Зникнуть національні відмінності. У 1879 р. з цієї організації виникла терористична організація

“Народна воля”. 1 березня 1881 р. “народовольці” вбили в Петербурзі царя Олександра ІІ, що

Не могло привести до повалення самодержавства.

Більшість речників національного руху залишалася вірною традиційній федералістичній

Програмі. В той же час від 1890-х років розвивається альтернативна програма державної

Самостійності України.

Напрями розвитку пізнього громадівського руху втілилися в особі видатного історика М.

Грушевського (1866–1934) та молодої генерації “національно свідомих українців” – І.Липи,

Б.Грінченка, М. Міхновського.

Наприкінці століття відбувається радикалізація українського національного руху. Виявом

Цього стало виникнення “Братства тарасівців” у 1892 р., яке поставило своїм завданням

боротьбу за самостійну Україну. До цієї групи молоді ввійшли українські студенти Іван Липа,

Майбутній громадський діяч; Микола Міхновський – ідеолог українського самостійництва,

Борис Грінченко, письменник і громадський діяч, які і очолили Братство. Вони опублікували у

1893 р. свою Декларацію, в якій для реалізації своєї “українськості”, зобов`язувалися

Розмовляти тільки українською мовою, виховувати в українському дусі своїх дітей, вимагати

Викладення в школах української мови.

У 1890-х роках організуються нові, частково таємні товариства і гуртки: одні з них були

Українсько-національні, а другі – знаходились під впливом М.Драгоманова. У 1897 р. з

Ініціативи Д.Антоновича відбулася в Києві широка конференція делегатів цих товариств,

Громад, де оформилася “Загальна українська безпартійна демократична організація”, яка стала

Створювати свої філії, громади по всій Україні. Так виникла широка національна мережа

громад і студентських гуртків, що засвідчило розвиток українського руху вшир.

Починався період борців за незалежність України. Врешті, у 1899 р. (за іншими даними у

Лютому 1900 р.) створюється перша українська партія на Східній Україні. Гурток українських

студентів під керівництвом Д.Антоновича в Харкові засновує Революційну Українську Партію

(РУП). Партія складається з молодих, дуже активних людей і зразу підняла питання політичної

Незалежності України. На першому етапі програмою партії служила брошура М.Міхновського

“Самостійна Україна”, яка у 1900 р. була опублікована у Львові. В основу програми було

Покладено тексти промов, прочитаних на Шевченківських вечорах у лютому 1900 р. у Полтаві

Та Харкові. Програма закликала до гострої боротьби за відновлення української самостійної

Держави. Наприкінці програми Міхновський заявляє про готовність силою вирішувати це

питання, вимоги його лунають по-максималістськи. В РУП утворилося декілька фракцій. Коли

Під впливом революційних подій 1905 р. РУП за вимогою прихильників соціалістичних ідей

Перетворилася в Українську соціал-демократичну робітничу партію, звівши національну

Програму до автономії в складі Росії, то прапор самостійності України піднімає інша партія, що

виділилася з РУП – Українська народна (національна) партія, яка стояла на позиціях

Незалежності України.

Таким чином як свідчить аналіз викладеного матеріалу, невирішеність головного

питання-національної суверенності України зумовив поширення національно-визвольного руху

В другій половині ХІХ ст., створення політичних організацій, які вступили у боротьбу за

Українську незалежність. Поширеною політичною течією другої половини ХІХ ст. стало

- 124 -

Українофільство, громадівський рух української ліберально-демократичної інтелігенції.

Класичний виклад автономістської національної програми Кирило-Мефодіївського братства

Знаходимо в працях М.Драгоманова – одного з визначніших українських мислителів століття.

Перехід українського національно-визвольного, революційного руху наприкінці ХІХ ст. на