Підручників для початкового навчання, виникли українські товариства. Важливою подією у

Культурному житті України стало відкриття пам’ятника І.Котляревському влітку 1903 р. у

Полтаві, спорудженого на кошти пожертвувань. На церемонію його відкриття прибули гості з

Усіх кінців України, в тому числі Галичини і Буковини. У відповідь на заборону читати

Привітання українською мовою вони влаштували демонстрацію протесту. Такими ж

Загальнонаціональними святами всеукраїнського характеру стали ювілеї І.Нечуя-Левицького та

М.Лисенка у Києві. Українське слово все голосніше зазвучало на громадських зборах. Цілий

Ряд земств і міських дум зверталися до уряду з вимогами дозволити навчання українською

Мовою у школах. Подібні масові петиції вимагали скасування утисків над українською мовою

Взагалі. В результаті царський уряд змушений був піти на поступки. На засіданні Ради

міністрів у 1904 р. спеціально розглядалося питання про скасування цензурних заборон над

Українським словом. Це була важлива перемога.

Поступливість царизму пояснювалася не тільки зростаючим тиском українського руху,

Але й поглибленням загальної кризи в імперії. Загострювались суперечності економічного,

Соціально-політичного і національного характеру. Самодержавство виявляло неспроможність

Оперативного розв’язання назрілих проблем. Його авторитет остаточно підірвала поразка у

Російсько-японській війні 1904–1905 рр. Загальна криза переросла у революцію.

Українське громадсько-політичне життя в роки російської революції 1905–1907

Рр. та після її поразки. Це була перша демократична революція у Росії. Всю імперію, в тому

числі Україну охопили масові робітничі страйки і селянські виступи. Тільки на протязі січня –

Серпня 1905 р. у Наддніпрянщині відбулося близько 500 страйків. Особливо відзначилися

Робітники таких великих промислових центрів, як Катеринослав, Харків, Одеса, Київ,

Луганськ. За масштабами селянського руху Україна займала одне з перших місць у Російській

Імперії. Лише влітку і восени 1905 р. виступи українських селян охопили 64 із 94 повітів. А

Наприкінці цього ж року були непоодинокі випадки, коли робітники і селяни вдалися до зброї.

Так, одним із найбільших виявилося збройне повстання у с. Великі Сорочинці на Полтавщині.

У ньому взяло участь близько 5 тис. селян. Тривало кілька днів у грудні. Властям вдалося його

Придушити лише після того, як у село прибув каральний загін з двома гарматами. У сутичці з

Ним загинуло 63 селянина.

Антиурядові виступи перекинулись і на армію – головну опору царизму. В червні 1905 р.

Повстала команда матросів броненосця “Потемкин”. Серед її керівників були і українці

Г.Вакуленчук та П.Матюшенко. До повсталих приєднався також член РУП офіцер

О.Коваленко. Хвиля збройних виступів охопила і ряд гарнізонів. Одним з найбільших були

Повстання у Севастополі, яке очолив капітан П.Шмідт, а також повстання саперів київського

- 132 -

Гарнізону під проводом поручника Б.Жаданівського. Хоча вони були придушені, але серйозно

Захитали основи монархічного режиму.

Революційні __________виступи робітників і селян України мали головним чином соціальний

характер. Вони не зачіпали національного питання. Це пояснювалося тим, що робітничий клас

Тут був фактично зрусифікований, а селянство іще не піднялося до відповідного рівня

Національної свідомості, щоб висувати певні національні вимоги. Основним їх носієм

Залишалася інтелігенція. Тому на її долю випало нелегке завдання – піднести національну

Свідомість широких верств українського народу і тим самим поставити українську національну

Справу в розряд загальнодержавних проблем.

Революція створила небачені раніше сприятливі умови для легальної громадсько-

Політичної та культурної діяльності. Бо під її тиском цар Микола ІІ 17 жовтня 1905 р. видав

Маніфест, у якому проголошувалися громадянські демократичні свободи: совісті, друку,