Незалежно від системи зовнішньої оцінки якості безперечна першість у

Забезпеченні високого рівня освітніх послуг належить безпосередньо ВНЗ.

Система управління якістю є одним із основних елементів системи

Управління закладом в цілому. Сучасні підходи до управління якістю

визначають провідну роль самооцінки в безперервному підвищенні якості

Діяльності установи. На практиці це вимагає розробки процедур, конкретного

Вимірювального інструментарію, методик тощо. СумДУ є одним з таких

ВНЗ, які самостійно опікуються забезпеченням та підвищенням якості

Власних наданих освітніх послуг через аналіз методичного забезпечення,

Моніторинг якості навчального процесу, зокрема шляхом організації та

Проведення ректорських контрольних робіт, аналізу результатів державних

Екзаменів.

Зупинимося докладніше на практиці впровадження внутрішньої оцінки

Якості освітніх програм на прикладі СумДУ.

Для лектора, який працює з великими потоками студентів, як і для

Викладача на практичних, семінарських, лабораторних заняттях тощо, цілком

слушним є питання: як запровадити об’єктивну уніфіковану оцінку

навчальних програм, досягнень студента, рівня сформованості його

Компетенцій?

Сьогодні очевидно, що проблема оцінювання якості значною мірою

Полягає в тому, що кожний перевіряючий, викладач оцінює по-своєму. При

Цьому слід зважати як на психологічні індивідуальні особливості того, хто

Перевіряє, так і на відмінність у показниках та об’єктах контролю. Кожним

Розробляється власна система оцінювання. Розв’язанню цієї проблеми

Можуть сприяти наукові дослідження в галузі освітніх вимірювань. Науковці

Різних країн, серед яких визнаними лідерами є наукові школи США, Англії,

Голландії, об’єднують зусилля щодо розробки єдиних підходів до

Оцінювання навчальних досягнень. Така співпраця уможливлює моніторинг

якості освіти на міжнародному рівні [11].

Аналізуючи європейський та світовий досвід у галузі освітніх

Вимірювань, можна виокремити декілька підходів до визначення рівня

досягнень. Так, згідно з нормативно-орієнтованим підходом визначають

Індивідуальні результати, які інтерпретуються залежно від усереднених

Результатів усієї сукупності тих, хто навчається. У такий спосіб неможливо

Як отримати достовірну інформацію про досягнення цілей навчання, так і

Використати результати оцінювання для об’єктивного порівняння з

Результатами навченості в інших групах, регіонах, країнах тощо. Він

Дозволяє лише скласти рейтинг всередині окремої групи тих, хто навчається,

І, таким чином, визначити найкращого серед них.

Таким, що набув найбільшого поширення наприкінці ХХ – на початку

ХХІ сторіччя, є критеріально-орієнтований підхід, адже він дозволяє

встановити, наскільки студенту вдалося досягти заданого рівня знань, умінь,

Компетенцій. Заданий, визначений фахівцями, науковцями та схвалений

Громадськістю очікуваний рівень досягнень формулюється у вигляді

освітнього стандарту. За таких умов результати кожного окремого студента

Не залежать від результатів інших, є абсолютним індивідуальним

Показником, який можна порівняти та інтерпретувати. З одного боку, можна

визначитися щодо досягнення студентом стандарту взагалі, а з іншого боку, є

Можливість зробити висновок про те, на якому рівні цей стандарт засвоєно.

В літературі знаходимо критеріально-орієнтовану модель оцінки

навчальних програм [62]. Даний підхід детально проаналізовано та

Запропоновано для впровадження в СумДУ. З цією метою, зокрема,

учасникам програми підвищення кваліфікації викладачів усіх факультетів

Була запропонована до опрацювання тема «Практичні аспекти оцінки якості

У ВНЗ».