Основні напрями реформування національної економіки

Виходячи з того, що економіка є засобом задоволення суспільством матеріальних потреб, морально-етичні принципи організації і функціонування національної економічної моделі повинні відповідати морально-етичним принципам суспільства. Інакше виникає неминуча концептуальна суперечність між цінностями суспільства і обраною ним економічною моделлю, що, в свою чергу, буде призводити до постійних соціально-економічних протиріч і конфліктів, а в кінцевому підсумку — до знищення загальнонаціональної конкурентоздатності, спаду рівня життя населення та фактичної втрати Україною своєї економічної незалежності.

Враховуючи, що українське суспільство у своїй переважній більшості (понад 90% від чисельності населення) вважає себе християнським, то логічно визначити, що економічна модель повинна також формуватися та функціонувати на християнських принципах: любові до ближнього, помірності, справедливості, чесності, свободі вибору.

Сучасна економічна модель України, всупереч християнським принципам, сформована і функціонує на пожадливості, заздрості, пихатості, брехні, лицемірстві. Абсурдом і парадоксом є те, що в християнському суспільстві побудована та функціонує антихристиянська економічна модель. Наддоходи та розкішне життя незначної меншості досягається за рахунок наднизьких доходів більшості, його тяжкого становища. Йдеться не тільки про несправедливий розподіл доданої вартості, вкрай низьку, несправедливу, нечесну оплату праці, але й про надання більшості громадянам України товарів та послуг свідомо низької якості, шкідливих як для їх фізичного, так
і духовного здоров’я.

Таким чином, українське християнське суспільство з існуючою сьогодні економічною моделлю ніколи не зможе забезпечити власний гармонійний розвиток, тому що використовує свідомо помилковий інструмент для задоволення своїх потреб. Християнське суспільство для задоволення власних потреб використовує антихристиянську економічну модель, що робить абсолютно неможливим його добробут через ціннісні протиріччя. Суперечність між християнським суспільством і економічною моделлю, що ним застосовується, може бути подолана тільки шляхом формування саме християнської економічної моделі.

Основні принципи організації даної моделі такі.

Християнський принцип. Любов до ближнього свого (робітників, партнерів, клієнтів), чесність і справедливість у розподілі підприємницького доходу, помірність у споживанні матеріальних благ. Підприємництво як служіння суспільству. Рушійними силами бізнесу повинні бути не жадоба, заздрість і пихатість, а християнські принципи любові, добра, справедливості, чесності, бажання допомогти ближньому своєму створенням нових робочих місць, виробництвом корисної та якісної продукції, запуском нових видів бізнесу, чесним і справедливим розподілом підприємницького доходу у вигляді заробітної плати, сплатою податків, екологічно безпечним виробництвом, благодійністю.

У християнській соціально-ліберальній національній економічній моделі досягнення благополуччя одних не повинно здійснюватися за рахунок зниження добробуту інших. Відповідно, підприємництво повинно бути спрямоване на заробіток грошей на міжнародному ринку, а не на перерозподілі на свою користь ресурсів країни. Це передбачає експортну орієнтацію національної економіки. Кінцева мета підвищення добробуту громадян — забезпечити гідне життя, дати можливість людям реалізувати свій творчий потенціал. В основі розвитку творчих здібностей лежить розвиток інтелекту. Матеріально забезпечене суспільство, матиме можливість менше уваги приділяти матеріальному благополуччю та інтенсифікувати свій інтелектуальний та духовний розвиток.

Соціальний принцип. Матеріальний добробут більшості населення, може бути забезпечений високорентабельною експортоорієнтованою економікою, що гарантує збільшення національного багатства та державного регулювання справедливого розподілу національного доходу.

Ліберальний принцип. Свобода підприємства та свобода вибору (за винятком бізнесу, який спрямований на пропаганду пороку й гріха, або на інше зло людині), мінімум бюрократичних процедур, мінімум податків, мінімум державних обмежень. Чиновник має стати безкорисливим помічником підприємця.

Максимальна дебюрократизація і спрощення всіх економічних процесів.