Зібрань, об'єднань тощо, а також обіцяно запровадити у Росії конституційні форми правління,

Зокрема скликати парламент – законодавчу Державну думу. Тому вперше у Наддніпрянщині

Почали виходити україномовні газети і журнали: “Хлібороб”, “Рада”, “Дзвін”, “Українська

Хата” тощо. Всього протягом 1905–1907 рр. виходило 24 україномовні видання. Розгорнулось

Видавництво українських книжок, особливо підручників і популярних творів для народу. В

1907 р. у Петербурзі під редакцією В.Домницького вийшло перше повне видання “Кобзаря”

Т.Г.Шевченка. Виникли і набули особливої популярності культурно-просвітницькі організації

“Просвіта”. До середини 1907 р. їх налічувалося 35. Вони засновували бібліотеки, проводили

Вечори, видавали українською мовою літературу тощо. Розпочалося навчання українською

Мовою в ряді шкіл, створено кафедри українознавства у Харківському та Одеському

Університетах. Виникли і набули поширення народні університети, клуби, профспілки,

Кооперативи тощо. Нарешті, відкрито заявили про себе українські політичні партії.

Здійснювався процес їх організаційного становлення (в 1907 р., наприклад, була створена

Українська партія соціалістів-революціонерів__________), активізувалася діяльність. Поряд із соціальними

питаннями розгорнули також агітацію переважно за автономію України. Це мало надзвичайно

Важливе значення, бо фактично вперше після багатьох років відкрито проголошувалося дане

питання серед широких народних мас і тим самим сприяло формуванню у них національної

Свідомості, певних політичних поглядів щодо України.

Весною 1906 р. у Петербурзі зібрався перший російський парламент – Державна дума.

Революційні українські партії, як і російські, бойкотували вибори депутатів до цього органу.

Лише УДРП висунула своїх кандидатів самостійно або у блоці із загальноросійськими

Партіями. Таким чином їй вдалося провести у Думу ряд своїх визначних діячів, серед яких були

І.Шраг, В.Шемет, П.Чижевський. Вони заснували Українську парламентську громаду, яка

Налічувала 45 членів. Її головою був обраний І.Шраг. Діяльність українських представників у

Загальноросійському парламенті стала доказом того, що у Російській імперії існує окремий

Народ, який домагається своїх прав. Політичною платформою громади була боротьба за

Автономію України. Її друкованим органом став “Украинский вестник”. Одним із його

Засновників був М.Грушевський, професор Львівського університету, який прибув у

Петербург. Діяльність громади мала позитивне значення. Вона привернула до себе увагу

Громадськості України. У Петербурзі був створений український центр з метою підтримки

Депутатів, який очолили відомі національно-патріотичні діячі О.Лотоцький і П.Стебницький.

Українська парламентська громада відіграла провідну роль у створенні в травні 1906 р. Союзу

Автономістів, який об'єднав парламентські групи неросійських народів з метою перетворення

Російської імперії у федеративну державу. Була підготовлена декларація про автономію

- 133 -

України, але її так і не вдалося проголосити у Думі. Бо напередодні запланованого виступу

Вона була розпущена (початок липня 1906 р.) Тоді українські парламентарі провели у Виборзі

Антиурядову маніфестацію і прийняли відповідну відозву до уряду, за що були засуджені до

Тюрми, а також втратили право участі у виборах до ІІ Думи.

Українська парламентська громада була створена також і у ІІ Думі чисельністю 47

Депутатів. Однак серед них вже не було досвідчених українських політиків. І все таки вона

Заснувала свій друкований орган “Рідна справа – вісті з Думи”. Внесла до поданого

Міністерством освіти законопроекту свої поправки, які передбачали запровадження навчання

Українською мовою в школах і заснування в університетах кафедр українознавства. Нею також

Були розроблені законопроекти про автономію України, місцеве самоуправління, українську