Потрібні зміни суспільної свідомості

Роздумуючи над важким життям нашої держави та її громадян, мимоволі згадується картина з роману М. Коцюбинського «Fata morgana», суть якої зводиться до опису забитої долі і затхлої безвиході в існуванні простого люду: «Ідуть дощі, холодні осінні тумани клубочать угорі і спускають на землю мокрі коси. Пливе у сірій безвісті нудьга, пливе безнадія, і стиха хлипає сум. Плачуть голі дерева, плачуть солом’яні стріхи, вмивається сльозами убога земля і не знає коли осміхнеться». Я не перебільшую. Через економічний занепад, пов’язаний з виродженням політичної системи, люди втрачають певність у майбутньому країни. А зарубіжні вчені пророкують вимирання людності в Україні, Білорусі та Сербії. Пропонують навіть розробити програму щодо розпаду України.

Такий стан речей не може існувати вічно, безвихідь суспільного буття гостро ставить питання необхідності змін. В Україні є понад 200 політичних партій і партійок, кожна з яких пропонує програму, свій шлях розвитку країни. Але окрім партій є ще й громадяни, які не байдужі до нашого майбутнього, і тому вони теж пишуть концепції, програми, плани й стратегії розвитку. У багатьох із цих документів є оригінальні пропозиції. Одначе, це здебільшого побажання, аби хтось щось зробив для нас. При цьому не враховуються складні реалії суспільного буття та різні погляди на них. Наприклад: протистояння між провладними і опозиційними партіями — це добре чи погано; готовність іти на компроміс — це сила чи слабкість; різниця в цивілізаціях Західної і Східної України — це перевага чи недолік. Тому правильна стратегія повинна гармонізувати плани і дії з культурою і цінностями громадян. Це означає, що вона має включати у свою сферу громадян і за таких умов має великий шанс бути виконаною, а не залишитися благим наміром.

Об’єднати країну може домовленість про її майбутнє. Та неможливо добитися змін у державі, не змінивши, згідно з домовленістю, кожному щось у самому собі. А щоб це зробити, нам необхідно всім вчитися. Як цього досягти? Як свідчить історичний досвід, демо-кратія у державі несумісна із соціальним (економічним, правовим, морально-етичним) невіглаством.

Не випадково феномен демократії виник саме у Древній Греції, де процвітали освіта та науки, а на їх основі розвинулася надзвичайно висока соціальна культура людей. Саме ця культура й зробила давніх греків здатними до демократії. Без сумніву, розвиток демократії в суспільстві залежить від стану освіти та науки, особливо соціальної, яка визначає загальний рівень культури громадян.

Тому надзвичайно актуальним для України є уже зараз розпочати Всеукраїнський всеобуч, який має охопити всі чесні, патріотичні сили — від простих громадян до еліти. Це навчання повинно бути всюдисущим і всепроникаючим: на роботі, за обідом, під час всіляких зустрічей тощо. І вчителями, і учнями — є сам народ.

Якщо в результаті цього навчання кожен стане носієм знань, відчуватиме що саме він є сьогодні головною рушійною силою історії, що саме від нього залежить, яким буде суспільство;

якщо кожен громадянин чітко усвідомить, що він — головна цінність держави, яку він же і розбудовує, що держава повинна слугувати йому і повинна забезпечити як самовдосконалення всього народу, так і самореалізацію кожної особистості;

якщо кожен громадянин усвідомить, що єдиним і надійним інвестором своєї держави є він сам, бо саме він створює трудові ресурси і володіє новітніми технологіями, які забезпечать високий рівень заможного життя, то виконання всіх цих трьох «якщо» якраз і буде свідченням того, що кожен із нас успішно пройшов всеобуч громадянина України.

Сертифікатом про закінчення цього своєрідного, безаналогового громадянського навчання в даному випадку буде не папірець чи пластикова картка, а активна участь кожного у розбудові сучасної України. Цей постулат, як «Отче наш», повинні засвоїти всі дієздатні громадяни України.