів зокрема.

69.Ревізія результатів фінансово-господарської діяльності Метою контролю та ревізії доходів і результатів діяльності є перевірка повноти, правдивості та неупередженості інформації про доходи і результати діяльності. Основним завданням контролю та ревізії доходів і результатів є перевірка достовірності даних обліку і звітності про фінансові результати, виявлення факторів, які впливають на їх формування, що залежать або не залежать від організації роботи підприємства. Обєкти: доходи від реалізації продукції, інші операційні доходи, дохід від участі в капіталі, інші фінансові доходи, надзвичайні доходи, фінанесові результати.

Джерела інформації: законодавчі акти,псбо 3, псбо 15 «Дохід», первині документи, регістри обліку, фінансова звітність.

Методичні прийоми: обстеження діяльності, аналітичне зіставлення доходів і витрат, розрахунки обгрунтованості доходів, зустрічна перевірка документів, дослідження документів,зіставлення даних звітів.

Під час ревізії спочатку перевіряють правильність визначення прибутку (збитку) за даними “Звіту про фінансові результати”. У зв’язку з цим обґрунтовують достовірність статті “Дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг)”, де відображається загальний дохід (виручка) від її реалізації (без врахування наданих знижок, повернення проданих товарів та податків з їх продажу). Потім перевіряють достовірність визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо.

Важливе значення також має перевірка визначення валового прибутку (збитку), який розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і її собівартістю.

Поряд із перевіркою прибутку (збитку) від операційної діяльності перевіряють достовірність визначення доходу від участі в капіталі (отриманого від інвестицій), інших фінансових доходів, що отримані від дивідендів, відсотків та доходів, що одержані від фінансових інвестицій, а також інших доходів від реалізації фінансових інвестицій необоротних активів і майнових комплексів, від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

Особливу увагу під час ревізії звертають на правильність визначення статей надзвичайних доходів і надзвичайних витрат (невідшкодованих збитків від стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо), включаючи затрати цих витрат (за винятком сум страхового відшкодування та покриття витрат за рахунок інших джерел), прибутки і збитки від інших подій і операцій, які відповідають визначенню цих надзвичайних подій. Зміст і вартісна оцінка доходів або витрат від кожної надзвичайної події розкриваються на підставі додатків до фінансових звітів. Перевірка достовірності визначення прибутку від усіх видів діяльності підприємства обґрунтовується перевіркою алгебраїчної суми прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, податку з нього та надзвичайного збитку.

Потім дані “Звіту про фінансові результати” співставляють із даними відповідних рахунків. Зокрема, сальдо, що визначено в кінці року за такими рахунками: 70 “Доходи від реалізації”, 71 “Інші операційні доходи”, 90 “Собівартість реалізації”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”, переносять на рахунок 79 “Фінансові результати” (субрахунок 791 “Результати основної діяльності”).

Процедури перевірки показників доходу від реалізації готової продукції розглядають у зв’язку з її собівартістю. Зокрема, необхідно дослідити правильність розрахунку фактичної собівартості реалізованої продукції, а також перевірити правильність списання витрат (особливо непродуктивних) на дебет рахунка 901 “Собівартість реалізованої готової продукції”. Виявлені незаконні списання на цей рахунок різних витрат, нестач, дебіторської заборгованості повинні під час ревізії корегуватися з метою правильного відображення доходу від реалізації.

Значну увагу під час ревізії необхідно приділити перевірці обґрунтованості іншого операційного доходу, пов’язаного з реалізацією іноземної валюти та інших оборотних активів, операційної оренди активів, доходів від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті, суми одержаних штрафів, пені неустойки та інших санкцій за порушення господарських договорів, які або безпосередньо визначені боржником, або за якими є рішення суду чи арбітражу, доходи від списання кредиторської заборгованості з простроченим строком позивної давності, відшкодування раніше списаних активів (зокрема боргів, списаних як безнадійні, суми одержаних гарантів та субсидій), інші доходи від операційної діяльності. Для цього документи щодо цих доходів перевіряють за суттю і змістом або співставляють дані документів із даними субрахунків рахунка 71 “Інший операційний дохід”.

Узагальнення результатів: систематизоване групування виявлених під час ревізії порушень та недоліків, складання часткових і проміжних актів контролю, складання акту ревізії результатів фінансово-господарської діяльності підприємства.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.184.215 (0.016 с.)