Яких виокремлюють, в тому числі, індикатор оцінки якості викладання в

університеті з боку академічної спільноти [61].

Для реалізації положення щодо забезпечення гарантій якості була

Залучена низка європейських організацій, зокрема ENQA (Європейська

Асоціація забезпечення якості вищої освіти), EUA (Європейська асоціація

університетів), EURASHE (Європейська асоціація вищих навчальних

закладів, які не є університетами), ESU (Європейський союз студентів) – так

Звана Група Е4 (Е4 Group). Всі ці загальноєвропейські установи мають на

Меті забезпечити відкритість і прозорість оцінки якості роботи вищих

Навчальних закладів різних типів з урахуванням національних особливостей,

Проте за максимально наближеними критеріями та методологіями,

Національними незалежними агенціями з оцінки якості.

На шляху розв’язання цієї проблеми зроблено декілька важливих кроків,

серед яких відзначимо, в першу чергу, такі:

- ENQA за дорученням Конференції міністрів освіти європейських країн

(Берлін, 2003 р.) були розроблені та рекомендовані до впровадження

«Стандарти та рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському

просторі вищої освіти» (2005 р.);

- у березні 2008 року Групою Е4 заснований Європейський реєстр

Забезпечення якості вищої освіти (EQAR), урядовим членом якого стала і

Україна.

Ключовими тезами в системі забезпечення якості вищої освіти згідно зі

«Стандартами та рекомендаціями щодо забезпечення якості в Європейському

просторі вищої освіти» є:

- задоволення потреб усіх зацікавлених сторін: студентів, роботодавців,

суспільства в цілому;

- інституціональна автономія, яка поєднується з прийняттям навчальним

закладом на себе великої відповідальності;

- потреба у зовнішній оцінці якості як у своєчасному і доцільному

Механізмі досягнення закладами проголошеної мети.

Для України необхідність руху в бік європейських стандартів означала б

Трансформацію вже сформованих систем акредитації та ліцензування.

Міністерством освіти та науки Україна до 2010 р. планувалося [45]:

- розробити рекомендації стосовно впровадження національних Стандартів

І Рекомендацій для забезпечення якості в Європейському освітньому

просторі;

- створити систему акредитацій і Національний освітній акредитаційний

центр;

- розробити заходи щодо підвищення міжнародного рівня участі України у

зовнішній системі забезпечення якості;

- розробити правові механізми участі роботодавців (бізнес-структур) у

Процедурі контролю і громадської відповідальності за якість вищої

професійної освіти;

- розробити заходи щодо підвищення рівня участі студентів у національній

Системі забезпечення якості.

На жаль, дані плани не реалізовано. Процеси ліцензування та акредитації

Проходять за звичайною схемою. Разом з тим, розроблення системи

Контролю якості, заходів з підвищення якості освітніх послуг розглядається в

СумДУ як безпосереднє завданням співробітників і в цьому напрямі наявні

Певні надбання.

У більшості країн Європи створені незалежні як від урядів, так і від

Навчальних закладів агентства гарантії якості, серед яких 17 занесені до

Європейського реєстру (станом на березень 2010). Лише в шістьох країнах,

Україні зокрема, централізоване управління якістю покладено на профільне

Міністерство. Діяльність міністерського підрозділу в системі гарантії якості в

Таких умовах носить дозвільний характер та засвідчує забезпечення

Мінімального рівня вимог. Дещо іншою виявляється стратегія незалежних

Агентств, які, паралельно з фіксуючою та констатуючою функцією в своїй

Роботі спрямовують зусилля на розробку порад щодо підвищення якості. На

Теренах Європи лише 14 систем вищої освіти покладаються на суто

Орієнтований на поліпшення підхід (improvement-oriented approach),

Покладаючи відповідальність за гарантію та підвищення якості в першу чергу

На самі навчальні заклади.