ТОП 10:

ЗАПОВІДЬ – одна із форм документування інформації



Слово, поняття «зáповідь» насамперед сприймається як «релігійно-моральний припис». Це за тлумаченням Вікіпедії. (http://uk.wikipedia.org/wiki/Заповідь). Близько до цього тлумачення, але значно ширше трактує Словник української мови в 11 томах, виданий в умовах жорстокої антирелігійної пропаганди, та все ж таки не відмовився пояснювати суто релігійну лексику. І перше тлумачення слова «зáповідь» якраз і стосується релігії: це «біблійний або євангельський вислів-наказ, вислів-повчання морально-побутового характеру» (СУМ. – Т. 3. – К., 1972. – С. 269). І справді, існують заповіді як Старого Завіту («613 заповідей», «Десять зáповідей»), так і Нового Завіту («Зáповіді блаженства», «Зáповіді любові»). У цілому, як відомо, ці завіти є складовими книги Біблія. Зáповіді є в Буддизмі (це – «Чотири Шляхетні Істини», «Десять дій», «Десять обітів ботхисаттви»), в Корані (це – «П’ять стовпів ісламу»).

Чому в такій літературі, яка досить доступно описує події минулого, перспективи майбутнього, величезну кількість житейських історій і т. д., формулювати ще й зáповіді? Думається, тут є кілька причин. Важливу чи ключову роль зіграло те, наскільки грамотним і багатим було населення в давні часи. Не кожен громадянин чи мешканець міг придбати собі книжку чи іншу форму передачі текстів, інформації, її прочитати. Адже одна із функцій будь-якої церкви полягає в тому, щоб тримати в покорі своїх прихожан. А розуміння і знання рамок цієї покори важко домогтися з великого обсягу інформації. Тому й складалися власне концепти у вигляді наказів, повчань від чийогось імені, які й називаються зáповідями. Їх легко можна було розповсюджувати в усній формі. Народ запам’ятовував і хтось виконував їх, хтось – ні.

Таких (саме релігійного спрямування) можна знайти багато: це найперше «10 заповідей», «Сім заповідей Ноаха», «Заповіді Бога Одина»(Бог Один – Бог-Хранитель мудрості древніх рун; Бог-Покровитель и захисник Роду да’Арійського; Бог-Воїн, що боровся з Темними силами),«Заповіді Бога Перуна» (Бог Перун – син Сварога и Лади-Богородиці; Бог-Покровитель воїнів Раси Великої, захисник Земель и Роду Святорусів від сил Тьми), «Заповіді Бога Рахмата»(Бог Рамхат – Бог справедливості і правопорядку, Небесний Суддя),«Заповіді Бога Сварога»(Сварóг – бог-коваль, батько Дажбога. На думку деяких дослідників, верховний бог східних слов'ян, небесний вогонь),«Заповіді Лади Богородиці», «Заповіді Бога Стрибога»(Стрибог, Стрибо, Стриба (Стривер) – бог вітру (вихору, бурі), точніше, дід і володар вітрів) і, очевидно, сюди ж можна додати й «Заповіді Едему» і т. д.

Переносне значення терміна «заповідь» СУМ подає значно строгіше й вимогливіше: «Суворе правило поведінки, неухильний обов’язок». «Хто не працює, той не їсть», – ось практична заповідь соціалізму» (СУМ. – Т. 3. – К., 1972. – С. 269). Так писав один із класиків марксизму-ленінізму. І ця фраза стане частиною 2-го пункту «Морального кодексу будівника комунізму», який практично сформульований за принципами «10 зáповідей».

У даному випадку за часів більшовизму поняття «зáповідь» буде трансформовано в поняття «кодекс», що значно суворіше формулює концепти упокорення членів суспільства, набирає адміністративно-політичного, правового характеру і змісту. За невиконання пунктів таких кодексів люди інколи несли й кримінальну відповідальність.

Вище ми назвали заповіді релігійного спрямування, в яких сформульовано насамперед принципи моралі. Є. правда, невелика група заповідей, спрямованих на збереження, дотримання національних традицій. Серед таких знаходимо «Заповіді свята». Це заповіді, які євреї повинні виконувати у свято Пурім чи Пур, і символізують вони радість, якою охоплені євреї, що врятувалися.

«Мовні обов’язки», сформульовані у вигляді заповідей митрополитом Іларіоном хоча й не адресовані чітко українцям, але, враховуючи стан української мови, зрозуміло, що йдеться саме про неї. Визначено 12 зáповідей.

Митрополита Іларіона продовжив Василь Іванишин у своїй книзі «Мова i нація», й уточнивши заголовок, –«Мовні обов’язки громадян України». Тут уже сформульовано 16 обов’язків, які мають форму зáповідей.

Якщо в обов’язках митрополита Іларіона йдеться про рідну мову, свою націю, свій народ, то в обов’язках Іванишина слова «рідний», «свій» замінені на слово «український».

До цієї групи заповідей варто віднести й «Десять зáповідей Українського гайдамацького коша», сформульованих за часів Української Народної Республіки, що, можливо, стали прообразом військової присяги, яку стали приймати в рядах радянської армії. Тут же варто назвати комплекс «Козацьких зáповідей», які, схоже, сформульовані вже в нових умовах існування козацтва в Україні, а також «10 зáповідей українського націоналіста».

Досить солідну групу складають заповіді, що в тій чи іншій мірі та формі мають відношення до професійної діяльності людини, відданості праці, професійному та моральному обов’язку, духовності. Тут і 10 «Зáповідей Матері Терези»із коментарями відвідувачів сайту, і 10 заповідей, 5 заборон та 7 шкідливих факторів бойової моралі Шаоліньського монастиря, так звані«Зáповіді Шаолінські»,тут же 20«Зáповідей Великого Майстра», присвячені бойовому мистецтву карате.

Хотілося б звернути увагу, як продовження попередньої групи, на формулювання заповідей, що мають відношення до медицини, збереження здоров’я, продовження життя.«Заповіді анестезіолога»(їх аж 34) дещо відходять від канонів формулювання заповідей і мають відтінок гумористичного змісту, наприклад, «Анестезія буває якісна і безкоштовна». Проте, на нашу думку, досить чесно і відповідально сформульовані «Заповіді хоспісу»(їх 16). В них прописано різні можливі випадки допомоги, ставлення до хворого, приреченого на смерть. «Якщо пацієнта не можна вилікувати, – говориться в одній із зáповідей, – це не означає, що для нього нічого не можна зробити. Те, що здається дрібницею, мізерним у житті здорової людини – для пацієнта має величезний сенс».

Є ще«Заповіді підприємця в Росії», «Заповіді професійної моделі», «Заповіді екології», «Заповіді Інтернету».Надзвичайно цікаві«Заповіді 100-річного карпатського мудреця».

Знайдено 6 груп заповідей, адресованих учителю, 3 – учням, 3 студентам, 8 груп – журналістам, навіть є заповіді для тих, хто шукає роботу і т. д. Всього в нашому розпорядженні поки що є 75 груп зáповідей.

Цей побіжний огляд хотілося б закінчити однією із «Заповідей Гарварда», яка безпосередньо стосується нас: «Якщо ти зараз заснеш, то тобі, звичайно, присниться твоя мрія. Якщо ж замість сну ти вибереш навчання, то ти втілиш свою мрію в життя»

Таким чином, появи заповідей обумовлена наявністю великої кількості інформації, яку треба подати в сконденсованішій формі, щоб були збережені всі найважливіші частини основного тексту.

Заповіді, як правило, мають тематичне спрямування, означення з вимогою чи рекомендаційним характером дотримання (виконання) відповідних концептів даної заповіді.

Заповіді фактично є однією із конденсованих, стислих форм документування інформації, адже містять завершений контент вчення, теорій, концепцій чи навіть якогось питання.

Зі свого боку нами також сформульовано 13 заповідей, які осмілюся озвучити зараз . Називаються вони «Заповіді збереження чистоти інформаційної сутності».

Концепт перший. Мова– одна з найвишуканіших вічних матерій, створених Всесвітнім Розумом (Богом), і з нею треба поводитися надзвичайно обережно й делікатно.

Концепт другий. Інформаційний простір– це інформаційна сутність, виражена комплексом субстанцій.

Концепт третій. Інформація– це вібраційні потоки контенту та енергії.

Заповідь перша. Не кажи неправду. В якій мірі ти кажеш неправду, в такій же мірі ти руйнуєш і структуру інформаційної сутності.

Заповідь друга. Не лицемір.Лицеміривши, ти вносиш елементи негативізму, диструктивізму, неправильне, фальшиве поле в інформаційну сутність, дисгармонію в її функціонування.

Заповідь третя. Не наговорюй. Наговорюючи, ти створюєш негативне інформаційне поле як навколо того, на кого наговорюєш, так і навколо себе.

Заповідь четверта. Не лихослов.Своїм лихослів’ям ти створюєш не лише негативне поле в інформаційній сутності, а й за допомогою специфічності даної лексики, негативно впливаєш на внутріклітинному рівні як свого тіла, так і оточуючих, які чують це лихослів’я.

Заповідь п’ята. Не провокуй на лихослів’я.Можна звичайними словами образити, принизити когось, цим самим викликати в нього бурхливу словесну реакцію.

Заповідь шоста. Не відповідай лихослів’ям на лихослів’я.Цим самим ти подвоюєш руйнацію позитивного поля в інформаційній сутності.

Заповідь сьома. Не замовчуй. Своїм замовчуванням ти чиниш опір процесу розвитку чогось в інформаційній сутності.

Заповідь восьма. Не мовчи, коли звертаються до тебе.Чи це стосується усного мовлення, чи письмового тексту у вигляді листа, повідомлення. Цим самим ти множиш кількість невирішених справ у Всесвіті.

Заповідь дев’ята. Не припиняй, не обривай діалогу поки не вирішиться справа.Цим самим ти сприятимеш поступовості й безперервності функціонуванню інформаційної сутності.

Заповідь десята. Не говори мовою чужого народу.Говори мовою своєї землі. Тебе всі розуміють. А хто не розуміє – це його проблема. Ти хочеш вирішувати чужі проблеми? Мова – це молитва, вібрація, за допомогою якої відбувається зв’язок із Всесвітньою інформаційною сутністю, з Богом, які (який) відстежують, ідентифікують кожен народ через його мову. Немає зв’язку, немає народу. Він приречений на поступове й обов’язкове вимирання.

Заповідь одинадцята. Не забувай виконувати свої обіцянки. Дане тобою слово виконати щось, зареєстровано в інформаційній сутності. Не виконавши його, ти будеш покараний як такий, що провинився, який вніс хаос в інформаційну сутність, засмітивши його непотребом.

Заповідь дванадцята. Не скривдь словом. Скривджуючи словом, ти не лише вносиш диструктив у біологічне поле свого кривдника, а й руйнуєш власне.

Заповідь тринадцята. Бережи свій час і, особливо, інших. Час – це тривалість життя. Даремно забравши його в когось, ти настільки ж позбавляєш його життя, яке було б використано на самореалізацію, на благо Людства, Всесвіту.

На ці заповіді ми вже встигли одержати й перший відгук. Цитуємо: «Мені довелось прочитати багато літератури, аби "свіжим оком" глянути на ці заповіді. Я навіть спробувала рівно 20 днів не порушувати жодної. Скажу чесно – дуже складно, але це того варте. Так от, я вважаю,що вони є одним із багатьох елементів, які допомагають дотримуватись енергетичного балансу.Не існує таких понять як "добре" або "погано". Важливе лише дотримання балансу в інформаційній структурі» (Вікторія Слюсаренко,магістр ІЖ, 23 березня 2013 р.) [5].

 







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.231.167.166 (0.008 с.)