Руської Трійці – М.Устияновича, А.Могильницького.

Революційна хвиля 1848 р. посилила національний рух в Північній Буковині. Буковина

стала центром селянського руху на західноукраїнських землях. Рух очолив Лук`ян Кобилиця –

Найвидатніший і найпопулярніший в народі народний бунтар. Він ще у 1843 – 1844 р.

Очолював рух селян – горян, був схоплений і посаджений у тюрму. Проте у 1848 р. Л.Кобилиця

І І.Капущак із Станіславової округи стали депутатами загальноавстрійського рейхстагу,

Входячи до його лівого крила. Після придушення революції у Відні, Л.Кобилиця повернувся на

Буковину, виступив за її політичну автономію, зорганізував кінний загін і зробив спробу

Підняти народне повстання проти австрійського панування на всій Буковинській землі. У квітні

Р. Л.Кобилиця був заарештований австрійськими військами, підданий катуванням і

Засуджений до заслання, в якому він, скалічений катуванням, невдовзі помер. Автор цих рядків

вважає, що прагнення Лук`яна Кобилиці і його діяльність, спрямована на ліквідацію

Австрійської влади недооцінені в працях з історії. Народний ватажок першим перейшов від

Гасел про автономію українських земель до спроби їх практичної реалізації.

В Закарпатті угорське повстання 1848 р. проти австрійського уряду не мало ніякої

Підтримки, оскільки українці визискувалися мадярськими поміщиками і зазнавали

Національного гноблення. Це дуже розізлило мадяр. Головна Руська Рада у Львові зберігала

Лояльність до Габсбургів і була проти мадярського повстання. Революційні події загалом

Привели до відродження українського національного життя, в якому провідну роль відігравав

А.Добрянський. В культурно-освітньому житті Закарпаття певну роль відігравав Олександр

Духнович (1803–1865) – письменник, педагог, автор підручників, який, однак, згодом почав

Підтримувати москвофілів.

Під впливом повстань в Угорщині і столиці імперії – Відні, вибухнуло повстання у

Львові. 2 листопада 1848 р. австрійські війська почали бомбардувати Львів. Гарматним вогнем

Були частково зруйновані ратуша, університет. Керівники польської “Народної ради”, що

Керували повстанням, підписали капітуляцію. Головна Руська Рада ж засудила повстання і

Залишалася лояльною до австрійської монархії.

В 1849 р. в Австрійській монархії перемогла реакція. У 1851 р. була розпущена Головна

Руська Рада. Австрійський уряд став, як і раніше, спиратися в Галичині на польську

Аристократію, віддавши їй управління краєм.

Аристократичний Відень радше волів домовитися з польською аристократією, а не з

Українцями. Східна Галичина залишалася під польською зверхністю, полишаючи галичанам

Повне розчарування. Наступ польського шовінізму з 1849 р. був гострим і сильним. Цей

Поворот 1849 – 1851 рр. спаралізував значну частину галицької інтелігенції, одна частина якої

Усунулася від громадської праці на ниві українства, а друга частина бере курс “на Москву”. Так

Виникло в Галичині “русофільство”. У 50-х рр. прихильниками слов’янофільських ідей стали

Я.Головацький, В.Ковальський та інші.

Російське втручання в австрійські справи під час революції 1848–1849рр. мало вплив на

Галичину, на зростання русофільства і його еволюцію до москофільства в результаті

Захоплення московською силою і розчаруванням дволичністю Відня. Москофільський рух,

Виникнувши в середовищі інтелігенції, поширюється в Галичині, на Закарпатті і Буковині.

Та все ж, здобутки українства західноукраїнських земель були принциповими. В першій

Половині ХІХ ст. почалося суспільно-культурне відродження в Галичині. Альманах “Русалка

- 120 -

Дністровая” став етапом у духовному розвитку західноукраїнського населення. Руська Трійця

Зіграла неперевершену роль в українському національному відродженні.

Національне відродження пройшло організаційний етап: українство Галичини заклало