Аудит стану розрахунків – 20 балів



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Аудит стану розрахунків – 20 балів



Метою аудиту стану розрахунків є встановлення достовірності даних відносно повноти і своєчасності відображення інформації в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку розрахунків у відповідності до прийнятої облікової політики, достовірності відображення залишків у звітності господарюючого суб’єкта.

Основними завданнями стану розрахунків є:

· вивчення законності операцій з дебіторської заборгованості та реальності її відображення і правильності використання підзвітних сум і своєчасності надання авансових звітів підзвітними особами, законність і доцільність здійснення витрат через підзвітних осіб, можливість їх проведення за безготівковими розрахунками, реальність претензійних сум;

· перевірка правильності документального оформлення операцій з розрахунками та відображення цих операцій й в обліку і звітності;

· оцінка стану синтетичного і аналітичного обліку розрахунків; якості відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку, облікових регістрах та звітності;

· перевірка дотримання підприємством податкового законодавства по операціях, пов’язаних з розрахунками з різними дебіторами.

Джерела: Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” №996-XIV від 16.07.99 р. , · План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ, затверджений приказом Міністерства фінансів України · Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, · Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №2 “Баланс”, · Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №4 “Звіт про рух грошових коштів”, · Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №10 “Заборгованість”, затверджений приказом Міністерства фінансів України · Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №11 “Зобов`язання”, затверджений приказом Міністерства фінансів України , первинні документи ( накладні, рахунки, податкові накладні), регістри обліку.

Програмні питання: контроль наявності, якості укладених договорів, звірення залишків по рахунках аналітичного, синтетичного обліку та головної книги, контроль повноти та реальності відображення операцій у первинних документах, перевірка забезпечень зобовязань, первірка правильності встановлення безнадійної дебіторської заборгованості, перевірка розрахунків за претензіями, визначення кола крупніших дебіторів та кредиторів, надсилання запитів, перевірка правильності списання простроченої кредиторської заборгованості.

При перевірці кредиторської заборгованості слід звернути увагу на наступне:

- Чи є договору на поставку продукції (виконання робіт, послуг) і правильність їх оформлення;

- За наявності дебіторської та кредиторської заборгованості необхідно встановити дату виникнення і причину утворення;

- Чи є заборгованість з минулим терміном позовної давності, чи вживаються заходи до її стягнення.

При цьому слід мати на увазі, що найважливішим основам правопорядку при здійсненні угод на поставку товарів (виконання робіт або надання послуг) ставляться дотримання форми договору, повнота та своєчасність виконання зобов'язань сторонами відповідних договорів незалежно від терміну договору.

Перевіряючи розрахунки, аудитор повинен звернути увагу на наявність всіх виправдувальних документів, а в окремих випадках - провести зустрічні перевірки на підприємствах, при необхідності запросити в банках копії документів.

На практиці бувають випадки, коли справжні акцептні доручення - наприклад, на перерахування грошових коштів відділеннями зв'язку, на виплату поштових переказів - знищують, а списані суми з обліку відносять на взаємні розрахунки з іншими підприємствами. Результати перевірки розрахунків з постачальниками і підрядниками можна відобразити у низці робочих документів (таблицях, довідках).

Перевірка реальності дебіторської та кредиторської заборгованості є однією з важливих процедур аудиту, так як операції з кредиторською заборгованістю і погашенням її готівкою представляють можливості для шахрайства, розтрат і спотворень даних фінансових звітів. Необхідно брати це до уваги і чути типові методи здійснення і приховання подібних дій.

При звірці дебіторської заборгованості звертають увагу на дотримання наступних правил:

- Аналітичний облік ведеться за кожним пред'явленим покупцям (замовникам) рахунку, а при розрахунках плановими платежами - по кожному покупцю і замовнику. При цьому побудова аналітичного обліку повинна забезпечувати можливість отримання необхідних даних по: покупцям і замовникам за розрахунковими документами, термін оплати яких не настав; покупцям і замовникам по не сплаченим в строк розрахунковим документам; авансами одержаними; векселями, термін надходження грошових коштів по яких не настав ; векселями, дисконтованих (врахованим) у банках; векселі, за якими грошові кошти не надійшли вчасно.

- Дебіторська заборгованість, по якій створений резерв по сумнівних боргах, повинна бути зменшена на суму резерву.

Одночасно на основі даних аналітичного обліку за відповідними рахунками розрахунків перевіряють правильність угруповання дебіторської заборгованості на короткострокову та довгострокову з виділенням "простроченої", а з неї - тривалістю понад 3 місяці і більше ніж через 12 місяців. Виходячи з вимог складання звітності до довгострокової належить заборгованість, яка повинна бути погашена протягом 12 місяців, а не на дату укладання договору.

Для визначення реальності заборгованості аналізуються матеріали інвентаризації. У разі відсутності матеріалів по інвентаризації або якщо дані інвентаризації викликають сумніви, аудитори проводять суцільну або вибіркову інвентаризацію розрахунків.

 

64.Аудит розрахунків з бюджетом по податках - 20 балів Мета та завдання аудиторської перевірки розрахунків з бюджетом по податках (5) Документальні джерела аудиту розрахунків з бюджетом по податках та платежах (5). Загальна послідовність аудиту розрахунків з бюджетом по податках (5) Типові порушення та заходи щодо їх врегулювання (5).

Метою аудиту розрахунків з бюджетом є висловлення аудитором думки про те, чи відповідають ці розрахунки за всіма податками і зборами в усіх суттєвих аспектах нормативним документам, які регламентують порядок їх нарахування та сплати до відповідних рівнів бюджету. Основними завданнями, що ставляться під час проведення аудиту розрахунків з бюджетом та позабюджетними фондами, є підтвердження правильності, своєчасності та повноти нарахування і перерахування податків, правильності ведення обліку за цими розрахунками, правильності заповнення звітності та відповідності даних облікових регістрів даним податкової звітності.Джерела: пСБО 3 «Фінансові результати», Податковий кодекс, довідки і розрахунки, декларації за окремими видами платежів; виписки банків і додані до них документи про перерахування належних сум у бюджет; бухгалтерські записи на рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами", регістри синтетичного і аналітичного обліку, баланс та інші види фінансової звітності.На першому етапі аудиту розрахунків з бюджетом слід встановити, платником яких податків і зборів є підприємство, яке перевіряється. Якщо підприємство не сплачує будь-яких податків та зборів, аудитор має переконатися, що такі дії точно узгоджуються з чинним законодавством України.Під час аудиторської перевірки слід уточнити правильність виведення оборотів і сальдо за кожним видом податків і платежів на кінець звітного періоду, для чого дані аналітичного обліку кожного виду податку чи платежу порівнюють із залишками в регістрах аналітичного обліку і Головній книзі за рахунком 64 "Розрахунки за податками і платежами" чи іншими рахунками. Якщо виявлено неточності у розрахунках, слід вжити заходів щодо їх усунення і з'ясувати, чи підприємство заплатило штрафи, пеню податковим адміністраціям за неправильне визначення розміру платежу або його прострочення. Штрафи і пеню слід стягувати з посадової особи, винної у простроченні або у неправильному обчисленні платежу в бюджет. Під час аудиторської перевірки правильності вирахування і сплати окремих видів податків керуються законодавчими актами про оподаткування прибутку підприємств, про прибутковий податок з громадян, про податок на додану вартість, про акцизний збір тощо. Методи, які використовує аудитор під час отримання доказів:- формальна перевірка - має за мету виявлення дефектів в оформленні документів, установлення правильності заповнення реквізитів і наявності необумовлених виправлень, уточнення достовірності підписів посадових осіб, відповідності документа існуючій типовій формі. Наприклад, дані платіжних доручень, за якими фактично перераховувались кошти до бюджету, мають відповідати даним за цими перерахунками, які відображено на рахунках у комп'ютерній програмі, або дані накладних - тим даним, які занесені з цих накладних до комп'ютера для подальшої обробки;- факична перевірка - це перевірка конкретної операції або групи операцій на всіх стадіях облікового циклу. Вона дає можливість упевнитися в тому, що операція, відображена в первинних документах, знайшла своє відображення в показниках звітності. Така перевірка на даному підприємстві проводиться вибірково за деякими операціями, які могли найбільш суттєво вплинути на результати діяльності, а також за деякими незначними за сумарним виразом операціями. Основним джерелом надходження коштів до бюджету є податок з прибутку підприємств ". Об'єктом оподаткування є балансовий прибуток платника податку. При цьому прибуток підприємства оподатковується за базовою ставкою. Аудитор перевіряє правильність обліку валового прибутку, а відтак тієї її частини, яка безпосередньо оподатковується. Тому зіставляють ідентичність балансових даних про прибуток з його обліком у Головній книзі, регістрах аналітичного обліку за рахунком 79 "Фінансові результати", за Звітом про фінансові результати. Необхідно впевнитися у реальності сум з дебету і кредиту рахунків 70 "Доходи від реалізації", 79 "Фінансові результати", 90 "Собівартість реалізації", а також у законності витрат, включених у собівартість. Для приховування прибутку або інших об'єктів оподаткування суб'єкти підприємницької діяльності у декларації про доходи відображають значно меншу, порівняно з фактичною, суму прибутку від господарської діяльності. Заниження доходу (прибутку) або інших об'єктів оподаткування полягає в тому, що в декларації про доходи відображаються всі операції, але при цьому завищується собівартість продукції, у зв'язку з чим зменшується загальний обсяг прибутку, який підлягає оподаткуванню.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.110.106 (0.016 с.)