Національні бази даних використовуються зокрема міністерством з метою

організації планування, моніторингу та визначення фінансування. В деяких

Країнах інформація про роботу установи поширюється через багатосторонні

зустрічі представників університетів, міністерств, роботодавців, фондів;

Інтернет публікації; відкритість документів через бібліотеки; звіти за

Результатами реалізації спільних проектів, програм; звіти про зовнішнє

Оцінювання, зокрема підсумки ліцензування та акредитації. Крім того,

Заклади, які проводять самооцінку, оприлюднюють ці результати в

Прийнятний для себе спосіб.

За умов зміни зовнішніх факторів, зростання автономності система

Внутрішнього управління університетом є такою, що зазнає реформування та

Модернізації. Раніше освітні установи керувалися науковцями, дослідниками,

освітянами. Проте сьогодні на порядку денному стоїть питання про

Актуальність нової постаті керівництва – менеджерів, та розподіл

Відповідальності між органами управління. В системі внутрішнього

Управління університетом при наявності розбіжностей, виокремлюють такі

органи, як а) виконавчі, б) дорадчі (академічні), в) органи, що відповідають за

прийняття рішень, г) наглядові тощо.

В Україні, на жаль, не має національного представництва Європейської

Інформаційної освітньої мережі Eurydice, і тому інформація про нашу

Державу не представлена в аналітичному огляді «Управління вищою освітою

В Європі. Політика, структура, фінансування та кадри» (Higher Education

Governance in Europe. Policies, structures, funding and academic staff). Проте

Можемо проаналізувати внутрішню систему управління ВНЗ, спираючись на

Запропонований підхід.

Виконавчою особою у системі управління університетом у країнах

Європи, і Україна – не виняток, є ректор, а виконавчим органом – ректорат з

Ректором на чолі. На ректора покладається відповідальність за управління та

Прийняття остаточних рішень. Він представляє навчальний заклад в усіх

Зовнішніх установах, визначає стратегію розвитку, діяльності закладу.

Ректорат складається з проректорів та інших посадових осіб, які задіяні у

Щоденному управлінні різноманітними процесами ВНЗ.

У більшості європейських країн ректора обирають. Вибори проходять за

Участі професорсько-викладацького складу, співробітників, спільно із

студентами. В деяких країнах в прийнятті рішення беруть участь

Представники зовнішніх установ. В Україні практикується обрання ректора

конференцією (зібранням представників) трудового колективу після

Оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади. Результати таємного

Голосування після оприлюднення мають бути затверджені в міністерстві.

Ректор працює на посаді згідно з укладеним контрактом.

У практиці роботи університетів Європи функції, права та обов’язки

Дорадчих (академічних) органів, таких, що відповідають за прийняття рішень

Та наглядових, різняться. Як правило, вони можуть перерозподілятися. Проте

Вважають, що дорадчий орган включає науковців університету,

представників студентів, у деяких країнах, співробітників. Традиційно це

Колегіальний орган, який інколи одночасно є органом з прийняття рішень, які

Потребують схвалення перед затвердженням ректором. Якщо повноваження з

прийняття рішень делеговані окремому органу, то питання розвитку

Навчальної, наукової діяльності, призначень на академічні посади попередньо

Проходять погодження в дорадчому органі.

Органи прийняття рішень та наглядові можуть включати до складу

Представників зовнішніх зацікавлених установ. Інколи наглядові органи

Складаються виключно із зовнішніх представників. Такі представники

Призначаються відповідним міністерством або урядом, хоча існує практика їх