Методика розробки Положення про службу бух. обліку.

Положення про службу (відділ) бухгалтерського обліку підприємства розробляються на основі Положення про бухгалтерський облік і звітність в Україні та інших нормативних актів.

Положення про відділ має складатися з таких розділів: загальні положення; цілі; організаційна структура; завдання і функції; права; відповідальність; взаємовідносини з іншими підрозділами апарату управління; порядок розширення, реорганізації, ліквідації, висновок.

Структура положення про відділ передбачає такі розділи: назва підрозділу; загальні положення; цілі; організаційна структура; завдання і функції; права; відповідальність; взаємовід­носини з іншими функціональними підрозділами і обчислюваль­ним центром (ОЦ); порядок стимулювання; порядок розширення, реорганізації, ліквідації; висновок. Функції і завдання бухгалтерії (управління бухгалтерського обліку та звітності) різнобічні, їх доцільно об’єднати в групи за напрямами робіт, щоб сконцентрувати роботу облікового апарату.

Завдання і функції, що їх виконує обліковий апарат концерну, міністерства, можна поділити на такі напрями: складання зведеної звітності, контроль, економічний аналіз за даними звітності; організація обліку і контролю, методологічна робота, облік в апараті управління (об’єднання, міністерства). Відповідно до цього в розділі положення «Завдання і функції» доцільно виділити підрозділи.

При визначенні функцій слід вказати, які з них керівники відділу (управління) виконують самостійно, а які — разом з іншими відділами, службами. Так, облік засобів, організація проведення інвентаризації, упровадження передових форм і методів бухгалтерського обліку — функції суто головного бухгалтера, а економічний аналіз на основі обліку і звіту та підготовка за його даними проектів рішень може здійснюватися разом з іншими відділами (управліннями).
38. Організаційна побудова бухгалтерії

Організаційна побудова апарату бухгалтерської служби — це форма поділу та кооперування праці, яка передбачає розподіл усього комплексу облікових, контрольних та аналітичних робіт між виконавцями. Є дві форми організаційної побудови апарату облікової служби: централізована і децентралізована.

За централізованої форми весь апарат облікової служби як методично, так і адміністративно підпорядкований одному керівнику — головному бухгалтеру (головному економісту).

За децентралізованої форми організаційної побудови частина апарату з методичних питань підпорядкована одній особі — головному бухгалтеру, а з адміністративних — господарському керівникові (начальнику цеху, виробництва і т. ін.).

Розрізняють і інші три типи організаційних структур апарату бухгал­терського обліку, контролю та аналізу господарської діяльності: лінійну, просту лінійно-штабну, або ступінчасту, і функціонально-комбіновану (багатогранну).

Лінійна організація передбачає безпосереднє підпорядкування всіх виконавців керівникові — головному бухгалтеру (головному економісту). Така організаційна побудова характерна для невеликих господарств, де чисельність працівників обліку, контролю та аналізу не перевищує 10—12 осіб

За лінійно-штабної організації структури апарату бухгалтерського обліку, контролю та аналізу створюються проміжні ланки — сектори (підрозділи), які можуть об’єднувати декілька груп.

За такого варіанта організаційної побудови розпорядження головного бухгалтера передається старшому бухгалтеру сектору, який, у свою чергу, передає його керівникові групи.

Така організаційна побудова структури характерна для більшості господарств, де бухгалтерський апарат налічує 10—12 осіб

Функціонально-комбінова­ний тип організаційної побудови апарату обліку характерний для великих господарств — комбінатів, об’єднань, асоці-
ацій.

При цьому типова структура апарату будується за функціональним розподілом управління, створюються спеціальні під­розділи, які виконують предметно-замкнені облікові процеси. Цей тип організаційної побудови передбачає передачу частини прав головного бухгалтера (головного економіста) ке­рівникам секторів (підвідділів).

Розробка організаційних регламентів.

Організаційні регламенти — це нормативні документи, що регламентують функціонування апарату управління і здійснення облікового й аналітичного процесів. До них належать положення про відділ (бухгалтерію, плановий відділ тощо), управління (бухгалтерського обліку та звітності), посадові інструкції, стандарти, графіки, операційні інструкції, програми управління, регламенти робочого дня.

Специфіка облікового, контрольного й аналітичного процесів, особливо в умовах застосування ПК, потребує жорсткої їх регламентації, що має бути відображено в регламентаційних документах. Організаційні регламенти з обліку, контролю та аналізу з позиції їх розроблення і застосування класифікують за такими ознаками: обов’язковістю застосування, конкретизацією, сферою застосування, поширенням на елементи організаційної структури.

За ознакою обов’язковості застосування організаційні документи розподіляють на обов’язкові (Положення про бухгалтерський облік та звітність в Україні), основні, покладені в основу організації тих або інших робіт, процесів, і рекомендаційного характеру (методичні матеріали про функції і організацію робіт облікового персоналу за умов автоматизованого бухгалтерського обліку).

За ознакою конкретизації розрізняють типові й індивідуальні організаційні документи. За сферою застосування організаційні документи залежно від поширення їх на об’єкти організації обліку, контролю та аналізу поділяють на види робіт, що регламентують:

· обліковий процес (графіки, стандарти і т. ін.);

· контрольний та аналітичний процеси (графіки, схеми);

· обліковий і аналітичний процеси (положення про нормативний облік, стандарти);

· роботу апарату управління (положення про відділи, посадові інструкції);

· обліковий і аналітичний процеси та роботу апарату управління (методичні матеріали про функції і організацію робіт облікового персоналу в умовах автоматизованого обліку).

З позиції поширення на елементи організаційної структури документи поділяють на загальнооб’єктні, що охоплюють усі елементи керованого об’єкта (загальнозаводські, загальнорадгоспні), внутрішньооб’єктні, посадові, які поширюються на окремі елементи

 

Організація проектування

Мета проектування — забезпечити ефективне функціонування інформаційної системи обліку, а також взаємодію автоматизованої інформаційної технології з фахівцями, які використовують у сфері обліку, контролю та аналізу сучасну комп’ютерну техніку.

Основними принципами утворення автоматизованих інформаційних систем є системність, стандартизація та уніфікація, сумісність, розвиток, ефективність.

Принцип системності дає змогу виявити на основі цілісності взаємозв’язки між структурними елементами.

Принцип стандартизації та уніфікації дозволяє скоротити термін упровадження автоматизованої інформаційної системи обліку, а також трудові та вартісні витрати на створення цієї системи.

Принцип сумісності дозволяє забезпечити нормальне функціонування економічних об’єктів, підвищувати ефективність управління підприємством.

Принцип розвитку сприяє постійному поповненню й оновленню функцій системи та видів її забезпечення. Передбачає, що інформаційна система обліку має постійно нарощувати свої потужності новими технічними та програмними засобами,

Принцип ефективності полягає в раціональному співвідношенні між витратами на створення автоматизованої інформаційної системи обліку та ефектом, отриманим завдяки її функціонуванню.

Життєвий цикл автоматизованої інформаційної системи обліку поділяють на такі стадії:

Дослідження та обґрунтування створення автоматизованої інформаційної системи обліку; Технічне завдання; Ескізний проект; Технічний проект; Робоча документація; Упровадження в дію; Промислова експлуатація.

41. Організація інформаційного
забезпечення обліку, контролю та аналізу

Завданням інформаційного забезпечення є інформування учасників облікового процесу про стан об’єктів обліку, їх функціонування відповідно до нормативно-правових актів та законодавства у господарському механізмі підприємства. Крім того, інформаційне забезпечення є засобом комунікації бухгалтерів з питань, що стосуються їх професійної діяльності.

Організація інформаційного забезпечення обліку покладена, на працівників бухгалтерії, а також підрозділів (складів, цехів) підприємства, що здійснюють первинний облік.

До компонентів інформаційного забезпечення відносять: дані, необхідні для вирішення завдань обліку, методи і засоби подання облікових даних, систему уніфікованих документів, систему та методику створення баз даних, інформаційну взаємодію завдань обліку, засоби формалізації запису даних, організації потоків облікової інформації, методи і засоби розподільної інформаційної системи обробки інформації, інформаційну послідовність виконання завдань обліку.

Важливим елементом організації інформаційного забезпечення є розроблення форм видання вихідної інформації (машинограм, відеограм).

Важливим питанням інформаційного забезпечення аналізу є організація узгодження вхідної інформації в часі і просторі. Вхідна інформація для розв’язання аналітичних завдань контролю має бути максимально аналітичною. Для кожного завдання слід установити рівень аналітичності вхідної інформації.