Власні методичні прийоми аудиторського контролю - 20 балів



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Власні методичні прийоми аудиторського контролю - 20 балів



Метод аудиту- сукупність способів, прийомів, що застосовуються до досліджуваного стану об’єктів, що вивчаються.

Прийоми, які застосовує аудит передбачають:1) визначення кількісного та якісного стану об’єктів, причому групи дозволяють встановити к-ть і факт. наявність та стан обліку на місцях.2) співставлення 3) оцінювання стану об’єкту.

Метод аудиторського контролю характеризується використанням загальнонаукових і власних методичних прийомів контролю. Методичні прийоми аудиторського контролю можна об’єднати в наступні групи:1) органолептичні- інвентаризація, контрольний замір, вибіркові та суцільні спостереження, технолог. та хіміко-техн. контроль, експеримент, експертиза, службові розслідування.2)розрахунково-аналітичні:економіко-математ, екон.анал,статистичні розрахунки. 3) документальні: інформаційне моделювання, дослідження документів, нормативно- правове регулювання, камеральна перевірка;4)узагальнення і реалізація результату контролю:групування недоліків, документування проміжного контролю, слідчо-юридичне групування, систематичне викладання недоліків.

 

13. Зміст контрольно-аудиторського процесу – 20 балів.

КАП являє собою сукупність організацій методичних і технічних прийомів, які здійснюються за допомогою певних процедур. Організаційна стадія контрольно-ауд процесу відповідає на питання ким і в якому порядку осущ-ся аудит. Включає в себе вибір об'єкта аудиту і його організаційно-методичну підготовку. Вибір об'єкта аудиту полягає у встановленні першочерговості об'єкта перевірки, тобто п / п, яке в плані проведення аудиту повинно підлягати комплексному аудиту або контрольній перевірці, окремі показники деят-ти якого зумовлюють потребу у невідкладних контрольних діях. Організаційно-методична підготовка аудиту починається з визначення стану ек-ки об'єкта аудиту. Бригада аудиторів до виїзду на об'єкт контролю вивчає плани произв і фін-госп деят-ти п / п і виконання їх за підконтрольний період. Джерело інф-ції - бізнес-план, акт попередньої контрольної перевірки, док-ти темат перевірок і т.д. Аналізують фін стан п / п, збереження його власності, платоспроможність і т.д. Потім вибирають методику аудиту - визначають методичні прийоми і конрольно-ауд процедури, розробляють план-графік аудиту. Завершується підготовка до виїзду на контрольоване п / п складанням раб плану аудитора, де кожний виконавець бригади встановлює проміжні інтервали часу і елементи виконуваних робіт. Дослідницька стадія контрольно-ауд процесу осущ-ся аудиторами безпосередньо на об'кте аудиту. При цьому забезпечується дотримання принципу раптовості аудиту. Складається ця стадія з двох етапів предісследовательского і дослідницького. Предісследовательскій етап включає низку процедур організаційного харак-ра, спрямованих на створення необхідних умов для якісного проведення аудиту в установлені терміни. Дослідницький етап-це виконання контрольно-аудиторських процедур з перевірки произв і фін-госп деят-ти п / п за допомогою найпростіших ср-в обчислювальної техніки, а також способом діалогового спілкування з ЕОМ. Стадія узагальнення та реалізації результатів контролю включає в себе узагальнення і реалізацію результатів до-а процесу. Узагальнення результатів контролю - це систематизація недоліків у деят-ти контрольованого п / п. При цьому виявлені недоліки групують, оформлюють результати проміжного контролю, узагальнюють і відображають результати аудиту в акті. Реалізація результатів контролю явл-я завершальним етапом у контрольно-аудиторському процесі. Бригада контролерів разом з керівництвом обговорюють результати контролю і оформляють протоколом.

14. Планування аудиторської перевірки – 20 балів

Планирование аудита – это разработка общей стратегии и деталей аудиторской проверки. Целью МСА 300 «Планирование» явл установление стандартов и предоставление руководства в отношении вопросов, которые не обходимо рассмотреть, и действий, которые не обходимо выполнить, при планирвании аудита финансовой отчетности.

Етапи, що передують плануванню аудиту. На стадии предварительного планирования аудитором изучается наличная и доступная ему информация о предприятии-заказчике. Вопросы изучаемые при ознакомлении с бизнесом клиента:общеэкономические, отраслевые, региональные факторы, кот. могут повлиять на деятельность клиента. Особенности регионального планирования и продвижение товаров на рынке, хар-тер экон. поли-ки хоз-го субъекта по отношению к своим подраз-ниям, существенность проводимых операций, применение законод-х, норм-х актов, регул-щих фин. хоз. дея-ть пр-тия. Далее происходит обмен письмами между клиентом и аудитором. Клиент направляет письмо офёрту аудиторской фирме, фирме же в свою очередь в случае принятия условий отправляет клиенту письмо обязательство. На основе этого составляется договор на проведения аудита. Согласовываются вопросы проведения аудита и формируется бригада для его проведения. Следует ознакомиться с состоянием и развитием предприятия, его организационно-управленческой структурой, видами деятельности, структурой уставного капитала, системой внутреннего контроля

Внешние факторы которые могу повлиять на п\п деят: общее состояние экономики и отрасли, экономическое и финансовое состояние отрасли, пользователи финансовой отчетности. Внутрение факторы: Руководство п\п, орг структура п\п, финансовое положение п\п, характер сделок. Планирование ауд деятельности – система мер, направленных на эффективное и своевременное проведение аудита, относится к основным методологическим принципам аудита. Цель планирования: определение важнейших направлений аудита, выявление проблем, требующих тщательной проверки. Планирование позволяет правильно распределить работу между ассистентами и координировать работу других специалистов. Аудитор планирует свою работу по трем причинам:-позволяет ауд.получить нужный объем инф-ции о состоянии дея-ти клиента;-тем самым определяет расходы на аудит;-избегает недоразумений и споров с клиентом.Важнейшая составная часть планирования аудита – получение аудитором достаточного уровня знаний о деятельности клиента. Осознание аудитором этого вопроса поможет ему определить события, операции и способы, которые по мнению аудитора могли существенно повлиять на отчётность п/п и уменьшить риск аудита. Цель написания плана проверки - для того, чтобы аудитор имел возможность руководствуясь им подготовить программу аудита. Он позволит правильно распределить работу между ассистентами и координировать работу др специалистов. Осн инормац про п\п: статистические данные хоз субъекта, банковские отчёты, нормативные и законодательные акты, которые регулируют деят клиента, консультации с аудитором предыдущим, учредительные документы, контракты, договоры, внутренние отчёты аудиторов, устав п/п, документы, подтверждающие его регистрацию. Во время разработки плана и на протяжении длительности аудита аудиторы имеют право самостоятельно определять формы и методы аудита на основе законодательства, норм условий договора. В случае предупреждения осуществления неэффективных операций, возникновения недостоверной инф-ции выявляются возможные отклонения. Тогда аудитор может уменьшить объём запланированных приёмов. Уровень риска и существенности влияет на подбор приёмов и способа аудита. Определение для указания в программе аудита продолжительности проверки с учетом факторов, влияющих на продолжительность аудита Определяются граничные сроки подготовки и предоставления материалов, которые были подготовлены во время проверки для составления аудиторского заключения и др документов. При составлении графика решается вопрос о затратах времени на отдельные виды и участки проверки с учётом предела ожидаемого вознаграждения, с целью обеспечения получения прибыли.

 

15. Аудиторські докази -20 балів

Аудиторск доказательство в соответствии с МСА 500 –это вся информация, используемая аудитором в процессе формирования выводов, на которых основывается аудиторское заключение, оно включает информацию, содержащуюся в учетных записях, лежащих в основе финн отч. Виды аудит доказательств: достаточные и надлежащие аудит доказательства. Достаточность представл собой кол-ную меру аудит доказательств. Надлежащий характер явл качественной мерой аудит доказательств.

Получение аудиторських доказательств регламентируют МСА 500 и МСА 720 «Прочая инф в док-тах которая содержит проверенніе финансовіе отчеті»

Доказательства классифицируются на : -прямые—док-ва, которые подтверждаются первичными документами и учетными регистрами. Непрямые—док-ва, которые не имеют непосредственного отношения к фактам по исследуемому вопросу (надежная система внутреннего контроля выступает непрямым док-вом отсутствия значительных ошибок в фин. отчетности). В зависимости от источника получения информации: -Внутренние—полученные от клиента, -Внешние—от третьих лиц, -Смешанные—док-ва полученные от клиента и подтвержденные третьими лицами. Доказательства также бывают релевантными—это док-ва, которые имеют ценность для решения поставленной проблемы.

Достоверность характеризует док-ва со стороны доверия к ним и их правдивости. Под достоверностью операций можно понимать степень адекватного отображения ею объективно осуществленных явлений, процессов. Достаточность собранных док-в характеризуется их количеством. Док-в достаточно в том случае, если аудитору полностью понятна картина происходящего. К АД в соотв. с МСА относятся: -первичные документы, -бухгалтерские записи, информация, полученная из других источников.

 

16. Аудиторський ризик 20 балів

Аудиторский риск – Риск того, что аудитор выразит несоответствующее аудиторское мнение в случае, когда финансовая отчетность существенно искажена.

Составляющие аудиторского риска: неотъемлемый риск (НР), риск контроля (РК), риск необнаружения (РН).

Формула расчета аудиторского риска: АР = НР*РК*РН.

Неотъемлемыйили внутрихоз риск –представляет собой возможность возникновения искажения на уровне утверждений, которое может быть существенным само по себе или в совокупности с другими искажениями при условии отсутствия необходимых средств внутреннего контроля. Даже при благоприятных условиях аудиторы оценивают уровень этого риска значительно выше 50%.

Риск контроля – риск того, что искажение, которое может иметь место в утверждениях и которое может быть существенным само по себе или в совокупности с другими искажениями, не будет своевременно предотвращено или выявлено и устранено системой внутреннего контроля субъекта.

Риск необнаруж –риск того, что процедуры, проведенные аудитором, не позволят ему обнаружить искажения, имеющиеся в утверждении, которые могут оказаться существенными либо в отдельности, либо в совокупности с другими искажениями.

Стандарти та рекомендації щодо визначення аудитором ризику аудиту , системах бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю наведено в наступних МСА : МСА 200 «Мета і загальні принципи аудиту фінансової звітності», МСА 220 «Контроль якості під час аудиту історичної фінансової інформації», МСКЯ 1 «Контроль якості для фірм, які виконують аудит і огляд історичної фінансової інформації, а також інше завдання надання упевненості, і надають супутні послуги», МСА 230 «Документація по аудиту», МСА 240 «Відповідальність аудитора за розгляд шахрайства під час аудиту фінансової звітності», МСА 315 «Розуміння суб'єкта господарювання і його середовища і оцінка рисок істотних спотворень», МСА 330 «Аудиторських процедур відповідно до оцінених ризиків», МСА 402 «Аудиторські думки щодо суб'єктів господарювання», МСА 500 «Аудиторських доказів», МСА 600 «Використання роботи іншого аудитора», МСА 610 «Розгляд роботи внутрішнього аудиту».

Формула расчета аудиторского риска: АР = НР*РК*РН.

Чем ниже уровень желаемого риска для аудитора, тем больше он должен быть уверен в том, что отчетность не содержит материальных ошибок и пропусков.

Существует связь между риском необнаружения ошибок и неотъемлемым риском и риском несоответствия внутреннего контроля. Например, если неотъемлемый риск и риск несоответствия внутреннего контроля имеют значительный уровень, то риск обнаружения ошибок может быть низким.

В случае если аудитору требуется снизить риск необнаружения, он обязан: модифицировать применяемые аудиторские процедуры, предусмотрев увеличение их количества и (или) изменение их сути; увеличить затраты времени на проверку; повысить объемы аудиторских выборок; привлечь более квалифицированных аудиторов. Если аудитор приходит к выводу, что он не в состоянии снизить риск необнаружения в отношении имеющих существенный характер статей баланса или однотипной группы хозяйственных операций до приемлемого уровня, то это может служить для него основанием для подготовки по итогам проверки аудиторского заключения, отличного от безусловно положительного.

 

17. Розуміння суб’єкта господарювання і його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень (МСА 315)

Необхідність та сутністьрозуміння суб’єкта господарювання і його середовища у тому числі і внутрішнього контролю у відповідності до вимог МСА (10). Процедури оцінки ризику і джерела інформації щодо розуміння суб’єкта господарювання і його середовища (10).

Аудитор повинен отримати уявлення про суб'єкта і його середовищі, включаючи його систему внутрішнього контролю, в обсязі, достатньому для визначення та оцінки ризиків суттєвих викривлень у фінансовій звітності, викликаних шахрайством або помилкою, а також для розробки і виконання аудиторських процедур.

Уява аудитора про суб'єкта і його середовищі передбачає розуміння наступних аспектів: 1.Фактори, пов'язані з вимогами галузі, регулюючих органів, та інші зовнішні фактори, включаючи застосовувану основу подання фінансової звітності. 2. Характер суб'єкта, включаючи вибір та застосування суб’єктом облікової політики. 3. Цілі та стратегії, а також пов'язані з ними бізнес ризики, які можуть викликати істотні викривлення фінансової звітності. 4. Вимір і огляд фінансових результатів діяльності суб'єкта. 5. Система внутрішнього контролю.

Аудитор повинен отримати уявлення про засоби внутрішнього контролю, що мають відношення до аудиту. Аудитор використовує знання системи внутрішнього контролю для

визначення типів потенційних спотворень, розгляду факторів, що впливають на ризики суттєвих викривлень, і визначення характеру, термінів виконання і масштабу аудиторських процедур.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.21.182 (0.009 с.)